Рішення

від 17.09.2020 по справі 606/1521/20

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1521/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, у якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/4 частина в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/4 частина, як за членом колишнього колгоспного двору; визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кожному, як за членами колишнього колгоспного двору.

В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_1 , та станом на 1991 рік в ньому проживали та були зареєстровані: її чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на 1/4 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель та споруд. Після смерті ОСОБА_4 у Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №935 від 14 травня 2020 року за заявою ОСОБА_1 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 не може через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи, будинок зареєстрований за колгоспним двором, який складається з чотирьох членів, головою якого є позивач ОСОБА_1 .

Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулися до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27 серпня 2020 року, розгляд справи було відкладено на 17 вересня 2020 року, у зв`язку з неявкою сторін по справі.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, що складається з 3-ох членів, головою якого є ОСОБА_1 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року (а.с.15).

Відповідно до довідки №734, виданої 03 вересня 2020 року виконкомом Кобиловолоцької сільської ради Тернопільської області, станом на 15 квітня 1991 рік в будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та є колгоспним двором, проживали і були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 .

За даними технічного паспорту, виготовленого 08 грудня 2017 року Теребовлянським бюро технічної інвентаризації житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 має загальну площу 90,3 кв.м., житлову - 69,0 кв.м (а.с.16-18)

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір , членами якого були ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 належало по 1/4 частки житлового будинку кожному.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Жовтневої сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 02 червня 1979 року (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_4 - батько та ОСОБА_1 - мати (а.с. 8).

30 січня 2003 року у місті Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області ОСОБА_8 та ОСОБА_5 одружились і після укладення шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 (а.с.10) .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Кобиловолоцькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Заповіту ОСОБА_4 щодо належного йому майна не складав.

14 травня 2020 року була заведена спадкова справа за №935, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за заявою спадкоємця за законом ОСОБА_1 , інші спадкоємці не зверталися. Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 486/02-14 від 14 травня 2020 року (а.с. 20).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 486/02-14 від 14 травня 2020 року, вбачається, що при розгляді документів, а саме: свідоцтва про смерть, довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації 12 грудня 2017 року за № 404, було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який зареєстрований за колгоспним двором, який складається з трьох членів, головою якого є ОСОБА_1 (а.с.20).

Відповідно до копії Характеристики будинку, будівель та споруд, інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , станом на 08 грудня 2017 року становить 331299 (триста тридцять одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять) грн (а.с.18).

Згідно прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР) в редакції 1963 року.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За умовами статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, другий з подружжя та батьки померлого.

Згідно із статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на 1/4 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок мав статус колгоспного двору, в якому станом на квітень 1991 року, крім померлого члена двору, проживали та були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_1 , її дочка ОСОБА_5 , її син ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 у Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №935 від 14 травня 2020 року за заявою ОСОБА_1 . Однак, отримати в Теребовлянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 не може через те, що даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстрований за колгоспним двором, тобто відсутні правовстановлюючі документи.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом: визнання за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/4 частина в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/4 частина, як за членом колишнього колгоспного двору; визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/4 частини кожному житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членами колишнього колгоспного двору.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392 ЦК України, статтями 120-126, 524, 525, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР в редакції 1963 року суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/4 частина в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/4 частина, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_6 ;

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

Відповідач: Кобиловолоцька сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ 04394607.

Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2020 року.

Суддя А.В.Мельник