Рішення

від 15.09.2020 по справі 640/21852/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/21852/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0558331206,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС (далі також - позивач, ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 року №0558331206.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийняте за результатами камеральної перевірки позивача, яка, як вказано позивачем, в порушення вимог податкового законодавства контролюючим органом проведена повторно та за результатами якої повторно застосовано штрафні санкції за порушення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Крім того, позивач вказав на те, що застосовані до позивача штрафні санкції за наслідками проведення попередньої камеральної перевірки ним сплачені в повному обсязі.

На підставі викладеного, позивач стверджує про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким повторно застосовано до нього штрафні санкції за аналогічне порушення, оскільки податковим законодавством не передбачено право контролюючого органу на проведення повторної камеральної перевірки щодо тих же обставин, що уже перевірялись у такому ж порядку, а також на повторне застосування до платника податків фінансових санкцій за те ж саме правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію суду 31.01.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН позивача у відповідності до норм Податкового кодексу України, якою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представником позивача 31.01.2019 року через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем у відзиві не вказано жодної правової позиції стосовно заявлених вимог, не містить пояснень, на підставі чого проведено повторну перевірку позивача та застосовано до позивача фінансові санкції за те ж саме правопорушення.

Згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року№537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

30.07.2019 року відбулася державна реєстрація юридичної особи - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як орган виконавчої влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) - на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС за звітний період жовтень-грудень 2015 року, за результатами якої складено акт № 1391/26-55/12-01 від 26.04.2016 року та акт №1802/26-55-12-01 від 18.05.2016 року. Згідно з висновками актів перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 120-1.1 статті 120 ПК України граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акта № 1391/26-55/12-01 від 26.04.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2016 року № 0013911201, яким застосовано штраф у розмірі 19 509,44 грн.

На підставі висновків акту №1802/26-55-12-01 від 18.05.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 року № 0018021201, яким застосовано штраф у розмірі 10 706,00 грн.

Позивачем сплачено вказані штрафи у повному розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями №27 від 22.11.2016 року в сумі 19 509,44 грн. та №28 від 22.11.2016 року в сумі 10 706,00 грн.

В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС за 2015-2016 роки, за результатами якої складено акт від 20.07.2018 року №14533/20-15-12-06-16/37815310.

Згідно з висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акта від 20.07.2018 року № 14533/20-15-12-06-16/37815310 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 року № 0558331206, яким застосовано штраф у розмірі 88 622,80 грн.

Позивач вважає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням його притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення повторно, що суперечить положенням Конституції України та Податкового кодексу України, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушених прав до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України).

Права контролюючого органу визначені статтею 20 ПК України , так підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 вказаної статті встановлено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75.1 статті ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому, 01.01.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті ПК України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, зазначені норми ПК України свідчать, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути й інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Згідно із пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральною перевіркою встановлено, що згідно ІС Єдиний реєстр податкових накладних в період з жовтня по грудень 2015 року та за звітний період березень 2016 року позивачем зареєстровані податкові накладні з порушенням граничного строку встановленого законом.

Вказане порушення тягне за собою накладання на платників, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації податкових накладних, штрафу в розмірі, визначеному пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем повторно проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС за 2015-2016 роки, за результатами якої складено акт, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 120-1.1 статті 120 ПК України граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезгаданих податкових накладних, що зареєстровані з порушенням строків.

Відповідно, за результатами вказаної повторної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, що є предметом спору у даній справі, яким застосовано штраф за одне і теж правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, встановлено, що відповідачем повторно проведено камеральну перевірку стосовно позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, за результатами якої встановлено одне і те ж правопорушення, що призвело до безпідставного повторного застосування до підприємства штрафної (фінансової) санкції у розмірі 88 622, 80 грн., що є неприпустимим та порушує засади податкового контролю.

Аналізуючи викладене вище суд зазначає, що нормами ПК України щодо підстав та порядку проведення камеральних податкових перевірок та застосування за їх результатами штрафних (фінансових) санкції не передбачено право (функції) податкового органу на проведення повторної камеральної перевірки щодо тих же обставин, що вже перевірялись у такому ж порядку, а також права контролюючого органу на повторне застосування до платника податків фінансових санкцій за те ж саме правопорушення.

Під час розгляду справи відповідачем жодним чином не спростовано зазначене та не надано належних і достовірних доказів відносно наявності обставин, які зумовлюють проведення по суті повторної перевірки платника.

Відповідачем повністю проігноровано наведені позивачем обставини у позові та не спростовано їх належними доказами чи поясненнями.

Положеннями пункту 116.2 статті 116 ПК України встановлено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції, передбаченої ПК України та іншими законами України.

Зміст вказаної норми, що застосовується у рамках взаємовідносин податкового органу і платників податків узгоджується з положенням статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд зазначає, що приймаючи оскаржуване податкове-рішення відповідач повторно притягує позивача до фінансової відповідальності у вигляді накладення штрафної санкції на підставі одного того самого правопорушення, що суперечить податковому законодавству і Конституції України.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У рішенні від 20.10.2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 17 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку).

У даному випадку відповідачем не дотримано принципу належного урядування .

Таким чином, дії податкового органу щодо застосування штрафних санкцій за податкове правопорушення, за яке платник податків уже поніс фінансову відповідальність у такому ж розмірі є неправомірними та безпідставним, а відтак не повинні спричиняти для позивача негативні наслідки у вигляді сплати донарахованих штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 року №0558331206, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що податкове-повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову ц розмірі 1762, 00 грн. (квитанція №0.0.1211822819.1 від 14.12.2018 року).

З огляду на задоволення позовних вимог, розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.08.2018 року №0558331206.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 4, кв. 25, код ЄДРПОУ 37815310) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДЖОЙ ПРОДАКШИНС (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 4, кв. 25, код ЄДРПОУ 37815310);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Повне рішення складено 15.09.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна