Рішення

від 07.09.2020 по справі 914/103/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 справа № 914/103/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М, м. Київ

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , м. Львів

про стягнення суми збільшення грошових та фінансових санкцій внаслідок збільшення періоду прострочення по виконанню грошових зобов`язань військової частини НОМЕР_1 за договором №281-1 від 20.10.2010 року.

За участю представників:

від позивача: не викликався;

від відповідача: не викликався;

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за грошовими зобов`язаннями, які виникли з умов п.п. 1.1, 2.1, 4.1, 4.2 та 7.2 Договору №281-1 20.10.2010 року в зв`язку зі збільшенням періоду прострочення їх виконання на загальну суму 19484,27 грн., з яких: 19157,31 грн. сума основного грошового зобов`язання за договором № 281-1 від 20.10.2010 року з урахуванням індексу інфляції за період по 30.11.2019р.; 45,56грн. сума трьох процентів річних; 281,40грн. сума пені.

Ухвалою суду від 10.03.2020р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.04.2020р. Враховуючи розумні строки, продовження на території України карантинних заходів, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, ухвалами суду строк підготовчого провадження у справі продовжувався та розгляд справи відкладався до 09.06.2020р. Ухвалою суду від 09.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.06.2020р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2020р. задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні по справі №914/103/20 в режимі відеоконференції та судове засідання 30.06.2020року у справі № 914/103/20 проведено в режимі відеоконференції. В судовому засіданні 30.06.2020р. за участі представників сторін оголошувалась перерва. Ухвалою суду від 16.07.2020р. відкладено розгляд справи на 08.09.2020р.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-ІХ), у прикінцевих та перехідних положеннях якого зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

В судове засідання 08.09.2020р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, жодних заяв чи клопотань не поступало. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи, зокрема позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду від 16.07.20р., відстеженням поштового відправлення за №7901413318990 на офіційному сайті АТ Укрпошта згідно до якого поштова кореспонденція отримана адресатом (позивачем). Від позивача подано відповідь на відзив на позов за вх.№10621/20 від 02.03.2020р.

08.09.2020р. від відповідача через канцелярію суду подано доповнення до відзиву за вх.№26103/20 від 08.09.2020р. В судове засідання 30.06.2020р відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Від відповідача подано заяву за вх.№26148/20 від 08.09.2020р. про розгляд справи без участі представника відповідача, також відповідач у поданій заяві позовні вимоги заперечив і просить в позові відмовити. Відповідачем подана заява про застосування процесуального строку звернення до суду визначених ч.4 ст.267 ЦК України (вх.№9567/20 від 24.02.20р.).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників сторін не обов`язковою, та те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в 2007-2008 р. р. МПП Фірма "Альфа-М" виконало технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку (систем зв`язку) в/ч НОМЕР_1 згідно додаткових угод до Договору № 281 від 29.05.2003 р.. В зв`язку з неоплатою виконаних робіт підприємство пред`явило претензію № 9/7 від 30.07.2010р.. У відповіді № 1204 від 11.10.2010 р. (дод. 1) в/ч НОМЕР_1 визнала вимоги претензії правомірними, але в зв`язку з відсутністю коштів просила укласти новий договір про погашення боргу. 20.10.2010 р. Сторони уклали Договір № 281-1 (дод. 2) про погашення боргу, зобов`язаннями за якими згідно п. 7.2 цього Договору та у відповідності з ч. 2 ст. 604 ЦК України були замінені зобов`язання, які виникли з умов додаткових угод до Договору № 281 від 29.05.2003 р. з урахуванням збільшення боргу за рахунок індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов`язань станом на 30.06.2010 р.

В зв`язку з тим, що боржник - в/ч НОМЕР_1 не виконав свої грошові зобов`язання у строки, визначені Договором № 281-1 від 20.10.2010 р., позивач звернувся до суду з позовною заявою № 55/3 від 21.03.2014 р. про стягнення з в/ч НОМЕР_1 боргу та фінансових санкцій.

Рішенням від 14.07.2014 р. у справі № 914/1202/14 Господарський суд Львівської області позовні вимоги, задовольнив частково. Постановою від 27.10.2014 р. Львівський апеляційний господарський суд змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції та стягнув з в/ч НОМЕР_1 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 27665,51 грн., з яких: 19737,85 грн. - сума основного (первісного) грошового зобов`язання за Договором № 281-1 від 20.10.2010 р., 897,02 грн. - сума інфляційних втрат, 1773,17 грн. - сума 3% річних, 1357,04 грн. - сума пені, а також стягнув 1585,84 грн. суму судового збору, 912,67 грн. - суму інших судових витрат та 1401,92 грн. - суми судового збору за розгляд апеляційної скарги .

Позивач стверджує, що у зв`язку з тим, що станом на 30.03.2016 р. грошові зобов`язання за Договором № 281-1 20.10.2010 р. боржник - військова частина НОМЕР_1 не виконала, Позивач звернувся до суду з позовною заявою № 38/3 від 31.03.2016 р. про стягнення з в/ч НОМЕР_1 інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені у зв`язку зі збільшенням періоду прострочення виконання грошових зобов`язань.

За результатами нового розгляду Рішенням від 08.02.2017 р. у справі № 914/1141/16 Господарський суд Львівської області позовні вимоги по нарахованим інфляційним втратам задовольнив повністю та стягнув з в/ч НОМЕР_1 на користь Позивача інфляційні втрати в сумі 19057,95 грн. та 3323,24 грн. - суму судових зборів за розгляд апеляційної та касаційної скарг позивача.

12.04.2016 р. в/ч НОМЕР_1 платіжними дорученнями № 8 та № 9 сплатило частину боргу на загальну суму 27665.51 грн. = (26263,59 + 1401,92) та 16.03.2017 р. в/ч НОМЕР_1 платіжними дорученнями № 418009645 сплатила частину боргу на суму 23102.94 грн..

Ухвалою від 29.01.2018 р. по справі № 914/1141/16 Господарський суд Львівської області задовольнив заяву в/ч НОМЕР_1 про поворот виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 р..

12.06.2018 п. на виконання Ухвали Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 р. та Наказу від 23.04.2018 р. про поворот виконання Рішення Господарського суду у Львівській області у справі № 914/1141/16 Позивач платіжним дорученням № 24 від 11.06.2018 р. повернув військовій частині НОМЕР_1 суму 15063,60 грн..

30.03.2018 р. в/ч НОМЕР_1 платіжними дорученнями № 1706 сплатила частину боргу на суму 22381,19 грн..

Враховуючи вказані обставини, позивач зазначає, що згідно розрахунків станом на 30.11.2019 р. (дод.8 до цієї позовної заяви) загальна сума грошових зобов`язань в/ч НОМЕР_1 за Договором 281-1 від 20.10.2010 р. становила: 19157.31 + 5.53 + 40,03 + 31.52+ 232.33 = 19466,52 грн.. з яких: 19157.31 грн. - сума основного грошового зобов`язання за Договором № 281-1 від 20.10.2010 р. з урахуванням індексу інфляції, (гр. З розрах. 8.1 дод. 8), 908.60 грн. - сума непогашеної частини основного (первісного) грошового зобов`язання, та 18248.71 грн. = 19157,31 - 908,60 - сума непогашеної частини інфляційних нарахувань, а також 5.53 грн. - сума 3% річних, нарахованих за період з 30.03.2018 р. по 11.06.2018 р.; (гр. 7 розрах. 7.2 дод.7); 40.03 грн. - сума 3% річних, нарахованих за період з 12.06.2018 р. по 30.11.2018 р. (гр. 7 розрах. 8.2 дод. 8); 31.52 грн. - сума пені, нарахованої за період з 30.03.2018 р. по 11.06.2018 р., (гр. 7 розрах. 7.3 дод.7); 232.33 грн. - сума пені, нарахованої за період з 12.06.2018 р. по 30.11.2018 р., (гр. З розрах. 8.3 дод. 8). Згідно розрахунків (дод.9 до цієї позовної заяви) загальна сума зобов`язання, яка підлягає стягненню за цим позовом становить 19484,27 грн., з яких: 19157.31 грн. - сума основного грошового зобов`язання за Договором № 281-1 від 20.10.2010 р. з урахуванням індексу інфляції, (гр. З розрах. 8.1 дод. 8), 45.56 грн. - сума 3 %, яка підлягає стягненню, нарахованих за період з 30.03.2018 р. по 30.11.2019 р. з урахуванням того, що 3 % річних, нарахованих до 29.03.2018 р. вже погашені та 281.40 грн. - сума пені, яка підлягає стягненню, нарахованої за період з 30.03.2018 р. по 15.01.2020р., з урахуваннм того, що пеня, яка нарахована до 29.03.2018 р., вже погашена.

Відповідач у відзиві на позов за вх.№9448/20 від 24.02.2020р. зазначає, що

31 березня 2016 року МПП Фірма Альфа-М звернулось із позовом до Господарського суду Львівської області про стягнення з військової частини НОМЕР_1 суми збільшення грошових зобов`язань та фінансових санкцій за Договором №281-1 від 20.10.2010. 20 квітня 2016 року позивачем подано заяву до Господарського суду Львівської області про стягнення суми збільшення грошових зобов`язань та фінансових санкцій з військової частини НОМЕР_1 в якій просив - стягнути з відповідача на його користь 26 406,47 гри. з яких 19057,95 грн. - сума збільшення основного грошового зобов`язання за договором №281-1 від 20.10.2010 за рахунок індексу інфляції (інфляційних втрат) за період до 31.03.2016; 1 645,36 грн. збільшення суми трьох процентів річних, нарахованих за період до 12.04.2016; 5 703,16 грн. сума пені, нарахованої за період з 01.03.2015 по 12.04.2016.

Рішенням Господарського суду Львівської обл. за наслідком нового розгляду від 08.02.2017 у справі №914/1141/16 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 інфляційних втрат в сумі 19057,95 грн. Таким чином позивач. Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М отримало - суму збільшення основного грошового зобов`язання за договором №281-1 від 20.10.2010 за рахунок індексу інфляції (інфляційних втрат) 15063.,60 + 19057.95 = 34121,55 грн. тобто майже в два рази більше чим просив сам позивач у своїх позовних вимогах. Господарським судом Львівської обл. від 29.01.2018 у справі №914/1141/16, заяву військової частини НОМЕР_1 про поворот виконання судового рішення від 24.06.2016 задоволено. Стягнуто з Малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 15063,60 грн. безпідставно стягнуті кошти. 05 лютого 2018 року Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 про поворот виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 у справі №914/1141/16. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/1141/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 09 квітня 2018 року Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 про поворот виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 у справі №914/1141/16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 квітня 2018 року у справі №914/1141/16 у відкритті касаційного провадження відмовлено. Таким чином позивач, Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М намагається отримати всіма можливими методами, будь яким неправомірним способом грошову вигоду з військової частини НОМЕР_1 , яка в свій час отримує і так в обмеженому розмірі фінансування з державного бюджету України, і в цей же час, її особовий склад озброєння та техніка з 2014 року по теперішній час виконує обов`язки, бойові завдання пов`язані із обороною України, захистом її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Крім того, станом на 31 грудня 2019 року заборгованість військової частини НОМЕР_1 перед Малим приватним підприємством Фірмою Альфа-М за договором № 281-1 від 20.10.2010 в частині не рахується (відсутня). Тому на думку відповідача, заборгованість, яка вказана у позовній заяві в розмірі 19157,31 грн. військовою частиною НОМЕР_1 сплачена повністю.

Обставини, встановлені судом.

20.10.2010 р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 1) та Малим приватним підприємством Фірма Альфа-М (сторона 2) було укладено договір № 281-1, згідно із п. 1.1. якого, сторона 1 зобов`язалася погасити заборгованість стороні 2, визнану у відповіді №1204 від 11.10.2010 р. на претензію №9/7 від 30.07.2010р., в сумі 19737,85 грн. за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку в/ч НОМЕР_1 , в терміни та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору №281-1 від 20.10.2010р., сторона 1 самостійно, без пред`явлення рахунку від сторони 2 перераховує на поточний рахунок стороні 2 суму боргу, вказану в п.1.1, не пізніше 31.03.2011 р. з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010 р. до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100%, та з урахуванням 3-х процентів річних за період з 30.06.2010р. до дня перерахування згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

При порушенні строків платежів Військова частина НОМЕР_1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно зі ст. 534, 549 та п. 3 ст. 611 ЦК України (п. 4.1 договору).

Згідно із п.7.1 договору, договір набув чинності з моменту його підписання та засвідчення підписів печатками сторін і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 р. у справі №914/1202/14 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М 14027,44 грн. заборгованості, 1262,47 грн. трьох процентів річних, 631,23 грн. інфляційних, 911,78 грн. пені, 1122,99 грн. судового збору та 646,29грн. інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, за розгляд первісного позову; у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; визнано недійсним договір № 281-1, укладений 20.10.2010 р. між Військовою частиною НОМЕР_1 та Малим приватним підприємством Фірма Альфа-М в частині п. 1.1. цього договору, а саме: в частині зазначення у п.1.1. суми заборгованості, яка перевищує 14027,44 грн.; стягнено з Військової частини НОМЕР_1 в доход державного бюджету 609 грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви; стягнуто з Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М в доход державного бюджету 609грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви; у задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. у справі №914/1202/14 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р.) апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М задоволено частково; рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: 1. Первісний позов задоволити частково. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Малого приватного підприємства Фірма Альфа-М 19737,85 грн. заборгованості, 1773,17 грн. 3% річних, 897,02 грн. інфляційних, 1357,04 грн. пені, 1585,84 грн. судового збору та 912,67 грн. інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, за розгляд первісного позову. 2. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити. 3. У задоволенні зустрічного позову відмовити. 4. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 в доход державного бюджету 1218 грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви.

10.11.2014р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. у справі №914/1202/14 видано відповідні накази.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. у справі №914/1202/14 встановлено, що в порушення взятих на себе зобов`язань, Військова частина НОМЕР_1 у визначений договором № 281-1 від 20.10.2010 р. строк заборгованість не погасила, у зв`язку з чим МПП Фірма Альфа-М звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом (з врахуванням заяви № 56/5 від 06.05.2014 р.) про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 27385,71 грн., з яких 22503,02 грн. сума основного боргу за договором № 281-1 від 20.10.2010 р. з урахуванням індексу інфляції (19737,85 грн. сума боргу, 2765,17 грн. інфляційні за період з 01.07.2010 р. до 31.03.2014 р.), 2216,46 грн. сума трьох процентів річних, нарахованих з 01.07.2010 р. до 31.03.2014 р., 1357,04 грн. сума пені, нарахованої за період з 28.03.2013 р. до 29.03.2014 р., 1309,19 грн. сума збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011 р. до 31.03.2012р.

Постановами від 03.12.14р. ВП №45669656 та ВП №45669758 ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області відмовлено стягувачу у відкритті виконавчих проваджень та повернуто накази без виконання. МПП Фірма Альфа-М подано до Господарського суду Львівської області скарги на дії виконавчої служби. Ухвалою суду від 13.05.15р. скаргу Малого приватного підприємства Фірми Альфа-М задоволено; визнано неправомірною постанову ВП №45669656 від 03.12.2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області Партем М.Б. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасовано її; визнано неправомірною постанову ВП №45669758 від 03.12.2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області Партем М.Б. про відмову у відкритті виконавчого провадження та скасовано її; зобов`язано відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області прийняти накази від 10.11.2014 року по справі №914/1202/14, видані Господарським судом Львівської області, до виконання згідно Закону України „Про виконавче провадження з урахуванням особливостей виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи згідно ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

На виконання вказаної ухвали суду постановами ВП №45669656 та ВП №45669758 від 11.06.15р. державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області відкрито виконавчі провадження. Стягувач звертався до ВДВС з заявами № 45/6, 46/6 від 30.06.2015р. та №17/3, №18/3 від 12.03.2016р. з проханням про те, щоб на виконання вимог зазначених вище законодавчих та нормативних актів та з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" ВДВС подав до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів на виконання зазначених вище наказів №914/1202/14, виданих 10.11.2014р.

У відповідь на звернення МПП Фірма Альфа-М орган виконавчої служби листами №09-26/13931 від 23.03.2016р. зазначив, що виконавчі провадження ВП № 45669656 та ВП №45669758 від 11.06.2015р. були об`єднані у зведене виконавче провадження №48367579 та у зв`язку з тим, що звернення стягнення на майно боржника є неможливим в зв`язку з дією Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна та в зв`язку з тим, що примусове стягнення коштів з рахунків боржника, який обслуговується в Держказначействі України на виконання рішення суду може бути здійснено тільки Держказначейством, 25.12.2015 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження". Також в листі йдеться про те, що державним виконавцем відповідно до ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови КМ України № 845 від 03.08.2011 року підготовлено пакети документів, та направлено до ДКСУ у Сихівському районі м. Львова для подальшого виконання.

04.05.16р. на адресу суду надійшов лист вих.№18970/16 (арк.справи 198, том 2 справи 914/1202/14), Управління державної казначейської служби у Сихівському районі від 13.04.16р. №02-16/433 у якому зазначено, що відповідно до вимог підпункту 1 пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою КМ.України від 03.08.11 №845 повертає наказ Господарського суду Львівської області від 10.11.14р. по справі №914/1202/14 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Малого ППФ «Альфа-М» 19737,85грн. заборгованості, 1773,17грн. 3%річних, 897,02грн. інфляційних, 1357,04грн. пені,1585,84 судового збору та 912,67грн інших витрат з відміткою про його виконання. До листа долучено наказ від 10.11.14р. у справі 914/1202/14 із штемпелем № 5 Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області «оплачено 12.04.2016р.».

В подальшому, у зв`язку з невиконанням Військовою частиною НОМЕР_1 своїх зобов`язань за договором №281-1 від 20.10.2010р. Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М звернулося до Господарського суду Львівської з позовною заявою про стягнення з військової частини НОМЕР_1 коштів в розмірі 26406,47 грн. з яких 19057,95 грн. - збільшення основного грошового зобов`язання за договором №281-1 від 20.10.2010 за рахунок індексу інфляції (інфляційних втрат); 1 645,36 грн. - 3% річних за період до 12.04.2016; 5703,16 грн. - пені нарахованої за період з 01.03.2015 до 21.04.2016 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.04.2016 №34/4) та 1378,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2016р. у справі №914/1141/16 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р.) позов задоволено частково; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 15063,60грн. інфляційних втрат, 1205,36грн. 3% річних, 5688,17грн. пені та 1145,81грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

На виконання рішення Господарським судом Львівської області 22.09.2016р. було видано наказ про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь Малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 15063,60 грн. інфляційних втрат, 1205,36 грн. 3% річних, 5688,17 грн. пені та 1145,81грн. судового збору.

Ухвалою суду від 29.01.2018р. у справі 914/1141/16 заяву Військової частини НОМЕР_1 про поворот виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 року щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 15063,60 грн. задоволено; в поворот рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 914/1141/16 стягнуто з малого приватного підприємства Фірми Альфа-М на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 15 063,60 грн. - безпідставно стягнені за рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 у справі №914/1141/16, про що видано наказ від 23.04.2018р.

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС ГТУЮ у м.Києві 22.06.2018 ВП №56354813 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі та стягнуто МПП Фірми Альфа-М на користь ВЧ НОМЕР_1 кошти в розмірі 15063,60грн.

Судом в ухвалі від 29.01.2018р. у справі 914/1141/16 при розгляді заяви про поворот виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 року зокрема встановлено та зазначено, що на виконання рішення від 24.06.2016 року у справі №914/1141/16 Господарським судом Львівської області виданий наказ 22.09.2016 року, на підставі якого мале приватне підприємство Фірма Альфа-М звернулось до Пустомитівського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про примусове виконання рішення. (постанова про відкриття виконавчого проваоження від 19.12.2016 ВП№53124677).

Згадане рішення було виконано військовою частиною НОМЕР_1 02 лютого 2017 року згідно Постанови ВП №53124677 від 19.12.2016 року, шляхом стягнення з рахунків військової частини НОМЕР_1 на користь малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 15 063,60 грн. - інфляційних втрат, 1 205,36 грн. - 3% річних, 5 688,17 грн. - пені та 1 145,81 грн. - судового збору, всього на загальну суму з урахуванням виконавчого збору 25 413,23 що підтверджується платіжним дорученням №66 від 02 лютого 2017 року.

Державним виконавцем Пустомитівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області 02.11.2017 ЧВП №53124677 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з тим, що згідно платіжного доручення №762 від 14.03.2017 борг стягнуто в повному обсязі чим фактично виконано вимоги виконавчого документа, згідно платіжного доручення №763 від 14.03.2017 виконавчий збір стягнуто в повному обсязі, згідно платіжного доручення №5773 від 02.11.2017 витрати на проведення виконавчих дій стягнуто в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі №914/1141/16 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09. 2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2016 року в частині наслідків розгляду позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року позовну заяву в частині вимог про стягнення інфляційних втрат задоволено повністю та вирішено стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 19 057,95 грн. - інфляційних втрат та 3 323,24 грн. - судового збору.

На виконання рішення від 08.02.2017 року у справі №914/1141/16 Господарським судом Львівської області виданий наказ 24.02.2017 року, на підставі якого мале приватне підприємство Фірма Альфа-М звернулось до Пустомитівського районним відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про примусове виконання рішення (постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2017 ВП№55243063).

Згадане рішення було виконано управлінням Державної казначейської служби Сихівського району згідно Постанови ВП №55243063 Пустомитівським РВ ДВС, шляхом стягнення з рахунків військової частини НОМЕР_1 на користь малого приватного підприємства Фірми Альфа-М 19 057,95 грн. - інфляційних втрат та 3 323,24 грн. - судового збору, всього 22 381,19 грн. з урахуванням стягнення виконавчого збору в розмірі 2238,12 грн., стягнення витрат на проведення виконавчих дій, що підтверджується Меморіальними ордерами №8,9,10 від 18 грудня 2017 року.

Позивач в позовній заяві у даній справі №914/103/20 просить суд стягнути з відповідача 19157,31 грн. основної заборгованості за договором № 281-1 від 20.10.2010 року з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 45,56грн. з 30.03.2018 по 30.11.2019р. та пеню в розмірі 281,40грн. за період з 30.03.2018р. по 15.01.2020р.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу. Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період. (Постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19, постанова Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сума основного боргу в розмірі 19737,85грн. за договором № 281-1 від 20.10.2010р. Військовою частиною НОМЕР_1 оплачена за результатами виконавчого провадження та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. у справі №914/1202/14, в тому числі в частині основного боргу в розмірі 19737,85грн. боржником виконана 12.04.2016р. Таким чином, зобов`язання, щодо виконання відповідачем договору №281-1 від 20.10.2010р. щодо оплати коштів в сумі 19737,85 грн. за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв`язку виконано, а також оплачено інфляційне збільшення на виконання рішення у справі №914/1141/16, нарахування, якого зокрема проведено до дати оплати основного зобов`язання. Відтак, враховуючи дані обставини відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу з врахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних у визначений позивачем період.

Щодо поданої відповідачем заяви за вх.№9567/20 від 24.02.2020р. про застосування строків позовної давності, то із врахуванням встановленого у суду відсутні правові підстави для її задоволення.

Представником позивача разом з позовною заявою подано попередній розрахунок витрат позивача на відрядження представника на одне засідання до суду в сумі 2090,00грн. Однак, представник позивача явки в судові засідання не забезпечив (окрім судового засідання 30.06.2020р. проведеного в режимі відеоконференції), жодних доказів в підтвердження витрат позивача на відрядження представника не подано. Відтак, у суду відсутні правові підстави для розподілу інших витрат пов`язаних із розглядом справи.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростованими, не підтвердженими належними доказами, тому задоволенню не підлягають. Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 16.09.2020р.

Суддя С.В. Іванчук