Постанова

від 10.09.2020 по справі 12/5009/1430/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року м.Дніпро Справа № 12/5009/1430/11

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 року (суддя Черкаський В.І.) у справі № 12/5009/1430/11

про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 у справі №12/5009/1430/11 клопотання арбітражного керуючого Овсієнко А.В. (вх. № 08-08/17535/19 від 27.08.2019) з урахуванням уточнень залишено без задоволення.

Заяву арбітражного керуючого Кравченка Р.М. (вх. № 08-08/17526/19 від 27.08.2019) про нарахування і виплату грошової винагороди з врахуванням уточнень задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича грошову винагороду за період з 19.04.2011 року по 19.08.2013 року у розмірі 4 049 грн. 26 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс на користь арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича грошову винагороду за період з 19.04.2011 року по 19.08.2013 року у розмірі 4 941 грн. 41 коп.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на користь арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича грошову винагороду за період з 19.04.2011 року по 19.08.2013 року у розмірі 7 566 грн. 82 коп.

Стягнуто з Акціонерного товариства Альфа-Банк на користь арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича грошову винагороду за період з 19.04.2011 року по 19.08.2013 року у розмірі 12 598 грн. 36 коп.

В іншій частині заяви арбітражного керуючого Кравченка Р.М. (вх. № 08-08/17526/19 від 27.08.2019) відмовлено.

Клопотання фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) з врахуванням уточнень задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича грошову винагороду у розмірі 1 900 грн. 68 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс на користь фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича грошову винагороду у розмірі 2 319 грн. 45 коп.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на користь фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича грошову винагороду у розмірі 3 551 грн. 79 коп.

Стягнуто з Акціонерного товариства Альфа-Банк на користь фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича грошову винагороду у розмірі 5 913 грн. 54 коп.

В іншій частині клопотання фізичної особи Бутова Олександра Сергійовича (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) відмовлено.

Клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича 5 899 грн. 95 коп. грошової винагороди та 2 182 грн. 18 коп. витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича 7 199 грн. 87 коп. грошової винагороди та 2 662 грн. 97 коп. витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича 11 025 грн. 21 коп. грошової винагороди та 4 077 грн. 82 коп. витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнуто з Акціонерного товариства Альфа-Банк на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича 18 356 грн. 38 коп. витрат, понесених у процедурі ліквідації та 6 789 грн. 35 коп. грошової винагороди.

В іншій частині клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) відмовлено.

Звіт керуючого реалізацією про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Загрія Р.О. затверджено.

Звіт керуючого реалізацією вих. № 02-25/81 від 03.04.2020 року (вх. № 7065/08-08/20 від 07.04.2020) затверджено.

Припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця Левицького Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ). Провадження у справі закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою, арбітражним керуючим Остриком Сергієм Юрійовичем подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 у справі №12/5009/1430/11 та прийняти нове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) про стягнення коштів на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство із забезпечених кредиторів із урахуванням уточнень задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір грошової винагороди та відшкодування витрат в процедурі ліквідації арбітражного керуючого Острика С.Ю., не врахувавши наявні в матеріалах справи протоколи комітету кредиторів від 25.04.2017 року та від 27.12.2017 року та ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.07.2017 року та від 17.01.2018 року у справі № 12/5009/1430/11, якими звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди по справі № 12/5009/1430/11 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 40 683,10 грн., а також щодо оплати послуг ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 19 241,29 грн. та відшкодування витрат ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 2 032,00 грн. були прийняті та затверджені без жодних зауважень чи застережень.

Скаржник зазначає, що розгляд клопотань арбітражних керуючих про забезпечення їхнього права на оплату послуг та відшкодування витрат та затвердження звітів арбітражного керуючого Загрії Р.О. та прийняття за результатами розгляду одного процесуального документу, може перешкодити з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, повному та всебічному розгляду цих вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 у справі №12/5009/1430/11 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги та подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн.

Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги та надано докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 у справі №12/5009/1430/11, розгляд справи призначено в судове засідання на 23.07.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2020 розгляд справи №12/5009/1430/11 призначено в судове засідання на 20.08.2020 р. о 15 год. 20 хв..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2020 повідомлено учасників справи про судове засідання, яке відбудеться 10.09.2020 о 15:50.

10.07.2020р. від кредитора АТ "Альфа-Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

14.07.2020р. від кредитора ТОВ ФК Поліс надійшов відзив на апеляційну скаргу за вих. №3.1276 від 08.07.2020р., в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

20.07.2020р. від арбітражного керуючого Загрія Р.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу за вих. №02-25/214 від 16.07.2020р., в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

18.08.2020р. від арбітражного керуючого Острика С.Ю. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 10.09.2020р. учасники справи, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи (їх представників), розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року, далі - Закон), справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Постановою суду від 19.04.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича.

Ухвалою від 19.08.2013 року припинено повноваження ліквідатора Кравченка Р.М.. Призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Бутова О.С..

Ухвалою від 12.08.2014 року припинено повноваження ліквідатора Бутова О.С. Призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Острика С.Ю.

Ухвалою від 25.07.2017 року припинено повноваження ліквідатора Острика Сергія Юрійовича. Призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича арбітражного керуючого Загрію Романа Олеговича.

Ухвалою від 18.03.2020 року звіт ліквідатора (вх. № 08-08/15084/19 від 23.07.2019) прийнятий до відома. Клопотання ПАТ "Альфа-Банк" (вх. № 5746/08-08/20 від 18.03.2020) задоволено. Введено процедуру погашення боргів фізичної особи-підприємця Левицького Віктора Володимировича.

Керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Загрію Романа Олеговича.

Комітетом кредиторів (протокол зборів кредиторів № 1/5 від 03.04.2020 року) звіт арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди по справі № 12/5009/1430/11 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та понесених витрат за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 40 683,10 грн. схвалено не було.

Судом установлено, що арбітражний керуючий Острик С.Ю. виконував повноваження ліквідатора з 12.08.2014 року по 25.07.2017 року. За цей період ліквідатором було здійснено заходи щодо підготовки майна боржника до продажу, здійснено оцінку та актуалізацію майна боржника, реалізацію забезпеченого майна. Тобто, за вказаний період, ліквідатором не були здійснені всі заходи щодо закінчення ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень суд задовольнив частково та стягнув з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь арбітражного керуючого Острика С.Ю. 42 481,41 грн. грошової винагороди та 15712,35 грн. витрат, понесених у процедурі ліквідації пропорційно заявлених вимог кредиторів. Видано накази. В іншій частині клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) було відмовлено.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на момент проведення ліквідаційної процедури, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2017 року про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича по справі №12/5009/1430/11 затверджено звіт ліквідатора про нарахування оплати послуг під час виконання повноважень ліквідатора за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого Острика С.Ю. понесених під час виконання повноважень ліквідатора по справі за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 40 683,10 грн..

Ухвалою від 17.01.2018 року затверджено звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. про оплату послуг ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 19 241,29 грн. та відшкодування витрат ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 2 032,00 грн..

Ухвали у апеляційному порядку не оскаржувались, станом на теперішній час вони є чинними.

Таким чином, Господарський суд Запорізької області в межах провадження у справі №12/5009/1430/11 проаналізувавши надані арбітражним керуючим Острик С.Ю. звіти та додатки до них, дійшов висновків про обґрунтованість нарахованої йому оплати послуг під час виконання повноважень ліквідатора за період з 12.08.2014 року по 25.07.2017 року та відповідно нарахованих витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану ухвалу від 12.05.2020 року, суд першої інстанції не надав цим обставинам правової оцінки.

Натомість, частково задовольняючи клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень, суд зазначив наступне.

Комітетом кредиторів (протокол зборів кредиторів № 1/5 від 03.04.2020 року) звіт арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплату грошової винагороди по справі № 12/5009/1430/11 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 40 683,10 грн. схвалено не було.

Судом установлено, що арбітражний керуючий Острик С.Ю. виконував повноваження ліквідатора з 12.08.2014 року по 25.07.2017 року. За цей період ліквідатором було здійснено заходи щодо підготовки майна боржника до продажу, здійснено оцінку та актуалізацію майна боржника, реалізацію забезпеченого майна. Тобто, за вказаний період, ліквідатором не були здійснені всі заходи щодо закінчення ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень слід задовольнити частково та стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь арбітражного керуючого Острика С.Ю. 42 481,41 грн. грошової винагороди та 15712,35 грн. витрат, понесених у процедурі ліквідації пропорційно заявлених вимог кредиторів. В іншій частині клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) відмовити.

Таким чином, суд першої інстанції мотивував часткове задоволення клопотання лише з тих підстав, що комітетом кредиторів протокол зборів кредиторів № 1/5 від 03.04.2020 року) звіт арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплату грошової винагороди схвалено не було.

При цьому, підставою для його не схвалення є обставини довготривалості ліквідаційної процедури та нездійснення ліквідатором всіх заходів задля її закінчення.

Колегія суддів зауважує, що а ні в протоколі зборів кредиторів № 1/5 від 03.04.2020 року, а ні в оскаржуваній ухвалі не зазначено конкретний перелік заходів, які не були вчинені арбітражним керуючим (ліквідатором) Острик С.Ю. у період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року, а також які наслідки для боржника та кредиторів спричинила така бездіяльність.

Апеляційний суд зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи № 12/5009/1430/11 протоколи комітету кредиторів від 25.04.2017 року та від 27.12.2017 року, якими звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн та 40 683,10 грн. відповідно, а також за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 19 241,29 грн. та 2 032,00 грн. були затверджені.

Згідно ч. 10 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства проведення зборів кредиторів у зв`язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень.

Отже збори кредиторів, приймаючи рішення № 1/5 від 03.04.2020 року, фактично переглянули прийняті комітетом кредиторів рішення від 25.04.2017 року та від 27.12.2017 року в частині звітів арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 25.07.2017 року.

Крім того колегія суддів звертає увагу на наявність судових рішень Господарського суду Запорізької області (які набрали законної сили та є чинними), а саме:

- ухвалу від 07.07.2017 року у справі № 12/5009/1430/11, якою було затверджено звіт ліквідатора про нарахування оплати послуг під час виконання повноважень ліквідатора за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого Острика С.Ю. понесених під час виконання повноважень ліквідатора по справі за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 40 683,10 грн.;

- ухвалу від 17.01.2018 року у справі № 12/5009/1430/11, якою було затверджено звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. про оплату послуг ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 19 241,29 грн. та відшкодування витрат ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 2 032,00 грн..

Суд першої інстанції лише обмежився констатацією даних фактів, але не врахував їх при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду .

Як передбачено ч. 1 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 Христов проти України , заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (res judicata).

Res judicata - означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.

Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі Устименко проти України , п.п.51,52 рішення у справі Рябих проти Росії , п.31 рішення у справі Марушин проти Росії , п.61 рішення у справі Брумареску проти Румунії ).

На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року №552/137/15-ц, в ухвалах від 01 жовтня 2018 року у справі № 757/21408/17-ц, від 19 листопада 2018 року у справі № 753/23587/16-ц, від 14 січня 2019 року у справі № 1805/4363/2012 та ін.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зменшивши розмір грошової винагороди та розмір витрат понесених в процедурі ліквідації, що підлягають відшкодуванню, Господарський суд Запорізької області порушив принцип правової визначеності та остаточності судових рішень, якими було затверджено звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 25.07.2017 року в іншому (більшому) розмірі.

При цьому, об`єктивних та обґрунтованих підстав для зменшення зазначених сум до стягнення, суд першої інстанції в ухвалі від 12.05.2020 року не навів, відтак ухвала в цій частині не відповідає критерію вмотивованості.

Так, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме статтею 47 було передбачено, серед іншого, задоволення вимог щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2018р. у справі № 916/1503/17, від 01.08.2018р. у справі № 912/1783/16, від 30.01.2019р. у справі № 910/32824/15.

При цьому, апеляційний суд відхиляє заперечення учасників справи про те, що арбітражним керуючим ліквідатором Острик С.Ю. допускалася бездіяльність під час ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.

26.11.2015 року ліквідатором ФОП Левицького В.В. арбітражним керуючим Остриком С.Ю. на адресу забезпечених кредиторів у цій справі направлялися Заяви про надання згоди на продаж забезпеченого майна.

ПАТ "КБ "Приватбанк" (Лист від 09.12.2015 року) заперечило проти продажу майна ФОП Левицького В.В. (що є предметом застави банку) та запропонувало здійснити продаж цього майна окремим лотом за ціною не нижче 1 022 364 грн. 00 коп..

У зв`язку з такими обставинами, 17.12.2015 року ліквідатором ФОП Левицького В.В. арбітражним керуючим Остриком С.Ю. було подано до господарського суду першої інстанції клопотання про надання судом згоди на продаж нерухомого майна на других повторних торгах (аукціоні), що знаходиться в банківській іпотеці (ПАТ "КБ "Приватбанк"), а саме: нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, с. Нижня Хортиця, вул. Степова, буд. 13, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у складі цілісного майновою комплексу ФОП Левицького В.В., за початковою (стартовою) ціною аукціону 10 833 477 грн. 82 коп. в порядку проведення аукціону, визначеного відповідно до ч. 3 ст. 65, ч. 3, 4 ст. 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2016 року у справі № 12/5009/1430/11 клопотання ліквідатора ФОП Левицького В.В. арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. 09-06/44916 від 17.12.2015 року) задоволено частково; погоджено продаж нерухомого майна ФОП Левицького В.В. на других повторних торгах (аукціоні), що знаходиться в банківській іпотеці у складі цілісного майнового комплексу, в порядку проведення аукціону, визначеного відповідно до частини 3 ст. 65, частини 3, 4 ст. 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за виключенням житлового будинку житловою площею 92,4 кв.м., літ А, гаражу, літ Б, літньої кухні, літ. В, погребу з шийкою, літ. ПГ, сараю, літ. Г, Д, Е, Ж, вбиральні, літ. И, навісу, літ. З, парканів №№1, 5, 6, водопроводу №4, замощення №1, воріт №2, - усього загальною площею: 134,8 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці 24174 кв.м. й розташованого за адресою: м. Запоріжжя, с. Нижня Хортиця, вул. Степова, буд. 13.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2016 року у справі № 202/1778/16-ц (за позовом гр. Сизонова Є.О. до ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс" про зобов`язання укласти Договір), з метою забезпечення позову по цивільній справі, було накладено арешт на нерухоме майно:

- нежитлове приміщення II літ. Б-2, загальною площею 163,2 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 29б;

- вбудоване нежитлове приміщення № 22, розташоване на 1 поверсі житлового п`яти поверхового будинку літ. 5-А, загальною площею 106,2 м.кв, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 7; заборонено будь-яким особам проводити аукціон чи прилюдні торги щодо продажу цього майна, а також, заборонено будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на вказане майно. Приватним нотаріусом Бондар І.М. як державним реєстратором, було зареєстровано заборону про вчинення реєстраційних дій, а також накладені арешти.

25.03.2016 року ліквідатором ФОП Левицького В.В. арбітражним керуючим Остриком С.Ю. подано до місцевого господарського суду клопотання про скасування обмежень у розпорядженні нерухомим майном банкрута.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 року (за апеляційною скаргою ліквідатора ФОП Левицького В.В. арбітражного керуючого Острика С.Ю.) ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2016 року у справі № 202/1778/16-ц скасовано, справу направлено на новий розгляд.

15.07.2016 року ліквідатор ФОП Левицького В.В. арбітражний керуючий Острик С.Ю. звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії приватного нотаріуса Бондар І.М., у зв`язку з відмовою останнього вилучити заборону на вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.

15.08.2016 року ліквідатором ФОП Левицького В.В. арбітражним керуючим Остриком С.Ю. до місцевого господарського суду подано клопотання про розподіл грошових коштів із депозитного рахунку приватного нотаріуса Бугрім О.В., що свідчить про надходження грошових коштів на депозит нотаріуса.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 року у справі №12/5009/1430/11 задоволено Клопотання ліквідатора ФОП Левицького В.В. арбітражного керуючого Острика С.Ю. про скасування арештів, накладених на майно ФОП Левицького В.В. та задоволено Скаргу на дії приватного нотаріуса Бондар І.М., яку зобов`язано вилучити заборону на вчинення реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області 25.04.2017 року у справі № 12/5009/1430/11 (т. 29А а.с. 147-150) було задоволено скаргу ліквідатора Острика С.Ю. вих. № 02-01/01 від 05.04.2017 року (вх. № 08-06/9512 від 06.04.2017) та:

- визнано неправомірною бездіяльність Левицького Віктора Володимировича щодо повернення майна, переданого Левицьким Віктором Володимировичем за договором відповідального зберігання від 15.08.2014, а саме: нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 7, прим. 22, а також нежитлового приміщення II літ. Б-2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 29б;

- зобов`язано Левицького Віктора Володимировича передати арбітражному керуючому Острику С.Ю. майно, що є предметом забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", а саме: нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 7, прим. 22, а також нежитлове приміщення II літ. Б-2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 29б, а також ключі від приміщень, зазначених у підпунктах 1.2.3, 1.2.4 договору про відповідальне зберігання від 15.08.2014;

- зобов`язано Левицького Віктора Володимировича звільнити майно, що є предметом забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", а саме: нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 7, прим. 22, а також нежитлове приміщення II літ. Б-2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 29 від будь-яких речей, а також забезпечити звільнення приміщень будь-якими особами, що у них знаходяться;

- заборонено Левицькому Віктору Володимировичу та будь-яким особам використовувати для підприємницької діяльності майно, що є предметом забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а також нежитлове приміщення II літ. Б-2 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнано право арбітражного керуючого Острика С.Ю. здійснювати безперешкодний доступ до майна, що є предметом забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", а саме: нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 7, прим. 22, а також нежитлове приміщення ІI літ. Б-2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 29, в тому числі, відкривати приміщення та здійснювати заміну замків, а також зобов`язано Левицького Віктора Володимировича та будь-яких інших осіб не чинити перешкод у здійсненні доступу та управління майном.

Крім того, даною ухвалою було задоволено іншу скаргу ліквідатора Острика С.Ю. 02-01/01 від 19.04.2017 року (вх. № 08-06/10597 від 20.04.2017) та:

- визнано неправомірною бездіяльність Левицького Віктора Володимировича щодо повернення майна, переданого Левицькому Віктору Володимировичу за договором відповідального зберігання від 15.08.2014, а саме: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ;

- зобов`язано Левицького Віктора Володимировича передати арбітражному керуючому Острику С.Ю. майно, що є предметом забезпечення ПАТ "Альфа-Банк", а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , а також ключі від зазначеного приміщення;

- зобов`язано Левицького Віктора Володимировича звільнити майно, що є предметом забезпечення ПАТ "Альфа-Банк", а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , прим. 97, 98 від будь-яких речей, а також забезпечити звільнення приміщень будь-якими особами, що у них знаходяться;

- заборонено Левицькому Віктору Володимировичу та будь-яким особам використовувати для підприємницької діяльності майно, що є предметом забезпечення ПАТ "Альфа-Банк", а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ;

- визнано право арбітражного керуючого Острика С.Ю. здійснювати безперешкодний доступ до майна, що є предметом забезпечення ПАТ "Альфа-Банк", а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 в тому числі, відкривати приміщення та здійснювати заміну замків, а також зобов`язано Левицького Віктора Володимировича та будь-яких інших осіб не чинити перешкод у здійсненні доступу та управління майном.

Таким чином, Господарським судом Запорізької області було встановлено, що арбітражному керуючому Острик С.Ю. чинилися перешкоди у здійснені його повноважень в межах ліквідаційної процедури у справі № 12/5009/1430/11 й останнім вживалися відповідні заходи реагування для усунення зазначених перешкод.

Що стосується тверджень арбітражного керуючого Загрія Р.О. та ТОВ ФК ПОЛІС про те, що внаслідок неналежного виконання Острик С.Ю. своїх обов`язків ліквідатора в частині проведення аукціону щодо реалізації майна ФОП Левицького В.В., аукціон від 16.03.2016 року було визнано недійсним, то колегія суддів не приймає їх до уваги з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2016 року, залишеною без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 року (т. 26 а.с. 222-227) встановлено, що підставою для визнання недійсним аукціону стало допущення порушень з боку організатора аукціону, зокрема в частині неопублікування оголошень на нерухомому майні боржника.

Дані обставини повинні були оцінюватися та могли бути враховані комітетом кредиторів при прийнятті рішень від 25.04.2017 року та від 27.12.2017 року, якими визначався розмір грошової винагороди арбітражного керуючого Острика С.Ю., а в подальшому й Господарським судом Запорізької області при постановлені ухвал від 07.07.2017 року та від 17.01.2018 року у справі № 12/5009/1430/11, якими, як вже було раніше зазначено, затверджувалися звіти арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року та за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року саме у розмірі: 100 671,61 грн., 40 683,10 грн., 19 241,29 грн. та 2 032,00 грн., тобто в межах тих сум, про стягнення яких заявив клопотання арбітражний керуючий Острик С.Ю. (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019).

Доводи арбітражного керуючого Загрія Р.О. про затягування Острик С.Ю. ліквідаційної процедури шляхом подання безпідставних апеляційних скарг свого підтвердження матеріалами справи не знайшли, а відтак обґрунтовано відхиляються апеляційним судом.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 року у справі № 12/5009/1430/11 (залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 року та Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 року (т. 35 а.с. 37-53)), скаргу ТзОВ "ФК "Поліс" на дії ліквідатора ФОП Левицького В.В. арбітражного керуючого Острика С.Ю. залишено без задоволення.

Крім того в матеріалах справи наявні складені Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України, Довідка Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від 14.09.2016р. № 47-д (т. 23 а.с. 41-73) та Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від 15.09.2016р. № 45/16 (т. 23 а.с. 75-77), якими за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Острика С.Ю. під час виконання ним повноважень ліквідатора ФОП Левицького В.В. у справі Господарського суду Запорізької області № 12/5009/1430/11 за скаргою ТОВ ФК Поліс від 25.07.2016р. № 3.412 порушення законодавства з питань банкрутства не виявлено.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено неналежне виконання арбітражним керуючим Острик С.Ю. своїх повноважень, а тривалість ліквідаційної процедури була зумовлена об`єктивними факторами, серед яких були перешкоди, що чинилися боржником, певними кредиторами та третіми особами.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року, № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року, № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" 8 листопада 2005 року (Заява N 63134/00) у пункті 22 Суд наголосив, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ), має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1 (див. Broniowski v. Poland, N 31443/96, пар. 98).

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, зокрема наявні в матеріалах справи протоколи комітету кредиторів від 25.04.2017 року та від 27.12.2017 року та ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.07.2017 року та від 17.01.2018 року у справі № 12/5009/1430/11, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість звітів арбітражного керуючого Острика С.Ю. щодо нарахування та виплати грошової винагороди по справі № 12/5009/1430/11 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Левицького Віктора Володимировича за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 100 671,61 грн. та понесених витрат за період з 12.08.2014 року по 24.04.2017 року у розмірі 40 683,10 грн., а також щодо оплати послуг ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 19 241,29 грн. та відшкодування витрат ліквідатора за період з 25.04.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 2 032,00 грн. відповідно, та наявності підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) з викладених мотивів.

Стосовно доводів апелянта про незаконність ухвали господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 року в частині розгляду в одному судовому засіданні клопотань арбітражних керуючих про забезпечення їхнього права на оплату послуг та відщкодування витрат та затвердження звітів арбітражного керуючого Загрії Р.О., апеляційний суд зазначає, що розгляд зазначених клопотань та їх вирішення в межах постановлення однієї ухвали, як і затвердження звітів арбітражного керуючого, не заборонено процесуальним законодавством.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За змістом ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

Інших підстав незаконності оскаржуваної ухвали апелянтом не наведено, як і не вказано в чому полягає порушення його прав та/або охоронюваних законом інтересів за результатом розгляду клопотань інших арбітражних керуючих про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат, понесених у процедурі ліквідації, та яким чином їх сумісний розгляд перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, повному та всебічному розгляду цих вимог, а тому відсутні підстави для її скасування в апеляційному порядку у зазначеній частині.

Згідно з ч.ч. 1,2,5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі Шенк проти Швейцарії (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Оскільки судом першої інстанції було зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, не було враховано та досліджено всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, та не надано правову оцінку доказам, що їх обґрунтовують, а також допущено порушення норм процесуального права в частині вирішення клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень, колегія суддів вбачає підстави для скасування ухвали у відповідній частині з прийняттям постанови про задоволення клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю.

Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 року у справі № 12/5009/1430/11 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 року у справі № 12/5009/1430/11 в частині часткового задоволення клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/14789/19 від 18.07.2019) з врахуванням уточнень та в частині відмови у задоволенні іншої частини клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. (вх. № 08-08/15835/19 від 01.08.2019) задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 16 959 грн. 91 коп. грошової винагороди та витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, оф. 13В, код ЄДРПОУ 38994463) на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 60 640 грн. 22 коп. грошової винагороди та витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (01033, м. Київ, вул. Фізкультурна, буд. 28-д, код ЄДРПОУ 36789421, поштова адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 66) на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 8 686 грн. 45 коп. грошової винагороди та витрат, понесених у процедурі ліквідації.

Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 75 934 грн. 30 коп. грошової винагороди та витрат, понесених у процедурі ліквідації.

В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2020 року у справі № 12/5009/1430/11 залишити без змін.

Матеріали справи № 12/5009/1430/11 повернути до господарського суду Запорізької області, якому доручити видання наказів на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст складено 16.09.2020 р.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль