Рішення

від 16.09.2020 по справі 320/3404/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року № 320/3404/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства БУДМАКС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення та вчинення дій,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства БУДМАКС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26 березня 2019 року № 0072935005.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржене податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки, податкові накладні від 22.12.2018 № 5 та від 27.12.2018 № 6 підприємством подано у встановлений ПК України термін - 15.01.2019. Разом з тим, відповідних квитанцій про реєстрацію зазначених податкових накладних позивач не отримав. У зв`язку з чим, 17.01.2019 о 09 год. 43 хв. платником податку було повторно відправлено вищевказані податкові накладні на реєстрацію. Однак, в їх реєстрації було безпідставно відмовлено по причині відсутності реєстраційного ліміту. Разом з тим, реєстраційний ліміт позивача станом на 15 січня 2019 року 14:33:50 (час подання ПН №6) складав 212 975,72 грн., що підтверджується витягом № 166356 на запит від 16 січня 2019 року.

Отже, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв`язку із чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

7 серпня 2019 року від представника відповідача, через службу діловодства суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що згідно норм законодавства, чинних на момент проведення перевірки, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. 15.01.2019 платником було направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 22.12.2018 № 5 (на суму ПДВ 64 586,67 грн.) та від 27.12.2018 № 6 (на суму ПДВ 98 799,84 грн.). По зазначеним накладним в ЄРПН було зафіксовано перевищення суми ПДВ над реєстраційною сумою. Тобто, платником ПП БУДМАКС не забезпечено розмір реєстраційної суми, достатньої для реєстрації направлених податкових накладних. Водночас запис поповнення рахунку ПДВ на суму 74 352,00 грн. обліковувався в СЕА ПДВ лише 15.01.2019 о 16:05:41. Отримані податкові накладні від контрагентів на загальну суму ПДВ 63 885,78 грн. відображено в СЕ ПДВ 15.01.2019 о 19:33. Якщо платнику протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним. Перевантаження серверу ДФС, на яке посилається позивач, вплинуло лише на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та на роботу ЄРПН, про що і було чітко зазначено в повідомленні прес-служби ДФС від 15.01.2019.

30 серпня 2019 року від представника позивача, через службу діловодства суду, надійшли заперечення на відзив відповідача. В яких зазначено, що Державна фіскальна служба в своїх офіційних зверненнях визнала, що 15.01.2019 (п`ятниця) відбулися чергові тимчасові незручності при реєстрації податкових накладних в ЄРПН через проблему роботи сервера. У відзиві представник відповідача зазначає, що 15.01.2019 направленні позивачем податкові накладні не були отримані. Водночас, у рішенні ГУ ДФС у Київській області від 22.03.2019 № 10280/10/10-36-12-01-18 вказано час розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних - 15.01.2019 о 14:33:05 та 14:33:56. Оскільки відповідач 15.01.2019 здійснив розгляд питання стосовно реєстрації податкових накладних № 5 та № 6, то відповідно до ст. 201 ПК України повинен був надіслати позивачу квитанцію № 1 протягом операційного дня.

4 вересня 2019 року від представника позивача, через службу діловодства суду, надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство БУДМАКС (ідентифікаційний код 35964221) зареєстроване в якості юридичної особи 2 липня 2008 року, номер запису: 1 328 102 0000 002455, за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. Івана Гонти, буд.7А.

Основним видом діяльності позивача є: Код КВЕД 42.21 будівництво трубопроводів.

25 лютого 2019 року головним державним ревізор-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління Головного управління ДФС у Київській області Стрілецькою І.В. проведено камеральна (електрону) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН платника Приватного підприємства БУДМАКС .

За результатами перевірки був складений акт від 25 лютого 2019 року № 634/50-05/35964221. За висновками якого встановлено порушення ПП БУДМАКС п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. В результаті чого відповідальність платника передбачена абз. 1,2 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту від 25 лютого 2019 року № 634/50-05/35964221 відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2019 року № 0072935005, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно зі ст. 120-1, 120-1 Податкового кодексу України:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 163 386,51 грн. та застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 16 338,65 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 6 червня 2019 року № 26045/6199-99-11-06-08-25 залишено скаргу ПП БУДМАКС без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26 березня 2019 року № 0072935005 - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно абз. 2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п. 201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманим продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.120-1.1 ст.120-1 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - утримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок).

В п.1 Порядку №1246 зазначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п. 3 Порядку №1246 (в редакції від 24.03.2018) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку №1246).

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п.14 Порядку №1246).

Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказ Міністерства фінансів України 06.06.2017 №557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 №959/30827, операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг; контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснює його автоматизовану перевірку. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє прийти до висновку, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Податковий орган у будь-якому випадку зобов?язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Автоматизована перевірка документа здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Судом встановлено, що граничним терміном реєстрації складених та відправлених позивачем до ДФС України податкових накладних від 22.12.2018 № 5 та від 27.12.2018 № 6 було - 15.01.2019 року до 20-ої години 00 хвилин.

В акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з питання несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 25.02.2019 вказано, що податкові накладні від 22.12.2018 № 5 та від 27.12.2018 № 6 зареєстровані в ЄРПН 17.01.2019 о 09:39 та 10:04, кількість днів порушення термінів реєстрації становить - 2 дні.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем 15 січня 2019 року о 13 год. 59 хв. відправлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні, які створено на базі програмного комплексу М.Е.Doc від 22.12.2018 № 5 (на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 387 520,00 грн.) та від 27.12.2018 № 6 (на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 592 799,02 грн.), з використанням прямого з`єднання, тобто в межах строку, встановленого абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України та протягом операційного дня.

Отже, податкові накладні від 22.12.2018 № 5 та від 27.12.2018 № 6 було подано позивачем в електронній формі до ДФС протягом операційного дня. Проте, квитанції про реєстрацію та/або відмову в реєстрації та/або про блокування накладних у встановлений законодавством строк позивачу не надійшли.

Не отримавши, у визначений Законом строк, квитанції, що підтверджують факт приймання/неприймання/призупинення податкових накладних, позивач повторно відправив вказані податкові накладні для реєстрації 17.01.2019 о 09:43 год. В підтвердження зазначеної обставини ПП БУДМАКС долучено до матеріалів справи повідомлення про отримання звітності, в якому зазначено дата та час - 17.01.2019 09:43, одержувача (35964221) та викладено наступний текст Повідомлення про отримання звітності. Підприємство: 35964221. Звіт доставлено в поштову скриньку ДФС України 15.01.2019 в 14:35:52. Через певний час подбайте про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки Вашого електронного звіту. Відправник: Єдине вікно подання електронних документів ДФС України. Печатка 39292197 Державна фіскальна служба України. Отримано .

Суд також приймає до уваги інформацію, розміщену на офіційному сайті ДФС України, що 15 січня 2019 року: У зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html).

У суду відсутні підстави вважати, що зазначене перенавантаження не могло вплинути на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та на роботу ЄРПН.

Таким чином, враховуючи хронологію подій щодо складання та неодноразового відправлення на реєстрацію в ЄРПН вищевказаних податкових накладних, а також інформацію з офіційного сайту ДФС України щодо перенавантаження серверу, суд вважає, що позивач своєчасно направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 22.12.2018 № 5 та від 27.12.2018 № 6.

Більш того, у поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача підтвердив, що податкові накладні від 22.12.2018 № 5 (на суму ПДВ 64 586,667 грн.) та від 27.12.2018 № 6 (на суму ПДВ 98 799,84 грн.) платником ПП БУДМАКС було направлено на реєстрацію - 15.01.2019. До відзиву стороною відповідача долучено квитанції № 1 від 15.01.2019 час: 14:33:50; 14:33:56, в яких вказано, що податкові накладні № 5, 6 від 22.12.2018 та 27.12.2018 не прийняті на реєстрацію, оскільки сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування.

Та обставина, що платником ПП БУДМАКС було направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 22.12.2018 №5 та від 27.12.2018 № 6 саме 15.01.2019 також безпосередньо підтверджується і рішенням ГУ ДФС у Київській області від 22.03.2019 №10280/10/10-36-12-01-18 про результати розгляду заперечення ПП БУДМАКС до акту камеральної перевірки.

Отже, долученими доказами по справі підтверджено, що вищезазначені податкові накладні були направленні на реєстрацію та отримані податковим органом - 15 січня 2019 року, тобто були подані у визначений Законом строк.

Суд зазначає, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контролюючим органом було направлено позивачу квитанції про неприйняття податкових накладних від 22.12.2018 № 5, від 27.12.2018 № 6 на реєстрацію протягом операційного дня 15 січня 2019 року, а тому відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Відносно ж відмови в реєстрації з тих підстав, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні , суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов?язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.2001.3 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 2001.2 цієї статті.

Так, згідно витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 156341 на запит від 15.01.2019 № 156341, реєстраційний ліміт в розмірі 57 848,46 грн. - це сума ліміту, яка обліковувалась на початок робочого дня 15 січня 2019 року (9:28:35).

Контрагентом позивача ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ 15 січня 2019 року о 14:33:05 було зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 63 885,78 грн., крім того, в цей же день ПП БУДМАКС поповнив свій рахунок на суму 74 352,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.01.2019 № 7 (14:29:24).

З наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено наступну послідовність хронології подій пов`язаних з реєстрацією вищевказаних податкових накладних, які останній вчинив 15 січня 2019 року, а саме:

14:29:24 - списання коштів у розмірі 74 352,00 грн. на поповнення рахунку в розмірі 74 352,00 грн., про що свідчить довідка ПУМБ від 03.04.2019 № BLC-07.8/25;

14:33:05 - контрагент позивача ТОВ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ зареєстрував податкову накладну на суму ПДВ 63 885,78 грн., що підтверджується квитанцією № 1.

Розгляд питання щодо реєстрації вищевказаних податкових накладних, як виходить з рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.03.2019 №10280/10/10-36-12-01-18 відбувся 15 січня 2019 року о 14:33:56. Тобто, реєстраційний ліміт станом на 14:33:50 (час подання податкових накладних № 5 та 6) 15 січня 2019 року складав 212 975,72 грн. Вказана обставина підтверджується витягом № 166356 на запит від 16 січня 2019 року № 166356.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що нездійснення реєстрації 15.01.2019 в ЄРПН податкових накладних № 5 та № 6 від 22.12.2018 та від 27.12.2018 відбулось не з вини позивача. Позивачем вчинені всі необхідні дії для вчасної їх реєстрації саме 15.01.2019.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В даному випадку суд звертає увагу, що реєстрація податкових накладних з порушенням встановлених термінів відбулась не з вини підприємства. Позивачем здійснено всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації наведених податкових накладних, що виключає склад податкового правопорушення.

Суд уважає, що ПП БУДМАКС вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки, здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.

Доводи контролюючого органу не спростовують аргументів позивача, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вищезазначене кореспондується з висновками, наведеними в постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі № 816/390/17, від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, від 20.02.2018 у справі № 819/1189/17.

Оскаржене рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, позаяк прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та належать до скасування, а позовна заява позивача належить до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 921,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 24.06.2019 № 149, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства БУДМАКС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26 березня 2019 року № 0072935005.

Стягнути на користь Приватного підприємства БУДМАКС (код ЄДРПОУ - 35964221, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. Івана Гонти, 7А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 а) судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Згідно підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 16.09.2020

Суддя Я.В. Горобцова