Постанова

від 16.09.2020 по справі 420/1137/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1137/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (суддя Бойко О.Я., м. Одеса, повний текст рішення складений 22 червня 2020 року ) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2020 року ПП Агро-Продукт 2018 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) та ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1333053/42376456 від 19.11.2019 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року адміністративний позов ПП Агро-Продукт 2018 задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1333053/42376456 від 19.11.2019 року. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2019 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ПП Агро-Продукт 2018 .

Апелянти вказують на те, що судом першої інстанції не враховано, що частиною 3 Розділу Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків , затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до визначених ознак. Так, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. А у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Справу розглянути за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС Україна неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 09.08.2018 р. зареєстрований в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Основний вид економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

В користуванні позивача за договорами оренди знаходяться землі сільськогосподарського призначення, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 62-66).

Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року позивачем засіяна сільськогосподарська продукція протягом березня-квітня 2019 року, а саме: пшениця яра - 100 га, соняшник - 105,6 га. (а.с. 48-49).

Згідно зі звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2019 позивачем зібрано врожай пшениці у кількості 4700 ц. та соняшнику - 2851 ц. (а.с. 50-51).

Насіння сільськогосподарських культур придбано позивачем у ПП Дудковський В.К. на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2019 року №1 (а.с. 32-33) та поставлено позивачу 10.02.2019 року, що підтверджується відповідною накладною (а.с. 34).

05 листопада 2019 року між ПП АГРО-ПРОДУКТ 2018 (постачальник) та ТОВ КЕРНЕЛ- ТРЕЙД (покупець) укладено договір №ОДЕ20-22255, за яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (пшениця 3 класу) українського походження, врожаю 2019 року, на умовах договору (а.с. 24-29).

06 листопада 2019 року позивачем здійснено поставку ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД пшениці 3 класу українського походження врожаю 2019 року у кількості 61,680 т на суму 345408,25 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 06.11.2019 (а.с. 30) та Покупець частково оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №1037008 від 07.11.2019 року на суму 287840,21 грн. (а.с. 31).

Позивачем 06.11.2019 складено податкову накладну №1 по взаємовідносинах з ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД на загальну суму 345408,25 грн., в тому числі ПДВ - 57568,04 грн. із зазначенням товару: пшениця 3 класу українського походження врожаю 2019 року (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що податкову накладну №1 від 06.11.2019 позивачем направлено на реєстрацію 08.11.2019 та цього ж дня позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 06.11.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18).

У відповідь на зазначену квитанцію позивач направив повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом із підтверджуючими документами щодо реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною №1 від 06.11.2019 (а.с. 19-20).

19 листопада 2019 року відповідач прийняв рішення №1333053/42376456 (а.с. 21-22), яким відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 06.11.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним ПП Агро-Продукт 2018 звернулось до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ПП Агро-Продукт 2018 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності прийняття свого рішення та повноваження контролюючого органу щодо збору та проведення аналітичної роботи з податковою інформацією, зупинення реєстрації податкових накладних, передбачені Податковим кодексом України, який має вищу юридичну силу поряд з листом ДФС України. Так, лист Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (попередня редакція лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року) не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже, не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 КАС України. Водночас, судом встановлено, що обсяг постачання товару (а саме - пшениця 3 класу) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, оскільки власне саме пшениця 3 класу, яку позивач поставив контрагенту, не була придбана у іншого суб`єкта підприємницької діяльності, а була вирощена на земельних ділянках, які перебувають у користуванні позивача.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246 - діючого ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми права також містяться і у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №117).

Відповідно до п. 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак, зокрема: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Згідно з п. 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

За змістом п. 5 цього Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно п. 6 цього Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Разом з тим, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної Критеріям ризиковості платника податку та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Так, контролюючий орган дійшов висновку про те, що: Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Разом з тим суд першої інстанції вірно вказав на те, що зміст даної квитанції не відповідає вимогам законодавства.

Так, положення пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій встановлює, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Судами 1-ї та 2-ї інстанцій встановлено, що обсяг постачання товару (а саме - пшениця 3 класу) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, оскільки власне саме пшениця 3 класу, яку позивач поставив контрагенту, не була придбана у іншого суб`єкта підприємницької діяльності, а була вирощена на земельних ділянках, які перебувають у користуванні позивача.

Відповідно до п. п. 18-19 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

У відповідь на зазначену квитанцію позивач направив документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною. Це підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів.

Однак, відповідач 19.11.2019 прийняв рішення №1333053/42376456, яким відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.11.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у вказаному рішенні зазначено, що платником податку не надано копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття свого рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1333053/42376456 від 19.11.2019 року підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Щодо посилання позивача на те, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019 не є нормативно-правовим актом та не були затверджені відповідним наказом, доцільно звернути увагу на наступне.

Приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Водночас, згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що повноваження контролюючого органу щодо збору та проведення аналітичної роботи з податковою інформацією, зупинення реєстрації податкових накладних, передбачені Податковим кодексом України, який має вищу юридичну силу поряд з листом ДФС України.

Так, лист Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (попередня редакція лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року) не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 та від 02.04.2020 по справі №822/1878/18.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянтів щодо необхідності зупинення реєстрації податкових накладних на підставі вказаних критеріїв ризиковості.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, які є суб`єктами владних повноважень, свою позицію не довели та не обґрунтували.

У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1333053/42376456 від 19.11.2019 року щодо ПП Агро-Продукт 2018 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням його прав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПП Агро-Продукт 2018 .

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 16 вересня 2020 року.