Рішення

від 15.09.2020 по справі 188/842/20

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/842/20

Провадження № 2/188/327/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Фесик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області(далі - третя особа), про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у складі КСП Колос на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

На цей час оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП №371056 від 23.03.2000 на земельний пай КСП Колос за №0543 втрачено, але факт його виготовлення та видачі на руки спадкодавцю підтверджується доданими до позову доказами. Також позивачка зазначає, що у Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос Петропавлівського району Дніпропетровської області прізвище та по батькові власника права на земельну частку (пай) у вказано невірно - ОСОБА_2 , тоді як згідно із записами у ДРАЦС його правильне прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_2 . Вказана помилка сталася у зв`язку з невірним перекладом прізвища та по батькові спадкодавця з російської на українську мову.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління спадковим майном після смерті чоловіка. Крім того, вона була зареєстрована з ним за однією адресою та вела спільне господарство.

Донька ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . ОСОБА_3 спадщину не прийняла, померла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 26.07.2016, згідно з яким заповіла все своє майно доньці ОСОБА_1 .

Позивачка просить суд:

встановити факт належності ОСОБА_2 , який згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.2019 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543;

визнати за позивачкою у порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) розміром 4,17 умовних кадастрових гектара, що належала її покійному батькові - ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рух справи в суді.

Позов подано до суду 19 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року цю позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 серпня 2020 року.

26.08.2020 відповідачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

26.08.2020 представник позивачки за довіреністю ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа повідомлена належним чином про час, дату та місце проведення підготовчого засідання.

15.09.2020 в підготовче засідання учасники справи не з`явились, заяв, клопотань або пояснень не надали.

Ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 15.09.2020 без виклику сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.03.2019 Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 4 від 19.02.1996.

Родинний зв`язок між позивачкою та її батьком підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.09.2019, а також копією її свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 04.03.1989, у зв`язку з чим вона змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою Осадченської сільської ради від 06.03.2019 №158 ОСОБА_2 заповіту не посвідчував.

Відповідно до довідки Осадченської сільської ради від 06.03.2019 №159 на день смерті ОСОБА_2 разом з ним були зареєстровані його дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 та онуки.

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у складі КСП Колос на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

На цей час оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП №371056 від 23.03.2000, що зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос за №0543, втрачено, але факт його виготовлення та видачі ОСОБА_2 підтверджується такими доказами:

листом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 17.07.2019; копією Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Як вбачається з Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос Петропавлівського району Дніпропетровської області, прізвище та по батькові власника права на земельну частку (пай) у цих документах вказано невірно - ОСОБА_2 , тоді як згідно з актовими записами у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян його правильне прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з цього реєстру, повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.03.2019 Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 4 від 19.02.1996 та копією висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області .

При зверненні позивачки до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та м. Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з питання внесення змін до запису про смерть ОСОБА_2 щодо зміни по батькові померлого з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 було отримано висновок від 15.06.2019 про відмову у внесенні таких змін, оскільки з досліджених відомостей з Державного архіву у Дніпропетровській області вбачається, що правильно по батькові померлого ОСОБА_6 .

Обставини роботи та членства померлого ОСОБА_2 у КСП Колос Осадченської сільської ради підтверджуються Архівною довідкою від 30.07.2019 № 248 та Книгою обліку трудового стажу за 1980-1992 роки.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління спадковим майном після смерті чоловіка, крім того, була зареєстрована за однією адресою з ним та вела спільне господарство.

Інша донька ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 спадщину не прийняла та померла, хоча й була зареєстрована на день смерті разом з батьком ОСОБА_2 , але в управління та володіння його спадковим майном не вступала.

26.07.2016 дружина спадкодавця ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новогродівської державної нотаріальної контори Донецької області, згідно з яким заповіла все своє майно позивачці, яка є її донькою, що підтверджується копіями заповіту, повторного свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 10.09.2019, свідоцтва про шлюб позивачки серії НОМЕР_3 від 04.03.1989.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 05.12.2018 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Довідкою ОСББ Супутник б/н від 11.03.2019 підтверджується, що на день смерті вона була зареєстрована разом з позивачкою.

Постановою державного нотаріуса Петропавлівської державної нотаріальної контори від 26.11.2019 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення щодо вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як зазначено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 р. № 15, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК Української РСР 1963 року, що відповідає п. 6 ч. 1 статті 315 діючого ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Позивачці встановлення факту належності її батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543необхідно для оформлення спадщини.

Факт його виготовлення та видачі на руки ОСОБА_2 підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 17.07.2019 та копією Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос Петропавлівського району Дніпропетровської області.

У Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай КСП Колос Петропавлівського району Дніпропетровської області прізвище та по батькові власника права на земельну частку (пай) вказано невірно - ОСОБА_2 , тоді як згідно з актовими записами у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян його правильне прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з цього реєстру, повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.03.2019 Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 4 від 19.02.1996 та копією висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області .

У висновку відділу Державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та м. Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 15.06.2019, отриманого позивачкою у відповідь на її звернення про внесення змін до запису про смерть ОСОБА_2 в частині запису по батькові померлого з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 зазначено про відмову у внесенні таких змін, оскільки у актовому записі про народження цієї особи, який міститься у Державному архіві у Дніпропетровській області вказано по батькові ОСОБА_6 , ім`я його батька ОСОБА_8 .

Вказана помилка, на думку суду, могла статися у зв`язку з невірним перекладом прізвища та по батькові спадкодавця з російської на українську мову.

У п.45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Бочаров проти України від 17.03.2011 зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

Таким чином, суд поза розумним сумнівом встановив, що досліджені ним належні та допустимі докази є достатніми для висновку про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543 дійсно належить батьку позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення щодо вимоги про визнання за позивачкою у порядку спадкування права власності на земельну частку (пай).

Визнати за позивачкою у порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) розміром 4,17 умовних кадастрових гектар, що належала її покійному батькові ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543 можливо з огляду на системний аналіз чинного законодавства.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

Згідно з ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 57 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК ( 435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом (п.1).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК Української PCP, діючої на час відкриття спадщини після смерті батька позивачки ОСОБА_2 , для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК Української PCP визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння

спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем

відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом

шести місяців з дня відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини достатньо було вчинити будь-яку з цих дій.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Відповідно до довідки Осадченської сільської ради від 06.03.2019 №159 на день смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_2 була зареєстрована разом з ним, отже, прийняла спадщину після нього, в тому числі і право на земельну частку (пай), підтверджене сертифікатом серії ДП № 371056, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_2 , в тому числі і права на земельну частку (пай), підтвердженого сертифікатом серії ДП № 371056, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543.

Довідкою ОСББ Супутник б/н від 11.03.2019 підтверджується, що на день смерті ОСОБА_2 вона була зареєстрована разом з позивачкою, яка не заявила про відмову від спадщини, отже, позивачка прийняла спадщину після її смерті.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа

може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачка зверталася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, але постановою від 26.11.2019 їй було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

З листа Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області від 19.06.2020 вбачається, що вартість земельної ділянки на території Осадченської сільської ради складає 129790,39 грн.

Згідно з п.п. 1, 2 п.1ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подачу позовної заяви не майнового характеру позивач повинен сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з ціни позову 129790,39 грн та вимог пп.1,2 п.1 ч.2 ст.4, ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , позивачем був сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн та позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1297,90 грн., всього в розмірі 2138,70 грн, про що до суду надана квитанція банку від 24.07.2020.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору, однак позивач просив у позові залишити судові витрати на ньому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 206, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04525136, яка розташована за адресою: 52711, вул. Чкалова, 23, с. Осадче, Петропавлівський район, Дніпропетровська область про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.2019 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) розміром 4,17 умовних кадастрових гектари, що належала її покійному батькові - ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 371056, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Колос 23.03.2000 за №0543.

Судові витрати залишити на ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення по суті апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя П. О. Бурда