Постанова

від 09.09.2020 по справі 15/170

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Справа№ 15/170

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Поляк О.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.09.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 (суддя Грєхова О. А., повний текст ухвали складено 25.06.2020)

за заявою Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 15/170

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренрго"

до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

про стягнення 10 503 064,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 15/170 від 18.08.2004, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2004, позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 9 945 000 грн. основного боргу, 1 000, 00 грн. 3% річних, 1 000 грн. інфляційних нарахувань, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовити.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" 17.04.2020 подало заяву про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про заміну сторони її правонаступником задоволено.

Замінено стягувача за виконавчим документом № 15/170 від 09.11.2004 в частині стягнення 9 945 000 грн. основного боргу, з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на його правонаступника - Акціонерного товариства "Харківобленерго"

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про заміну сторони її правонаступником.

Також у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

18.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді:Яковлєв М. Л., Поляк О. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 задоволено, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 09.09.2020.

02.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю, а ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.

В судовому засіданні 09.09.2020 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 скасувати.

В судовому засіданні 09.09.2020 представник Акціонерного товариства "Харківобленерго" заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, що 15.10.2015 між ДПЗД "Укрінтернерго" (надалі - первісний кредитор) та АТ "Харківобленерго" (надалі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №3/44/2-75 (надалі - Договір), в порядку, строки та на умовах якого, первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - про сплату боргу в загальній сумі 9 945 000,00 грн., а новий кредитор зобов`язується сплатити на користь первісного кредитора за відступлення права вимоги грошову суму в розмірі 9 945 000,00 грн. Право вимоги, яке є об`єктом відступлення за цим Договором, та підстави його виникнення зазначені в п. 1.2-1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора щодо отримання від боржника боргу в сумі 9 945 000,00 грн., у зв`язку з виконанням первісним кредитором зобов`язань за договором поруки від 28.10.2003 №3/506/03-7-14/03-2727, що був укладений для забезпечення виконання зобов`язань ВАТ "Центренерго" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з оплати за природний газ за договором на постачання природного газу від 24.01.2003 № 06/03-97, укладеним між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Центренерго".

Як визначено п. 1.3 Договору, що підстави виникнення права вимоги, зазначеного в п. 1.1, на момент підписання цього Договору підтверджуються:

- Договором поруки від 28.10.2003 № 3/5/06/03-7-14/03-2727;

- Договором на постачання природного газу від 24.01.2003 № 06/03-97 з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2004 у справі № 15/170;

- наказом Господарського суду міста Києва від 09.11.2004 №15/170.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора за зобов`язаннями та правами, зазначеними в п. 1.1, 1.2 цього договору в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення цього договору (п. 1.5 Договору).

Згідно з п. 1.6 Договору новий кредитор отримує право на вимогу грошових зобов`язань, зазначених в цьому договорі (п. 1.1 - 1.2.), з моменту підписання між сторонами Акта звірки розрахунків (п. 2.4) після надходження на поточний рахунок первісного кредитора оплати в сумі 9 945 000,00 грн. (п. 2.3).

Як передбачено п. 2.3 Договору, що новий кредитор сплачує на користь первісного кредитора 9 945 000,00 грн. впродовж трьох робочих днів з моменту підписання цього договору.

Виконання п. 2.3 цього Договору підтверджується сторонами шляхом підписання Акту звірки розрахунків за цим Договором впродовж двох днів з моменту перерахування стороною 2 грошових коштів стороні 1.

Заявник, на виконання умов договору сплатив кошти в сумі 9 945 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №18212 від 15.10.2015 на суму 6 301 250,00 грн. та №20638 від 15.10.2015 на суму 3 643 750,00 грн.

Також, заявником на виконання п. 2.4 договору та для встановлення факту виконання новим кредитором вимог п. 2.3 договору було складено акт звірки за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 та листом № 0512/9722 від 01.12.2015 направлено на адресу відповідача.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Проаналізувавши вказані норми, зокрема пункти 1, 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про наявність підстав для здійснення заміни стягувача за виконавчим документом № 15/170 від 09.11.2004 в частині стягнення 9 945 000 грн. основного боргу, з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренрго" на його правонаступника - Акціонерного товариства "Харківобленерго".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено заяву про заміну сторони її правонаступником. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №15/170 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 15/170 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.09.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.І. Поляк

М.Л. Яковлєв