Постанова від 16.09.2020 по справі 922/1515/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. Справа № 922/1515/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Зубченко І.В.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу м.Київ (1926 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020 р. у справі № 922/1515/20 (суддя Аріт К.В; повний текст рішення складено 13.07.2020р. у м. Харкові)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Партола Сергія Миколайовича, с.Мізяки, Валківський район, Харківська область

до відповідача: Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , с.Золочівське Харківської області

про стягнення 11 994,72 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

19.05.2020р. Фізична особа- підприємець Партола Сергій Миколайович, с.Мізяки, Валківський район, Харківська область звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , с.Золочівське Харківської області про стягнення з відповідача 11 994,72 грн., з яких 9000,00 грн. заборгованість за договором; 900,00 грн. штрафні санкції; 1424,70 грн. борг з урахуванням індексу інфляції; 3% річних у сумі 670,02 грн. (а.с.1-5).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами (а.с.43-44).

09.06.2020 року відповідач надав до суду відзив, в якому просив суд витребувати у позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви, призначити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, застосувати позовну давність, відкласти розгляд справи, у зв`язку з карантином (а.с.49-50).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2020 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.06.2020 року (а.с.52-53).

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2020р. у справі № 922/1515/20 позов задоволено частково (а.с.90-96).

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Фізичної особи-підприємця Партола Сергія Миколайовича за договором про виконання сільськогосподарських послуг №387-19/2017-ПС від 29.05.2017 року 9000,00 грн. боргу, 1424,70 грн. інфляційних, 670,02 грн. 3% річних та 1944,28 грн. судового збору.

В частині стягнення 900,00 грн. штрафних санкцій відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю та обгрунтованістю заявлених позовних вимог. Разом з тим, суд задовольнив клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, дійшовши висновку про те, що позов подано позивачем з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки.

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ не погодилось із рішенням суду та звернулось до САГС з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020р. по справі № 922/1515/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю (а.с.103-105).

Так, скаржник вважає, що місцевий господарський суд допустив прийняття рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник стверджує, що у нього відсутні оригінали документів, які були додані до позовної заяви, в т. ч. договір №387-19/2017-ПС від 29.05.2017р., а Харківській філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не надавався дозвіл на укладання спірної угоди та відсутні повноваження директора Харківської філії на її підписання. Клопотання скаржника про витребування оригіналів документів, доданих до позовної заяви, місцевий суд залишив без розгляду та задоволення.

Крім того, апелянт вважає, що відповідачем в господарських справах може бути тільки юридична особа, а не філія.

На думку апелянта, місцевий суд не застосував строки спеціальної позовної давності до позовних вимог позивача, чим порушив норми матеріального права, ст.ст.256,257 ЦК України.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020р. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф. (а.с. 111).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020р. по справі №922/1515/20 поновлено пропущений процесуальний строк апелянту для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020, відкрито апеляційне провадження та встановлено строк позивачу для подання відзиву до 25.08.2020р (а.с.112-114).

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зубченко І.В., визначено наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.

26.08.2020р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020р. у справі №922/1515/20 без змін (а.с.123-125).

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2020р. розгляд справи призначено на 16.09.2020р. о 10.30 (а.с.121-122).

11.09.2020р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій останні просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області по даній справі - без змін (а.с.129-130).

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф., визначено наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Гребенюк Н.В., Зубченко І.В.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

За приписами ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

29 травня 2017 року між ФОП Партола С.М. (за договором - виконавець послуг) та ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі в.о. директора Харківської філії Алексєєнко Дмитра Валерійовича, який діє на підставі Положення про філію та довіреності від 29.05.2017р. № 287/05-17 (за договором - замовник) був укладений договір № 387-19/2017-ПС про виконання сільськогосподарських послуг (а.с.9-10).

Згідно п.3.2. вартість послуг виконавця складає 52160,00 грн. та є незмінною.

Надання послуг в обов`язковому порядку підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, якій підписується обома сторонами (п.3.3).

Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги до 01.10.2017р. (п.3.4).

До зобов`язань виконавця віднесено проведення своїми силами та засобами сільськогосподарських послуг в узгоджених сторонами обсягах (п.1.1 договору), у відповідності з агротехнічними вимогами в строк до 25.06.2017р включно (п.4.1.1); складати та передавати замовнику акти приймання-передачі наданих сільськогосподарських послуг (п.4.1.4). До зобов`язань замовника - проводити розрахунки за надані виконавцем послуги в обсягах і на умовах, встановлених даним договором (п.4.2.1).

Згідно п.8.5 договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання сторонами і діє до 01.10.2017р., а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками у встановленому порядку.

На виконання п.3.3 договору виконавець надав замовнику послуги, передбачені договором, що підтверджено актом виконаних робіт про надання сільськогосподарських послуг по договору № 387-19/2017-ПС від 29.05.2017р. від 31.05.2017, який підписаний обома сторонами без зауважень як відносно суми, належної до сплати у розмірі 9000,00 грн., так і якісно виконаних робіт в обумовлений термін (а.с.11). Акт підписаний з боку замовника в.о. директора Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу Д.В.Алексєєнко, з боку виконавця - ФОП Партола С.М.

Актом звірки взаємних розрахунків сторони погодили наявність заборгованості за надані послуги у сумі 9000,00 грн. (а.с.12).

24.03.2020р. позивачем на адресу ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу та Харківської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу була направлена претензія щодо порушення зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, в якій позивач просив сплатити заборгованість у сумі 12 575,24 грн. з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних, яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування (а.с.13-17).

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір. Договір в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір № 387-19/2017-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 29.05.2017р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, боржник, не сплачуючи заборгованість за договором надання послуг, порушує ч.1 ст.903 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надання послуг позивачем підтверджується актом виконаних робіт та актом звірки взаєморозрахунків (а.с.11-12).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором про надання сільськогосподарських послуг на суму 9000,00 грн., а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обгрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу, позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача за порушення грошового зобов`язання інфляційні у сумі 1424,70 грн за період з жовтня 2017р. по лютий 2020р. та 3% річних за період прострочення з 01.10.2017р. по 24.03.2020р. у сумі 670,02 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши відповідні розрахунки, судова колегія вважає, що суд дійшов правомірного висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Відповідач шляхом подання відповідного клопотання наполягав на застосуванні до спірних правовідносин позовної давності.

Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позов подано в межах 3-х річного строку позовної давності, у зв`язку з чим застосування наслідків спливу позовної давності до стягнення основного боргу, інфляційних та річних відсутні, а доводи апеляційної скарги з цього приводу є необгрунтованими.

Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач в обгрунтування своїх вимог щодо стягнення штрафних санкцій, посилається на ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки відповідач належить до державного сектору економіки та нараховує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково нараховує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Суд першої інстанції, розглядаючи цю вимогу дійшов висновку, що спірним договором не передбачено право позивача на нарахування відповідачу пені, однак відповідач є державним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, отже посилання позивача на положення ст.231 ГК України в частині стягнення 0,1 відсотка пені від вартості послуг є обгрунтованими та нарахування штрафних санкцій позивачем здійснено правомірно.

Колегія суддів вважає даний висновок суду неправомірним , оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

В спірних правовідносинах мова йде про порушення грошового зобов`язання, а відтак, зазначені норми щодо застосування штрафних санкцій в даному випадку не застосовуються.

Скаржник наполягає в апеляційній скарзі на незастосуванні судом строків позовної давності, які були заявлені ним у відзиві на позовну заяву.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у позові з підстав його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Враховуючи викладені фактичні обставини, керуючись зазначеними нормами законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції на підставі положень абз.3 частини 2 ст. 231 ГК України є необгрунтованими, оскільки не порушують права позивача у спірних правовідносинах, а тому застосування позовної давності в цій частині вимог є безпідставним.

Відносно доводів апелянта щодо повноважень особи, яка підписала договір, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 95 ЦК України, ст.64 ГК України юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею же у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Харківська філія ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу діє на підставі Положення, затвердженого наказом генерального директора ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу 03.01.2012р. № 21 (а.с.59-64).

Згідно п.2.1 Положення, Філія є відокремленим структурним підрозділом підприємства без права юридичної особи і діє від імені підприємства в межах, визначених цим Положенням.

Директор Філії діє від імені підприємства на підставі довіреності, підписаної Генеральним директором підприємства (п.7.3 Положення).

З Преамбули договору № 387-19/2017-ПС про виконання сільськогосподарських послуг від 29.05.2017р. вбачається, що з боку Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , як замовника, договір укладений в.о. директора Харківської філії Алексєєнко Дмитром Валерійовичем, який діє на підставі Положення про філію та довіреності від 29.05.2017р. № 287/05-17.

Відповідачем не доведено, що зазначена особа не мала повноважень на укладення договору від імені Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в розумінні ст.ст.76,77 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020р. у справі № 922/1515/20 слід залишити без змін, але за мотивами, викладеними в даній постанові відносно позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу м.Київ на рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020 року у справі № 922/1515/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2020 року у справі № 922/1515/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2020р.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко