Ухвала

від 09.09.2020 по справі 640/19688/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

09 вересня 2020 року м. Київ № 640/19688/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В. розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Луганська теплова електрична станція" доНаціональної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанови від 12.08.2020 №1536, встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Луганська теплова електрична станція" з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1536 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП".

Позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.09.2020 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Заява обґрунтована тим, що 02.09.2020 відповідачем прийнято Постанову Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , абзацом 2 та 3 якої скасовані постанови НКРЕКП, а саме: від 30.06.2020 №1253 Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС ; від 30.06.2020 №1254 Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС .

Правовідносини сторін в сфері ліцензування виробництва електричної та теплової енергії регулюється, зокрема, Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі - Порядок № 548).

Відповідно до Порядку №548 рішення про видачу ліцензії приймається лише за умови відсутності підстав для залишення заяви без розгляду та відмови у видачі ліцензії.

Проаналізувавши отриманні від позивача документи, відповідачем прийнято постанову №1253 від 30.06.2020 Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС та №1254 Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС , що свідчить про відсутність підстав для залишення заяви про видачу ліцензії без руху та відмови у видачі ліцензії.

Після надходження звернень від AT НАК Нафтогаз України та Служби безпеки України, НКРЕКП прийнято постанову № 1536 від 12.08.2020, яка оскаржується в рамках цієї справи. Дія постанови № 1536 від 12.08.2020 зупинена ухвалою суду від 31.08.2020.

01.09.2020 на виконання Постанов № 1253 та № 1254 від 30.06.2020 позивачем надано відповідачеві копію акту приймання передачі об`єкта оренди - цілісного майнового комплексу (ЦМК) Луганської ТЕС.

Тобто, як зазначає позивача, ним виконало вимоги п.2 Постанов НКРЕКП № 1253 та № 1254 від 30.06.2020, а саме: зобов`язати ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС у термін до 01.09.2020 (включно) надати до НКРЕКП копію акта приймання-передачі об 'єкта оренди, що засвідчує фактичну передачу ТОВ ДТЕКЛУГАНСЬКА ТЕС цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС відповідно до договору оренди від 30.04.2020 №183-ТРП.

Крім того, відповідно до п.3 Постанов НКРЕКП № 1253 та № 1254 від 30.06.2020 ці постанови набирають чинності з дня їх прийняття, крім пункту 1, який набирає чинності з 01 вересня 2020 року, та підлягає визнанню таким, що втратив чинність, у разі ненадання до НКРЕКП Акта в термін, встановлений пунктом 2 постанов.

Зазначені постанови від 30.06.2020 набрали чинності 01.09.2020.

Після прийняття рішення про видачу ліцензії, Порядок № 548 передбачає щодо неї наступний вичерпний перелік дій: переоформлення; зупинення; анулювання.

Позивачем наголошено, що Постанова від 02.09.2020, жодним чином не пов`язана з вищенаведеними повноваженнями відповідача та фактично порушує публічний порядок.

Обґрунтування необхідності скасування Постанов №1253 та №1254 від 30.06.2020 розміщено на офіційному сайті останнього 02.09.2020 та було обґрунтовано наступним: відтермінування виїзної перевірки ТОВ ДТЕК Східенерго на невизначений період; лист AT НАК Нафтогаз України №39-2201/1.2-20 від 17.07.2020 щодо наявності суттєвої заборгованості ТОВ ДТЕК Східенерго ; лист СБУ № 3994 від 14.07.2020 щодо усунення передумов до нанесення економічних збитків державному підприємству; не надано до 01.09.2020 (включно) копію акта приймання-передачі об`єкта оренди, що засвідчує фактичну передачу від ТОВ ТЕХРЕМПОСТАВКА до ТОВ ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ .

Пункт 2 Постанови № 1253 та № 1254 від 30.06.2020 містить обов`язок позивача надати до НКРЕКП саме акт прийманя-передачі ЦМК Луганської ТЕС відповідно до договору оренди від 30.04.2020 № 183-ТРП. Позивачем надано зазначений договір.

Наведені відповідачем обставини не є підставою для прийняття оскаржуваної Постанови від 02.09.2020 про скасування Постанов НКРЕКП № 1253 та№ 1254 від 30.06.2020.

Посилання в обґрунтуванні до Постанови на п.6.3 Порядку № 548 є безпідставним, оскільки цілісний майновий комплекс ліцензіата не передається Позивачу, а повертається орендодавцю, проведення ж перевірки стосується іншої юридичної особи - ТОВ ДТЕК Східенерго , відкладення строків її проведення сталося від незалежних від Позивача обставин, в свою чергу діюче законодавство не пов`язує видачу ліцензії з проведенням перевірки попереднього користувача цілісного майнового комплексу.

Звернення AT НАК Нафтогаз України та СБУ до НКРЕКП є по суті незаконним впливом на регулятора, який заборонено абз. 2 ч. 2 ст. 5 ЗУ Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При прийнятті рішення суду слід також врахувати Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У разі задоволення позову, сам по собі судовий захист може втрати ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваної Постанови ніяким чином не обмежить права відповідача та не призводить до втручання у його дискретні повноваження, а заходи забезпечення мають тимчасовий характер.

Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

На підставі викладеного, враховуючи, що продовження дії оскаржуваного рішення відповідача протягом розгляду спору по суті в суді матиме невідворотних наслідків як для позивача так і для інших осіб, позов ТОВ ДТЕК Луганська ТЕС слід забезпечити шляхом зупинення дії постанови Відповідача від 02.09.2020 Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Проаналізувавши наведене, суд зазначає про очевидну протиправність оскаржуваної постанови: відсутність у НКРЕКП повноважень на скасування постанов, вимоги за якими були виконанні; витребування НКРЕКП документів не передбачених ліцензійними умовами; обмеження прав позивача на провадження господарської діяльності.

Скасування постанов про видачу ліцензій з виробництва електричної та теплової енергії з 01.09.2020 призведе до зупинення роботи цілісного майнового - Луганська теплоелектростанція, оскільки зазначений цілісний майновий комплекс, відповідно до Договору оренди від 30.04.2020 № 1830-ТРП, вже переданий позивачу 01.09.2020 однак здійснення виробничої діяльності без виданих Відповідачем ліцензій стає неможливим через що, на контрольованій території Луганської області виникне дефіцит електричної потужності 160-180 МВт. Цей дефіцит спричинить знеструмлення та відмову в роботі систем життєзабезпечення 1 мільйона мешканців регіону (припинення водопостачання, газопостачання, освітлення, зупинення підприємств та транспорту), будуть відключені сотні дитячих садків та шкіл, десятки медичних закладів, без теплової енергії залишаться всі споживачі м. Щастя.

Важливість упередження таких наслідків обумовлюється також тим, що теплоелектростанція знаходиться в безпосередній близькості до території проведення операції об`єднаних сил та в повному обсязі сприяє діяльності підрозділів ВСУ, здійснюючи забезпечення енергетичними ресурсами.

Таким чином, для відновлення прав, свобод та інтересів заявника та великого кола інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у випадку неможливості здійснення діяльності, зупиниться виробництв та відпуск в регіоні електричної та теплової енергії.

Позивачем зазначено, що оскільки постанова від 02.09.2020 прийнята всупереч положенням законодавства, яке діяло на момент його прийняття - немає підстав для збереження правовідносин, що були врегульовані ним, оскільки такі правовідносини будуть такими, що суперечать положенням Закону Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

За таких обставин, позивач вважає, що є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам позивача, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вирішуючи питання співмірності заходів забезпечення позову, які просить вжити заявник, суд виходить з того, що такі заходи мають бути безпосередньо пов`язані з дією оскаржуваного рішення та не мають носити загального характеру.

При цьому, такі заходи у відповідності до п. 1, п. 4 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути застосовані у спосіб зупинення дії оскаржуваного індивідуального акту та застосовані позивача.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про доведення заявником обставин, передбачених частиною 2 ст.150 КАС України.

Відтак, суд вважає за можливе забезпечити позов та задовольнивши його заяву, у спосіб зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.09.2020.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Луганська ТЕС" задовольнити.

Зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.09.2020 "Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Луганська ТЕС" (91480, Луганська область, м. Щастя, вул. Гагаріна, 1 О , код ЄДРПОУ 43589678)

Боржник: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19).

Ухвала набирає чинності з 09.09.2020 року і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 09.09.2023 року.

Роз`яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.В. Смолій