Рішення

від 17.09.2020 по справі 724/1186/20

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1186/20 Провадження № 2/724/371/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

секретаря: Ватамана І.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перебиковецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

12.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до Перебиковецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, в якому просить визнати недійсним заповіт від 24 березня 1997 року, складений від імені ОСОБА_3 , за реєстраційним № 11 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області Радашко Г.Д.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що його дід ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті його діду було 77 років.

Вказує, що за життя, а саме 01 березня 1993 року ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Перебиковецької сільської ради Хотинського району, згідно якого заповів своєму внуку ОСОБА_1 , тобто йому все своє майно, жилий будинок, сарай, який належав йому по закону, заповів тільки йому.

Про складання вказаного заповіту йому та доньці ОСОБА_2 , 1958 року народження було відомо, оскільки покійний дід про це завжди говорив.

Вказує, що після смерті діда він фактично вступив в управління спадковим майном та прийняв спадщину, оскільки спадкоємство на момент смерті діда здійснювалося за законом та за заповітом у відповідності до чинного на той час законодавства (ст. 524 ЦК УРСР 1963 року).

Пізніше він довідався, що необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , та вирішивши отримати вказане свідоцтво про право на спадщину, він дізнався, що від імені ОСОБА_3 , 24 березня 1997 року було посвідчено інший заповіт в сільській раді с. Перебиківці, яким він заповів все своє майно своїй доньці ОСОБА_2 .

Через декілька днів після складання оспорюваного заповіту його дід помер.

Також вказує, що ОСОБА_3 помер у віці 77 років, був особою похилого віку, перед смертю у зв`язку з хворобою не міг розуміти значення своїх дій.

Тому, підтримуючи вищевикладене, просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, визнати заповіт недійсним, так як в позасудовому порядку визнати вказаний заповіт недійсним немає можливості.

Також просив справу слухати у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - представник Перебиковецької сільської ради Дронь В.В. в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду листа в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі, просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 квітня 1997 року.

Так, судом встановлено, що згідно заповіту від 01 березня 1993 року посвідченого секретарем виконкому Перебиковецької сільської ради Радашко Галиною Дмитрівною ОСОБА_3 , який мешкав в селі Перебиківці Хотинського району на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: заповів своєму внуку ОСОБА_1 , який проживає в селі Перебиківці Хотинського району все своє майно, жилий будинок, сарай, який належить йому по закону заповідає тільки йому.

При цьому судом встановлено, що відповідно до заповіту від 24 березня 1997 року посвідченого секретарем Перебиковецької сільської ради вбачається, що покійний ОСОБА_3 проживаючий в селі Перебиківці Хотинського району Чернівецької області на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: заповів своїй доньці ОСОБА_2 все своє майно, половину жилого будинку та господарських будівель, які належали йому по закону.

В свою чергу, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3 помер у віці 77 років, був особою похилого віку та перед смертю у зв`язку з хворобою не міг розуміти значення своїх дій, в зв`язку з чим і просив визнати заповіт від 24 березня 1997 року, складений від імені ОСОБА_3 , за реєстраційним № 11 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області Радашко Г.Д. - недійсним.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Главою 85 ЦК України визначено правила, які встановлюють, хто може складати заповіт, ким він має бути посвідчений, яким чином оголошений та виконаний. Тільки при дотриманні всіх положень Закону можливе спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 2020 ЦК України заповіт можна віднести до односторонніх правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (якщо це заповіт подружжя).

Глава 16 ЦК України встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення - і це загальні норми права.

Проте, ст. 1257 ЦК України містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (ст. 1215 ЦК України).

За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦК України), тобто якщо документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погроз насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Враховуючи те, що судом встановлено підстави для визнання недійсним оспорюваного заповіту, а тому позовні вимоги про визнання заповіту від 24 березня 1997 року, складеного від імені ОСОБА_3 , за реєстраційним № 11 на користь ОСОБА_2 , який посвідчений секретарем Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області Радашко Г.Д. - недійсним, слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_4 з державного бюджету 420,40 гривень сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 420,40 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 1243, 1249, 1250, 1257 ЦК України ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 142, 206, 258, 259, 264, 265-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Перебиковецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Визнати заповіт від 24 березня 1997 року, складений від імені ОСОБА_3 , за реєстраційним № 11 на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області Радашко Г.Д. - недійсним.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: село Перебиківці, Хотинського району, Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору при поданні позову до суду в розмірі 420,40 гривень.

Стягнути з Перебиковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області (60010, с. Перебиківці, Хотинського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04416909), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: 60010, с. Перебиківці, Хотинського району, Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: село Перебиківці, Хотинського району, Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 440 гривень 20 копійок в рівних частках з кожного по 220,10 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.09.2020 року.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв