Ухвала

від 17.09.2020 по справі 991/1231/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1231/19

Провадження № 1-кп/991/1/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченогоОСОБА_6 його захисника, адвокатаОСОБА_7 обвинуваченогоОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у залі суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

07.08.2020 представником Акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_9 подано цивільний позов.

11.09.2020 у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна як виду покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винним у пред`явленому обвинуваченні, прокурор просить накласти арешт на його майно.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

Прокурор просив клопотання задовольнити, враховуючи наявність наведених в ньому обставин.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 заперечували проти заявленого прокурором клопотання та просили залишити його без задоволення. У поданих запереченнях адвокат ОСОБА_7 вказувала на безпідставність та необґрунтованість заявленого клопотання, а також на відсутність правових підстав для звернення прокурора до суду з відповідним клопотанням на стадії судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора також заперечував.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду.

Заслухавши думку учасників судового засідання та проаналізувавши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 333 КПК України передбачено можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час судового провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За правилами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням прокурора, а з метою забезпечення цивільного позову ? також цивільний позивач.

Судом встановлено, що з клопотанням про арешт майна до суду звернувся прокурор, який відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України є належною особою.

Прокурор у клопотанні зазначає дві правові підстави до застосування арешту на майно: необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Оцінюючи доведеність наведених у клопотанні підстав за яких прокурор обґрунтовує необхідність накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_6 , колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до змісту п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №52017000000000353 від 26.05.2017, кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду у розмірі 13652265,02 грн, яка відшкодована (т. 1, а. с. 7-74).

Таким чином, оскільки шкода у кримінальному провадженні відшкодована, то така підстава для накладення арешту як відшкодування шкоди є неспроможною.

Щодо необхідності забезпечення цивільного позову, то з таким клопотанням повинен звертатись цивільний позивач.

Стосовно підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_6 ? необхідність забезпечення арештованим майном виконання обвинуваченим такого виду покарання як конфіскація майна, суд, надаючи їй оцінку, виходить з наступного.

Обвинувальним актом у кримінальному провадженні №52017000000000353 від 26.05.2017 ОСОБА_6 ставиться в провину вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.364 КК України.

Згідно з санкцією ч. 5 ст. 191 КК України вчинення дій, описаних в диспозиції цієї норми, караються позбавленням волі на певний строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю з конфіскацією майна.

Положення ч. 5 ст. 170 КПК України визначають, що у випадку, передбаченому пунктом третім частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Зважаючи, що кримінальне провадження №52017000000000353 від 26.05.2017 здійснюється щодо ОСОБА_6 і санкція інкримінованого йому закону про кримінальну відповідальність передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, в цій частині прокурором доведено необхідність у застосуванні арешту на майно обвинуваченого.

В той же час приписи ст. 170 КПК України визначають можливість встановлення судом заборон на вчинення власником такого майна дій щодо його відчуження, розпорядження та користування ним.

Прокурор у клопотанні просив позбавити обвинуваченого ОСОБА_6 права на відчуження та розпорядження належним йому на праві власності майном.

Проте стороною обвинувачення не наведено жодних доводів, які б могли свідчити про ефективність позбавлення обвинуваченого ОСОБА_6 правомочності розпоряджатись таким майном.

У зв`язку з цим, на переконання суду, дієвим та достатнім способом забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 виконання можливого покарання у виді конфіскації майна, що належить йому на праві власності, є встановлення заборони на його відчуження.

Також слід враховувати, що на підтвердження існування у ОСОБА_6 права власності на майно, що належить арештувати, прокурор надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та копію реєстраційної картки транспортного засобу, якими він підтвердив існування у ОСОБА_6 права власності на наступне майно: квартиру загальною площею 65,4 м2,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1454262680000); 1/6 частини квартири загальною площею 100,1 м2,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1454242580000); земельну ділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,кадастровий номер:3211300000:69:029:0758,площею 0,1га (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна146030332113); земельну ділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,кадастровий номер:3211300000:69:029:0759,площею 0,4832га (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна105117832113); земельну ділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_3 ,кадастровий номер:3211300000:69:029:0187,площею 0,094га (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна104965032113); індивідуальний житловий будинок загальною площею 136,7 м2,розташований заадресою: АДРЕСА_3 на земельнійділянці зкадастровим номером:3211300000:69:029:0187(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна104863432113); індивідуальний житловий будинок загальною площею 355,9 м2,розташований заадресою: АДРЕСА_3 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна44957732113); нежиле приміщення в житловому будинку загальною площею 128 м2,розташоване заадресою:Київська обл.,м.Біла Церква,площа Торгова,б.2/1,приміщення 36(реєстраційнийномер майна38337247); домоволодіння загальною площею 360,8м2,розташоване заадресою: АДРЕСА_3 (реєстраційнийномер майна6735212); домоволодіння загальною площею 136,7 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 18508318); будинок, розташований за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Уляники, вул. Рильського, 3-А (реєстраційний номер майна 36244792); домоволодіння загальною площею 333,2м2, розташоване за адресою:

АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 30076034); транспортний засіб «Toyota Camry» 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Однак, згідно з долученими захисником ОСОБА_7 доказами, зокрема, копіями договору дарування від 23.08.2016, договору купівлі-продажу від 01.02.2017, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, житловий будинок загальною площею 333,2 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві власності ОСОБА_10 (т. 7, а. с. 107-108), а рибацький будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ? ОСОБА_11 (т. 7, а. с. 109-113).

Враховуючи, що зазначені житловий та рибацький будинки не належать на праві власності ОСОБА_6 , підстави для накладення арешту на ці об`єкти нерухомості відсутні.

Щодо іншого майна, зазначеного прокурором у клопотанні, то існування права власності на нього у ОСОБА_6 документально підтверджено, а отже із врахуванням вищенаведених судом мотивів таке майно підлягає арешту зі встановленням заборони на його відчуження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт у вигляді позбавлення права на відчуження майна, яке належить ОСОБА_6 , а саме:

квартири загальною площею 65,4 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454262680000);

1/6 частини квартири загальною площею 100,1 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454242580000);

земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3211300000:69:029:0758, площею 0,1 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 146030332113);

земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3211300000:69:029:0759, площею 0,4832 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 105117832113);

земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3211300000:69:029:0187, площею 0,094 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104965032113);

індивідуального житлового будинку загальною площею 136,7 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на земельній ділянці з кадастровим номером: 3211300000:69:029:0187 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104863432113);

індивідуального житлового будинку загальною площею 355,9 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44957732113);

нежилого приміщення в житловому будинку загальною площею 128 м2, розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, площа Торгова, б. 2/1, приміщення 36 (реєстраційний номер майна 38337247);

домоволодіння загальною площею 360,8 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 6735212);

домоволодіння загальною площею 136,7 м2, розташованого за адресою: Київська обл., м.Ржищів, вул. Воровського, б. 105 (реєстраційний номер майна 18508318);

транспортного засобу «Toyota Camry» 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3