Рішення

від 07.09.2020 по справі 904/2400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 Справа № 904/2400/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-Мінерал", м. Вінниця

до Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина", с. Семенівка, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 412 061, 07 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Головчук В.А., дов від 22.01.2020 адвокат

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-Мінерал" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 412 061, 07 грн., з яких 354 317, 29 грн. - основна заборгованість, 38 701, 40 грн. - пеня, 11 678, 83 грн. - інфляційні втрати, 7 363, 55 грн. - 3% річних.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 02/09 від 02.09.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 відкрито провадження у справі №904/2400/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, що на виконання умов договорі він здійснив часткову оплату за поставлений товару у розмірі 502 000,00 грн., в зв`язку із чим, розмір основного боргу складає 270 200,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що з огляду невірне визначення розміру основної заборгованості, Позивач неправильно розрахував штрафні санкції.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав клопотання, за змістом якого просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95%.

Позивач подав відповідь на відзив за змістом якої зазначив, що відповідач у відзиві на позовну заяви частково визнано позов, а саме в частині залишку заборгованості у розмірі 270 000,00 грн., при цьому, відповідачем не обґрунтовано свої заперечення щодо неправильно здійсненого розрахунку штрафних санкцій та не надано свого контррозрахунку.

10.08.2020 Позивачем подано клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 21 624,98 грн., з яких: 6 180,94 грн. судовий збір, 15 344,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 99,44 грн. витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду.

11.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання на 27.08.2020.

В судовому засіданні 27.08.2020 оголошено перерву до 07.09.2020.

Представником відповідача 04.09.2020 о 16:35 год. засобами електронного зв`язку подано заяву про участь у судовому засіданні 07.09.2020 в режимі відеоконференції в Господарському суді Херсонської області.

Відповідно до положень ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

З огляду на те, що заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції подана пізніше ніж за п`ять днів до дати засідання, суд відмовив в її задоволенні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 07.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, оголосивши стислий зміст заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колосок-Мінерал" (далі - постачальник, продавець) та Селянським (фермерським) господарством "Весела Долина" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №02/09 (далі - договір).

Згідно із п. 1.1. договору, в строки визначені додатками, продавець зобов`язується передати у власність покупця хімічну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар в асортименті і кількості згідно додатків і видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, визначені в додатках, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до 2.1 договору, сукупна вартість товару, що поставляється згідно даного договору, складає суму вартостей товару, які вказані в графі "Усього з ПДВ" в додатках, підписаних в рамках даного договору.

Покупець проводить розрахунки на умовах на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок продавця в день отримання товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок продавця, вказаного в тексті цього договору, а у разі зміни платіжних реквізитів - додатковій угоді до договору (пункт 2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі - 100% передоплата, або у терміни оплати вказані у специфікації до певної поставки, та за ціною вказаною в додатках до цього договору, видаткових накладних та специфікаціях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Згідно з п. 7.1. договору, за безпідставну відмову в прийнятті або оплаті переданого товару, а також несвоєчасну або неповну оплату товару покупець зобов`язується сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 7.2 договору, визначено, що за прострочення здійснення розрахунків вартості товару, якщо термін несплати або порушення строків оплати складає більше 5 календарних днів, покупець додатково сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Пунктом 9.2 договору, визначено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.19 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

02.09. 19 сторонами підписано специфікацію №1, яка є додатком №1 до договору №02/09 від 02.09.19, згідно з якою сторонами узгоджено поставку товару (любофос ріпак гр..(500 кг) у кількості 44 шт. за ціною 4 875,00грн. Строк поставки до 02.09.19. Загальна вартість у розмірі 257 400,00грн. з ПДВ.

19.09.19 сторонами підписано специфікацію №2, яка є додатком №2 до договору №02/09 від 02.09.19, згідно з якою сторонами узгоджено поставку товару (любофос ріпак гр.(500 кг) у кількості 44 шт. за ціною 4 875,00грн. Строк поставки до 23.09.19. Загальна вартість у розмірі 257 400,00грн. з ПДВ.

23.09.19 сторонами підписано специфікацію №3, яка є додатком №3 до договору №02/09 від 02.09.19, згідно з якою сторонами узгоджено поставку товару (любофос ріпак гр.(500 кг) у кількості 44 шт. за ціною 4 875,00грн. Строк поставки до 25.09.19. Загальна вартість у розмірі 257 400,00грн. з ПДВ.

Згідно умови оплати за специфікаціями №1-3, термін оплати складає 100% оплати по факту, в день отримання товару.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 772 200,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:

- №РН-0000005 від 03.09.2019 на суму 257 400,00грн.;

- №РН-0000006 від 20.09.2019 на суму 257 400,00грн.;

- №РН-0000007 від 23.09.2019 на суму 257 400,00грн.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не виконані належним чином зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, зокрема, здійснено лише часткову оплату товару в розмірі 502 000,00 грн., наступними платежами: 11.09.19 на суму 52 000,00 грн., 17.09.19 на суму 100 000,00 грн. та 50 000,00 грн., 11.10.19 на суму 150 000,00 грн., 23.10.19 на суму 150 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.29 -31).

Згідно зі ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Керуючись наведеною нормою матеріального закону, зважаючи на те, що сум здійснених Відповідачем платежів не вистачало для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, відповідні платежі, в першу чергу були зараховані позивачем на погашення неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, зокрема, штрафу на підставі 7.1 договору, а також частково пені на підставі п. 7.2 договору, решта сум, врахована в часткову оплату суми основного боргу.

Так за підрахунками Позивача (а.с. 3) залишок основної заборгованості відповідач на час звернення з позовом до суду, склав суму 354 317,29 грн.

Доказів оплати вказаної суми заборгованості, сторонами суду не надано.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 7.2 договору, за прострочення здійснення розрахунків вартості товару, якщо термін несплати або порушення строків оплати складає більше 5 календарних днів, покупець додатково сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Позивачем здійснено розрахунок пені за період прострочення з 23.10.2019 по 20.03.2020, нарахування якої проведено на залишок основної заборгованості. За підрахунками Позивача, розмір пені склав 38 701,40 грн.

Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведено розрахунок трьох процентів річних за період прострочення з 04.09.2019 по 06.05.2020 (з урахуванням часткових оплат), розмір процентів склав 7 363,55 грн. Крім того, позивач розрахував та вимагає стягнення інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2019 по березень 2020 (з урахування часткових оплат) у розмірі 11 678,83 грн.

Судом здійснено перевірку складеного позивачем розрахунку трьох процентів річних і інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійснено правильно.

Таким чином, неналежне виконання зобов`язань за договором, є підставою для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 354 317,29 грн., пені у розмірі 38 701,40 грн., трьох процентів річних у розмірі 7 363,55 грн., інфляційних втрат у розмірі 11 678, 83 грн.

Заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в контексті зазначеної норми обставин. Відсутність завданих збитків та те, що відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі з огляду на великий обсяг фінансових навантажень і не може здійснити повну оплату послуг позивачу через тимчасові фінансові труднощі, а також те, що відповідач отримує прибуток сезонно, оскільки працює в сільськогосподарському секторі економіки, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.

Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 233 ГК України, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобов`язання боржником. При цьому, як убачається з матеріалів справи, часткове виконання зобов`язань та тривале невиконання відповідачем в повному обсязі своїх договірних зобов`язань, свідчить про системний характер порушень, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси позивача, які і без того порушуються відповідачем у справі.

Позивач просить суд стягнути у складі судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 344,60 грн. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду у розмірі 99,44 грн.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем до справи надано копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 629 від 26.01.09 на ім`я Головчук В.А.

Позивачем долучено до матеріалів справи договорів про надання правової допомоги від 20.04.20, укладений між Адвокатським бюро "Віталія Головчука" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колосок-Мінерал".

Відповідно п. 1.1 договору, адвокатське бюро зобов`язується надати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні втрати, необхідні для виконання договору.

Зміст узгодженого сторонами доручення, на виконання якого укладено договір, полягає в надані правової допомоги клієнту щодо стягнення з селянського (фермерського) господарства "Весела Долина" на користь клієнта заборгованості за договором поставки. (пункт 1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору, визначено, що гонорар обчислюється у погодинній оплаті та складає 40 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину роботи адвокатського бюро.

В матеріалах справи міститься акт виконаних робіт від 03.08.2020. Згідно з детальним описом наданих адвокатом послуги, їх вартість складає суму 15 344,60 грн.

Також, позивачем надано рахунки № 1, №2 на оплату правничої допомоги від 20.04.2020 на суму 10 000,00 грн. та 5 344,60 грн. та докази оплати наданих послуг (платіжне доручення №69 від 21.04.2020 на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 81 від 03.08.2020 на суму 5 344,60 грн.)

Крім того, позивачем понесенні витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а саме витрати, пов`язані з направлення відповідачу копій процесуальних документів з додатками через АТ "Укрпошта", сума яких складає 99 грн. 44 коп.

В якості доказів понесення вказаних витрат надано: накладну 2102703394285 від 07 травня 2020; фіскальний чек 0172236 0147582 від 07 травня 2020; накладною 2105017052962 від 31 травня 2020; фіскальний чек 0137644 0004653 від 31 травня 2020; накладну 2103002185424 від 08 червня 2020; фіскальний чек 0279744 0253000 від 08 червня 2020.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, які підлягають розподілу за правилами ст. 129 ГПК України.

За змістом ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч. 4 даної статті.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на те, що за змістом відзиву на позовну заяву відповідач не висунув обґрунтованих заперечень стосовно розміру судових витрат, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 1, 4, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями, 73-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина"(53506, Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Семенівка, вул. Вишнева, буд. 65-Б, відокремлена садиба, код ЄДРПОУ 21900245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-Мінерал"(21008, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Володимира Свідзінського, буд. 53, код ЄДРПОУ 43054583) 354 317,29 грн. основного боргу, 38 701,40 грн. пені, 11 678,83 грн. інфляційних втрат, 7 363,55 грн. три проценти річних, 6 180,92 грн. витрат зі сплати судового збору, 15 344,60 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги, 99,44 грн. витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 17.09.2020

Суддя О.В. Ліпинський