Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/16751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/16751/19 За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс"

про стягнення 6635360,87 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Юхно В.І.;

від відповідача - Куренний С.В.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача санкцій за договором підряду №930/18 від 23.07.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань вчасно виконати замовлені за договором роботи.

Відповідач у відзиві на позов проти його вимог повністю заперечує, з посиланням, що подання Позивачем заявки на початок виконання робіт співпало з осінньо-зимовим періодом, що негативно вплинуло на строки виконання робіт, оскільки заявка була подана лише 01.11.2018, тобто, через 3 місяці після укладення договору. Відповідач вказує, що під час виконання робіт в осінньо-зимовий період виникало багато факторів через несприятливі погодні умови, які неможливо було передбачити, і про це Відповідач повідомляв Позивача листами і вказував про призупинення робіт у зв`язку з такими умовами. Також Відповідач вказує, що мала місце дія форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим він також не міг проводити роботи.

Окремо, Відповідач зазначає, що причиною виконання робіт не в строк були наступні обставини: Позивач несвоєчасно виконав ізоляційні роботи на амбрах (у квітні 2019 року), у зв`язку з чим Відповідач свою частину робіт спочатку переробив, а потім, виконав і за Позивача його частину робіт; відповідями від Полтавського обласного центру з гідрометеорології українського гідрометцентру ДСНС Відповідач підтверджує, що погодні умови не давали йому змоги повноцінно продовжувати виконання робіт на об`єкті; на об`єкті мала місце невідповідність наданого Позивачем проекту рекультивації землі схемі переміщення земляних мас (невідповідність реальних об`ємів проектним), і процес погодження правок до проекту рекультивації землі теж зайняв час; Позивачем вносилися і інші зміни при погодженні проектно-кошторисної документації на об`єкт; мало місце заміна частини матеріалів для виконання робіт та інші з ініціативи Відповідача у зв`язку з завантаженістю певних заводів-виробників; Позивач несвоєчасно виконав ряд інших робіт, від яких залежали строки виконання робіт Відповідачем, та який відповідно їх прострочив у зв`язку з простроченням кредитора (Позивача).

Позивач доводи Відповідача відхиляє з посиланням, що заявка на виконання робіт відправлялася Позивачем вчасно і двічі, але Відповідач її довго розглядав та підписав лише 01.11.2018; що заявлені Відповідачем форс-мажорні обставини діяли не весь період виконання робіт, а звичайні зимові погодні умови не є автоматично форс-мажором; несприятливі погодні умови узагалі та труднощі у зв`язку з роботами відносяться до звичайних ризиків, взятих на себе стороною по договору; листи Полтавського обласного центру з гідрометеорології українського гідрометцентру ДСНС не є підтвердженням існування обставин форс-мажору, натомість, в листах констатується існування на території Полтавської області різних сприятливих та несприятливих погодних умов, але нема висновку, що такі умови якимось чином заважали проведенню будівельних робіт; твердження Відповідача про те, що виконанню робіт ним за договором передувало виконання робіт Позивачем, як замовником, останній відхиляє, оскільки договір цього не передбачає, і також Позивач звертає увагу на відсутність доказового підтвердження інших договір Відповідача.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зауважує, що Позивач не заперечив невідповідність наданого Позивачем проекту рекультивації схемі переміщення земляних мас, і також не заперечив, що тривалий час погоджувалася проектно-кошторисна документація, і не заперечив, що час на погодження проекту було втрачено через вказані вище обставини, а не з вини Відповідача, тому його і було погоджено пізніше. Також Відповідач просив суд звернути увагу на відсутність з боку Позивача відхилення тої обставини, що тривалий час забрало погодження Відповідачем з Позивачем заміни одних плит на інші через завантаженість заводів виробників, і також, через діяльність Позивача та залучених ним інших підрядних організацій. Щодо погодних умов, то Відповідач вказує, що оскільки роботи повинні виконуватися відповідно до ДБН, то останні містять чіткий перелік погодних умов, при яких роботи виконуватися не можуть, тому Відповідач і зупиняв їх, інакше не зміг би гарантувати їх якість, як таких, що виконані усупереч ДБН. Також Відповідач посилається, що негативно на строки виконання робіт вплинуло те, що Позивач несвоєчасно розраховувався за попередні роботи. Відповідачем, крім того, просив про зменшення розміру штрафних санкцій, у випадку їх стягнення; суми чи розміру, до якої Відповідач просив зменшити, не зазначав.

Також, судом розглядалися та протокольними ухвалами вирішувалися клопотання Відповідача. Так, клопотання про призначення колегіального розгляду справи судом було відхилено з мотивів, що Відповідачем воно заявлено поза стадією судового провадження, яка передбачає можливість заявлення такого виду клопотань. Так само судом було відхилено клопотання Відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, з мотивів, що норми Господарського процесуального кодексу України такої можливості не передбачають. Натомість, клопотання Відповідача про надання додаткового строку для подання доказів та прийняття цих доказів до розгляду у справі (висновків про форс-мажорні обставини) судом задоволено, оскільки судом визнано поважними причини пропуску строку на їх подання та ступінь важливості цих доказів для винесення обґрунтованого рішення у спорі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

В порядку та на умовах визначених Договором підряду (лот №19) від 23.07.2018 між Позивачем, як Замовником, та Відповідачем, як Виконавцем (далі - Договір), дотримуючись технічних вимог та схем, зазначених у Додатках до Договору, Підрядник на свій ризик, своїми силами і засобами, а також необхідними матеріалами, на підставі Заявки Замовника на облаштування майданчику (надалі - Заявка), форма якої узгоджена Сторонами у Додатку № 5 до Договору, зобов`язується виконати Роботи по облаштуванню майданчиків зовнішнього бурового підрядника по свердловинам Замовника (надалі - Об`єкт/-и), а саме: розробити відповідно до Технічного завдання (Додаток №1 до Договору) проектну документацію на Об`єкти; виконати облаштування бурових майданчиків та під`їзних доріг до них (включаючи будівництво амбарів на кожен Об`єкт) відповідно до проектної документації із застосуванням власних матеріалів/устаткування та/або матеріалів/ устаткування, наданих Замовником (далі - Майно Замовника) та вантажно-розвантажувальні роботи щодо Майна, наданого Замовником, його транспортування зі складу(ів) Замовника до будівельного(их) майданчика(ів) чи/та з будівельного майданчика на майданчик(и)/склад(и) відповідно до Заявки Замовника, (надалі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість належних чином фактично виконаних Робіт відповідно до умов цього Договору.

Отже, сторони за Договором передбачили виконання двох видів робіт - проектних та будівельних. Перелік Робіт, строки виконання, кількість об`єктів, їх розташування та відстань від баз (складів, тощо) Замовника до Об`єкту були узгоджені Сторонами у Технічному завданні, що є Додатком №1 до Договору, Детальному графіку виконання проектних та будівельних робіт, що є Додатком №6 до даного Договору, та Заявках Замовника.

При цьому, пункт 2.5 Договору містить застереження, що Підрядник згодний виконати всі Роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені строки, керуючись вказівками Замовника, які не протирічать умовам цього Договору. Підписанням цього Договору Підрядник засвідчує, що на момент його укладення Замовник надав йому усю необхідну інформацію, достатню для визначення вартості та обсягів Робіт.

Щодо строків виконання робіт, то сторони у розділі 3 Договору погодили:

- початок виконання проектних (інженерно-вишукувальних, тощо) робіт - з дати підписання цього Договору, закінчення - не пізніше 7 календарних днів з дати підписання Договору.

- початок виконання будівельних робіт - з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника, строк виконання - 35 робочих днів з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника, з підписанням Сторонами відповідного акту приймання - передачі будівельного майданчику.

Факт отримання Підрядником Заявки від Замовника підтверджується підписом вповноваженого представника Підрядника на відповідній Заявці із зазначенням дати отримання. Строки виконання Робіт, їх етапів, додатково деталізовані і визначені у Детальному графіку виконання проектних та будівельних робіт (Додаток №6 до Договору) (п.п. 3.4 - 3.5 Договору).

Зокрема, крім наведеного, у Детальному графіку (Додаток №6 до Договору) сторони також погодили, що виконання робіт з демонтажу майданчика по 1-й свердловині згідно технічного завдання - строк виконання 15ть робочих днів, початок виконання - з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника на демонтаж майданчика, завершення - не пізніше 15ти робочих днів з дня отримання вказаної Заявки.

Прийняття виконаних проектних робіт сторони погодили оформлювати актом приймання-передачі таких робіт (п. 6.2.4 Договору), а виконання будівельних робіт - актами приймання виконаних будівельних робіт (Кб-2в), довідками (Кб-3) та актами приймання-передачі Об`єкту.

При цьому, у п. 8.4 Договору сторони погодили, що у разі порушення Підрядником взятих на себе зобов`язань з виконання Робіт (їх етапів) у строки, зазначені у цьому Договорі (Додаток №6 до Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних Робіт (їх етапів) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних Робіт (їх етапів).

Позивач заявляє вимоги про стягнення пені та штрафу на підставі п. 8.4 Договору за несвоєчасно виконані Відповідачем будівельні роботи за Договором вартістю 76933704,02 грн. за період прострочення 21.12.2018 - 15.05.2019.

Так, відповідно до ст. 238 ГПК України, суд може не надавати мотивовану оцінку, зокрема, тим аргументам учасників справи, які очевидно не відноситься до предмета спору.

Враховуючи, що Позивачем заявляються до стягнення санкцій саме за несвоєчасно виконані Відповідачем будівельні роботи , то питанню виконання Відповідачем проектних робіт за Договором судом оцінка не надається.

Отже, за умовами Договору, з урахуванням Детального графіку виконання проектних та будівельних робіт (Додаток №6 до Договору), Відповідач був зобов`язаний виконати будівельні роботи у наступні строки:

- роботи з облаштування майданчику по 1-й свердловині згідно технічного завдання , строк виконання 35ть робочих днів, вартість 71395602,20 грн., початок виконання - з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника на облаштування майданчика, завершення - не пізніше 35ти робочих днів з дня отримання вказаної Заявки;

- роботи з демонтажу майданчика по 1-й свердловині згідно технічного завдання - строк виконання 15ть робочих днів, вартість 5538101,82 грн., початок виконання - з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника на демонтаж майданчика, завершення - не пізніше 15ти робочих днів з дня отримання вказаної Заявки.

При цьому, у розділі 12 Договору (нумерація пунктів збилась, тому не наводиться) сторони погодили, що для належного виконання Робіт по Договору від кожної Сторони призначається відповідальна особа-представник, які уповноважені діяти від імені відповідної Сторони, включаючи підписання відповідних актів та інших документів у рамках цього Договору: уповноважена особа Підрядника (Відповідача) Кізіменко Марк Олегович, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уповноважена особа Замовника (Позивача), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тут же Сторони погодили, що листування між Сторонами за Договором, в тому числі, але не виключно, будь-які заявки та повідомлення, і відповіді на них, що надаються, направляються будь-якою із Сторін іншій Стороні за Договором та вважаються наданими належним чином, за умови, що вони викладені українською мовою, підписані уповноваженою особою та засвідчені печаткою відповідної Сторони (за наявності) та оригінали були надані такій Стороні нарочним способом або направлені з повідомленням про вручення поштовим відправленням, або з використанням служби кур`єрської доставки.

У матеріалах справи наявна Заявка на будівництво майданчика , яка у розумінні умов Договору є Заявкою на виконання робіт з облаштування майданчику по 1-й свердловині згідно технічного завдання, строк виконання 35ть робочих днів, вартість 71395602,20 грн., початок виконання - з дня отримання Підрядником Заявки від Замовника на облаштування майданчика, завершення - не пізніше 35ти робочих днів з дня отримання вказаної Заявки (Додаток №6 до Договору, текст Заявки), далі - Заявка.

Вказана Заявка датована Позивачем 15.09.2018, і підписана Відповідачем 01.11.2018.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 1 та 2 указаної статті).

Відповідач стверджує, що обставина надання йому Позивачем заявки лише 01.11.2018, тобто через три місяці після укладення Договору, так негативно вплинула на строки і хід виконання робіт за Договором, що строк їх виконання припав на осінньо-зимовий період з вкрай несприятливими умовами, які спричинили затримку.

Досліджуючи надані обома сторонами докази суд зауважує, що хоча матеріали справи і не містять належних доказів, з яких можливо було б встановити точну дату, коли саме Позивачем було вперше направлено Відповідачу заявку на виконання будівельних робіт (надане Позивачем електронне листування здійснювалося не з вказаної у Договорі адреси; відсутні докази підписання листів у встановленому законом порядку шляхом накладення електронного цифрового підпису; дата листа і дата його направлення 09.08.2018 раніша за дату складення заявки, яка у листі нібито направлялася 15.09.2018), проте з сукупності наданих як Позивачем, так і Відповідачем доказів вбачається, що Відповідач був обізнаний про волевиявлення Позивача, викладене пізніше у Заявці, надати дозвіл на виконання будівельних робіт, оскільки у своїх листах від 04.10.2018 № 865, від 24.10.2018 та від 31.10.2018 №993 Відповідач вказує що вже приступив до виконання будівельних робіт, але їх проведенню заважать погодні умови, і ці листи датовані раніше за дату підписання Відповідачем заявки, зокрема, перший лист датований майже за місяць до Заявки.

Одночасно, суд враховує волю обох сторін, та що у даному випадку сторони вирішили відійти від попереднього листування і обоє погодилися (зокрема, і Позивач у позові, що вбачається з його розрахунку строк виконання робі) вважати, що Заявку було між сторонами підписано саме 01.11.2018.

З огляду на наведене, а враховуючи норму статті 627 ЦК України та те, що сторони у Договорі не встановили, у який строк Позивачем має подати Відповідачу заявку на виконання будівельних робіт, то Відповідач не довів, що подання та підписання сторонами Заявки погодженою ними датою 01.11.2018 є порушенням з боку Позивача, як кредитора, яке вплинуло на строки виконання робіт.

При цьому, Відповідач, як суб`єкт господарювання, уклавши Договір на визначених у ньому умовах, зокрема, за відсутності погодження сторонами строків направлення заявок на виконання робіт мав обґрунтовано розраховувати, що Позивач може направити таку заявку у будь-який час, у тому числі у осінній або зимовий періоди, оскільки Договір укладався вже в кінці другого місяця літа, а перед тим, як приступити до виконання будівельних робіт, Відповідач ще зобов`язався виконати і проектні роботи.

І підписавши Заявку 01.11.2018 Відповідач добровільно зобов`язався виконати роботи за Заявкою у вказані в Договорі строки.

Щодо того, що Відповідач не міг передбачити значного погіршення погодних умов, то прогнози погоди, які висвітлюються на офіційному сайті державного Українського Гідрометеорологічного Центру ( https://meteo.gov.ua/ ) є загальнодоступною інформацією, та Відповідач не був позбавлений права і можливості (матеріали справи не містять доказів протилежного) слідкувати на погіршенням чи покращенням погодних умов і відповідно готуватися до роботи на будівельному майданчику у певних умовах так, щоб нівелювати їх вплив на хід і строки виконання робіт.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (матеріали справи не містять доказів протилежного) користуватися не тільки офіційними державними, а і іншими джерелами інформації (ЗМІ) щоб мати можливість відслідковувати орієнтовні далеко-строкові прогнози погоди на строк від 1го - 3х місяців, щоб приблизно розраховувати зміни погодних умов у далекоглядній перспективі.

Отже, враховуючи підписання між сторонами Заявки датою 01.11.2018, та встановлені ст. 253 ЦК України правила перебігу строку (починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок), Відповідач повинен був виконати роботи з облаштування майданчику по 1-й свердловині згідно технічного завдання згідно з Заявкою у строк 35ть робочих днів, з 02.11.2018 по 20.12.2018.

Досліджуючи інші доводи Відповідача суд зазначає, що відхиляються як такі, що не обґрунтовані доказами, твердження, що причиною виконання робіт не в строк було несвоєчасне виконання Позивачем ізоляційних робіт на амбрах. Суд зазначає, що умовами Договору не передбачено, що виконанню робіт Відповідачем має передувати виконання робіт зі сторони Позивача, і у справі відсутні будь-які інші докази, що Позивач брав на себе такі зобов`язання перед Відповідачем як такі, що передують виконанню робіт з боку Відповідача.

Також матеріали справи не містять доказів невідповідності наданого Позивачем проекту рекультивації схемі переміщення земляних мас, а односторонні документі з боку Відповідача цього не доводять, оскільки складені заінтересованою стороною; і також не містять доказів на підтвердження доводів Відповідача, що він свою частину робіт спочатку переробив, а потім, виконав і за Позивача його частину робіт; тому ці наведені твердження також відхиляються.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що листування між сторонами щодо зміни деяких параметрів та матеріалів по роботам, вплинуло таким чином на строки виконання робіт по договору, що Відповідач, по-перше, не міг передбачити необхідність вчинення таких дій до того, як домовився з Позивачем про виконання робіт на певних умовах, і по-друге, не містять доказів, що це узагалі не було частиною виробничого процесу, тобто, нормальної виробничої діяльності, яка є типовою, передбачуваною, і не потребує відтермінування.

Твердження Відповідача, що негативно на строки виконання робіт вплинуло те, що Позивач несвоєчасно розраховувався за попередні роботи, судом відхиляється, оскільки умовами Договору не передбачено залежності виконання Відповідачем одного етапу робіт від фінансування іншого, у післядоговірному листуванні сторони цього також не погодили.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Відповідачем було допущено прострочення виконання обумовлених Договором робіт у період 21.12.2018 - 15.05.2019, що підтверджується залученими до справи наступними доказами: актом приймання-передачі бурового майданчика від 16.05.2019, актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.05.2019 та від 31.07.2019.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт, Відповідач, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, є порушником встановленого Договором зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором та законом, та зокрема у вигляді пені та штрафу на підставі п. 8.4 Договору та ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Разом з цим, відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) має право торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

На підставі норм наведеного вище Закону та положень ст. 76 ГПК України судом, як належні доказі дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які відповідно до ст. 617 ЦК України звільняють Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, визнаються наступні сертифікати Полтавської Торгово-промислової палати:

- №5300-19-0279, період дії форс-мажорних обставин 08.11.2018 - 01.12.2018;

- №5300-20-0033, період дії форс-мажорних обставин 09.12.2018 - 12.12.2018;

- №5300-20-0020, період дії форс-мажорних обставин 22.12.2018 - 31.12.2018;

- №5300-20-0067, період дії форс-мажорних обставин 21.01.2019 - 24.01.2019;

- №5300-20-0806, період дії форс-мажорних обставин 25.01.2019 - 31.01.2019.

Враховуючи наведене, суд робить власний перерахунок заявленої Позивачем до стягнення пені, вирахувавши з заявленого ним періоду прострочення 21.12.2018 - 15.05.2019 дні, у які згідно вказаних вище висновків торгово-промислової палати діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), і за перерахунком суду обґрунтованим розміром суми пені до стягнення є 2979768 грн. 54 коп.; у решті вимог позову про стягнення пені суд відмовляє на підставі ст. 617 ЦК України у зв`язку зі звільненням Відповідача від відповідальності в цій частині через дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вимоги про стягнення штрафу в сумі 2150348 грн. 43 коп. судом задовольняються у повному обсязі, оскільки розрахунок штрафу судом перевірено та визнано обґрунтованим, та оскільки штраф стягується за прострочення понад 30 днів, яке мало місце з урахуванням виключення днів, у які діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), встановлені вказаними вище сертифікатами.

Одночасно, суд відхиляє заперечення Відповідача, що і у інші дні, окрім коли діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), були настільки погані погодні умови, що не давали повноцінно продовжувати виконання робіт, а якби Відповідач їх виконував, то не зміг би гарантувати їх якість. Суд зазначає, що дійсно, державні-будівельні норми містять перелік заборон та обмежено щодо виконання робіт за певних погодних умов, проте Відповідачем не доведено, що показники погодних умов згідно наданих ним відповідей Полтавського обласного центру з гідрометеорології українського гідрометцентру ДСНС, були настільки критичними у інші дні, крім коли діяли форс-мажорні обставини, що згідно державних будівельних норм Відповідач був зобов`язаний зупинити проведення виконання робіт по Договору.

Щодо заяви Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи Відповідача, суд зазначає, що Відповідачем, окрім доведення дії у певні описані вище періоди обставин форс-мажору, щодо інших періодів - не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому заява Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України задоволенню не підлягає.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: стягнення 2150348 грн. 43 коп. штрафу та 2979768 грн. 54 коп. пені; у решті вимог позову про стягнення пені суд відмовляє з підстав, що наведені вище.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" (м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 24157485) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) 2979768 (два мільйони дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 54 коп. пені, 2150348 (два мільйони сто п`ятдесят тисяч триста сорок вісім) грн. 43 коп. штрафу, а також 76951 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) грн. 75 коп. судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 17.09.2020.

Суддя Сташків Р.Б.