Ухвала

від 15.09.2020 по справі 308/3256/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3256/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , особи, яка подала апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/290/20 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , поданою в інтересах ТОВ «ФОРА 1» на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 04. 2020.

Цією ухвалоюслідчого судді частково задоволено клопотання слідчого СВУжгородського ВП ГУНП в Закарпатськійобласті ОСОБА_7 та накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, площею 4000 кв.м. по вул. Баб`яка в м. Ужгород, яка згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради ( код ЄДРПОУ: 33868924) та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі від 20. 02. 2019 ТОВ «ФОРА 1», (код ЄДРПОУ: 32890985), шляхом заборони розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Цією ж ухвалою в іншій частині клопотання слідчого відмовлено.

Клопотання слідчий мотивував тим, що СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016070030003852, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудови розслідувань (далі ЄРДР) від 03. 11. 2016 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що службові особи Ужгородської міської ради будучи у попередній злочинній змові з працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-1»., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій підробили документацію щодо відведення земельної ділянки площею 0.4 га, кадастровий номер 2110100000:23:001:0010, яка розташована в м.Ужгород по вул. Баб`яка, для будівництва торгово-розважального центру.

Слідчий вказував на те, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером - 2110100000:23:001:0010 відповідно до генплану м. Ужгород від 2004року, згідно публічної кадастрової карти знаходиться на території, що позначена, як зелені насадження загального користування .

В клопотанні також вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010 згідно даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек , Єдиному реєстрі заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924 та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі від 20. 02. 2019 ТОВ «Фора-1», код ЄДРПОУ 32890985.

-2-

Відповідно до ст. ст. 50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас земельні ділянки зайняті територіями будинків відпочинку пансіонатів об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз , кемпінгів яхт клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, а також земельні ділянки надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України та згідно постанови слідчого від 30. 03. 2020, земельна ділянка з кадастровим номером - 2110100000:23:001:0010 в м. Ужгород, вул. Баб`яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016070030003852 відомості про яке внесено до ЄРДР від 03. 11. 2016.

Зазначене дає підстави вважати, що вищевказане будівництво торгово-розважального центру за адресою: м. Ужгород, вул. Баб`яка, здійснюється на території, що позначена, як зелені насадження загального користування, незаконно. Зважаючи на вказане, у даному кримінальному провадженні призначено судову земельно - технічну експертизу, з метою встановлення функціонального призначення земельної ділянки розташованої в м. Ужгород, вул. Бабяка, з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, та чи відноситься вона до парку-памятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, парку культури і відпочинку та до зони Г-6 відповідно до генерального плану міста Ужгород.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що земельна ділянка являється предметом злочинного посягання та підпадає під критерії, визначеніст. 98 КПК України, з метою забезпечення її збереження, як речового доказу, встановлення ознак кримінального правопорушення, швидкого повного та неупередженого розслідування вказаного кримінального правопорушення та запобігання спробам її відчуження та перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий у клопотанні ставив питання про накладення арешту на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, шляхом заборони власнику чи іншим користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись та користуватись вказаною земельною ділянкою.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором доведено те, щоземельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, має значення речового доказу у кримінальному проваджені№12016070030003852, зареєстрованого в ЄРДР від 03. 11. 2016, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України та відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, оскільки являються об`єктом вчиненого злочину, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, прийшла до висновку про наявністьдостатніх підстав накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст.170 КПК України. Також слідчим суддею враховано і те, що відповідно до проекту рішення Ужгородської міської ради №408 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ТОВ "Фора 1" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення площею 0,4000 га для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Баб`яка, б/н. Відповідно до договору оренди від 24. 12. 2007 укладеного між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ «Фора 1», зареєстрованого від 15. 01. 2020 та додаткової угоди від 20. 02. 2019, укладеної між Територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського

-3-

господарства Ужгородської міської ради, земельна ділянка за адресою: м. Ужгород, вул. Миколи Баб`яка, площею 0.4000 га, кадастровий №2110100000:23:001:0010, надана в строкове платне користування саме для будівництва торгово-розважального центру Товариству з обмеженою відповідальністю «Фора 1» на строк до 18. 01. 2024. Крім того, із листа Ужгородської міської ради від 03. 08. 2016 за №625/03-23 та копії з генплану 2004 року вбачається, що земельна ділянка відповідно до генплану м. Ужгород, з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, знаходиться на території, що позначена як зелені насадження загального користування та за функціональним призначенням територія відноситься до селищної зони. Управлінням містобудування та архітектури було надано містобудівні умови та обмеження на забудову даної ділянки ТОВ «Фора 1». Проте, згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм від 06. 02. 2017 встановлено, що будівництво комерційного-житлового комплексу на орендованій земельній ділянці по вул. Баб`яка в м. Ужгород, виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм. Разом з тим?із протоколу огляду від 04. 04. 202 земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010 по вул. Баб`яка, б/н в м. Ужгороді вбачається , що на зазначеній земельній ділянці ведеться будівництво та на ній уже розташована одноповерхова будівля. Також слідчий суддя врахував, щоу даному кримінальному провадженні необхідно призначити ряд судових експертиз, у тому числі земельно-технічну з метою встановлення функціонального призначення земельної ділянки та можливості будівництва на ній житлових будинків. Поряд з тим, слідчим суддею у відповідності до ч. 3 ст. 173 КПК України також враховано, що заборона користуватися земельною ділянкою по вул. Баб`яка, б/н в м. Ужгород, може завдати надмірного обмеження прав власників (володільців) майна, у зв`язку з чим прийшов до висновку про достатність заборони розпоряджатися вказаним майном, що забезпечить збереження речового доказу та не призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В апеляційнійскарзі,поданій вінтересах ТОВ «ФОРА 1»,адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 27.04.2020 скасуватита постановитинову ухвалу,якою відмовитив задоволенніклопотання проарешт майна. Вобґрунтування апеляційнихвимог адвокат ОСОБА_6 вказує нате,що ухваласлідчого суддіє незаконна,необґрунтована тапостановлена з істотнимпорушенням вимогкримінального процесуальногозакону. Найого думку, слідчим суддею залишено поза увагою недоліки поданого слідчим клопотання,що потяглоза собоюпостановлення необґрунтованої ухвали,яка суперечить вимогам ст.ст.170-173КПК України.Вважає,що слідчим суддеюпроігноровано те,що ТОВ «Фора1»є добросовіснимземлекористувачем,який вповному обсязі виконує обов`язкиорендаря та дотримуєтьсявимог земельногозаконодавства. Також зазначає проте, що клопотанняслідчого проарешт майна не міститьданих про відповідність земельноїділянки ознакам речових доказів,згідно ст.98КПК України та будь-яких конкретизованих правових підставдля накладенняарешту тадоказів на їхпідтвердження ненадано. Вказує такожпро безпідставність твердження слідчогоу клопотанні,із якимипогодився слідчийсуддя проте,що земельнаділянка є об`єктом кримінально-протиправнихдій та звертає увагу нате,що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що розслідується.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а ухвалу слідчого судді законною та вмотивованою, перевіривши та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

-4-

Положеннями ст. ст.2, 7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам судочинства, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Відповідно довимог ст. ст. 370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доКонвенціїзабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22. 06. 2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр протии Франції», «Колишній король Греції та інші протии Греції» та «Малама протии Греції»).

-5-

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Із ухвали слідчого судді від 27. 04. 2020 вбачається, що приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходила з положеньст. 170 КПК Україниі вважала, що необхідність арешту такого, є доведеною .

Як вбачається із клопотання, у провадженні СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування №12016070030003852 від 03. 11. 2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Вмежах зазначеного кримінального провадження, слідчий звернувся до судуз клопотанням про накладення арешту на майно земельну ділянку, за кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, площею 4000 кв.м. по вул. Баб`яка в м. Ужгород, яка згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради ( код ЄДРПОУ: 33868924) та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі від 20. 02. 2019 ТОВ «ФОРА-1», (код ЄДРПОУ: 32890985), шляхом заборони власнику чи іншим користувачам користуватись та розпоряджатись вказаним майном, що на думку ініціатора клопотання, відповідає вимогам ст. ст. 170- 173 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7, ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист. ст. 170- 173 КПК України.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі,відчуження.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації уНаціонального агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,інших державнихорганів таорганів місцевогосамоврядування,фізичних іюридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

-6-

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладено на нього арешт як на речовий доказ.

Відтак, при прийняття рішення колегія суддів враховує, що відповідно до постанови слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області від 30. 03. 2020, земельна ділянка, з кадастровимномером 2110100000:23:001:0010по вул.Баб`яка,б/нв м.Ужгородвизнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12016070030003852 від 03. 11. 2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

З матеріалівсудового провадженнявбачається,що слідчийсуддя увідповідності довимог ст.ст. 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно, в тому числі необхідність призначення земельно-технічної експертизи з метою встановлення функціонального призначення земельної ділянки та можливості будівництва на ній житлових будинків.

Зазначені процесуальні документи, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що стосовно нерухомого майна, яке є об`єктом кримінально протиправних дій та на яке накладено арешт, проводяться дії, які можуть бути предметомкримінального провадження.

З огляду на наведене, з метою забезпечення кримінального провадження, а також того, що зазначений об`єкт є речовим доказом, оскільки містить відомості, які будуть використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідності проведення ряду судових експертиз, слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вказане в клопотанні майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, площею 4000 кв.м. по вул. Баб`яка в м. Ужгород, яка згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради ( код ЄДРПОУ: 33868924) та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі від 20. 02. 2019 ТОВ «ФОРА-1», (код ЄДРПОУ: 32890985), шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, слідчим суддею враховані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принципи верховенства права, закладені в Європейській Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод та рішеннях Європейського суду з прав людини, а також ретельно перевірив доводи клопотання та приєднані до

-7-

нього докази (документи) й постановив судове рішення, яке з огляду нанорми матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимог ст. ст. 170-172 КПК України, на переконання колегії суддів, при наведених обставинах, є необґрунтованим.

Виходячи з наведеного та обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, площею 4000 кв.м. по вул. Баб`яка в м. Ужгород, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та узгоджується з вимогами закону.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Таким чином, прийняте слідчим суддею за клопотанням слідчого рішення про арешт вказаної земельної ділянки, є абсолютно обґрунтованим і ухвала від 27. 04. 2020 прийнята на законних підставах.

Крім того, власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Всі інші підстави, з яких адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, в тому числі і щодо правомірної діяльності ТОВ «ФОРА 1» на зазначеній земельній ділянці, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті. На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, в тому числі і вдаватися до оцінки доказів щодо їх належності та допустимості, а також доведеності чи недоведеності вини, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При прийнятті рішення, колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, доводи апеляційної скарги про порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що у даному кримінальному проваджені жодній особі не повідомлено про підозру, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів і не суперечить вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України.

-8-

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчим суддею при задоволенні клопотання, застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи.

Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, апеляційним судом також не встановлено і стороною захисту не доведено.

Наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 інші доводи були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді

Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторонни кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст. ст. 220, 317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процессу сторонни обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що сторона захисту не довела обґрунтованість доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «ФОРА 1» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 04. 2020 пронакладення арешту із забороною розпоряджатися на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:23:001:0010, площею 4000 кв.м. по вул. Баб`яка в м. Ужгород, яка згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на праві комунальної власності належить Територіальній громаді міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради ( код ЄДРПОУ: 33868924) та яка надана в оренду на підставі договору оренди землі від 20. 02. 2019 ТОВ «ФОРА-1», (код ЄДРПОУ: 32890985) - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: