Ухвала

від 14.09.2020 по справі 160/10718/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2020 року Справа № 160/10718/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ОН КЛІНІК ДНІПРО до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ОН КЛІНІК ДНІПРО (пр-т. Дмитра Яворницького, 107-А, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 36942434) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0082945030 від 27.07.2020 року, винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведення камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов підписано представником позивача - адвокатом Язєвою М. О.

В підтвердження повноважень щодо права підпису позовної заяви та подання позовної заяви, адвокатом надано: копію дубліката свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002097, Ордер на надання правничої правової допомоги серії АХ №1023137 від 01.09.2020, копію посвідчення адвоката.

Перевіряючи обсяг наданих повноважень представнику позивача - адвокату, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність . (частина 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 20 Закону України від 05.07.2012 №5076 Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2012 №36 (далі - Положення), чинного на дату складання ордеру, який наявний в матеріалах справи, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Копія ордеру містить всі вище перелічені реквізити, проте, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Згідно до положень ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, передбачено надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничної допомоги, такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальтної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи).

Однак, матеріали позовної заяви не містять договору про надання правової допомоги, у порушення вимог статті 26 Закону №5076, щодо підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Тобто, відсутні документи щодо волевиявлення позивача на здійснення адвокатом відповідних юридичних дій.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду викладеним, зокрема, в ухвалах від 27.11.2018 по справі №826/5357/17 та від 08.01.2019 по справі №806/3022/17 та в постанові від 18.10.2018 по справі №811/1507/18.

Крім того, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ОН КЛІНІК ДНІПРО підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ОН КЛІНІК ДНІПРО до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна