Рішення

від 17.09.2020 по справі 904/1875/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1875/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юапартс" (49125, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Донецьке, буд. 104)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дзвінка. буд. 26, кв. 8)

про стягнення 19 008,30 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 544,60 грн. пені, 284,00 грн. 3% річних, 81,35 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юапартс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 31.03.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" заборгованості на загальну суму 22 358,25 грн., з яких:

- 19 448,30 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 2 544,60 грн. пеня за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020;

- 284,00 грн. 3% річних за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020;

- 81,35 грн. інфляційні втрати за вересень та листопад 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки №48 від 22.03.2019 щодо своєчасної та повної оплати за товар отриманий на загальну суму 56 557,20 грн. за видатковими накладними:

- №5338 від 09.08.2019 на суму 3 897,36 грн.;

- №5340 від 09.08.2019 на суму 1 070,16 грн.;

- №5439 від 14.08.2019 на суму 6 871,02 грн.;

- №5947 від 02.09.2019 на суму 347,76 грн.;

- №6020 від 04.09.2019 на суму 14 878,14 грн.;

- №6185 від 10.09.2019 на суму 186,12 грн.;

- №6212 від 11.09.2019 на суму 2 307,60 грн.;

- №6538 від 23.09.2019 на суму 5 258,70 грн.;

- №6588 від 24.09.2019 на суму 964,62 грн.;

- №6719 від 27.09.2019 на суму 312,72 грн.;

- №6753 від 30.09.2019 на суму 1 645,14 грн.;

- №6862 від 02.10.2019 на суму 3 150,00 грн.;

- №6863 від 02.10.2019 на суму 151,80 грн.;

- №6942 від 04.10.2019 на суму 13 524,60 грн.;

- №6943 від 04.10.2019 на суму 821, 58 грн.;

- №7258 від 16.10.2019 на суму 1 169,88 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову якою просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" у розмірі 22 358,25 грн., що містяться на банківських рахунках останнього.

Заява обґрунтована тим, що на сьогоднішній день відповідач не повертає позивачу грошові кошти протягом значного строку, безпідставно ними користуються на власний розсуд, ігноруючи вимоги про повернення даних коштів, у позивача є всі підстави вважати, що така позиція відповідача може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач вважає, що невжиття таких заходів істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки поведінка відповідача, який ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, свідчить про те, що відповідач може ухилятись і від інших зобов`язань, а саме від виконання рішення суду; сума, яка пред`явлена до стягнення, яка знаходяться на рахунках відповідача може бути витрачена з метою унеможливлення фактичного виконання судового рішення; спосіб забезпечення є співмірним позовним вимогам.

Ухвалами суду від 08.04.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юапартс" у задоволенні заяви про забезпечення позову, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1875/20, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 18.05.2020 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №358 від 09.04.2020 на суму 200,00 грн. та №269 від 23.04.2020 на суму 200,00 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 21 918,25 грн., з яких:

- 19 008,30 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 2 544,60 грн. пеня за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020;

- 284,00 грн. 3% річних за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020;

- 81,35 грн. інфляційні втрати за вересень та листопад 2019 року.

До суду 25.06.2020 відповідачем подано клопотання про надання додаткового часу для підготовки та подання відзиву на позовну заяву оскільки представник адвокат Єпрем`ян Л.В. з 22.05.2020 не міг зустрітися із керівником підприємства з метою отримання необхідних документів для складання відзиву, але на час подачі клопотання через підозру на гостру респіраторну хворобу COVID-19, на самоізоляції перебуває керівник відповідача, через що сторона відповідача не встигає підготувати відзив на позов зі своїми запереченнями.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розряду та відкриття провадження у справі отримана відповідачем 21.05.2020, що підтверджується підписом представника відповідача адвоката Єпрем`ян Л.В. (а.с. 162).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юапартс" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" (далі - покупець, відповідач) 22.03.2019 укладено договір поставки №48 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця визначений в п.1.2 договору, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Найменування товару, одиниці виміру, вартість та загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, узгоджується уповноваженими представниками сторін у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.3.2 договору ціна за одиницю товару та його загальна вартість визначається у рахунках-фактурах та узгоджується у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.

Покупець сплачує вартість поставленого товару, визначеному в накладній на підставі рахунку, який виписується постачальником. Покупцю надається відстрочка платежу за поставлений товар на суму з лімітом не більше 10 000,00 грн. та на строк, що не перевищує 7 календарних днів (п.3.5 договору).

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в договорі. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п.3.6 договору).

Відповідно до п.4.6 договору право власності на кожну окрему партію товару переходить до покупця з дати отримання такого товару від постачальника за накладною.

Доказом передачі постачальником та прийняття покупцем кожної окремою партії товару у власність є накладна або довіреність на отримання, оформлена належним чином, підписана повноважними представником сторін з відтиском печатей (штампів) (п.4.7 договору).

Разом з кожною окремою партією товару постачальник зобов`язується надати покупцеві рахунок на оплату, видаткову накладну кожної окремої партії товару та зареєструвати податкову накладну (п.4.8 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (п.9.1 договору).

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 договору та закінчується 31.12.2019 (п.9.2 договору).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яка мала місце під час дії договору (п.9.3 договору).

На виконання умов договору постачальником був поставлений товар на загальну суму 56 557,20 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №5338 від 09.08.2019 на суму 3 897,36 грн.;

- №5340 від 09.08.2019 на суму 1 070,16 грн.;

- №5439 від 14.08.2019 на суму 6 871,02 грн.;

- №5947 від 02.09.2019 на суму 347,76 грн.;

- №6020 від 04.09.2019 на суму 14 878,14 грн.;

- №6185 від 10.09.2019 на суму 186,12 грн.;

- №6212 від 11.09.2019 на суму 2 307,60 грн.;

- №6538 від 23.09.2019 на суму 5 258,70 грн.;

- №6588 від 24.09.2019 на суму 964,62 грн.;

- №6719 від 27.09.2019 на суму 312,72 грн.;

- №6753 від 30.09.2019 на суму 1 645,14 грн.;

- №6862 від 02.10.2019 на суму 3 150,00 грн.;

- №6863 від 02.10.2019 на суму 151,80 грн.;

- №6942 від 04.10.2019 на суму 13 524,60 грн.;

- №6943 від 04.10.2019 на суму 821, 58 грн.;

- №7258 від 16.10.2019 на суму 1 169,88 грн.

В свою чергу покупцем за отриманий товар сплачено 37 138,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №183 від 13.08.2019 на суму 1 070,16 грн.;

- №186 від 15.08.2019 на суму 3 897,36 грн.;

- №190 від 16.08.2019 на суму 3 000,00 грн.;

- №191 від 22.08.2019 на суму 3 000,00 грн.;

- №201 від 29.08.2019 на суму 871,00 грн.;

- №211 від 05.09.2019 на суму 1 878,14 грн.;

- №213 від 05.09.2019 на суму 347,78 грн.;

- №222 від 11.09.2019 на суму 4 000,00 грн.;

- №236 від 20.09.2019 на суму 9 000,00 грн.;

- №240 від 26.09.2019 на суму 1 423,56 грн.;

- №241 від 26.09.2019 на суму 964,62 грн.;

- №241 від 26.09.2019 на суму 186,12 грн.;

- №331 від 10.12.2019 на суму 1 400,00 грн.;

- №335 від 11.12.2019 на суму 2 000,00 грн.;

- №277 від 19.12.2019 на суму 1 000,00 грн.;

- №269 від 26.12.2019 на суму 1 000,00 грн.;

- №278 від 14.01.2020 на суму 700,00 грн.;

- №297 від 18.02.2020 на суму 1 000,00 грн.;

- №358 від 09.04.2020 на суму 200,00 грн.;

- №369 від 23.04.2020 на суму 200,00 грн.

та відповідачем повернуто товар за видатковою на повернення від покупця №205 від 11.09.2019 на суму 1 070,16 грн., що є причиною виникнення спору.

Таким чином, як зазначає позивач, поставлений товар повністю не сплачено, внаслідок чого позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 19 008,30 грн. заборгованість за поставлений товар, 2 544,60 грн. пені за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020, 284,00 грн. 3% річних за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020 та 81,35 грн. інфляційних втрат за вересень та листопад 2019 року.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем поставлено товар на загальну суму 56 557,20 грн., проте відповідачем сплачено лише 37 138,74 грн. та повернуто відповідачем товар на суму 1 070,16 грн.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 18 348,30 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар виконав не виконав, оплату в установлені в договорі строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 18 348,30 грн.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є частково обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню частково, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки. Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 18 348,30 грн., в решті суми основного боргу необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.3 договору в разі порушення покупцем строку оплати товару, визначеного п.3.5 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожний банківський день прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати товару, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 544,60 грн. за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено розрахунок виконано правильно. Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 284,00 грн. 3% річних за загальний період з 12.09.2019 по 30.03.2020 та 81,35 грн. інфляційних втрат за вересень та листопад 2019 року.

Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, зробленого позивачем та встановлено, що арифметично розрахунок проведено правильно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 81,35 грн. та 3% річних у сумі 284,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 759,35 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 231, 233, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юапартс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" про стягнення 19 008,30 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 544,60 грн. пені, 284,00 грн. 3% річних, 81,35 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд СТО" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дзвінка. буд. 26, кв. 8, ідентифікаційний код 41820824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юапартс" (49125, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Донецьке, буд. 104, ідентифікаційний код 38706420) 18 348,30 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 544,60 грн. пені, 284,00 грн. 3% річних, 81,35 грн. інфляційних втрат та 1 759,35 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Е.М. Бондарєв