Рішення

від 15.09.2020 по справі 918/110/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/110/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про повернення земельної ділянки площею 0, 7350 га у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду

за участю представників сторін:

від прокуратури - Марщівська О.П

від позивача - Смаглюк К.А.

від відповідача - не з`явився

від третіх осіб - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна" в якому просить зобов`язати відповідача повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 0, 73550 га, кадастровий номер якої 56234808800:06:012:0102, що розташована на території Головинської сільської ради Костопільського району, Рівненської області, яку було надано в користування згідно договору оренди від 06.06.2014 року. Свої вимоги мотивує закінченням строку дії вказаного вище договору.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2020 року.

Від Рівненської обласної державної адміністрації 26.02.2020 року надійшли письмові пояснення в порядку ст.42 ГПК України.

У судовому засіданні 27.02.2020 року оголошувалася перерва до 24.03.2020 року, продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 20.03.2020 року.

24 березня 2020 року на електронну адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Ухвалою суду від 24.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 11.05.2020 року включно, розгляд справи відкладено на 28.04.2020 року.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року зупинено провадження у справі №918/110/20 за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про повернення земельної ділянки площею 0, 7350 га до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року поновлено провадження у справі № 918/110/20 та призначено підготовче засідання на 04.08.2020 року. Ухвалою суду від 04.08.2020 року підготовче засідання відкладено на 08.09.2020 року. Ухвалою суду від 08.09.2020 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 15.09.2020 року. Водночас, в даному судовому засіданні від Здолбунівської місцевої прокуратури в порядку ст. 46 ГПК України надійшла заява про зміну предмету позову, а саме: позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна" повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 0, 7350 га, кадастровий номер якої 56234808800:06:012:0102, що розташована на території Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області, яку було надано в користування згідно договору оренди від 06.06.2014 року, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Вказану заяву прийрято судом до розгляду, в порядку ст. 46 ГПК України та запропоновано відповідачу надати письмові пояснення на заяву про зміну предмету позову. Від відповідача 14.09.2020 року на адресу суду надійшла заява про визнання позову в повному обсязі із врахуванням заяви про про зміну предмету позову та розгляд справи за відсутності останнього.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області 15.09.2020 року подало клопотання згідно якого підтримоло позовні вимоги в повному обсязі та просить розгляд справи провести за відсутності їхнього представника.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задоволити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши у підготовчому засіданні прокурора та представника позивача, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд встановив.

Між Головним управлінням Держземагенства у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Ресурс Україна» (далі ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» ) 06.06.2014 року укладено договір оренди землі від 06.06.2014 року на підставі якого орендарю - ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7350 га (кадастровий номер 5623480800:06:012:0102), що знаходиться за межами населених пунктів на території Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області .

Згідно умов договору, земельна ділянка передана для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами та віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності.

23.12.2016 року право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 18373493.

На виконання п.20 договору оренди сторонами складено, скріплено печатками та підписами сторін акт приймання-передачі земельної ділянки, який підтверджує фактичну передачу земельної ділянки що є предметом спірного договору у строкове платне користування орендарю.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5623480800:06:012:0102, площею 0,7350 га, яка за основним цільовим призначенням віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої на території Головинської сільської ради Костопільського району, становить 547 867, 57 гривень.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка переведена в категорію земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, змінився і розпорядник вказаної земельної ділянки, тобто, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким органом, в межах повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України є Рівненська обласна державна адміністрація. Згідно п. 8 договору оренди землі від 06.06.2014 року, останній укладено на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 02.04.2013 року № 5746 (до 02.04.2028 року). Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, визначений сторонами строк дії договору оренди земельної ділянки відповідає строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 02.04.2013 року № 5746, виданого ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» для видобування корисних копалин, промислової розробки родовища базальтів - Берестовецьке (ділянка Північно-Західна).

Пунктами 21, 37 договору оренди землі від 06.06.2014 року визначено, що дія вказаного договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено та після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно даних Державної служби геології та надр України, спеціальний дозвіл на користування надрами № 5746 від 02.04.2013 року, анульований 14.08.2018 року на підставі п.23 постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 року, абз. 2 ч.7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» , спеціальний дозвіл на користування надрами № 5746 від 02.04.2013 року, виданий ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» закінчив свою дію та не поновлений останнім.

Поряд з цим, у відповідності до відзиву відповідача (а.с. 99) останній зазначає, що відповідно до умов п. 8 договору, його укладено на період дії спеціального дозволу на користування надрами від 02.04.2013 року № 5746 для видобування корисних копалин, промислової розробки родовища базальтів Берестовецьке.

Згідно з пунктом 37 дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. 14.08.2018 року спеціальний дозвіл на користування надрами від 02.04.2013 року №5746 анульовано.

У зв`язку із припиненням видобування надр за спеціальним дозволом на користування надрами від 02.04.2013 року №5746 та завершенням рекультиваційних робіт, відповідно до листа ТОВ «Ліхтнер Ресурс України» від 04.07.2018 року №16, Державною службою геології та надр України було розпочато процедуру анулювання вказаного спеціального дозволу.

Крім того, 19.07.2018 року листом №23 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Ресурс Україна» було направлено до Рівненської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженому розпоряджтися орендованою земельною ділянкою, клопотання про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 06.06.2014 року.

Станом на даний час Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Ресурс Україна» зазначена земельна ділянка не використовується у зв`язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами і не повернута орендодавцю.

Таким чином, термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,7350 га, укладений з ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» , що був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2016 року за номером 18373493 закінчився.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами. Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ст. 34 Закону України «Про оренду землі).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на земельну ділянку, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Разом з цим, встановлено, що після закінчення дії Договору (14.08.2018року), відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки.

Повернення орендарем земельної ділянки у стані не гіршому, ніж на момент її отримання передбачене як вимогами законодавства, так і умовами договору, відтак необхідне для підтвердження юридичного факту завершення орендних відносин між сторонами та надання можливості державі в особі уповноважених органів у подальшому розпоряджатись спірною земельною ділянкою. Відсутність фіксації факту повернення земельної ділянки, прийняття її в односторонньому порядку орендодавцем та подальше розпорядження нею може бути обґрунтовано розцінене іншою стороною як порушення вищенаведених вимог закону та умов договору та бути підставою для судових спорів.

Враховуючи викладене, ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» порушує вимоги законодавства України, що регулюють договірні зобов`язання, зокрема вимоги Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду землі» , а також укладеного договору оренди землі від 06.06.2014 року.

Відповідачем не надано доказів звільнення земельної ділянки.

За таких обставин, прокурор вбачає правові підстави для повернення земельної ділянки у судовому порядку.

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 2 Закону України "Про охорону земель", об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст.189 ЗК України та статтею 20 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Щодо порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля,- її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13,14,41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Отже, правовідносини, пов`язані з використанням земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а неповернення (якщо така буде встановлена) земельної ділянки до державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» .

Крім того, у даному випадку порушення інтересів держави полягає ще й у тому, що Рівненська обласна державна адміністрація, яка є розпорядником спірної земельної ділянки, позбавлена можливості отримати земельну ділянку державної власності, що була передана в оренду ТОВ «Ліхтнер Ресурс Україна» та використовувати її або надати в оренду іншим особам.

Відповідно до п. п. 76, 78 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 року зазначено, що Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно із Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 року №916/2948/15, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Отже, судом встановлено та досліджено факт порушеного права та необхідності звернення прокурора із відповідним позовом до суду.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Ресурс Україна» позов визнає та не заперечує проти повернення земельної ділянки.

Згідно ч. 3-4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Так, у відповідності до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Таким чином, сплачена сума судового збору в розмірі 1 051,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, а залишок судового збору у сумі 1 051,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 130, 185, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов`язати зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна" повернути Рівненській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 0, 7350 га, кадастровий номер якої 56234808800:06:012:0102, що розташована на території Головинської сільської ради Костопільського району Рівненської області, яку було надано в користування згідно договору оренди від 06.06.2014 року, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Ресурс Україна" (35401, Рівненська область, Костопільський район, с. Берестовець, вул. Головинська, 2, код ЄДРПОУ 35539109) на користь прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня , будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікаії видатків бюджету 2800) 1 051 (одну тисячу пядесят одну) грн 00 коп - судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня , будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікаії видатків бюджету 2800) 50% судового збору в розмірі 1 051 (одну тисячу п`ядесят одну) грн 00 коп, сплаченого за платіжним дорученням від 05.02.2020р. № 127, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.