Постанова

від 16.09.2020 по справі 640/6735/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6735/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Салатейра" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Салатейра" до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Салатейра" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №16 головного державного інспектора Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Рубана О.М. від 20.03.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що в порушення вимог Закону № 877-V в направленнi не зазначено з яких саме питань здiйснювався захiд, а вказано лише з питань викладених у зверненнi гр. ОСОБА_1 . Апелянт вважає, що оскільки Акт перевiрки не мiстить доказiв порушення за яке передбачена вiдповiдальнiсть п. 13 частини l ст. 65 Закону України № 2042-VllI, він є

неналежним доказом, оскiльки не стосується предмета доказування. Також, апелянт зазначив, що протокол про порушення було складено 23 жовтня 2018 року, по спливу майже одного мiсяця з моментy здiйснення iнспекryвання, яке вiдбувалось 27 вересня 20l8 року, що є порушенням Закону. Протокол не містить час вчинення порушення, положення нормативно-правового акта (iз зазначенням вiдповiдної статгi, пункry, частини чи абзацу), яке було порушено оператором ринку.

Також апелянт зазначив, що експертний висновок, який фактично є єдиним доказом, покладеним в основу оскаржуваної постанови головного державного iнспектора Головного управлiння Держпродспоживслужби в м. Києвi, не може слугувати доказом наявності порушення, оскільки враховуючи тривалість інспектування та графік роботи відповідної експертної установи, зразки спірної продукції не могли бути передані експерту 27.09.2018 року, а також з огляду на те, що позивачем самостійно ініціювались експертні дослідження (20.09.2018 року та 22.10.2018 року), якими жодних відхилень вказаної продукції не виявлено. Крім того апелянт зазначив, що відповідачем порушено строки розгляду справи, визначені ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 28.08.2018 року, наказу про проведення позапланову заходу (інспектування) від 13.09.2018 року №3311 та направлення на проведення заходу від 13.09.2018 року №3175, було проведено позаплановий захід державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, а саме: ТОВ "Салатейра" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 37).

Результати позапланового заходу державного контролю стосовно додержання оператором ринку (ТОВ "Салатейра") гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами оформлені Актом від 02.10.2018 року №3311-2.

У висновках вказаного Акту зазначено наступні порушення:

- виробничі приміщення утримуються в незадовільному стані;

- не розмежовані технологічні процеси обробки сировини, сирих та готових напівфабрикатів, готових виробів, очисна поверхня знаходиться у стані, що може створити можливість забруднення харчових продуктів;

- мийка, столовий посуд у робочих час використовуються для миття технологічного інвентарю;

- пошкодження покриття стін та підлоги у виробничому приміщенні та місця видачі готових страв;

- вимога замінити ушкоджене покриття дверей та дверного отвору складу сухих продуктів;

- ушкоджене покриття холодильної вітрини готових страв;

- частина контейнерів для збору сміття не мають кришок;

- зберігання хліба здійснюється на покрівлі холодильної камери, де можливе його забруднення;

- у холодильній камері не розмежовано готові на сирі продукти, а також напівфабрикати.

Під час здійснення позапланову заходу (інспектування) Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було прийнято рішення про відбір зразків продукції від 27.09.2018 року №155 для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується (зберігається) ТОВ "Салатейра" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 37), зокрема відібрано 3 одиниці зразків продукції

Згідно з актом відбору зразків продукції від 27.09.2018 року №155 у ТОВ "Салатейра" здійснено відбір зразків продукції: салат "Брізе" 200 г, салат "Ніцца" 200 г, салат "Маріна" 200 г.

Відібрані зразки продукції були передані для проведення випробування до лабораторії ДНДІЛДВСЕ.

03.10.2018 року відповідачем у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства було прийнято рішення № 7 про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів. Зокрема, вказаним рішенням вирішено тимчасово припинити виробництво та обіг страв з необроблених овочів, в т.ч. коренеплодів, сирих напівфабрикатів з м`яса та птиці, борошняних виробів в закладі громадського харчування "Салатейра" ТОВ "Салатейра" за адресою: вул. Сагайдачного, 37, у термін до 10 робочих днів з дня вручення даного рішення

23.10.2018 року відповідачем було складено протокол про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми.

20.03.2019 року відповідачем прийнято постанову №16 про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", якою на ТОВ "Салатейра", з огляду на порушення п. 13 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", визначено сплатити штраф у розмірі 37 230,00 грн.

Не погоджуючись з такою постановою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.18 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII) державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з пп.2 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).

Таким чином, на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з харчовими продуктами відповідно до вимог закону.

Водночас, обов`язок операторів ринку щодо виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють передбачений у ст.20 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів . Зокрема, оператори ринку зобов`язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами визначені у розділі 7 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів .

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення спірної перевірки ТОВ "Салатейра" слугувало звернення гр. ОСОБА_2 від 28.08.2018 року, в якому остання вказала, що 24.08.2018 року вона разом з подругою отруїлися у закладі харчування "Salateria", що знаходиться за адресою: вул. Сагайдачного, 37 (вживали салати з морепродуктами).

Під час здійснення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання оператором ринку (ТОВ "Салатейра") гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами було виявлено порушення позивачем вимог Законодавства. Крім того, на підставі рішення про відбір зразків продукції від 27.09.2018 року №155 здійснено відбір зразків продукції у загальній кількості 3 одиниці, а саме: 1) салат "Брізе" 200 г, салат "Ніцца" 200 г, салат "Маріна" 200 г. (дата відбору 27.09.2018 о 17 год. 00 хв.), кожен з яких, згідно з техніко-технологічними картами, містить у своєму складі морепродукти (тунець, мідії, креветки).

Вказані обставини, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчать про наявність у Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві підстав для проведення спірної перевірки ТОВ "Салатейра".

Позивач не скористався наданим йому правом на недопуск перевіряючих до проведення перевірки.

Крім того, у п. 5 "Переліку питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів" Акту перевірки, на запитання чи під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) розглядались лише ті питання, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу, представником позивача зазначено "так". Вказані обставини свідчать про необґрунтованість доводів апелянта щодо порушення відповідачем вимог Закону № 877-V, а саме здійснення перевірки посадовими особами Управління більшого кола питань, ніж вказано у зверненні та направленні на перевірку.

Частиною 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Так, у наказі про проведення позапланову заходу (інспектування) від 13.09.2018 року №3311 та направленні на проведення заходу від 13.09.2018 року №3175, зазначено термін проведення заходу з 19.09.2018 року по 02.10.2018 року.

Результати перевірки оформлені актом від 02.10.2018 року №3311-2, тобто у останній день перевірки.

Вказані обставини свідчать про дотримання відповідачем ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та спростовують доводи апелянта про безпідставність складення акту перевірки саме 02.10.2018 року.

Щодо доводів про неправомірність відбору зразків для проведення лабораторного дослідження та порушення процедури їх відібрання, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.ч. 1,2,3 ст. 13 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.

У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Приписами ч. 6 ст. 21 Закону №2042-VIII визначено, що відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними ), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).

З наведеного вбачається, що умова щодо відбору двох юридично та аналітично ідентичних зразків не застосовується у разі якщо харчові продукти є швидкопсувними.

В даному випадку, під час здійснення позапланову заходу (інспектування) Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було прийнято рішення про відбір зразків продукції від 27.09.2018 року №155 для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується (зберігається) ТОВ "Салатейра" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 37), зокрема відібрано 3 одиниці зразків продукції.

Згідно з актом відбору зразків продукції від 27.09.2018 року №155 у ТОВ "Салатейра" здійснено відбір зразків продукції: салат "Брізе" 200 г, салат "Ніцца" 200 г, салат "Маріна" 200 г.

Вказана продукція згідно інформації зазначеної у техніко-технологічних картках (салат "Ніцца де Люкс", салат "Брізе" та салат "Маріно"), має термін зберігання 2 години при температурі +2+4°С, тобто остання відноситься до швидкопсувної продукції.

Відібрані зразки продукції були передані для проведення випробування до лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

У листі Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 19.03.2019 року №314 зазначив, що при реєстрації спірних зразків відбулась технічна помилка, зразки дійсно надійшли до Інституту 27.09.2018 року приблизно о 18 год. 50 хв., їх було зареєстровано та передано черговому лікарю-бактеріологу 19 год. 20 хв., що додатково свідчить про вчинення відповідачем всіх можливих дій, спрямованих на найшвидшу передачу зразків продукції на експертне дослідження.

Суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що час перевезення відібраних зразків відповідачем продукції перевищує 2 години, що вказує на те, що зразки продукції були передані на дослідження вже після закінчення терміну їх зберігання, з огляду на те, що за такою логікою позивача взагалі неможливо проведення будь-якого експертного дослідження вказаних зразків, у тому числі й тих, що проведені безпосередньо позивачем.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 18 Закону №877-V у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб`єкт господарювання має право оскаржити їх у суді. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону. Суб`єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання, спір вирішується судом. Витрати, пов`язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що висновок Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 04.10.2018 року №013598 д.к/18 не був оскаржений ТОВ "Салатейра", а тому підстави для його неврахування судом відсутні.

Водночас, надане позивачем експертне дослідження не може бути взято до уваги судом, оскільки таке замовлено і виготовлено в інші дати (20.09.2018 року та 22.10.2018 року), а тому не могли стосуватися ідентичної продукції, з урахуванням особливості останньої.

В даному випадку рішення №7 від 03.10.2018 року про тимчасове припинення діяльності з виробництва та/або обігу харчових продуктів не є предметом розгляду у межах заявленого ТОВ "Салатейра" позову, а тому окремому дослідженню та оцінці з боку суду не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи дату виявлення порушення (27.09.2018 року), дату винесення оскаржуваної постанови (20.03.2019 року) та дату вчинення порушення (24.08.2018 року (як вказано у заяві гр. ОСОБА_2 ), колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем дотримано шестимісячний строк винесення оскаржуваної постанови.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем строків розгляду справи, визначених ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.8,9 ст.66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.

Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Водночас, як зазначалось вище відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, посадова особа компетентного органу або його територіального органу розглядає справу про накладення штрафних санкцій, після отримання протоколу, пояснень суб`єкта господарювання та інших документів, що стосуються справи. І лише з дня отримання зазначених документів посадова особа компетентного органу або його територіального органу розглядає справу та приймає одну з постанов про накладення штрафу чи закриття справи протягом 15 робочих днів. При цьому строк застосування адміністративно-господарських санкцій не повинен перевищувати шести місяців з дня виявлення порушення, і не пізніше як через рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Вказані обставини свідчать про необґрунтованість доводів апелянта щодо допущення відповідачем порушення процедури провадження у справі про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Також, суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" не містить конкретних строків складання протоколу у справах про порушення даного законодавства.

Пунктом 13 ч.1 ст.65 Закону № 2042-VIII передбачено відповідальність за порушення значень параметрів безпечності об`єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми. Вказане порушення тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отримавши результати експертного дослідження зразків, в якому було зафіксовано наявність бактерій групи кишкових паличок, E.coli, коагулазопозитивних стафілококів в масі продукту, яка нормується, вказує на незадовільні санітарні умови під час виготовлення продукту або вторинне інфікування його ( за рахунок обладнання, рук та носоглотки працівника, санітарного одягу та інш.) а також враховуючи порушення встановлені під час проведення інспекційного відвідування, відповідачем було прийнято постанову від 20.03.2019 року №16 про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", якою на ТОВ "Салатейра", з огляду на порушення п. 13 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", визначено сплатити штраф у розмірі 37 230,00 грн.

Щодо наявності чи відсутності підстав для застосування у даному випадку ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Водночас, слід зазначити, що у підпункті 5 пункту 5 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , а також у п.6 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , виключно вимог частин 1, 4, 6- 7, абзацу 2 частини 10, частин 12 - 14 статті 4, частин 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та 3 статті 6, частин 1 - 4, 6, 8 - 10 статті 7, частин 1 та 2 статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що наведена конструкція правової норми вказує, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів зобов`язані дотримуватись виключно перелічених норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Частина 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до вказаного переліку не входить.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ч. 6 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності містить вказівку, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності застосовуються відповідачем з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

Отже, Закон України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин є спеціальним по відношенню до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , тому його норми застосовуються першочергово, а норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підлягають застосуванню в частині, що не суперечить вимогам Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

Частиною 1 ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.13 ст.66 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин справа підлягає закриттю у разі:

1) відсутності події або складу порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми;

2) втрати чинності положенням закону, яким встановлено відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми;

3) закінчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;

4) наявності за тим самим фактом порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тієї самої особи;

5) державної реєстрації припинення у результаті ліквідації юридичної особи, щодо якої складено протокол;

6) смерті фізичної особи - підприємця, щодо якої складено протокол.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності та закриття провадження у справі, а тому останній в межах наданих йому повноважень прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Доводи апелянта в частині неправомірності рішення №7 від 03.10.2018 року про тимчасове припинення діяльності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане рішення не є предметом розгляду у межах заявленого ТОВ "Салатейра" позову, а тому окремому дослідженню та оцінці з боку суду не підлягає.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Салатейра"- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.Ю.Коротких