Рішення

від 17.09.2020 по справі 826/18432/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м. Київ № 826/18432/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - Держархбудінспекція, відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 19.04.2017 про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати результати перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що відображені в рішенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №343 від 09.11.2016 Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №364 від 09.11.2016 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування реєстрації повідомлення декларації про початок будівельних робіт від 21.02.2014 за № КС 082140520012 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 04.03.2014 № КС 142140630589.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, про неправомірність проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області перевірки, а саме: позапланова перевірка об`єкта будівництва проведена поза межами тримісячного терміну, встановленого пунктом 7 вказаного Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі по тексту - Порядок №553); позивача про проведення перевірки не повідомлено і прийняти в ній участь чи надати документи не запропоновано. Також позивач вказує на надуманість і невідповідність дійсним обставинам висновку відповідача про те, що житловий будинок має міжквартирну стіну, в яку влаштовані вентиляційні канали, не розділений деформаційним температурним швом та протипожежною системою.

У своїх додаткових поясненнях від 19.04.2017 позивач зазначає, що спірний будинок, як і земельна ділянка під ним, на момент перевірки не належали позивачу, а земельна ділянка з кадастровими номерами 3221886000:03:165:0721, яка вказана в акті перевірки як існуюча, і відносно якої актом перевірки встановлено, що вони належить позивачу, в дійсності на момент перевірки не існувала . Вказане, на переконання позивача, свідчить про те, що в дійсності перевірка не проводилась, жодний із встановлених в ній фактів не перевірявся. До того ж, викладені в акті обставини доводять, що інспектор в дійсності на об`єкті не був, перевірку не проводив та не бачив спірного будинку, а наведені у спірному рішенні обставини є нічим не підтвердженими і не доведеними.

Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач вказує на те, що позапланова перевірка на об`єкті Будівництво двоквартирного житлового будинку на земельній ділянці за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, кадастровий номер - 3221886000:03:165:0721 проведена з дотриманням вимог Порядку № 553. Так, перевірка проведена на підставі звернення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 1261 від 05.10.2016 та направлень для проведення позапланової перевірки, а також у присутності представника ОСОБА_1 . В ході перевірки виявлено ряд порушень у сфері містобудівної діяльності, про що складено відповідний акт та внесено припис про усунення виявлених порушень. Виявлені перевіркою порушення свідчать про самочинність об`єкту будівництва та наведення недостовірних даних у зареєстрованому повідомленні про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що у відповідності до чинного законодавства є підставою для скасування реєстрації такого повідомлення та декларації.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 від 29.11.2016 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 27.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/18432/16 та призначено до судового розгляду.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10.10.2017 №6570 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 визначено суддю ОСОБА_3 для розгляду адміністративної справи №826/18432/16 та вказану справу 19.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/18432/16, зобов`язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи відбувся у підготовчому судовому засіданні за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції.

При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись ця адміністративна справа, судом у підготовчому засіданні враховано таке.

Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (стаття 242).

Враховуючи, що згідно ухвали суду від 04.12.2017 відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку, відсутність визначення складу колегії суддів, а також з метою дотримання статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про розгляд справи одноособово, про що складено відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням внесених до них уточнень, підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві і у додаткових поясненнях.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв, причини неявки не повідомив.

За наявності в матеріалах адміністративної справи письмово викладеної позиції відповідача, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд, на підставі письмової заяви останнього, ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлені такі обставини.

24.10.2016 головним державним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області - Шома А.Г. з виїздом на місце проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті Будівництво двоквартирного житлового будинку на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, кадастровий номер 3221886000:03:165:0721 .

Перевірка проведена на підставі звернення Новопетрівської сільської ради від 05.10.2016 № 1261 та направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами перевірки складено Акт від 09.11.2016, яким встановлено порушення ОСОБА_1 ст.ст. 18, 19, 24 29, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . Зокрема, перевіркою встановлено:

- двоквартирний житловий будинок має спільну покрівлю, міжквартирну стіну, в якій влаштований вентиляційні канали, не розділений деформаційним температурним швом та протипожежною стіною, а отже не є зблокованим будинком без відокремлених частин та за визначенням відноситься до багатоквартирних будинків;

- об`єкт будівництва запроектований та побудовано з відхиленням від затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (територія зазначеної земельної ділянки згідно затвердженого детального плану території села Нові Петрівці не передбачена під багатоквартирну житлову забудову, а має функціональне призначення - індивідуальна садибна забудова);

- замовником будівництва виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами не відповідно до затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, на земельній ділянці, яка не були відведені для цієї мети, без розроблення та затвердження проектної документації);

- відстань між житловим будинком ОСОБА_1 і житловим будинком, що розташований на сусідній земельній ділянці, складає 5,4 м, оскільки зазначені будинки мають ступінь вогнестійкості ІІІ (ДБН В1.1.7-2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва ), відстань між ними повинна становити 10 м (п. 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ).

На підставі результатів перевірки, 09.11.2016 Департаментом ДАБІ у Київській області ОСОБА_1 внесено припис №С-0911/11 про усунення виявлених порушень до 31.12.2016, а також припис №С-0911/12 про зупинення експлуатації об`єкта з 14.11.2016.

Окрім того, 09.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду Бондаренко О.Л. прийнято рішення за №343 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589.

Наказом директора Департаменту ДАБІ у Київській області від 09.11.2016 № 364 скасовано:

- реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник будівництва - ОСОБА_1 ;

- реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589 на об`єкт будівництва Індивідуальний житловий будинок , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з наведеними рішеннями ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI або Закон), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389 (надалі - Порядок №45), нормами ДБН В.2.2-15-2005 і ДБН 2.2-3-2014, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Положеннями частини першої статті 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. (частина четверта статті 41 зазначеного Закону).

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з пунктами 5, 7 і 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В силу пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як свідчать матеріали справи, на підставі звернення Новопетрівської сільської ради від 05.10.2016 № 1261, заступником директора Департаменту ДАБІ у Київській області було видано направлення від 17.10.2016 № 841.16/01 для проведення позапланової перевірки на об`єкті Будівництво двоквартирного житлового будинку на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, кадастровий номер 3221886000:03:165:0721 , зі строком дії з 24.10.2016 по 28.10.2016.

В акті перевірки від 09.11.2016 зазначено, що перевірка з виїздом на об`єкт будівництва була здійснена 24.10.2016. Водночас, у матеріалах справи наявне направлення для проведення позапланової перевірки указаного об`єкта від 08.11.2016 № 841.16/01/П. Проте ні з акта перевірки, ні з припису не видно, на підставі якого саме направлення була проведена позапланова перевірка об`єкта будівництва, замовником якого є ОСОБА_1 .

Крім того, в акті перевірки вказано, що під час її проведення був присутній представник ОСОБА_1 - Федорушко Н.В., який, згідно змісту акта відмовився від підписання та отримання акта. У приписах Департаменту ДАБІ у Київській області від 09.11.2016 міститься аналогічна інформація, що й у акті перевірки.

Суд звертає увагу на те, що перевірка об`єкта будівництва проводилась 24.10.2016, а акт перевірки і приписи складені відповідачем 09.11.2016, що дає підстави вважати необхідною умовою проставлення підпису ОСОБА_4 на вказаних документах саме 09.11.2016. Втім відомостей про прибуття (запрошення) представника позивача до Департаменту ДАБІ у Київській області матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Враховуючи виявлені порушення вимог містобудівного законодавства відповідач, в силу приписів пункту 17 Порядку № 553, окрім акта перевірки, повинен був скласти протокол разом з приписом про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про складання відповідачем протоколу.

Позивач зазначає про свою необізнаність щодо проведення будь-якої перевірки на об`єкті Будівництво двоквартирного житлового будинку на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, кадастровий номер 3221886000:03:165:0721 , оскільки не отримував жодних документів за результатами її проведення.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, хоча враховуючи положення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідач також не надав пояснення та не спростував твердження ОСОБА_1 з приводу того, що на час проведення позапланової перевірки (жовтень-листопад 2016 року) позивач вже не був власником ані земельної ділянки, ані будинку.

На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії договорів дарування земельної ділянки площею 0,0507 га з кадастровим номером 3221886000:03:165:0086 та земельної ділянки площею 0,0493 га з кадастровим номером 3221886000:03:165:0087, а також договори дарування житлових будинків, що знаходяться на вказаних земельних ділянках, що укладені 01.04.2014 та 22.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ОСОБА_7 .

Наведені земельні ділянки були зареєстровані за вказаними кадастровими номерами за результатами поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0721 площею 0,10 га.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:0086 і 3221886000:03:165:0087, утворені внаслідок поділу ділянки, вказаної в акті перевірки, вже були предметом договору купівлі-продажу у березні та квітні 2014 року, тобто, ще за два роки до проведення перевірки.

За таких обставинсуд приходить до висновку, що на момент проведення відповідачем позапланової перевірки ОСОБА_1 не був власником земельної ділянки за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці з кадастровим номером 3221886000:03:165:0721, на якій розташований об`єкт будівництва, що перевірявся, а також і самого будинку, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, акт перевірки та приписи Департаменту ДАБІ у Київській області складені по відношенню до особи, яка не вже не була власником земельної ділянки та будинку, тому виконувати вимоги органу архітектурно-будівельного контролю не мала б навіть можливості.

Окрім того, згідно Порядку № 553 проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації відбувається протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як встановлено судом, декларація про початок виконання будівельних № КС 082140520012 була зареєстрована відповідачем 21.02.2014, а декларація про готовність об`єкта до експлуатації № КС 142140630589 була подана позивачем і зареєстрована відповідачем 04.03.2014. Тобто, суд зазначає, що проведення перевірки достовірності даних, наведених у цих документах могло бути здійснено до травня-червня 2014 року відповідно.

Таким чином, позапланова перевірка проведена Департаментом ДАБІ у Київській області з порушенням строків, визначених Порядком № 553.

Щодо виявлених перевіркою порушень, суд враховує таке.

За правилами статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В силу частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з пунктом 22 Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

За частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI, зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Пунктами 1, 5 та 6 Порядку № 466 визначено, що під будівельними роботами розуміють - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

21.02.2014 Департаментом ДАБІ у Київській області була зареєстрована декларація № КС 082140520012 про початок будівельних робіт на об`єкті Будівництво житлового будинку в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області на підставі містобудівних умов та обмежень № 01-22/23 від 15.06.2013, виданого відділом містобудування та архітектури Вишгородської районної державної адміністрації Київської області. Код об`єкта 1110.3. згідно ДК 018-2000. Будівництво здійснюється на земельній ділянці площею 0,1 га кадастровий номер 3221886000:03:165:0721, що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1928 від 22.07.2013.

Згідно містобудівних умов та обмежень № 01-22/23 від 15.06.2013 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0721 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, на вказаній земельній ділянці позивачем були виконані будівельні роботи з будівництва індивідуального двоквартирного житлового будинку.

Додатком Б Терміни та визначення понять до ДБН 2.2-15-2005 Житлові будинки. основні положення , затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005, встановлено, що будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю, є зблокованим житловим будинком.

Відповідно до державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018 - 2000), який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки тощо класифікуються за кодом 1110 Будинки одноквартирні . Цей клас включає також спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці.

Матеріалами справи підтверджується, що двоквартирний житловий будинок, збудований позивачем, має окремий вхід з вулиці для кожної з квартир, а відтак прирівнюється до житлових будинків одноквартирних.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 322188600:03:165:0721 відповідає розміщеному на ній об`єкту архітектури.

Стосовно висновків відповідача про здійснення позивачем будівництва за відсутності належним чином розробленої та затвердженої технічної документації, суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 9 Порядку № 45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

Проектування виконується на об`єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об`єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 45, склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Пунктом 11.2 встановлено, що для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - стадія робочий проект (РП).

Аналогічні умови розроблення технічної документації при будівництві об`єктів І та ІІ категорії складності визначено приписами ДБН 2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , відповідно до пункту 4.6.1 якого для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект (РП).

Підпунктом 8.1 пункту 8 ДБН 2.2-3-2014 передбачено, що робочий проект розробляється для технічно нескладних об`єктів, а також об`єктів із застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. РП розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об`єкта, кошторисної вартості будівництва і виконання будівельних робіт.

Як свідчать матеріали справи, спірний будинок відноситься до І-II категорії складності, отже, наявність робочого проекту є достатньою підставою для початку та завершення його будівництва.

Аналіз зазначених правових положень у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи дають підстави вважати, що будівництво об`єкту Будівництво житлового будинку в с. Нові Петрівці, Вишгородський району Київська області , замовником якого є ОСОБА_1 , здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач не навів належних та достатніх підстав, які б свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 39-1 Закону № 3038-VI для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

При вирішенні цього спору колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки .

У вказаному рішенні ЄСПЛ дійшов висновку про те, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зважаючи, що побудований будинок позивач у 2014 році подарував іншім фізичним особам, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є невиправданим та непропорційним втручанням державного органу у права нових власників цього будинку, який на момент набуття права власності на нього, був прийнятий в експлуатацію.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

За правилами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги зазначені правові положення законодавства та обставини цієї справи, суд визнає висновки Департаменту ДАБІ у Київській області, викладені в акті перевірки необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. З огляду на це, оскаржувані рішення та наказ відповідача не відповідають вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягають скасуванню. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення.

Поряд з цим, суд акцентує увагу на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведені судом процесуальні приписи процесуального права, суд зазначає таке.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, виходячи з наведених висновків в цілому, з урахуванням невідповідності спірних рішення та наказу вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені за позовом вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню шляхом скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 № 343 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589, а також шляхомскасування наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 № 364 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 на об`єкт будівництва Будівництво за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, замовник будівництва - ОСОБА_1 , а також про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589 на об`єкт будівництва Будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_1 , що, в сукупному аспекті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.

Судові витрати, здійснені позивачем, стягуються, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 № 343 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589.

3. Скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 № 364 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 № КС 082140520012 на об`єкт будівництва Будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_1 , а також про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.03.2014 № КС 142140630589 на об`єкт будівництва Будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 102,40 грн (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська