Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/8094/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2020Справа № 910/8094/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Зінчук С.В.,

розглянувши справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (вул. Пост-Волинська, буд. 3, оф. 35, м. Київ, 03061) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (пр-т 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, м. Київ, 03127) про стягнення грошового боргу у розмірі 1864945,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

В С Т А Н О В И В:

10.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ грошовий борг у сумі 1864945,00 грн за договорами надання поворотної фінансової допомоги, та судові витрати у сумі 27974,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2020. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 25.06.2020, відповідачем - 19.06.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В підготовче засідання 09.07.2020 з`явилася представник позивача. Уповноважений представник відповідача в підготовче засідання 09.07.2020 не з`явився, суд про причини неявки не повідомив, при цьому повідомлявся про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі № 910/8094/20 відкладено на 06.08.2020.

27.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/8094/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2020.

У судове засідання 10.09.2020 сторони не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

16.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (далі - відповідач, сторона -2), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 8, згідно з п. п. 1.1, 2.2 якого, в редакції додаткової угоди №3 від 16.05.2019, згідно з предметом цього договору сторона-1 зобов`язується надати на зворотній безвідсотковій основі в строкове безоплатне користування стороні-2 грошові кошти, в сумі, що становить 507 000,00 грн., з метою поповнення обігових коштів, а сторона-2 зобов`язується прийняти грошові кошти та провернути їх у повному обсязі у строки та порядку, передбаченому цим договором. Грошові кошти надаються стороні-2 у користування з кінцевим терміном повернення до 16.05.2020 (включно).

Відповідно до п. 6.1 договору поворотної фінансової допомоги № 8, в редакції додаткової угоди №3 від 16.05.2019, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 16.05.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

18.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (далі - відповідач, сторона -2), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 9, згідно з п. п. 1.1, 2.2 якого, в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2018, згідно з предметом цього договору сторона-1 зобов`язується надати на зворотній безвідсотковій основі в строкове безоплатне користування стороні-2 грошові кошти, в сумі, що становить 497 000,00 грн., з метою поповнення обігових коштів, а сторона-2 зобов`язується прийняти грошові кошти та провернути їх у повному обсязі у строки та порядку, передбаченому цим договором. Грошові кошти надаються стороні-2 у користування з кінцевим терміном повернення до 18.07.2019 (включно).

Відповідно до п. 6.1 договору поворотної фінансової допомоги № 9, в редакції додаткової угоди №2 від 18.07.2018, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 18.07.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

07.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (далі - відповідач, сторона -2), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 12, згідно з п. п. 1.1, 2.2 якого, в редакції додаткової угоди №2 від 07.09.2018, згідно з предметом цього договору сторона-1 зобов`язується надати на зворотній безвідсотковій основі в строкове безоплатне користування стороні-2 грошові кошти, в сумі, що становить 531 000,00 грн., з метою поповнення обігових коштів, а сторона-2 зобов`язується прийняти грошові кошти та провернути їх у повному обсязі у строки та порядку, передбаченому цим договором. Грошові кошти надаються стороні-2 у користування з кінцевим терміном повернення до 07.09.2019 (включно).

Відповідно до п. 6.1 договору поворотної фінансової допомоги № 12, в редакції додаткової угоди №2 від 07.09.2018, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 07.09.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

20.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (далі - відповідач, сторона -2), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 14, згідно з п. п. 1.1, 2.2 якого, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2018, згідно з предметом цього договору сторона-1 зобов`язується надати на зворотній безвідсотковій основі в строкове безоплатне користування стороні-2 грошові кошти, в сумі, що становить 400 000,00 грн., з метою поповнення обігових коштів, а сторона-2 зобов`язується прийняти грошові кошти та провернути їх у повному обсязі у строки та порядку, передбаченому цим договором. Грошові кошти надаються стороні-2 у користування з кінцевим терміном повернення до 22.12.2019 (включно).

Відповідно до п. 6.1 договору поворотної фінансової допомоги № 14, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2018, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 22.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

23.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (далі - відповідач, сторона -2), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 17, згідно з п. п. 1.1, 2.2 якого, в редакції додаткової угоди №2 від 23.02.2019, згідно з предметом цього договору сторона-1 зобов`язується надати на зворотній безвідсотковій основі в строкове безоплатне користування стороні-2 грошові кошти, в сумі, що становить 200 000,00 грн., з метою поповнення обігових коштів, а сторона-2 зобов`язується прийняти грошові кошти та провернути їх у повному обсязі у строки та порядку, передбаченому цим договором. Грошові кошти надаються стороні-2 у користування з кінцевим терміном повернення до 23.02.2020 (включно).

Відповідно до п. 6.1 договору поворотної фінансової допомоги № 17, в редакції додаткової угоди №2 від 23.02.2019, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 23.02.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

Відповідно до п. 1.2 договорів надання поворотної фінансової допомоги - грошових коштів за цими договорами не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За умовами п. 2.4 договорів грошові кошти повертаються стороні-1 у безготівковій формі шляхом перерахування стороною-2 грошових коштів на поточний рахунок сторони-1. Сторони домовились, що перерахування стороною-2 грошових коштів стороні-1 може відбуватися частинами.

Збільшення строку надання грошових коштів у користування можливий лише за згодою сторін, та може мати місце тільки у разі підписання сторонами додаткової угоди до цього договору, у відповідності до умов якої буде збільшено строк надання поворотної фінансової допомоги, та яка буде невід`ємною частиною цього договору (п. 2.6 договору).

Згідно платіжних доручень позивачем перераховано грошові кошти на рахунок відповідача, а саме: №121 від 16.05.2016 у розмірі 507 000,00 за договором поворотної фінансової допомоги № 8 від 16.05.2016; №175 від 18.07.2016 у розмірі 497 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 9 від 18.07.2016; №219 від 08.09.2016 у розмірі 266 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 12 від 07.09.2016; №223 від 12.09.2016 у розмірі 265 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 12 від 07.09.2016; №323 від 20.12.2016 у розмірі 171 730,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 14 від 20.12.2016; №324 від 21.12.2016 у розмірі 228 270,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 14 від 20.12.2016; №383 від 23.02.2017 у розмірі 200 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № 17 від 23.02.2017.

Згідно довідок Акціонерного товариства Вест Файненс Енд Кредит Банк , відповідач повернув позивачу: за договором №17 від 23.02.2017 - 60 000,00 грн., за договором №8 від 16.05.2016 - 17 580,00 грн., за договором №14 від 20.12.2016 - 40 000,00 грн., за договором №12 від 07.09.2016 - 122 475,00 грн., за договором №9 від 18.07.2016 - 30 000,00 грн.

Згідно актів звіряння розрахунків між сторонами, підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2020 становить: за договором №17 від 23.02.2017 - 140 000,00 грн., за договором №14 від 20.12.2016 - 360 000,00 грн., за договором №12 від 07.09.2016 - 408 525,00 грн., за договором №8 від 16.05.2016 - 489 420,00 грн., за договором №9 від 18.07.2016 - 467 000,00 грн.

Матеріали справи містять вимогу позивача №15 від 04.05.2020, отриману представником відповідача 05.05.2020, в строк 7 банківських днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість в сумі 1 864 945,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 1 864 945,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття1046 Цивільного кодексу України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний договір, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов`язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договорів та додаткових угод до них, строк виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманих грошових коштів є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу фінансову допомогу, обумовлену договорами №8 від 16.05.2016, №9 від 18.07.2016, №12 від 07.09.2016, №14 від 20.12.2016 та №17 від 23.02.2017 на загальну суму 2 135 000,00 грн., а відповідачем не надано доказів повного повернення грошових коштів на суму 1 864 945,00 грн.

Згідно актів звіряння розрахунків між сторонами, підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2020 становить: за договором №17 від 23.02.2017 - 140 000,00 грн., за договором №14 від 20.12.2016 - 360 000,00 грн., за договором №12 від 07.09.2016 - 408 525,00 грн., за договором №8 від 16.05.2016 - 489 420,00 грн., за договором №9 від 18.07.2016 - 467 000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

У постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зроблено висновок, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частина перша статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги в сумі 1 864 945,00 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на судових захист, та обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не простував.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНКОМ КРЕДИТ (пр-т 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, м. Київ, 03127, код 38683372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТОРГ (вул. Пост-Волинська, буд. 3, оф. 35, м. Київ, 03061, код 32586905) заборгованість у розмірі 1 864 945 (один мільйон вісімсот шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 27 974 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 17 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020

Суддя В.О.Демидов