Рішення

від 10.09.2020 по справі 640/9624/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ №640/9624/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника відповідача - Івах Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова

компанія "Гардіан"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 05.02.2020 №0022051002, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2020 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 96, код ЄДРПОУ 35417298) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0022051002.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в діях ТОВ "Гардіан" відсутні порушення податкового законодавства, а висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях. Факт виконання господарських послуг, згідно договорів, укладених між позивачем на контрагентами були підтверджені під час проведення перевірки шляхом надання перевіряючим відповідної первинної документації, окрім того, суттєвим є той факт, що позивач не є фігурантом у кримінальних провадженнях, на які містяться посилання в Акті перевірки

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою встановлено відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для виконання договорів, укладених з позивачем, окрім того, наявні кримінальні провадження, в яких директори ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро-ТІК надали свою пояснення, як свідки, в яких заперечували свою причетність до ведення господарської діяльності товариств.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву заперечував та наголосив, що у відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не спростовує аргументів позивача, не наводить нових доказів та аргументів, які б не були зазначені в Акті перевірки. При цьому. Наведені в Акті перевірки обставини лише свідчать про порушення третіми особами податкового законодавства щодо декларування та подання податкової звітності, але не може бути доказом фактичної відсутності у контрагентів позивача певних ресурсів, висновки відповідача є лише припущеннями. Окрім того, позивач наголосив, що надання послуг, обумовлених укладеними позивачем з ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро-ТІК договорами не вимагає наявності спеціального обладнання або якогось іншого майна, земельних ділянок, оскільки такі послуги можуть бути надані єдиною особою, яка має спеціальні навики.

Також, позивачем на виконання вимог суду було надано належним чином завірені копії договорів страхування та платіжних доручень, що підтверджують оплату цих договорів.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 10.09.2020 представник позивача не прибув, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2020 проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.09.2020 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2019 та іншого законодавства за відповідний період

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено акт від 04.12.2019 №57/26-15-05-10-02/35417298, яким встановлено порушення Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", зокрема п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 773 744 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 04.12.2019 №57/26-15-05-10-02/35417298 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0022051002, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за податковим зобов`язанням на суму 773 744, 00 грн., за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями на суму 193 436, 00 грн., а всього на суму 967 180, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення, рішенням Державної податкової служби України №13571/6/99-00-08-05-01-06 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0022051002 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19 1 .1.1 пункту 19 1 .1 статті 19 1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об`єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем зазначених норм податкового законодавства ґрунтується документуванні господарських операцій і відображенні їх в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності. Тобто, податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами в особі ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро-ТІК .

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, ТДВ СК ГАРДІАН укладено Договір доручення №1-В від 03 квітня 2017 року з ТОВ ДП Вектор , код 41136098 (Повірений). Відповідно до умов договору Повірений зобов`язується від імені Довірителя особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, а Довіритель зобов`язується сплачувати Повіреному винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах цього Договору. Термін дії договору 1 рік з пролонгацією.

Також, ТДВ СК ГАРДІАН (Замовник) укладено Договір про надання послуг від 02.04.2017 року з ТОВ ДП Вектор (код 41136098). За умовами договору ТОВ ДП Вектор (Виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати послуги, пов`язані із сприянням Замовнику (ТДВ СК ГАРДІАН ), здійсненню його статутної діяльності, пов`язаної зі страхуванням. Змовник зобов`язується прийняти послуги, надані виконавцем та оплатити їх. Термін дії договору 1 рік з пролонгацією.

Як зазначено на сторінці 6 Акта перевірки, на виконання умов договорів ТДВ СК ГАРДІАН перераховано грошові кошти ТОВ ДП Вектор за 2017 у сумі 1 044 434 грн., за 2018 рік у сумі 1 275 084 гривень.

Тобто, оплата послуг по договорам позивача з ТОВ Вектор від 03 квітня 2017 року та від 02.04.2017, відповідачем не заперечується.

Окрім того, ТДВ CK ГАРДІАН укладено Договір дослідження від 04 липня 2017 року з TOB ДП Вектор (код 41136098). Відповідно до умов якого, TOB ДП Вектор надає маркетингові послуги, пов`язані з основною діяльністю ТДВ CK ГАРДІАН .

На сторінці 6 Акта перевірки також зазначено, що на виконання умов договору ТДВ CK ГАРДІАН перераховано грошові TOB ДП Вектор за 2017 у сумі 215 000 гривень .

Також, матеріали справи свідчать, що ТДВ CK ГАРДІАН (довіритель) укладено Договір доручення №ІКП-1М від 01.03.2018 з TOB Мікро-Тік (Повірений).

Відповідно до умов договору Повірений зобов`язується від імені Довірителя особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, а Довіритель зобов`язується сплачувати Повіреному винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах цього Договору. Термін дії 1 рік з пролонгацією.

Також, ТДВ CK ГАРДІАН (Замовник) укладено Договір про надання послуг №1-М від 01.03.2018 з TOB Мікро-Тік (код 41527976), за умовами якого, TOB Мікро-Тік (Виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати послуги, пов`язані із сприянням Замовнику (ТДВ CK ГАРДІАН ), здійсненню його статутної діяльності, пов`язаної зі страхуванням. Замовник зобов`язується прийняти послуги, надані виконавцем та оплатити їх. Термін дії договору 1 рік з пролонгацією.

На виконання умов договорів ТДВ CK Гардіан перераховано грошові кошти TOB Мікро-Тік за 2018 рік у сумі 1 764 058 гривень , про що також вказано на сторінці 8 Акта перевірки.

В підтвердження реальності вчинення господарських відносин між позивачем та контрагентами на підставі зазначених вище договорів, Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" надано суду копії вказаних договорів, копії актів виконаних робіт, карток рахунків, платіжних доручень.

Під час судового розгляду справи позивачем було підтверджено, що за умовами укладених договорів, контрагенти позивача фактично займались пошуком клієнтів для укладання договорів страхування з ТДВ СК ГАРДІАН .

Так, на вимогу суду на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем надано суду копії укладених за участю ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро Тік договорів страхування та платіжних доручень, що підтверджують оплату таких договорів.

На переконання контролюючого органу, укладені між позивачем та контрагентами договори не мали на меті реального здійснення господарських операцій, оскільки, за твердженням відповідача, у контрагентів позивача взагалі відсутні матеріальні ресурси для виконання умов договорів, окрім того, наявні кримінальні провадження, в яких фігурують ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро-Тік .

Оцінивши доводи відповідача з приводу господарських взаємовідносин ТДВ СК ГАРДІАН з ТОВ ДП Вектор та ТОВ Мікро-Тік , суд зазначає наступне.

Основним видом діяльності ТДВ CK ГАРДІАН є страхування.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про страхування страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Також страховик не позбавлений права залучати третіх осіб для здійснення пошуку та консультування клієнтів, виконання інших частин його діяльності.

На підставі зазначених вище договорів, а саме Договору доручення №1-В від 03 квітня 2017, укладеного із TOB ДП Вектор , Договору доручення №ІКП-1М від 01.03.2018, укладеного із TOB Мікро-Тік , Договору про надання послуг №1-М від 01.03.2018, укладеного із TOB Мікро-Тік , зазначені контрагенти, діючи як страхові посередники, вчинили передбачені договорами дії, в результаті яких були укладені договори страхування між клієнтами (страхувальниками) та ТДВ CK ГАРДІАН , за якими до ТДВ CK ГАРДІАН надійшли страхові платежі.

Копії таких договорів страхування разом з копіями платіжних доручень на підтвердження їх оплати було надано суду під час підготовчого провадження у справі та містяться в матеріалах справи.

Факт виконання TOB ДП Вектор та TOB Мікро-Тік зазначених договорів про страхове посередництво зафіксовано в Актах виконаних робіт, оформлених сторонами, копії яких також долучено позивачем до матеріалів справи.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача основних засобів та працівників для виконання укладених договорів, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що надання зазначених послуг не вимагає наявності спеціального обладнання, земельних ділянок та фактично такі послуги можуть бути надані особою, яка має відповідні навички.

Окрім того, згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12.12.2019 по справі №814/1439/17, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Матеріали справи свідчать, що відповідні послугу за укладеними позивачем договорами були надані контрагентами, натомість, позивач здійснив оплату таких послуг, про що власне зазначено самим відповідачем на сторінках 6 та 8 Акта перевірки та не спростовано під час судового розгляду справи.

Щодо посилань відповідача в Акті перевірки та у відзиві на позовну заяву на те, що обидві юридичні особи: TOB ДП Вектор та TOB Мікро-Тік є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №826/6146/16, - наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 КАС (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Окрім того, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.11.2018 по справі №822/551/18.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається та відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента.

В зв`язку із наведеним, суд вважає, що доводи, покладені ГУ ДПС у м. Києві в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є гіпотетичними. Висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, фактично на доказах, які не були досліджені відповідачем під час проведення перевірки, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та TOB ДП Вектор та TOB Мікро-Тік не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, невідповідності господарських операцій із вказаними вище контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, натомість, наданими позивачем первинними документами підтверджується реальність господарських операцій між ним та TOB ДП Вектор та TOB Мікро-Тік та правомірність формування показників податкової звітності.

Первинні документи мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами та печатками сторін.

У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час розгляду справи документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із TOB ДП Вектор та TOB Мікро-Тік , а відтак податковий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 05.02.2020 №0022051002.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 96, код ЄДРПОУ 35417298) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 05.02.2020 №0022051002.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 вересня 2020 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа