Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2020 р. Справа№200/7459/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк (Донецька область, місто Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25, код ЄДРПОУ 21956027) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є пенсіонеркою за віком та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецьк.
Позивач не має статусу внутрішньо-переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Згідно паспорту громадянина України має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2020 - УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька перереєструвалося на території України та має юридичну адресу: вул.Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, та не перебуває в стані припинення.
11.12.2019 року представником позивача на адрес УПФУ в Куйбишевському районі м.Донецька був направлений адвокатський запит про надання інформації щодо пенсійних нарахувань позивача.
23.12.2019 року Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь за вих. № 33040/05/14-50 від 23.12.2019 на Адвокатський запит за вих. № Б/Н від 11.12.2019. Відповідно до відповіді, позивач перебувала на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі м. Доненька та отримувала пенсію за віком по 31.08.2014 та зазначено, що для відновлення пенсійних виплат позивачу слід звернутися до територіального органу ПФУ в місті, де зареєстроване постійне місце проживання позивача на контрольованій території України, відповідно до Довідки внутрішньо перемішеної особи.
З 01.09.2014 виплата пенсії не проводилась у зв`язку із відсутністю фінансування на території, яка не контролюється українською владою. Починаючи з 01.09.2014 по теперішній час УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька безпідставно не виплачує позивачу пенсію.
Позивачка вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ21956027) щодо припинення виплати громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, починаючи з 01.09.2014 року.
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ 21956027) відновити громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії, починаючи з 01.09.2014.
допустити негайне виконання постанови суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ 21956027) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок та судові витрати зі сплати витрат на правову допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
17 серпня 2020 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення (виклику) осіб.
Станом на 17 вересня 2020 року відзив з боку Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк не надходив.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВДМУ України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 , та є пенсіонером, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , (а.с.14-16).
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (відповідач) - код ЄДРПОУ 21956027, адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25.
Позивач статусу внутрішньо-переміщеної особи не набував, відповідну довідку не отримував, що не є спірною між сторонами обставиною.
Згідно з листом Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ Донецької області № 33040/05/14-50 від 23.12.2019 року та згідно з відомостями електронної бази даних управління Пенсійного фонду в Куйбишевському районі м.Донецька, ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала пенсію за віком до 31.08.2014 року.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25.
За твердженням позивача він не отримує пенсію з вересня 2014 року.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-VI ( далі за текстом ЗУ № 1058).
Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначений в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Під час розгляду справи судом не встановлено наявності визначених ст. 49 Закону № 1058 або іншими законами підстав припинення виплати позивачу пенсії.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р, містив м. Донецьк. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке також містить м. Донецьк.
Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014 №436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 №466 Про призупинення здійснення фінансових операцій НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.
Постановою КМУ від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначені умови призначення та продовження виплати всіх видів соціальної допомоги, у тому числі пенсій внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Водночас, позивач не є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований у м. Донецьку, на непідконтрольній українській владі території.
В постанові у справі №243/3505/16-ц постанові від 20.09.2018 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.
У цій же справі Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 12.04.2017 у справі №6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі №826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.03.2020 у справі №227/2158/17 відсутність в особи статусу внутрішньо-переміщеної особи не може впливати на реалізацію права такої особи на пенсійне забезпечення.
У наведеній постанові Верховний Суд також сформував висновок про неможливість застосування до спірних відносин Постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015р. №9-1, якою затверджено Перелік управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, оскільки цей Перелік стосується лише повноважень управлінь Пенсійного фонду України щодо страхувальників, а не застрахованих осіб.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 23.06.2020 у справі № 227/4106/17.
Відповідно до частини 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведене вище свідчить про припинення виплати позивачу пенсії за відсутності на те законодавчо визначених підстав, чим порушено право позивача на соціальний захист, що передбачено ст. 46 Конституції України. Враховуючи висновок суду про протиправності невиплати позивачу пенсії з 01.09.2014, виплату належної позивачу пенсії слід поновити.
Отже, заявлений позивачем позов в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо припинення виплати пенсії та зобов`язання Управління відновити виплату пенсії, починаючи з 01.09.2014 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частино 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчить про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказаний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №826/10972/18.
У матеріалах справи наявний витяг з договору №15/10-2019 про надання правової допомоги від 15 жовтня 2019 року про надання правової допомоги від 03 серпня 2020 року, який укладено позивачем з адвокатом Коломієць Я.В. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2517 від 17.01.2019 року.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано документів, що підтверджують понесення саме позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. по справі №200/7459/20-а. Крім того, на підтвердження фактично виконаної роботи, не надано акт прийому - передачі виконаних робіт та детальний опис робіт (послуг), тому, в цій частині позовних вимог, слід відмовити.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За наслідками судового розгляду суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ 21956027) щодо припинення виплати громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, починаючи з 01.09.2014 року.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ 21956027) відновити громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії, починаючи з 01.09.2014.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85113, код ЄДРПОУ 21956027) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2020 |
Оприлюднено | 17.09.2020 |
Номер документу | 91590674 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Хохленков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні