Рішення

від 15.09.2020 по справі 905/476/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.2020р. Справа №905/476/20

за позовом Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтурекспрес", м.Київ

про повернення земельної ділянки загальною площею 1,4000 га

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

прокурор: Горгуль Н.В.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтурекспрес", м.Київ, про зобов`язання повернути на користь Маріупольської міської ради, м.Маріуполь земельну ділянку загальною площею 1,400га, що розташована за адресою: вул.Пилипа Орлика, 93 в Центральному районі м.Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:019:0168.

В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 16.08.2007р. в частині обов`язку з повернення Маріупольській міській раді земельної ділянки площею 1,4000 га після закінчення строку дії договору.

Ухвалою суду від 12.03.2020р. відкрите провадження у справі №905/476/20, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.04.2020р. о 12:15 год.

31.03.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 07.04.2020р. відкладено підготовче засідання на 12.05.2020р. об 11:45 год.

Ухвалою суду від 12.05.2020р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/476/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.06.2020 року об 11:15 год.

01.06.2020р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника та клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву. При цьому, відповідачем повідомлено суд про необхідність ознайомлення з позовом для підготовки своєї правової позиції у справі.

Ухвалою суду від 03.06.2020р. поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву по справі №905/476/20 та відкладено підготовче засідання на 18.06.2020 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 18.06.2020р. відкладено підготовче засідання на 09.07.2020р.

18.06.2020р. до суду через систему "Електронний суд" відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та відзив на позовну заяву №18-06/20 від 18.06.2020р., в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на наступні обставини:

- у зв`язку із виробничою необхідністю відповідач був вимушений розірвати договір оренди землі про що повідомив заявою Маріупольську міську раду, на підставі якої Маріупольська міська рада прийняла рішення №5/31-5253 від 14.04.2009р. про припинення права оренди на земельну ділянку по вул.Пилипа Орлика, 93 (колишня Урицького) у Жовтневому районі м.Маріуполь та втрату сили рішенням Маріупольської міської ради №5/10-1569 від 27.03.2007р. про надання земельної ділянки;

- жодного документу чи будь-якого звернення від Маріупольської міської ради відповідач не отримував, в тому числі акт приймання - передачі;

- Маріупольська міська прокуратура №1, ані Маріупольська міська рада не надали суду доказів про підтвердження направлення листа №26.63-79010-26-1 від 18.12.2019р. відповідачу, тому останній вважає, що такий лист не був направлений на адресу відповідача;

- Маріупольська міська рада з моменту прийняття рішення №5/31-5253 від 14.04.2009р. про розірвання договору оренди землі не ініціювала питання про належне оформлення розірвання договору оренди землі з відповідачем;

- з дати укладання договору оренди землі, а також з дати прийняття рішення Маріупольською міською радою №5/31-5253 від 14.04.2009р. про розірвання договору оренди землі, відповідач не використовував земельну ділянку;

- щодо стану земельної ділянки та використання її під розміщення залишків фундаменту та бетонних конструкцій згідно акту виїзного обстеження від 04.06.2018р., відповідач стверджує про те, що він отримував земельну ділянку за договором оренди землі з вже розміщеними на ній залишками фундаменту.

09.07.2020р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою суду від 09.07.2020р. відкладено підготовче засідання на 27.07.2020р. о 12:45 год.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.08.2020р. об 11:45 год.

У судове засідання 13.08.2020р. з`явився прокурор, наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, представники позивача та відповідача не з`явились, жодних документів по суті спору не надали.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15.09.2020 року о 12:00 год.

В судове засідання 15.09.2020р. з`явився прокурор, надав вступне слово, судом досліджено докази та обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням Маріупольської міської ради від 27.03.2007 № 5/13-1569 Про надання земельної ділянки по вул.Урицького, 93 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя ТОВ Київтурекспрес , затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:019:0168) площею 1,4000 га для житлової та громадської забудови.

На виконання вказаного рішення між Маріупольською міською радою (далі позивач, орендодавець) та ТОВ Київтурекспрес (далі відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 16.08.2007 (далі - договір), який зареєстровано у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис №04.07.162.00391 від 22.08.2007р.

16.08.2007р. вказаний договір нотаріально посвідчено, про що в реєстрі зроблено запис за №К-3008.

Згідно з п.п.1.1 пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по вул.Урицького,93 в Жовтневому районі м.Маріуполя.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору в оренду передавалась земельна ділянка площею 1,4000.

За змістом п.2.2 на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки - відсутні. Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.3.1 договору, строк дії договору становить 10 років - до 27.03.2017р.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.3.2).

Розділом 4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89,99грн/м2. Орендарем сплачується орендна плата у грошовій формі в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік). Орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та послідуючого функціонування багатоповерхових житлових будинків.

Відповідно до п.7.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендар зобов`язаний звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.9.2.7 договору).

Пунктом 9.2.8 договору передбачено, що орендар зобов`язаний відповідно до договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. .2.14 договору орендар зобов`язаний почати будівництво об`єкта не пізніше чим за 2 роки з дня прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування та закінчити будівництво у термін, не перевищуючий 1 (одного) календарного року після закінчення нормативного строку будівництва.

Згідно п.11.3.1 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.13.2. договору цей договір набуває чинності на підставі ст.18 Закону України "Про оренду землі" після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК".

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.08.2007р. на виконання договору оренди №К-3008 (зареєстрований за №04.07.162.00381) від 22.08.2007р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку площею 1,400 га, кадастровий номер 1412300000:04:019:0168, розташовану за адресою: вул.Урицького, 93 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя.

Вказаний акт підписаний без зауважень представниками обох сторін.

Рішенням Маріупольської міської ради від 14.14.2009р. № 5/31-5253 Про припинення права оренди на земельній ділянці по вул.Урицького, 93 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя ТОВ Київтурекспрес :

- визнано таким, що втратило силу рішення Маріупольської міської ради від 27.03.2007р. №5/10-1569;

- вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №К-3008 від 22.08.2007р., зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , за №04.07.162.00391 від 22.08.2007р., укладений між Маріупольською міською радою та ТОВ Київтурекспрес ;

- ТОВ Київтурекспрес внести в бюджет оренду плату за земельну ділянку в розмірі, передбаченому законодавством за період до дня прийняття даного рішення;

- Маріупольському міському відділу Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру виключити з державного реєстру договір оренди земельної ділянки від 16.08.2007р. №К-3008, зареєстрований за №04.07.162.003914;

- Управлінню Держкомзема в м.Маріуполі Донецької області внести зміни в земельно-кадастрову документацію;

- контроль за виконання даного рішення покласти на першого заступника міського голови та постійно діючу комісію з питань будівництва, архітектури та землекористування.

04.06.2018р. на підставі листа Маріупольської місцевої прокуратури №1 від 07.05.2018р. №69-5918 вих-68 щодо повернення вищевказаної земельної ділянки, головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів Департаменту по роботі з активами міської ради здійснено виїзне обстеження за адресою м.Маріуполь, вул.Урицького, 93, за результатами якого встановлено та складено відповідний акт про те, що ТОВ Київтурекспрес земельну ділянку площею 1,400 га, кадастровий номер 1412300000:04:019:0168, розташовану за адресою: вул.Урицького, 93 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя за актом прийому передачі не повертало. Вказана земельна ділянка використовується під розміщення фундаменту та бетонних конструкцій.

Листом від 23.12.2019р. №26-30279-09 виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 з повідомленням про те, що Департаментом по роботі з активами міської ради було направлено листа до відділу у м. Маріуполі Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо надання інформації стосовно укладання договору про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007р. №К-3008 з актом приймання-передачі земельної ділянки та наданні копії цих документів за наявністю. Департаментом по роботі з активам міської ради направлено листа №26.6.3-79010-261 від 18.12.2019р. до ТОВ Київтурекспрес з метою приведення земельної ділянки у належний стан, придатний для її подальшого використання. Згідно даних департаменту фінансів Маріупольської міської ради станом на 01.12.2019р., заборгованість за особовим рахунком ТОВ Київтурекспрес (ЄДРПОУ 20357980) з орендної плати за землю становить 1474704,77 грн.

28.02.2020р. виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 з повідомленням про те, що до Маріупольської міської ради відповіді на лист від 18.12,2019 №26.6.3-79010-26-1 від ТОВ Київтурекспрес не надходило. Також, спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради 07.02.2020 року було проведено обстеження земельної ділянки площею 1,4000 га по вул. Пилипа Орлика, 93. У ході обстеження було встановлено, що ТОВ Київтурекспрес надано земельну ділянку по вул. Пилипа Орлика, 93 загальною площею 1,4000 га для будівництва та подальшого функціонування багатоквартирних житлових будинків, на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007р., зареєстрованого від 22.08.2007р. за №04,07.162.00391, дію якого припинено на підставі рішення Маріупольської міської ради від 14.04.2009р. №5/31-5253. Дана земельна ділянка використовується під розміщення залишків фундаменту та бетонних конструкцій.

03.03.2020р. заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь звернувся до заступника міського голови з повідомленням по намір звернутися до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилається на ті обставини, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ТОВ Київтурекспрес за адресою: м.Маріуполь, вул.П. Орлика, 93 (Урицького), нерухомого майна не зареєстровано. Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових грав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки 1412300000:04:019:0168, нерухомого майна не зареєстровано. Проте, станом на 04.03.2020р., згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку право оренди земельної ділянки кадастровий 1412300000:04:019:0168 площею 1,4 га належить ТОВ Київтурекспрес .

Отже, прокуратора зазначає, що на теперішній час відповідачем земельну ділянку загальною площею 1,4 га, яка є предметом договору оренди, в порушення вимог п.п.7.1 договору та ст.34 Закону України Про оренду землі після припинення вказаного договору орендодавцеві не повернуто. За твердженням прокурора, наведені обставини є порушенням інтересів держави, зумовлюють необхідність повернення земельної ділянки.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.5 вказаної статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою представництва інтересів держави прокурором у суді по даній справі є ухилення відповідача від своєчасного повернення земельної ділянки власнику за наявності відповідних законних підстав, що має наслідком унеможливлення реалізації повноважень власника землі щодо передачі її в оренду іншим особам та надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету. Як зазначає прокурор, для позивача подальше неповернення земельної ділянки є економічно невигідним і збитковим, що позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а неповернення земельної унеможливлює її передачу іншим платоспроможним суб`єктам господарювання.

За твердженням прокурора, наведені обставини є виключними випадками в розумінні статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру , що зумовлює необхідність захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин, а саме, в частині правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання їх цільового використання.

Компетентним органом, що має здійснювати захист інтересів держави, прокурором визначено Маріупольську міську раду, як орган місцевого самоврядування, що згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих і актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від імені територіальної громади виконує функцію власника спірної ділянки комунальної власності.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції , прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia), заява №42454/02, пункт 35).

Частиною першою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч.6 ст.23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно частини першої та третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Отже, представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

При цьому, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається."Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі №924/1237/17.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Як вже зазначено, спірна земельна ділянка відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності належить до комунальної власності територіальної громади Маріупольської міської ради. Порушення інтересів держави полягають у неповерненні відповідачем земельної ділянки та невиконання у зв`язку з цим умов договору. Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ). Відтак, суд зауважує, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Маріупольської міської ради про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки, сам факт такого незвернення до суду міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади м.Маріуполя та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року №903/129/18.

З огляду на наведене, за висновками суду, звернення заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до господарського суду з даним позовом, направлено на захист охоронюваних законом інтересів держави, здійснено згідно з наданими Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги правомірними, враховуючи наступне:

Статтею 3 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч.2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Згідно із частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин.

Зазначене кореспондується зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, за змістом яких зобов`язання виникають зокрема з договорів.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону ).

Згідно з ч.ч.1, 8 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Дана норма передбачена і п.11.3.1 договору.

Як було зазначено, договір, який було укладено сторонами, набуває чинності на підставі ст.18 Закону України "Про оренду землі" після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському відділі ДРФ ДП "ЦДЗК".

Згідно із ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено вище, Державну реєстрацію спірного договору від 16.08.2007р. було проведено 22.08.2007р. у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру".

Згідно п.3.1 спірного договору, останній було укладено на 10 років, тобто, до 22.08.2017р.

Одночасно, згідно з частинами 9-10 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором

Як вже встановлено, на підставі звернення відповідача (орендаря) рішенням Маріупольської міської ради від 14.14.2009р. № 5/31-5253 Про припинення права оренди на земельній ділянці по вул.Урицького, 93 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя ТОВ Київтурекспрес визнано таким, що втратило силу рішення Маріупольської міської ради від 27.03.2007р. №5/10-1569 щодо права оренди вказано земельної ТОВ Київтурекспрес та вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №К-3008 від 22.08.2007р., зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру , за №04.07.162.00391 від 22.08.2007р., укладений між Маріупольською міською радою та ТОВ Київтурекспрес .

Сторонами дані обставини не заперечується, відомостей щодо оскарження даного рішення органу місцевого самоврядування до матеріалів справи не надано.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статей 319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

За вимогами частини 2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Умовами договору від 16.08.2007р. не встановлено певного порядку повернення земельної ділянки у випадку припинення дії договору. Так, розділом 7 договору визначено умови повернення земельної ділянки, встановлено обов`язок орендаря повернути земельну ділянку, проте, не визначено алгоритму дій сторін у такому випадку.

При цьому, даний договір містить у собі умови передачі в оренду земельної ділянки, зокрема, згідно з актом приймання-передачі об`єкту оренди (п.6.5 договору).

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням умов договору, норм ст.795 Цивільного кодексу України, й відповідне повернення з оренди земельної ділянки також має відбуватися за актом приймання-передачі.

Відповідних доказів складання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки суду не надано.

Заперечення відповідача щодо бездіяльності орендодавця у даному випадку суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок фактично повернути спірну земельну ділянку власнику, що випливає із нормативних приписів, які регулюють відповідні відносини, а також зі змісту п.п.7.1, 9.2.7 договору - покладено саме на орендаря.

Щодо тверджень відповідача про те, що ним було отримано ділянку за актом вже з наявними залишками фундаменту та бетонними конструкціями, суд виходить з того, що у розділі 2 договору Об`єкт оренди , сторонами було зазначено про відсутність станом на день підписання договору жодних об`єктів нерухомого майна та інших недоліків на земельній ділянці.

Тобто, на момент підписання договору як позивач, так й відповідач фактично погодилися з відсутністю будь-яких об`єктів на спірній земельній ділянці.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання повернути на користь Маріупольської міської ради, м.Маріуполь земельну ділянку загальною площею 1,400га, що розташована за адресою: вул.Пилипа Орлика, 93 в Центральному районі м.Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:019:0168, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 123, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтурекспрес", м.Київ про зобов`язання повернути на користь Маріупольської міської ради, м.Маріуполь земельну ділянку загальною площею 1,400га, що розташована за адресою: вул.Пилипа Орлика, 93 в Центральному районі м.Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:019:0168 задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтурекспрес" (01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетска, ЄДРПОУ 20357980) повернути на користь Маріупольської міської ради(87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) земельну ділянку загальною площею 1,400га, що розташована за адресою: вул.Пилипа Орлика, 93 в Центральному районі м.Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:019:0168.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтурекспрес" (01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетска ЄДРПОУ 20357980) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, рах.№UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - прокуратура Донецької області) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 15.09.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 17.09.2020р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина