Рішення

від 16.09.2020 по справі 910/9479/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020Справа № 910/9479/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 42817110) до проТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ (04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41647926) стягнення заборгованості у розмірі 44 378 грн. 36 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 44 378 грн. 36 коп

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язання з оплати вартості товару, поставленого на підставі Договору поставки № ДС-19276 від 04.03.2002.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

15.07.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9479/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 28.07.2020 року про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв`язку з відсутністю адресатів за адресою, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ є 04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 4.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/9479/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ (Покупець) було укладено Договір поставки №ДС-19276, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупцю Товар, а Покупець - прийняти та оплатити Товар згідно сортаменту, кількості та цін, що вказані у рахунках, які виставляє Постачальник. (а.с.3-8)

Поставка Товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 p., з урахуванням особливостей. встановлених цим Договором. Товар поставляється на умовах DAP до складу Покупця, або на інших умовах визначених в додатках до цього договору. (п.4.1 Договору)

Згідно з п.4.4 Договору датою поставки Товару вважається дата отримання Товару Покупцем або третьою особою (перевізником) на складі Постачальника, вказана в видатковій накладній.

Відповідно до п.5.4 Договору оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється на умовах, визначених у Специфікації.

У п.6.1 Договору передбачено, що Товар приймається Покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець та Постачальник дають згоду на здійснення приймання Товару: - за кількістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.08.1965 p. № П-6, в частині, що не суперечить умовам даного Договору; - за якістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 p. № П-7, в частині, що не суперечить умовам даного Договору.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару га умовах відстрочення платежу, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невчасно оплаченого товару за кожен день такої затримки у оплаті. При простроченні оплати понад 3 дні, Покупець додатково, крім пені, сплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченої заборгованості.

Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. (п.10.1 Договору)

Специфікаціями №№1, 2 до Договору поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну суму, оплата товару здійснюється шляхом 10% передоплати та решта 90% по факту поставки протягом 7 календарних днів з моменту фактичної передачі товару. (а.с.11-12)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар на підставі довіреності №40 від 06.03.2020 року, що підтверджується видатковими накладними №ДС-0000439 від 12.03.2020 року на суму 13 650 грн. 00 коп., №ДС-0000440 від 12.03.2020 року на суму в розмірі 42 859 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 56 509 грн. 00 коп. (а.с.17-18)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ становить 35 042 грн. 00 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ 3% річних у розмірі 115 грн. 00 коп., пеню у розмірі 745 грн. 01 коп. та штраф у розмірі 8 476 грн. 35 коп.

24.04.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №14/04/20-2 від 14.04.2020 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 40 042 грн. 00 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку від 24.04.2020 р., накладної та опису вкладення у цінний лист. (а.с.9-10, 13)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар на підставі довіреності №40 від 06.03.2020 року, що підтверджується видатковими накладними №ДС-0000439 від 12.03.2020 року на суму 13 650 грн. 00 коп., №ДС-0000440 від 12.03.2020 року на суму в розмірі 42 859 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 56 509 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печаткою Позивача без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.17-18)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ за Договором поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року становить 35 042 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ в розмірі 35 042 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 35 042 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 21.03.2020 р. по 30.04.2020 р. у розмірі 115 грн. 00 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року за загальний період прострочки з 21.03.2020 р. по 30.04.2020 р. у розмірі 115 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 21.03.2020 р. по 30.04.2020 р. у розмірі 745 грн. 01 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару га умовах відстрочення платежу, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невчасно оплаченого товару за кожен день такої затримки у оплаті.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 21.03.2020 р. по 30.04.2020 р. у розмірі 745 грн. 01 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Також Позивач просив суд стягнути з Відповідача 15% штрафу на підставі п.8.2 Договору у розмірі 8 476 грн. 35 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що при простроченні оплати понад 3 дні, Покупець додатково, крім пені, сплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченої заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.8.2 Договору поставки №ДС-19276 від 04.03.2020 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження прострочення оплати Відповідачем на строк понад 3 дні на суму в розмірі 56 509 грн. 00 коп. з урахуванням здійснення часткової оплати Покупцем. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 15% штрафу у розмірі 5 256 грн. 30 коп. (сума заборгованості 35042 грн. *15%)

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ підлягає стягненню заборгованість у розмірі 35 042 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 115 грн. 00 коп., пеня у розмірі 745 грн. 01 коп. та штраф у розмірі 5 256 грн. 30 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ФЕРУМ (04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41647926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ДНІПРОСТАЛЬ (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 42817110) заборгованість у розмірі 35 042 (тридцять п`ять тисяч сорок дві) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 115 (сто п`ятнадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 01 (одна) коп., штраф у розмірі 5 256 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 30 (тридцять) коп. та судовий збір у розмірі 1 949 (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 48 (сорок вісім) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин