Ухвала

від 14.09.2020 по справі 1.380.2019.006033

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006033

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 вересня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника третьої особи Поліщука Р. А.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вестгруп Капітал» до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського, 49", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ІРИС про визнання протиправною і скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вестгруп Капітал» код ЄДРПОУ 41907297, місцезнаходження: 79057, м.Львів, вул. Паращука, буд. 3 кв. 3 (далі - позивач) до Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, буд. 1 (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 11.02.2020, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ТзОВ Вестгруп Капітал № 2-20599/АП-Л-2403 від 04.07.2019 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок, кадастрові номера 4610136900:03:001:0052, площею 0,0052 га, 4610136900:03:001:0051, площею 0,0373 га, 4610136900:03:001:0029, площею 0,0033 га, 4610136900:03:001:0032, площею 0,0860 га в одну земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Котляревського, 47 з видом використання даної новоутвореної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 25.02.2016 №250;

- зобов`язати Львівську міську раду розглянути питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок, кадастрові номера 4610136900:03:001:0052, площею 0,0052 га, 4610136900:03:001:0051, площею 0,0373 га, 4610136900:03:001:0029, площею 0,0033 га, 4610136900:03:001 0032, площею 0,0860 га в одну земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Котляревського, 47 з видом використання даної новоутвореної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою від 20.11.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 09.12.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 15.01.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського, 49" (далі - третя особа ОСББ "Котляревського, 49").

Ухвалою від 04.03.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд прийняв до провадження заяву позивача про зміну предмета позову від 11.02.2020.

Ухвалою від 04.03.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ІРИС (далі - третя особа ОСББ ІРИС ).

Представник третьої особи ОСББ ІРИС подав до суду клопотання про закриття провадження у справі від 24.03.2020 та від 21.04.2020. Вказані клопотання обґрунтовані тим, що підставою для звернення позивача до суду слугувало суттєве обмеження його права користування. Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на першочергове надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок для подальшого оформлення речового права на об`єднану земельну ділянку. Спірні правовідносини пов`язані з необхідністю захисту права власності, а тому позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У підготовче засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Подав до суду клопотання про розгляд спарви без участі представника.

Відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

У підготовчому засіданні представник третьої особи ОСББ ІРИС клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити.

У підготовче засідання третя особа ОСББ "Котляревського, 49" явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення. Подала клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив.

При вирішенні клопотання про закриття провадження у справі суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Таким чином, за змістом КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За змістом наведених приписів участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд повинен з`ясувати, у зв`язку з чим він виник, і за захистом яких прав чи інтересів особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статею 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

За змістом частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради-сесії.

Статею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно із статею 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Суд встановив, що 04.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок, кадастрові номера 4610136900:03:001:0052, площею 0,0052 га, 4610136900:03:001:0051, площею 0,0373 га, 4610136900:03:001:0029, площею 0,0033 га, 4610136900:03:001:0032, площею 0,0860 га в одну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з видом використання новоутвореної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідач надав позивачу відповідь від 11.07.2019, в якій повідомив про те, що земельні ділянки площею 0,0052 га в межах червоних ліній та площею 0,0373 га є прилеглими до житлового будинку АДРЕСА_1 . Разом з тим, ухвалою Львівської міської ради № 250 від 25.02.2016 Про надання ОСББ Котляревського, 49 дозволу на виготовлення документацій із землеустрою на земельні ділянки на АДРЕСА_1 надано дозвіл на поділ земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,0373 га на АДРЕСА_2 , а на земельну ділянку площею 0,0052 га в межах червоних ліній надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Також, відповідно до схеми об`єднання земельних ділянок на земельній ділянці площею 0,0373 га розташована частина житлового будинку АДРЕСА_2 , тому виникає потреба поділу такої земельної ділянки. Земельна ділянка площею 0,0860 га на АДРЕСА_1 була предметом судових розглядів. Відповідно до інформації юридичного департаменту, а також враховуючи звернення ОСББ №47 на вул.Котляревського у м. Львові Ірис , управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування рекомендовано не здійснювати жодних дій щодо надання такої земельної ділянки. Для подальшого розгляду питання надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на АДРЕСА_2 необхідно погодити з ОСББ Котляревського, 49 та ОСББ № 47 по вул. Котляревського у м. Львові Ірис схеми поділу та об`єднання земельних ділянок. Разом з тим, земельна ділянка площею 0,0052 га не може розглядатися для об`єднання, оскільки знаходиться в межах червоних ліній та є вільною від забудови.

Суд встановив, що позивачеві на праві власності належать 4 нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу приміщення господарських споруд від 17.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та позивачем (покупець), продавець передає, а покупець приймає у власність приміщення господарських споруд, загальною площею 153, 1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2 вказаного договору відчужуване нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0860 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0032. Право власності позивача на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу гаражу від 28.12.2018, укладеного між ТзОВ Дублянибудпостач (продавець) та позивачем (покупець), продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купляє) гараж № б/н, загальною площею 22,8кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Наступним правочином відчужується земельна ділянка площею 0,0033 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на якій знаходиться гараж. Право власності позивача на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2018, укладеного між ТзОВ Дублянибудпостач (продавець) та позивачем (покупець), продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купляє) земельну ділянку площею 0,0033 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності позивача на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу гаражу від 28.12.2018, укладеного між ТзОВ Дублянибудпостач (продавець) та позивачем (покупець), продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купляє) гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 23, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Гараж, який відчужується, знаходиться на земельній ділянці (комунальна власність) 0,0373 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0051, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності позивача на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу гаражу від 26.12.2018, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та позивачем (покупець) продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 20,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Сторони стверджують, що відчужуване майно знаходиться на земельній ділянці (комунальна власність) площею 0,0373 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0051, за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності позивача на вказане нерухоме майно підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до змісту ухвали відповідача від 25.02.2016 № 250 на підставі звернення ОСББ Котляревського, 49 , останнім надано дозвіл на: поділ ділянки кадастровий номер 4610136900:03:001:0051, розміром 0,0373 га; виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:03:001:0052, розміром 0,0052 га; виготовлення технічної документації із землеустрою відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0600 га.

Позивач зазначає, що у випадку поділу та виготовлення технічної документації щодо земельних ділянок, наведених в оскарженій ухвалі, позивач буде обмежений в праві користування своєю власністю, зокрема, земельною ділянкою площею 0,0033 га, кадастровий номер 4610136900:03:001:0029, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і яка перебуває у власності позивача, а також щодо трьох гаражів та господарської споруди, що також перебувають у власності Позивача.

Таким чином, оскарженою ухвалою відповідач надав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на яких розміщується нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача.

Тобто, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на першочергове надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок.

При цьому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій мають похідний характер та нерозривно пов`язані з вимогою про визнання протиправною та скасування ухвали відповідача.

Оскільки позивач посилаючись на наявність у нього речового права на об`єкти, що знаходяться на відповідних земельних ділянках, обґрунтовує переважне право на отримання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а отже, наголошує на наявність у нього відповідних цивільних прав та інтересів, то такі права й інтереси, виходячи із суб`єктного складу спору, можуть бути предметом захисту в порядку господарського судочинства.

Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 08.04.2020 у справі № 400/347/19.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatisрішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).

Згідно зі статею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вестгруп Капітал» до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСББ "Котляревського, 49", ОСББ ІРИС про визнання протиправною і скасування ухвали, протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

На виконання положень частини першої статті 239 КАС України суд роз`яснює, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У відповідності до статті 238 КАС України позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6125,00 грн, сплачений згідно з квитанціями від 15.11.2019 №101, від 10.02.2020 № 121.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ІРИС про закриття провадження у справі задовольнити повністю.

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вестгруп Капітал» до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Котляревського, 49", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ІРИС про визнання протиправною і скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій.

Роз`яснити позивачу, що справа підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом в порядку господарського судочинства.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Вестгруп Капітал» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6125 (шість тисяч сто двадцять п`ять)грн 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 17 вересня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик