Рішення

від 17.09.2020 по справі 826/14341/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м. Київ № 826/14341/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик (далі також - позивач) із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме:

- дії з організації та проведення за безпосередньої участі керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (Відповідача у справі) у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 статті 86 ПК України відповідальними посадовими особами Відповідача належного розгляд) (поновленого чи нового розгляду) заперечень ТОВ Ребус Логістик на акт перевірки (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 17.10.2017 року №50128/10) Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик (код: 39052669) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.01.2014 року по 30.06.2017 року, за вих. № 360/1/26-15-14-03-02/39052669 від 06.10.2017 року (надалі для зручності - Акт перевірки);

- дії з належного повідомлення ТОВ Ребус Логістик про місце і час проведення відповідальними посадовими особами Відповідача розгляду поданих йому та вже наявних у розпорядженні контролюючого органу заперечень Відповідача до вказаного вище Акту перевірки, шляхом надіслання Позивачеві не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх (заперечень на Акт перевірки) розгляду відповідного письмового повідомлення про це у порядку, визначеному статтею 42 ПК України;

- дії з організації та забезпечення надіслання у порядку, визначеному статтею 58 ПК України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень Позивачеві письмової відповіді на заперечення ТОВ Ребус Логістик на Акт перевірки з висновком Відповідача про результати розгляду ним цих заперечень.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 10.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 18.12.2017 року.

15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі також - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання 18.12.2017 року прибули представники сторін.

З огляду на те, що процесуальним законодавством набуто змін, судом розгляд справи по суті не оголошено з метою здійснення процесуальних дій, передбачених новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, з огляду на що, з метою підготовки відповіді на відзив представником позивача заявлено клопотання пор відкладення розгляду справи на 22.01.2018 року.

Судом клопотання представника позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 22.01.2018 року, встановивши представнику позивача строк на подання відповіді на відзив.

У судове засідання 22.01.2018 року прибули представники сторін.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки заяви про зміну предмета позову.

Судом звернуто увагу представника позивача на необхідність дотримання вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України під час підготовки заяви про збільшення позовних вимог та оголошено відкладення розгляду справи до 14.03.2018 року.

Через канцелярію суду 07.03.2018 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог шляхом доповнення позовних вимог наступною позовною вимогою: скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 464 399,83 грн. та штрафних санкцій у сумі 332 834,29 грн.

Адміністративний позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно залишено без розгляду заперечення позивача на Акт перевірки від 06.10.2017 року №360/1/26-15-14-03-02/39052669, що спричинило залишення висновків спірної перевірки без змін.

Так, під час проведення документальної планової виїзної перевірки відповідачем встановлено, що громадянина ОСОБА_1 згідно з наказом від 01.04.2014 року По особовому складу прийнято на посаду директора ТОВ Ребус Логістик та, у перевіряємий період, за сумісництвом (без оформлення трудової книжки) останній виконував обов`язки по веденню бухгалтерського обліку повний робочий місяць.

Окрім того, ТОВ Ребус Логістик укладено із ФОП ОСОБА_1 . Договір від 01.12.2016 року №02/12-Е про транспортно-експедиційне обслуговування, внаслідок надання послуг за яким позивачем виплачено ФОП ОСОБА_1 коштів на загальну суму 2 569 779,38 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що грошові кошти, виплачені позивачем ФОП ОСОБА_2 насправді були його заробітною платою як директора ТОВ Ребус Логістик , в результаті чого, відповідачем встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 464 399,83 грн.

Позивач проти встановлених перевіркою факту існування трудових відносин ТОВ Ребус Логістик та ФОП ОСОБА_1 не заперечує, водночас, на переконання позивача, у відповідача відсутні повноваження для перевірки дотримання норм законодавства про працю, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302 підлягає скасуванню.

У судове засідання 14.03.2018 року прибув представник відповідача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи позивачем участь уповноваженого представник не забезпечено. Заяв, клопотань суду не подано.

Судом оголошено про надходження заяви про збільшення позовних вимог та про її прийняття до розгляду.

Зобов`язано представника відповідача надати відзив із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог на відкладено судове засідання до 21.05.2018 року.

Через канцелярію суду 29.03.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Проти позову відповідач заперечує з огляду на те, що заперечення позивача на Акт перевірки залишено без розгляду податковим органом правомірно, оскільки заперечення подано із порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення, в свою чергу, винесено у зв`язку із встановленням контролюючим органом порушенням позивачем статті 50 Закону України Про зайнятість населення , а саме, що позивачем вчинено дії, спрямовані на приховування трудових відносин та приховування доходів у виді заробітної плати нарахованої (виплаченої) на користь ОСОБА_1 шляхом укладання відповідних договорів.

З огляду на неявку представників сторін у судове засідання 21.05.2018 року, судом відкладено розгляд справи на 20.06.2018 року.

Через канцелярію суду 19.06.2018 року представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 20.06.2018 року прибули представники позивача та відповідача.

Судом заслухано думку сторін стосовно початку розгляду справи по суті.

Представник позивача не заперечувала, проте представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що останньою не супроводжувалася ця справа та новий представник потребує часу для ознайомлення із матеріалами справи.

Судом заслухано думку представника позивача, яка проти задоволення клопотання представника відповідача не заперечувала, та оголошено про відкладення розгляду справи на 09.08.2018 року.

У судове засідання 09.08.2018 року прибули представники сторін.

Судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про заміну відповідача правонаступником.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлення ГУ ДФС у м. Києві від 18.09.2017 року №3146/26-15-14-03-02 посадовою особою ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.01.2014 року по 30.06.2017 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 06.10.2017 року №360/1/26-15-14-03-02/39052669 (далі також - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою встановлені порушення: 1) підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпунктів 164.2.1., 164.2.2. пункту 164.2, підпункту 168.1.2. пункту 168.1, підпункту 168.4.1 пункту 168.4. статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту а пункту 176.2. статті 176, підпункту ґ пункту 176.2 статті 176 , підпункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент вчинення порушення) в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб всього у сумі 464 399, 83 грн.; 2) пункту 1 частини першої статті 4, абзацу 1 частини першої пункту 1 статті 7, абзацу 1 пункту 5 статті 8 (абз. 1 пункту 5 статті 8), пункту 7 статті 8, абзацу 1 пункту 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування (в редакції чинній на момент вчинення порушення), в результаті чого встановлено заниження суми нарахованого єдиного внеску (у вигляді заробітної плати нарахованої на користь найманого працівника - ОСОБА_1 в загальній сумі 96 329, 65 грн.). Встановлено заниження суми утриманого єдиного внеску (у вигляді заробітної плати нарахованої на користь найманого працівника - ОСОБА_1 в загальній сумі 1 179, 00 грн.); 3) підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пункту 3 наказу Міністерства доходів і зборів України наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , щодо подання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за IV кв. 2015 року, І-ІV кв. 216 року та І-ІІ кв. 2017 року; 4) абз. 1 пункту 1 частини першої статті 4, абзацу 1 пункту 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого, несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок у встановлені терміни за травень, червень та вересень 2016 року.

06.10.2017 року керівнику ТОВ Ребус Логістик вручено Акт перевірки, про що є відповідна відмітка в кінці документу.

ТОВ Ребус Логістик складено Заперечення до Акту перевірки, яке датовано 13.10.2017 року, водночас, відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції ГУ ДФС у м. Києві за вх.№50128/10, Заперечення податковим органом отримано 17.10.2017 року.

Відповідно до листа ГУ ДФС у м. Києві від 23.10.2017 року №33401/10/26-15-14-03-02 Про розгляд заперечення позивачу повідомлено, що граничний термін подання заперечення ТОВ Ребус Логістик 13.10.2017 року, водночас, до ГУ ДФС у м. Києві заперечення надійшли 17.10.2017 року, тобто з порушенням термінів, посилаючись на пункт 44.7 статті 44 та пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, Заперечення залишено без розгляду, а висновки акту без змін.

На підставі Акта перевірки від 06.10.2017 року №360/1/26-15-14-03-02/39052669 23.10.2017 року ГУ ДФС у м. Києві винесено ТОВ Ребус Логістик податкове повідомлення-рішення №1893140302, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені : 797 234 грн. 12 коп., з яких: за податковим зобов`язанням збільшено на 464 399,83 грн. та за штрафними санкціями 332 834,29 грн.

02.11.2017 року ТОВ Ребус Логістик подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302, за результатами розгляду якої рішенням ДФС України від 28.12.2017 року №31885/6/99-99-11-02-01-15 залишено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ТОВ Ребус Логістик без задоволення.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із позовом для захисту своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо позовних вимог в частині порядку розгляду заперечень на акт перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 86.1., пункту 86. 3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно з абзацом 1 пункту 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду (абзац 2 пункту 86.7 статті 86 ПК України).

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. (абзаци 3, 4 пункту 86.7 статті 86 ПК України).

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що платник податків, отримавши акт перевірки, має право протягом п`яти робочих днів подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов`язково повинні враховуватися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов`язань.

Позивачем факт отримання директором ТОВ Ребус Логістик Акту перевірки 06.10.2017 року (п`ятниця) підтверджено, з огляду на що, слід дійти висновку, що строк подання заперечень на цей Акт перевірки відліковується з 09.10.2017 року та спливає 13.10.2017 року.

З матеріалів справи, а саме додатків, долучених до відзиву 29.03.2018 року, судом встановлено, що Заперечення до Акту перевірки, яке датовано 13.10.2017 року, водночас, відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції ГУ ДФС у м. Києві за вх.№50128/10, Заперечення податковим органом отримано 17.10.2017 року, здано позивачем до поштового відділення Нова пошта №1 (м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21) 13.10.2017 року, що підтверджується копією Експрес-накладної №59000288928710, що свідчить про дотримання позивачем строку подання заперечень, встановленого пунктом 44.7 статті 44 ПК України, та про безпідставне неприйняття відповідачем до розгляду Заперечень позивача на Акт перевірки.

Разом з тим, суд зауважує, що звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

Згідно із положеннями пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України, на підставі висновків акта перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі акта перевірки. Відповідно, акт перевірки, зокрема його висновки, не порушує права платника податків.

Оскільки за результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302, саме його оскарження є належним способом захисту порушеного права платника податку, в той час, як оскарження дій податкового органу щодо залишення без розгляду Заперечень ТОВ Ребус Логістик на Акт перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302 на підставі такого Акта без врахування надісланих ТОВ Ребус Логістик письмових заперечень, зобов`язання відповідача вчинити організаційні дії з організації та проведення належного розгляду заперечень за участі керівника позивача, належного повідомлення пор час та місце розгляду заперечень, та направлення письмової відповіді на заперечення, не призведуть до ефективного захисту прав позивача.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.

Щодо висновків Акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до позиції позивача, податкові органи, зокрема, ГУ ДФС у м. Києві під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Ребус Логістик , законодавством України не наділено повноваженнями перевіряти дотримання норм законодавства про працю.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацами 1, 2, 5 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з Планом (переліком питань) документальної планової виїзної перевірки ТОВ Ребус Логістик з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.01.2014 року по 30.06.2017 року, затвердженого у якості Додатку № 1 до Акту перевірки, предметом перевірки є: питання дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (наявність заборгованості виплати заробітної плати) (пункт 3.1); перевірки порядку утримання податку на доходи фізичних осіб (пункт 3.2) та єдиного внеску (пункт 3.3).

Зокрема, перед контролюючим органом ставилося за завдання перевірка правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими угодами.

Водночас, відповідно до змісту Акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що посадовими особами ТОВ Ребус Логістик вчинено дії спрямовані на приховування трудових відносин в рамках договорів, що заборонено вчиняти роботодавцям згідно із статтею 50 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI Про зайнятість населення (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №5067) та приховування доходів у вигляді заробітної плати нарахованої (виплаченої) на користь ОСОБА_1 (директора ТОВ Ребус Логістик ), шляхом укладання з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору при одночасному перебуванні його у трудових відносинах з перевіряємим підприємством.

Тобто, в межах проведеної документальної перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про заниження податку на доходи фізичних осіб та суми нарахованого єдиного внеску, шляхом самостійного встановлення факту порушення позивачем трудового законодавства - Закону України Про зайнятість населення через аналіз цивільно-правових угод, укладених між ТОВ Ребус Логістик та, зокрема, ФОП ОСОБА_1 ..

Водночас, суд зауважує, що доказів визнання нечинними цивільно-правових угод, які досліджено відповідачем в межах оспорюваної перевірки, останнім суду не надано, як і не долучено до Акту перевірки.

Крім того, відповідно до часини першої статті 2 Закону №5067 відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону №5067 державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону №5067 посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1 Положення Про Державну службу України з питань праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі також - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданнями Держпраці є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб`єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказ Міністерства соціальної політики України 02.07.2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за № 1291/21603 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 7 Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Отже, встановлення фактів порушення законодавства про працю покладено на Держпраці, водночас, такими повноваження органи податкової служби законодавством не наділено.

У Акті перевірки посилання на встановлені в порядку, передбаченому законодавством, факти та рішення уповноваженого органу про порушення законодавства про працю позивачем, відсутні.

Враховуючи викладене, відповідач безпідставно дійшов висновків, що посадовими особами ТОВ Ребус Логістик вчинено дії спрямовані на приховування трудових відносин в рамках договорів, що заборонено вчиняти роботодавцям згідно із статтею 50 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI Про зайнятість населення (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №5067) та приховування доходів у вигляді заробітної плати нарахованої (виплаченої) на користь ОСОБА_1 (директора ТОВ Ребус Логістик ), шляхом укладання з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору при одночасному перебуванні його у трудових відносинах з перевіряємим підприємством.

Крім того, суд враховує, що відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою не встановлено: порушень ТОВ Ребус Логістик в частині своєчасності виплати заробітної плати та нарахування заробітної плати нижче законодавчо встановленого рівня працівникам, які працювали повний робочий день; порушення ведення обліку сум, на які нараховується єдиний внесок; порушення за період, що перевірявся, сум винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами; порушення повноти відображення у звітності сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами; порушень в частині формування та подання звітності по ЄСВ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість винесеного на підставі висновків Акту перевірки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.10.2017 року №1893140302.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору від 03.11.2019 року №31 на суму 1600, 00 грн. за сплату немайнової позовної вимоги, поданої із первісним позовом, та квитанція від 23.01.2018 року №185 на суму 11 966, 18 грн., за позовну вимогу майнового характеру, заявлену у заяві про збільшення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги частково, а саме позовну вимогу майнового характеру, суд дійшов висновку, що сума судового збору у розмірі 11 966, 18 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, від 23.10.2017 року №1893140302.

3. В решті відмовити.

4 Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик (код ЄДРПОУ 36047656) сплачену суму судового збору у розмірі 11 966 грн. 18 коп. (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість грн. 18 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ребус Логістик (код ЄДРПОУ 36047656, адреса: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 40, офіс №1);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне рішення складено 17.09.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна