Рішення

від 14.09.2020 по справі 640/921/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року м. Київ № 640/921/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СТБ-Партнер до 1. Головного управління ДПС у м. Києві, 2. Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТБ-Партнер (далі - позивач, ТОВ СТБ-Партнер ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС України), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2018 №1018716/34293547, прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9, складеної ТОВ СТБ-Партнер 19.10.2018;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.10.2018 №9, подану ТОВ СТБ-Партнер .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у квитанції про прийняття податкової накладної не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної від 19.10.2018 №9, а в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено, які саме порушення і в яких саме наданих документах містяться недоліки, а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати. Позивач переконаний, що господарські операції, за результатом яких виписано податкову накладну, мають реальний характер. Крім того, позивач на здійснення таких операцій має реальні технічні, трудові та матеріальні ресурси, усі підтверджуючі первинні документи були надані контролюючому органу. Проте ці документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Також позивач посилався на те, що ним відповідачу було направлено в електронному вигляді всі належним чином оформлені необхідні документи, які підтверджують здійснення операцій по спірній податковій накладній. Тому на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу у квитанції було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданими податковими накладними.

У відзиві на позов відповідачі заперечили проти наявності підстав для задоволення позову, стверджуючи про правомірність оскаржуваного рішення і про його відповідність вимогам законодавства та дійсним обставинам. Обґрунтовуючи свою позицію відповідачі вказують, що реальність вчинення господарської операції, на яку складено податкову накладну лежить на платнику податків, оскільки позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарської операції.

У відповіді на відзив представник позивача вказує на безпідставність тверджень відповідачів, які, на його переконання, спростовуються наданими позивачем доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України , а також враховуючи те, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України та Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, судом встановлені такі обставини справи.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ СТБ-Партнер зокрема: код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи ; код КВЕД 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним усталюванням і програмним забезпеченням ; код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним усталюванням, до нього ; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням ; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послу технічного консультування в цих сферах ; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і усталювання промислового призначення ; код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного усталювання ; код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і усталювання ; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і усталювання ; код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель ; код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів (основний) .

Відповідно до Ліцензії Державної архіектурно-будівельної інспекції України від 22.08.2018 №49-Л позивач здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відпсвідаодюсті) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Крім цього, відповідно до Дозволу Головного управління Держпраці у Київській області №724.16.32 від 01.04.2016 ТОВ СТБ-Партнер дозволяється вонувати роботи підвищеної небезпеки за переліком такого дозволу.

21.05.2018 ТОВ СТБ-Партнер уклало з ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ Договір поставки №2105-18, згідно якого ТОВ СТБ-Партнер прийняло на себе зобов`язання поставити ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ товар, визначений додатками до цього Договору, а ТОВ ТЕПЛОЕНЕРЕОКОМПЛЕКТ зобов`язався прийняти такий товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 6 Специфікації №1 до Договору поставки № 2105-18 від 21.05.2018 сторонами визначений Товар Фільтр сепаратор вуглеводнів FS-H DN 150 PN 6,3 МПа в комплекті з відповідними фланцями, прокладками і кріпленням ТОВ СТБ-Партнер у кількості 2 компл. загальною вартістю 220000,00 грн, у тому числі ПДВ 36666,67 грн.

Виготовлені за вказаним Договором ТОВ СТБ-Партнер фільтри сепаратори вуглеводнів у кількості 2 компл. були передані ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ за видатковою накладною №РН-0000017 від 19.10.2018, довіреністю №437 від 19.10.2018 та оплачена останнім у повному обсязі у сумі 220000,00 грн, у т.ч. ПДВ 36666,67 грн, платіжним дорученням №2222 від 15.11.2018.

Для виготовлення вищевказаної фільтрів сепараторів ТОВ СТБ-Партнер придбав комплектуючі у таких постачальників як: ТОВ ЛІАГАРН , ТОВ ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НІСА , АТЗТ ФІБОС , ТОВ ГРАДІЄНТ-Україна , ТОВ ЗСМАРКЕТ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СПЕКТР МЕТАЛЛ , ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД , ТОВ ТВК КРОС , ТОВ ТАСТА-ЛІСКІ ТРУБОДЕТАЛЬ , ТОВ УКРГОСТ , ТОВ ФІРМА КРІОГЕНСЕРВІС , ТОВ ІМПУЛЬС КОМПАНІ , ТОВ КОМПАНІЯ АЛІР , ПП МОЛОТОК , ТОВ ТВК КРОС , ТОВ ТВК МЕТТА , ПАТ СОЛДІ І КО , ТОВ 27 , ТОВ НОВОТЕХ ТРЕЙД , ТОВ ГРАНД ДЕСІЖН , ТОВ БРАЙН ТОРГ , тощо.

13.11.2018 позивач подав податкову накладну від 19.10.2018 №9 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією від 14.11.2018 №9250204387 ДФС України повідомила про те, що вищезазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У вказаній квитанції орган ДФС повідомив наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.10.2018 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК 05.12.2018 позивач подав до органу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві скан-копії документів на придбання матеріалів (видаткові накладні, товарно транспортні накладні) та виготовлення і продаж продукції (договір, специфікація, видаткова, доручення, платіжні розрахункові документи) зг. Договору №2105-18 від 21.05.2018, а також ліцінзію та дозволи на виконання робіт для подальшої реєстрації податкової накладної.

Проте, надані позивачем документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії контролюючого органу від 10.12.2018 №1018716/34293547 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 19.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Проте, рішенням комісії з питань розгляду скарг від 21.12.2018 №53092/34293547/2 скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Наполягаючи на протиправності оскаржуваного рішення та стверджуючи про наявність підстав для реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматизаваному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії №959).

З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

У той же час, відповідачами не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини через які контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довели правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм можна зробити висновок, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем Податкової накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до Податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та Податкових накладних.

Як слідує з пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із рішення від 10.12.2018 №1018716/34293547 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 19.10.2018 підставою для відмови контролюючим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача від 10.12.2018 №1018716/34293547 містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В той же час варто також відмітити, що вказані рішення Комісії контролюючого органу є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальними актами.

При цьому, такий акт, виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.04.2019 (справа №826/10649/17), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 14.05.2019 (справа №1940/1306/18).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.12.2018 №1018716/34293547 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України (правонаступником якого є ДПС України).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 19.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТБ-Партнер задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2018 №1018716/34293547.

Зобов`язати Дежавну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.10.2018 №9, подану ТОВ СТБ-Партнер .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТБ-Партнер (код ЄДРПОУ 34293547, адреса: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривни 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська