Рішення

від 16.09.2020 по справі 360/2691/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2691/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного підприємства - Фірми «Боско» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, управління) до Приватного підприємства - Фірми «Боско» (далі - відповідач, ПП Фірма Боско ), в якій позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства - Фірми «Боско» кошти за податковим боргом у загальній сумі 137140,55 грн, а саме:

- з податку на додану вартість в загальній сумі 15666,71 грн, з яких основного платежу у сумі 4371,00 грн, штрафних санкцій у сумі 11281,11 грн, пені у сумі 14,60 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь державного бюджету;

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 26373,63 грн, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на користь місцевого бюджету;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 95100,21 грн, з яких основного платежу у сумі 89193,92 грн та штрафних санкцій у сумі 5906,29 грн, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на користь місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управлінця, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк) як платник податків та зборів з 21 травня 1998 року.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу на загальну суму 137140,55 грн, у тому числі з податку на додану вартість на суму 15666,71 грн, з орендної плати з юридичних осіб на суму 26373,63 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 95100,21 грн.

На виконання заходів стягнення податкового боргу контролюючим органом сформовано та надіслано ППФ Боско податкову вимогу форми Ю від 04.10.2016 № 735- 17 від 04.10.2016, яка вручена посадовій особі підприємства 04.10.2016. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

З посиланням на норми Податкового кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг.

Ухвалою суду від 16 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 111).

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр. 118-120).

Поштове відправлення із ухвалою суду від 27 липня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі направлене на адресу Приватного підприємства - Фірми «Боско» та вручено 30 липня 2020 року (арк.спр. 124).

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року відмовлено представнику відповідача у продовжені строку на подання відзиву (арк.спр. 137-138).

Станом на 16 вересня 2020 року відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Приватне підприємство - Фірма «Боско» , ідентифікаційний код 25365145, є юридичною особою, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Федоренка, будинок 18Б, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк) як платник податків, що підтверджено інформаційними даними (арк.спр. 6-8).

Відповідно до витягів з інтегрованої картки платника податків та розрахунків боргу за відповідачем станом на 25.06.2020 обліковується податковий боргом в загальній сумі 137140,55 грн, у тому числі: з податку на додану вартість на суму 15666,71 грн., з орендної плати з юридичних осіб на суму 26373,63 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 95100,21 грн (арк.спр. 10, 67, 76-77, 126-131).

Податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 15666,71 грн., складається з основного платежу у сумі 4371,00 грн, штрафних санкцій у сумі 11281,11 грн та пені у сумі 14,6 грн.

Податковий борг з ПДВ з основного платежу на суму 4371,00 грн, виник на підставі самостійно визначених відповідачем податкових зобов`язань у податкових деклараціях з ПДВ від 20.11.2017 № 175821821 за жовтень 2017 року на суму 445,00 грн (арк.спр. 63-64) та від 20.12.2017 № 201648373 за листопад 2017 року на суму 3359,00 грн (арк.спр. 65-66).

Крім того, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад 2017 року (акт перевірки № 92/12-32-12-06/2536145 від 18.01.2018 (арк.спр. 26-27)), податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018 № 005101206 (арк.спр. 29), яким підприємству збільшено основне зобов`язання з ПДВ на суму 567,00 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 141,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 12.02.2018 (арк.спр. 30).

Крім того, штрафні санкцій з ПДВ нараховано податковим органом:

- за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 № 0018471206 на суму 616,92 грн (арк.спр. 22-23), прийнятого відповідно до акту камеральної перевірки від 17.10.2017 № 1317/12-32-12-06/25365145 (арк.спр. 19-20), податкового повідомлення-рішення від 06.06.2018 № 0025061206 на суму 1952,21 грн (арк.спр. 41), згідно з актом камеральної перевірки від 18.05.2018 № 1469/12-32-12-06/25365145 (арк.спр. 38-39), податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 № 0029201206 на суму 391,17 грн (арк.спр. 47), прийнятого на підставі акту камеральної перевірки від 08.06.2018 № 1711/12-32-12- 06/25365145 (арк.спр. 44-45), податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 № 0023325204 на суму 6479,06 грн (арк.спр. 60), прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 15.10.2019 № 261/12-32-52-04/25365145 (арк.спр. 56-58);

- за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.02.2018 № 0006861206 на суму 1020,00 грн (арк.спр. 35), прийнятого відповідно до акта від 07.02.2018 № 336/12-32-12-06/25365145 (арк.спр. 32-33), податкового повідомлення-рішення від 18.04.2019 № 0008385205 на суму 680,00 грн (арк.спр. 53), прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 22.03.2019 № 558/12-32-52-05-12/25365145 (арк.спр. 50-51).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено поштою на адресу відповідача та отримано представником останнього відповідно 06.11.2017 (арк.спр. 25), 14.06.2018 (арк.спр. 43), 21.07.2018 (арк.спр. 49), 12.11.2019 (арк.спр. 62), 26.02.2018 (арк.спр. 37) та 24.04.2019 (арк.спр. 55).

Крім того, за даними інтегрованої картки відповідачу нараховано пеню у сумі 14,60 грн, що також підтверджено розрахунком пені (арк.спр. 11, 12-16).

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб основного платежу на суму 26373,63 грн виник на підставі самостійно поданих відповідачем податкових звітних декларацій, а саме:

- від 18.02.2019 № 15640647 за 2019 рік на загальну суму 19780,23 грн, з щомісячними нарахуваннями в розмірі 1648,35 грн (арк.спр. 72-73);

- від 18.02.2020 № 11800290 за період січень-квітень 2020 року на суму 6593,40 грн, з щомісячними нарахуваннями в розмірі 1648,35 грн (арк.спр. 74-75).

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 95100,21 грн складається з основного платежу у сумі 89193,92 грн та 5906,29 грн штрафних санкцій.

Податковий борг з основного платежу виник на підставі самостійно визначених відповідачем податкових зобов`язань згідно поданих декларацій:

- від 08.08.2017 № 9271067242 за 2016 рік на суму 16043,20 грн, термін сплати 08.08.2017 (арк.спр. 100-101);

- від 10.08.2017 № 9158397308 за 2017 рік на суму 16043,20 грн, термін сплати 10.08.2017 (арк.спр. 102-103);

- уточнюючої декларації від 10.08.2017 № 9271070008 за 2016 рік на суму 27634,41 грн, термін сплати 10.08.2017 (арк.спр. 104);

- від 23.06.2018 № 37081252 за 2018 рік на суму 18670,27 грн, з щоквартальними нарахуваннями в розмірі 4667,57 грн, по терміну сплати 23.06.2018, 29.07.2018, 29.10.2018, 29.01.2019 відповідно (арк.спр. 105-106);

- від 18.02.2019 № 15645596 за 2019 рік на суму 20926,35 грн, з щоквартальними нарахуваннями в розмірі 5231,59 грн, по терміну сплати 29.04.2019, 29.07.2019, 29.10.2019, 29.01.2020 відповідно (а.с.106);

- від 18.02.2020 № 11796194 за 2020 року з щомісячними нарахуваннями за січень -квітень в розмірі 1648,35 грн, термін сплати 29.04.2020 (арк.спр. 107-108).

Заборгованість зі штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 5906,29 грн виникла на підставі:

- податкових повідомлень-рішень від 28.09.2017 № 0013601203 на суму 3796,73 грн та від 28.09.2017 № 0013591203 на суму 510 грн, прийнятих на підставі акту камеральної перевірки від 13.09.2017 № 1035/12-32-12-03/25365145, яким встановлено несвоєчасність подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2017 роки та порушення граничних термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань за 2015 рік у сумі 18983,62 грн (арк.спр. 84-85). Зазначені податкові повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 31.10.2017 (арк.спр. 90);

- податкового повідомлення-рішення від 11.06.2018 № 0025971206 на суму 1020,00 грн (арк.спр. 92), прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 23.05.2018 № 1521/12-32-12- 06/25365145, яким встановлено неподання відповідачем податкової декларації за 2018 рік протягом встановлених пп. 266.7.5 ст. 266 ПКУ строків (арк.спр. 91). Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 31.07.2018 (арк.спр. 94);

- податкового повідомлення-рішення від 06.08.2018 № 0039861206 на суму 579,56 грн (арк.спр. 97), прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 18.07.2018 № 2910/12-32-12-06/25365145, яким встановлено порушення відповідачем вимог п. 50.1 ст. 50 ПКУ при наданні уточнюючої податкової декларації за 2016 рік (арк.спр. 95-96). Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 10.08.2018 (арк.спр. 99).

Позивачем з метою погашення податкового боргу надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 04.10.2016 № 735-17, яку вручено особисто директору підприємства 04.10.2016, що підтверджено його підписом на корінці вимоги (арк.спр. 9).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1);

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.6 пункту 49.18).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з абзацами третім-п`ятим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість врегульовані статтею 203 Податкового кодексу України:

- податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

- сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

З вищеописаних доказів судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 15666,71 грн, який складається з основного платежу у сумі 4371,00 грн, штрафних санкцій у сумі 11281,11 грн та пені у сумі 14,6 грн, який виник через несплату у встановлений статтею 57 Податкового кодексу України строк узгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (пункт 285.2 статті 285 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідачем за період грудень-січень 2019 року та січень-квітень 2020 року самостійно суми податкових зобов`язань з орендної плати, зазначені у податкових деклараціях не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг за вказані період в сумі 26373,63 грн.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Згідно з підпунктом б підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

В порушення зазначених вимог вимог відповідачем грошові зобов`язання самостійно не сплачено, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг в загальній сумі 95100,21 грн.

Наявність у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена розрахунком податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (арк.спр. 76-77), інтегрованою карткою платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (арк.спр. 126-128).

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Нараховану відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пеню з податку на додану вартість відповідач самостійно не сплатив.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктами 95-1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки податкова вимога № 735-17 від 04.10.2017 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк.спр. 115-116).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на суму податкового боргу або його частини, у розумінні статті 41 Податкового кодексу України, є Головне управління ДПС у Луганській області.

Оскільки позов подано до суду 14 липня 2020 року, то позивачем дотримано строки звернення до суду, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг в загальній сумі 137140,55 гри., у тому числі з податку на додану вартість на суму 15666,71 грн, з орендної плати з юридичних осіб на суму 26373,63 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 95100,21 грн, не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного підприємства - Фірми «Боско» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства - Фірми «Боско» (код ЄДРПОУ: 25365145, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Федоренка, будинок 18Б) кошти за податковим боргом в загальній сумі 137140,55 грн (сто тридцять сім тисяч сто сорок гривень 55 копійок), а саме:

- з податку на додану вартість в загальній сумі 15666,71 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 71 копійок), з яких: основного платежу у сумі 4371,00 грн (чотири тисячі сімдесят одна гривня 71 копійок), штрафних санкцій у сумі 11281,11 грн (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривень 11 копійок) та пені у сумі 14,60 грн (чотирнадцять гривень 60 копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок № UА468999980313030029000012080, код платежу 14060100, отримувач УК у м.Сєвєродонєцьку/м.Сєвєродонецьк./14060100, ОКПО 37944909 Казначейство України (ЕАГІ);

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 26373,63 грн (двадцять шість тисяч триста сімдесят три гривні 63 копійок), з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № UА348999980334129812000012080, код платежу 18010600, отримувач УК у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродецьк/18010600, ОКПО 37944909, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 95100,21 грн (дев`яносто п`ять тисяч сто гривень 21 копійок), з яких: основного платежу у сумі 89193,92 грн (вісімдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто три гривні 92 копійок) та штрафних санкцій у сумі 5906,29 грн (п`ять тисяч дев`ятсот шість гривень 29 копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника на користь місцевого бюджету розрахунковий рахунок № UА238999980314040513000012080, код платежу 18010400, отримувач: УК у м. Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/18010400, ОКПО 37944909, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива