Рішення
від 10.09.2020 по справі 160/5523/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 160/5523/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді секретаря судового засідання за участю: Представника позивача Представника відповідача Царікової О.В., Безрученко К.В., Александрової І.І., Колесової О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Валюрек Ніко Тьюб про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

22 травня 2020 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Валюрек Ніко Тьюб , в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Валюрек Ніко Тьюб на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 984297,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не працевлаштував 5 осіб з інвалідністю, а тому у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5523/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09 липня 2020 року (вх. №41667/20) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та вказав, що підприємство відповідача виконало всі обов`язки, які покладені на нього законодавством про соціальний захист інвалідів. Товариством з обмеженою відповідальністю Валюрек Ніко Тьюб вживалися встановлені чинним законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю, а невиконання квоти на працевлаштування осіб, яким встановлено інвалідність не залежало від волі відповідача, у зв`язку з чим адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02 вересня 2020 року о 11:30. Останнє судове засідання відбулося 10 вересня 2020 року.

02 вересня 2020 року (вх. №54114/20) від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що останнім було вжито всіх можливих заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та, у зв`язку з частковим поверненням до штатного розпорядку роботи ТОВ Валюрек Ніко Тьюб додано усі необхідні докази на підтвердження позиції відповідача.

08 вересня 2020 року (вх. №55769/20) позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти доводів відповідача, також зазначив, що останній здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим нарахована адміністративно-господарська санкція підлягає стягненню.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності з ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами 1 і 2 ст.20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу ст. 238 Господарського кодексу України, до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю свідчить про те, що на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не обов`язок їх працевлаштування.

У відповідності до п.4.4 Рекомендації Вищого адміністративного суду України №07.2-10/2 від 14.04.2008 «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів» при розгляді адміністративними судами справ зазначеної категорії потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач подав до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 19.02.2020, в якому зазначив, що кількість штатних працівників на підприємстві становить 8 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 5 осіб.

Судом також встановлено, що протягом 2019 року позивач подавав до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості звіти згідно форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" про наявність вакантних робочих місць, які могли б бути зайняті особами з інвалідністю: від 08.01.2019, від 04.02.2019, від 03.04.2019, від 05.08.2019, від 02.10.2019, від 31.10.2019, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач зазначив, що протягом 2019 року необгрунтованих відмов у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не було.

Більш того, на підприємстві були працевлаштовані особи з інвалідністю: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює з 21.09.2018 на підставі наказу від 20.09.2018 №19, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює з 06.12.2019 на підставі наказу (розпорядження) від 05.12.2019 №66/К.

Наявність інвалідності в ОСОБА_1 підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 12.12.2016 Серія 12 ААА №068532.

Наявність інвалідності в ОСОБА_2 підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 19.03.2012 Серія 10 ААА №589644.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році, а саме: повідомляв центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад).

У відповідності до позиції колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.02.2010 у справі № 21-1982во09 (номер судового рішення в ЄДРСР №8089874), обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування; останнє повинно направляти до центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда.

Періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив один із залежних від нього, передбачений законодавством, захід для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто дію для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №806/1368/17.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду на приписи Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі - Порядок № 70), роботодавці подають до центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

За змістом ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене та з огляду на той факт, що відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 948297,55 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати, які поніс позивач не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 241, 242 - 246, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю Валюрек Ніко Тьюб (пр. Трубніков, буд. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, код ЄДРПОУ 42282765) про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.09.2020
Оприлюднено17.09.2020
Номер документу91589922
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/5523/20

Постанова від 13.01.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Ухвала від 26.11.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Ухвала від 02.11.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Рішення від 10.09.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

Ухвала від 27.07.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

Ухвала від 24.06.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

Ухвала від 27.05.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Царікова Олена Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні