Рішення

від 16.09.2020 по справі 263/6723/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/6723/20

Провадження № 2/263/1794/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16 вересня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, уточненим у судовому засіданні, до відповідача, вказуючи, 15.04.2002 року позивач була прийнята на роботу до ТОВ Ліса і Р , заробітну плату з 01.08.2019 року по сьогоднішній день не отримує. У зв`язку з протиправними діями відповідача, позивач не може працевлаштуватись на нову роботу або стати на облік у центр зайнятості. На підставі чого просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість невиплаченої заробітної плати за період роботи з 01.08.2019 року по сьогоднішній день в сумі 34 645,40 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, а також моральну шкоду в сумі 4723 грн.; зобов`язати відповідача звільнити позивача за власним бажанням та внести запис до трудової книжки про звільнення, здійснити розрахунок при звільненні; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за всі невикористані нею дні щорічної відпустки за період з 16.04.2019року по день звільнення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23.06.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надходив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

У порядку, передбаченому ст. 279 ЦПК України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участю осіб до суду не надходило.

Суд розглянув справу в порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та за відсутності клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) № 5-К від 15.04.2019 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу з 16.04.2019 року на посаду мийника посуди до ТОВ Ліса і Р з окладом у 2600 грн, що також підтверджується копією трудової крижки НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу №1-к, виданого керівником ТОВ Ліса і Р , призначено заробітну плату виплачувати 2 рази на місяць. Призначено виплату авансу за першу половину місяця з 16-18 числа поточного місяця, а за другу 30 (31)-3 числа наступного місяця.

Як вбачається з довідки про доходи, наданої ТОВ Ліса і Р , з період з квітня 2019 року по липень 2019 року заробітна плата ОСОБА_1 складає 13 925 грн.

Відповідно до виписки по картці, виданої АТ КБ ПриватБанк за період з 11.05.2019 року по 13.08.2019 року складає 11 129,13 грн.

З реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 , вбачається, що пенсійні відрахування за 2019 рік здійснювались з квітня по липень включно.

Представником позивача було здійснено запит до ТОВ Ліса і Р щодо надання розрахунку невиплаченої заробітної плати за період з 01.08.2019 року по сьогоднішній день; розрахунок компенсації за невикористану відпустку та за втрату частини заробітної плати. Однак до теперішнього часу відповідь на даний запит не отримано.

29.05.2020 року позивачем було написано заяву про звільнення, яка відповідно до опису поштового відправлення була надіслана відповідачу 01.06.2020 року.

Відповідачем не надано до суду доказів на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, в строк визначений ст. 233 КЗпП.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Ст.34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Ст.1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадках порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадян доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст. 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати

Щодо зобов`язання відповідача внести запис до трудової книжки про звільнення на підставі ст.38 КЗПП України та здійснити розрахунок при звільненні суд зазначає наступне.

Згідно абз.2 ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників (з наступними змінами та доповненнями) трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (з наступними змінами та доповненнями) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Відповідно до ст. 75 КЗпП України, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст.83 КЗпП України та ст.24 ЗУ Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Оскільки відповідачем не було надано довідки щодо днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне встановити, що позивачем не було використано 24 дні щорічної основної відпустки.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв`язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 (з наступними змінами та доповненнями) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, з урахування невикористаних днів щорічної відпустки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за всі дні невикористаної відпустки

Вирішуючи питання щодо відшкодування морально шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з п.9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав визначено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд вважає доведеним факт заподіяння позивачам моральної шкоди через дії відповідача, який тривалий час навіть після ухвалення судового рішення не вживав заходів щодо поновлення прав позивачів, які були змушені сплачувати за спожиту електроенергію за завищеними цінами, побоюючись припинення електропостачання. Слід також врахувати, що тривалий час, витрачений на судовий розгляд справ, також спричиняв заподіяння моральної шкоди.

Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, зважаючи на вимоги розумності і справедливості суд вважає визначити розмір моральної шкоди в сумі 4723 грн.

Відповідно до вимог ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що ухвалою суду від 23.06.2020 року позивачу було відстрочено у сплаті судового збору, то з відповідача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1681,60 грн. на користь держави.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 23 ЦК України, ст. 24 Закону України Про оплату праці , ст. 24 Закону України Про відпуски , ст.ст. 21, 47, 74-75, 83, 94, 115-116, 233, 2371 КЗпП України, ст.ст. 12, 76, 80-81, 84, 141, 280, 287-288, 460 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р на користь ОСОБА_1 заборгованість невиплаченої заробітної плати за період роботи з 01.08.2019 року по 01.06.2020 року в сумі 34 645,40 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 4723 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Ліса і Р звільнити ОСОБА_1 з 12.06.2020 року за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗПП України та внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення, здійснити розрахунок при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані нею дні щорічної відпустки за період з 16.04.2019 року по день звільнення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліса і Р на користь держави судовий збір в сумі 1681,60 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліса і Р , ЄДРПОУ 42489848, юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсона, буд.60, офіс 5.

Суддя: Н.В. Хараджа