Рішення

від 17.09.2020 по справі 560/2404/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2404/20

РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Турсіб" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТУРСІБ кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1190,00 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу;

- накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю ТУРСІБ , що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 1190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача склалася заборгованість по платежах до бюджету.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "організація не відома; немає договору на доставку пошти".

Відповідно до ч.4 ст.124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

В той же час, суд враховує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі №814/1469/17 та від 23 червня 2020 року по справі №640/740/19.

Інші засоби зв`язку, за якими можливо було б повідомити відповідача про розгляд справи, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судом вжито всіх доступних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини

За відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1190 грн. на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0740421213 від 25.10.2018, яким застосовано штраф у сумі 170 грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0101591213 від 08.02.2019, яким застосовано штраф у сумі 1020 грн.

Вказана заборгованість підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком позовних вимог та довідкою станом на 14.04.2020.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення не отримані відповідачем у зв`язку з тим, що "організація не відома, не числиться".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи наведену норму, надіслані відповідачу податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків. Таким чином, сума податкового зобов`язання є узгодженою та не сплаченою своєчасно відповідачем, та набула статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу №93192-58 від 05.04.2019.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Кодексу).

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив суму узгодженого податкового зобов`язання, позов в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам контролюючого органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, на суму спірної податкової заборгованості, суд враховує наступне. Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року по справі №826/8691/16.

З метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивачем вживались заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Так, згідно інформаційної довідки № 206712839 від 13.04.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна відповідача відомості відсутні.

Крім того, на запит від 08.05.2019 №18260/10/22-01-58-07-19 від регіонального сервісного центру в Хмельницькій області отримано листа від 15.05.2019 №31/22-1694, в якому зазначено, що згідно регіональної автоматизованої бази даних Автомобіль зареєстрованих автотранспортних засобів за відповідачем не виявлено.

Також на запит від 08.05.2019 №18263/10/22-01-58-07-19 від головного управління держпродспоживслужби в Хмельницькій області державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів отримано листа від 17.05.2019 №22/18-03/2194, в якому зазначено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Отже, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність майна у відповідача.

Оскільки у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що підтверджується належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах, в межах суми податкового боргу в розмірі 1190 грн., з метою забезпечення виконання ним грошових зобов`язань на суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРСІБ" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРСІБ", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 вересня 2020 року

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Турсіб" (вул. Курчатова, 8, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29025 , код ЄДРПОУ - 41659224)

Головуючий суддя Д.А. Божук Рішення не набрало законної сили