Рішення

від 10.09.2020 по справі 907/246/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/246/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» , м. Ужгород

до відповідача Кредитної спілки «Мрія» , м. Ужгород

про зобов`язання повернути майно

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить зобов`язати Кредитну спілку «Мрія» звільнити та повернути належні йому нежитлові приміщення площею 76,8 кв.м за адресою: вул. Тихого, 11 в м. Ужгород за актом приймання-передачі, посилаючись на ст. ст. 317, 526, 615, 785 Цивільного кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 3481,00 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків. Після усунення в установленому законом і судом порядку недоліків, ухвалою суду від 10 червня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та отримана ним 12.06.2020, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення). Крім того, в ході підготовчого провадження судом задовольнялось його клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, однак, своїм правом останній не скористався.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 06.08.2020 за наслідками проведення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

До дня призначення судового розгляду позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками справи.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку повернути після закінчення строку дії договору об`єкт оренди. Крім того, 6 місяців не сплачує обумовлену вказаним Договором орендну плату та вартість комунальних платежів, а лише частково погашає борги попередніх періодів. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач не бажає продовжувати строк дії оренди, про що відповідача було повідомлено листами, які містили також вимоги про звільнення приміщення.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.П.Я.» (орендодавець, позивач) та Кредитною спілкою «Мрія» (відповідач, орендар) 15 листопада 2016 року укладено Договір оренди №5, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду тобто в тимчасове і платне користування, нежиле приміщення загальною площею 57,3 кв. м. (в т. ч. 5,0 кв. м. площа загального користування) на першому поверсі в адмінбудинку, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Тихого, 11 для розміщення офісу орендаря (п. п. 1.1, 2.1 Договору).

Позивач передав майно відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 15 листопада 2016 року.

В подальшому, Договором про внесення змін від 26.06.2017, сторони погодили збільшення площі об`єкта оренди. внаслідок чого така з 26.06.2017 складає 76,8 кв.м (в т. ч. 6,7 кв.м площа загального користування).

Розділом 8 Договору визначено строк дії та умови зміни, розірвання або продовження договору.

Так, пунктом 8.1 строк дії договору, з врахуванням внесених змін на підставі Договорів про внесення змін від 14.11.2017 та від 07.12.2018, - до 31 грудня 2019 року.

Орендодавець має право відмовитись від цього Договору і вимагати повернення Об`єкту, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд (пункт 8.3).

Пунктом 8.6 Договору сторони погодили, що такий припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку дії Договору Орендар зобов`язаний в 3-денний термін передати об`єкт за Актом здачі-приймання Орендодавцю. У момент підписання цього Акту Орендар передає Орендодавцю ключі від Об`єкту(пункт 8.9 Договору).

Посилаючись на закінчення терміну дії договору 31.12.2019, позивач 11.02.2020 вручив відповідачу лист-вимогу Вих. № 5 від 11 лютого 2020, а згодом, 20.03.2020 - повідомлення Вих. № 12 від 19.03.2020 також з вимогою звільнити займані приміщення. При цьому, наголосив на наявність у відповідача значної заборгованості по орендній платі та комунальних платежах, в зв`язку з чим товариство не бажає продовжувати з ним договірні відносини.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Укладений між сторонами строк договору оренди № 5 закінчився 31.12.2019.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В частині 2 статті 795 Цивільного кодексу України зазначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Аналогічний порядок визначений і сторонами у спорі у пункті 8.9 Договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 387 Цивільного кодексу України унормовано, що власник має право вимагати повернення(віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Як стверджує позивач, відповідач свого обов`язку повернути майно не виконав, у встановленому договором порядку не повернув нежилі приміщення по акту здачі-приймання.

Згідно з чинним законодавством власник має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, а особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала ( ст. ст. 387, 1212 ЦК України).

Оскільки правовою підставою користування майном у спірних правовідносинах був договір оренди, а договірні відносини між сторонами закінчилися 31.12.2019 та продовжені не були, суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими.

З огляду на наведене та наявну підставу для задоволення позову, інші доводи відповідача, як от відмову від договору у зв`язку з несплатою орендних платежів, які до того ж є предметом іншої судової справи, до уваги судом не беруться.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про його задоволення.

Розподіл судових витрат.

Оскільки судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на відповідача належить покласти витрати на оплату судового збору в розмірі 3481,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 231, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Кредитну спілку «Мрія» (88000, м. Ужгород, наб. Незалежності, буд. 21, офіс 2, код ЄДРПОУ 22089934) звільнити нежилі приміщення загальною площею 76,8 кв.м., розміщені за адресою: вулиця Ф. Тіхого, буд.11, місто Ужгород, 88000 і повернути їх власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Л.П.Я. (88000, м. Ужгород, пл. Хмельницького, буд. 21, код ЄДРПОУ 20444526) за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з Кредитної спілки «Мрія» (88000, м. Ужгород, наб. Незалежності, буд. 21, офіс 2, код ЄДРПОУ 22089934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Л.П.Я. (88000, м. Ужгород, пл. Хмельницького, буд. 21, код ЄДРПОУ 20444526) суму 3481,00 грн (три тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 17.09.2020

Суддя Л.В. Андрейчук