Постанова

від 15.09.2020 по справі 910/16571/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа№ 910/16571/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

за участі представників: згідно з протоколом судового засідання від

15.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік

на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст

складено 03.03.2020)

у справі № 910/16571/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік

до Приватного підприємства 3С

про стягнення 100 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мобідік (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства 3С (відповідач) про стягнення 100 000 грн, сплачених в якості передоплати за договором №01 від 17.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 01 від 17.03.2019 щодо надання послуг в області консультацій, дослідження ринку та реклами, оскільки в додатках до договору сторони не погодили послуги, які будуть виконуватися відповідачем та їх вартість, розірвання цього позивачем договору в порядку визначеному п. 7.2 договору на підставі листа позивача від 13.09.2019 шляхом односторонньої відмови від договору, відповідно сплачені кошти підлягають поверненню позивачу в повному обсязі на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16571/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що незважаючи на не підписання додатку № 01 від 10.05.2019, позивачу були надані послуги на суму 94 680 грн, а отже кошти в сумі 100 000 грн не є безпідставно набутими відповідачем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Мобідік звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16571/19 та прийняти нове рішення про стягнення з Приватного підприємства 3С на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік грошових коштів на суму 100 000 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову. Позивач зазначає, що перелік та обсяг послуг, їх вартість, строк їх надання не визначалися сторонами, як обумовлено сторонами в Договорі №01 від 17.03.2019, шляхом підписання відповідного Додатку № 01 від 10.05.2019 до Договору №01 від 17.03.2019; замовлення в письмовій формі позивачем відповідачу на надання послуг за Договором №01 від 17.03.2019 не надавалося; акт виконаних робіт не підписано; матеріали справи не містять документів в підтвердження надання послуг згідно умов Договору №01 від 17.03.2019. Крім того позивач наголошує, що надана відповідачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі щодо виконання відповідачем договірних умов, оскільки не містить електронних підписів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ Мобідік у справі №910/16571/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 по справі №910/16571/19, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

04.06.2020 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, з огляду на те, що доводи позивача спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16571/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Сітайло Л.Г.

17.06.2020 від позивача на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, в яких позивач вказує, що йому Додаток № 01 до Договору №01 від 17.03.2019 від 10.05.2019 на початку травня 2019 року не надсилався, як про це вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, натомість він був направлений у червні 2019 року та отриманий 18.06.2019, у зв`язку з чим своїм листом від 20.06.2019 позивач повернув вказаний додаток без підпису, що свідчить про відсутність замовлень послуг, а проведення попередньої оплати свідчить виключно про виконання зобов`язання за договором, щодо попередньої оплати, однак не свідчить про замовлення та отримання послуг від відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16571/19 до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 з урахуванням приписів ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16571/19 в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд справи №910/16571/19 призначено на 11.08.2020 об 11год. 30 хв.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16571/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст складено 03.03.2020) у справі № 910/16571/19 до провадження вказаною колегією суддів.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у зв`язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16571/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст складено 03.03.2020) у справі № 910/16571/19 до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у справі № 910/16571/19 розгляд справи відкладено на 02.09.2020 о 12 год. 30 хв. з урахуванням не прибуття в судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" , подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , в якому зазначено про неможливість забезпечення участі уповноважених представників в судовому засіданні 11.08.2020, через перебування директора ТОВ Мобідік у відпустці, а представника позивача - адвоката у іншому судовому засіданні.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16571/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст складено 03.03.2020 у справі № 910/16571/19 до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2020 розгляд справи відкладено на 15.09.2020 о 12 год. 45 хв., з урахуванням надісланого 25.08.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства 3С клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із прийняттям участі представника відповідача Нефьодова С.М. в іншому судовому засіданні в Господарському суді міста Києва у справі №910/3975/20, яке призначене на 02.09.2020 о 12 год. 20хв, а також надісланого 02.09.2020 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що представник позивача, адвокат Стецик Н.В., буде брати участь в судових засіданнях в господарському суді Волинської області у справах №903/380/20, 903/378/20, а також поданого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобідік" про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, яке задоволено судом апеляційної інстанції, доручено Господарському суду Волинської області забезпечити проведення судового засідання у справі №910/16571/19 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 15.09.2020 о 12 год. 45 хв.

У судовому засіданні 15.09.2020, проведеному судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16571/19 та прийняти нове рішення про стягнення з Приватного підприємства 3С на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік грошових коштів на суму 100 000 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на неї, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скарга позивача підлягає задоволеню, з наступних підстав.

17.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мобідік (далі - Клієнт) та Приватним підприємством 3С (далі - Агенція) укладено договір №01 (далі - Договір), за яким Агенція зобов`язується виконати роботи та надати ексклюзивні послуги Клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами у відповідності з Додатками до даного Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити роботи та послуги, виконані/надані Агенцією, на умовах, що встановлені у даному Договорі та Додатках до нього.

За умовами, визначеними сторонами в п. 2.1. Договору, Агенція розпочинає роботу тільки після отримання офіційного замовлення Клієнта в письмовій формі (Додатки до договору) та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у Додатках, якщо інше не передбачено у Додатках до даного договору.

Прийняті на себе зобов`язання Агенція повинна виконувати належним чином у повній відповідності з умовами даного Договору та Додатків до нього (п.2.2 Договору).

У п. 2.5. Договору передбачено, що Клієнт зобов`язаний остаточно розрахуватися з Агенцією за виконані/надані Агенцією роботи та послуги у розмірі, в порядку та в терміни, передбачені в Додатках, на підставі Акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що Клієнт зобов`язаний впродовж 5 робочих днів від дня отримання Акту виконаних робіт підписати його або надати письмову мотивовану відмову від його підписання, причому в такому випадку складається двосторонній протокол із зазначенням відповідних вимог і термінів їх виконання. Якщо протягом 3 робочих днів Агенція не одержить підписаний Клієнтом Акт виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт та/або послуг, вони вважаються прийнятими з додержанням усіх умов договору.

В пунктах 3.1. та 3.2. Договору сторони погодили, що конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, визначається на підставі відповідних письмових замовлень клієнта та узгоджується в Додатках до даного Договору. Строки (період) виконання/надання робіт та послуг Агенцією Клієнту узгоджуються в Додатках до даного Договору.

Розмір вартості робіт та послуг, порядок розрахунків та їх строки узгоджуються сторонами в Додатках до даного Договору (п. 4.1. Договору).

За твердженням відповідача, на початку травня 2019 він направив на адресу позивача Додаток №01 від 10.05.2019 до Договору №01 від 17.03.2019, в якому зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформованість кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job , а також виготовлення всіх необхідних матеріалів для проведення вищезазначених заходів. Період надання послуг : 18-19.05.2019, який позивачем не підписано. Належних та допустимих доказів згідно ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України надання/направлення позивачу для підписання вказаного Додатку відповідачем суду не надано.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 10.05.2019 на загальну суму 100 000 грн, із зазначенням, що цей рахунок виставлений на оплату послуг реклами за повним циклом.

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100000 грн з призначенням платежу: оплата за послуги реклами за повним циклом згідно рахунку-фактури №СФ-0000029 від 10.05.2019 , про що свідчить платіжне дорученням № 3 від 13.05.2019.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами укладено Договір №01 від 17.03.2019, за яким відповідач зобов`язався виконати роботи та надати ексклюзивні послуги Клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами.

Водночас, в пунктах 1.1, 2.1, 2.2, 2.5, 3.1, 3.2, 4.1 Договору №01 від 17.03.2019 сторони домовилися, що Агенція зобов`язується виконати роботи та надати ексклюзивні послуги Клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами у відповідності з Додатками до даного Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити роботи та послуги, виконані/надані Агенцією, на умовах, що встановлені у даному Договорі та Додатках до нього; Агенція розпочинає роботу тільки після отримання офіційного замовлення Клієнта в письмовій формі (Додатки до договору) та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у Додатках, якщо інше не передбачено у Додатках до даного договору; прийняті на себе зобов`язання Агенція повинна виконувати належним чином у повній відповідності з умовами даного Договору та Додатків до нього; Клієнт зобов`язаний остаточно розрахуватися з Агенцією за виконані/надані агенцією роботи та послуги у розмірі, в порядку та в терміни, передбачені в Додатках, на підставі Акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами; конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, визначається на підставі відповідних письмових замовлень клієнта та узгоджується в Додатках до даного Договору; строки (період) виконання/надання робіт та послуг Агенцією Клієнту узгоджуються в Додатках до даного Договору; розмір вартості робіт та послуг, порядок розрахунків та їх строки узгоджуються сторонами в Додатках до даного Договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В частині 2 цієї статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Аналогічна правова позиція закріплена в ч. 1, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України , відповідно до яких зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування наведених норм права при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин щодо визнання договору укладеним, наведені Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постанові від 01.11.2019 у справі №904/3074/18.

Договір №01 від 17.03.2019 на підставі якого виникли спірні правовідносини, сторони виклали у формі єдиного документу.

З аналізу договірних умов, визначених сторонами в Договорі №01 від 17.03.2019 вбачається, що сторони обумовили, що конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, визначається на підставі відповідних письмових замовлень клієнта та узгоджується в Додатках до даного Договору; строки (період) виконання/надання робіт та послуг Агенцією Клієнту узгоджуються в Додатках до даного Договору; розмір вартості робіт та послуг, порядок розрахунків та їх строки узгоджуються сторонами в Додатках до даного Договору, тоді як належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України укладення Додатків до Договору, які б визначали конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, їх вартість, строки (період) їх виконання/надання, порядок розрахунків та їх строки, порядок та розміри надходження суми передоплати, відповідач суду не надав.

У пункті 10.1. Договору №01 від 17.03.2019 сторони погодили, що будь-які зміни та доповнення до даного Договору дійсні лише за умови, якщо їх здійснено у письмовій формі і підписано належно уповноваженими для цього представниками сторін.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів, що між сторонами було укладено у письмовій формі шляхом підписання належними представниками сторін будь-які зміни, доповнення та Додатки до Договору. Відповідач не звертався до суду з вимогами про визнання укладеним Додатку №01 від 01.05.2019 до Договору №01 від 17.03.2019 з визначенням конкретного переліку та обсягу робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, їх вартості, строку (періоду) їх виконання/надання, порядку розрахунків та їх строків, порядку та розміру надходження суми передоплати.

Вищевикладене свідчить, що сторонами в належному порядку, визначеному Договором №01 від 17.03.2019, чи в судовому порядку не було узгоджено конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, їх вартість, строк (період) виконання/надання, порядок розрахунків та їх строки, порядку та розмір надходження суми передоплати.

Не надано відповідачем суду належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України офіційного замовлення в письмовій формі позивачем надання відповідачем послуг у відповідності до п.2.1 Договору №01 від 17.03.2019, наданого/надісланого позивачем відповідачу. Тоді як за умовами, визначеними сторонами в п.2.1 Договору, Агенція розпочинає роботу тільки після отримання офіційного замовлення Клієнта в письмовій формі (Додатки до договору) та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у Додатках, якщо інше не передбачено у Додатках до даного договору. Належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України наявності одночасно двох умов для початку виконання відповідачем робіт/послуг за договором - офіційного замовлення Клієнта в письмовій формі та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у Додатках до даного договору, відповідачем суду не надано.

Не відповідають приписам ст. 638 ЦК України , ч. 1, ч. 2 ст. 180, ч.1 ст.181 ГК України твердження відповідача, що незважаючи на не підписання Товариством з обмеженою відповідальністю Мобідік Додатку № 01 від 10.05.2019 до Договору № 01 від 17.03.2019, в якому слід було зазначити конкретний перелік та обсяг робіт і послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного договору, строки (період) їх виконання/надання, їх вартість, порядок та строки розрахунків, порядок та розміри надходження суми передоплати, - позивач фактично здійснив дії на погодження послуг, що надаються за Додатком №01 від 10.05.2019 до Договору № 01 від 17.03.2019, а саме: вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформативність кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job , а також виготовлення всіх необхідних матеріалів для проведення заходів в 2 локаціях проведення досліджень - фестиваль Moto Open Fest , шляхом здійснення передоплати в повному обсязі за рахунком-фактурою №СФ-0000029 від 10.05.2019.

Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про направлення на початку травня 2019 на адресу позивача Додатку №01 від 10.05.2019 до Договору № 01 від 17.03.2019 разом з рахунком-фактурою №СФ-0000029 від 10.05.2019, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів згідно ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України направлення позивачу Додатку №01 від 10.05.2019 до Договору № 01 від 17.03.2019 на початку травня 2019 разом з рахунком-фактурою №СФ-0000029 від 10.05.2019.

За твердженням відповідача, на виконання умов Договору, після здійснення позивачем передоплати на суму 100 000грн. в повному обсязі були надані послуги з виготовлення сувенірної продукції з логотипом торгової марки Help&Job , на підтвердження чого відповідачем до відзиву на позов надано, долучені до матеріалів справи, відповідні рахунки, видаткові накладні та платіжні доручення. При цьому, відповідач наголошує на тому, що погодження вказаних дій здійснювалось між сторонами шляхом надсилання листів електронною поштою, обміном інформацією в мессенджері, а також під час особистих зустрічей. Крім того, в матеріалах справи містяться фотографії виготовленої продукції з логотипом торгової марки Help&Job .

Відповідач стверджує, що 18.05.2019 та 19.05.2019 Приватне пвідприємство 3С надало позивачу послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформативність кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job в 2-х локаціях проведення досліджень - фестиваль Moto Open Fest . За результатами наданих послуг, 20.05.2019 відповідачем надано позивачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680 грн, проте позивачем вказаний акт не підписано.

20.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Мобідік направило на адресу Приватного підприємства 3С лист, в якому відмовилось від підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 від 20.05.2019 на суму 94 680 грн. Відмова мотивована тим, що ТОВ Мобідік жодних офіційних письмових замовлень щодо надання послуг з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку ПП 3С не надавало, а також не вирішувалось питання щодо погодження оплати такого виду послуг.

В подальшому, позивач та відповідач обмінювалися листами, в яких позивач відмовлявся підписувати акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та вимагав повернути сплачені грошові кошти в розмірі 100 000 грн, а відповідач, в свою чергу, відмовлявся повертати передоплату в цій сумі, оскільки вважає, що ним виконані роботи в повному обсязі та просив прийняти ці роботи шляхом підписання відповідного акту здачі-прийняття робіт.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані відповідачем роздруківки електронних листів та переписки з месенжеру Viber , не засвідчені електронними підписами, згідно ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не є належними та допустимими доказами узгодження сторонами конкретного переліку та обсягу робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, їх вартості, строку (періоду) виконання/надання, порядку розрахунків та їх строків, порядку та розміру надходження суми передоплати послуг та їх вартості за Договором № 01 від 17.03.2019, без укладення сторонами Додатку №01 від 10.05.2019 до Договору №01 від 17.03.2019.

Висновки щодо застосування норм, визначених частиною першою статті 5, частинами першою, другою статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №922/788/19, за якою роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Водночас у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 зазначено, що роздруківка електронної переписки не може вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" , відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Надана відповідачем роздруківка електронної переписки та переписки в месенжері Viber не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" , не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.

Поряд з цим, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі № 9901/43/19 зазначено, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

З урахуванням вищевикладеного, надані відповідачем до відзиву на позовну заяву копії роздруківок електронних листів, презентації, фотографії, рахунки на оплату флаєрів, ручок, повітряних кульок, кепок, парасоль, футболок, брелків, а також послуг з нанесення логотипів, видаткові накладні на бензин та платіжні доручення на оплату вказаних матеріальних цінностей не є належними та допустимими доказами згідно ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України надання відповідачем позивачу послуг, обумовлених Договором № 01 від 17.03.2019.

Посилання відповідача на показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.121-122), викладені в нотаріальних заявах доданих до відзиву на позовну заяву в обґрунтування надання відповідачем позивачу послуг за Договором №01 від 17.03.2019, не заслуговують на увагу, оскільки показання свідків, які в судовому засіданні не допитувалися та не попереджені про дачу завідомо неправдивих свідчить не є належним доказом у справі згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок, викладений Верховним судом у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17.

Крім того, згідно ч.2 ст.87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами не визначено конкретний перелік робіт та послуг, які за Договором № 01 від 17.03.2019 зобов`язувався надати відповідач позивачу, не узгоджено їх обсяг та вартість, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів згідно ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України надання позивачу послуг за вказаним договором.

Водночас, листом від 13.09.2019 (т. 1 а.с. 25-26), надісланим відповідачу 13.09.2019, позивач повідомив відповідача про розірвання Договору № 01 від 17.03.2019 в односторонньому порядку на підставі п. 7.2. цього Договору, та повернення у зв`язку із розірванням Договору № 01 від 17.03.2019 грошових коштів на суму 100 000грн.

При цьому, в п. 7.2. Договору № 01 від 17.03.2019 сторони визначили, що кожна із сторін може вимагати дострокового розірвання даного Договору, попередивши про це у письмовій формі іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць. У цьому випадку сторони повинні у 30-денний термін з дати отримання іншою стороною такого повідомлення провести остаточні взаєморозрахунки.

Відповідно до ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У відповідь на вказаний лист, Приватне підприємство 3С листом вих. № 3/10/19 від 03.10.2019 (т. 1 а.с. 27) погодилося з наявністю у сторін права, визначеного п. 7.2. Договору № 01 від 17.03.2019 на дострокове розірвання договору, попередивши про це у письмовій формі іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць, заначив про обов`язок сторін у такому випадку у 30-денний термін з дати отримання іншою стороною такого повідомлення провести остаточні взаєморозрахунки. Водночас, вказав про надання послуг в повному обсязі, зазначив про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів за фактично надані послуги реклами за повним циклом, для проведення остаточних взаєморозрахунків запропонувало позивачу підписати акт здачі-приймання робіт за Договором № 01 від 17.03.2019.

Враховуючи надіслання позивачем відповідачу листа від 13.09.2019 про розірвання Договору №01 від 17.03.2019 цінним листом 13.09.2019 (т.1 а.с.25-26), отримання його відповідачем, про що свідчить його відповідь на цей лист вих. № 3/10/19 від 03.10.2019, визначені Наказом Міністерства інфраструктури України Про затвердження Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень №958 від 28.11.2013 нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції між обласними центрами України (у тому числі для міста Київ), визначене п. 7.2. Договору № 01 від 17.03.2019 право на дострокове розірвання договору з попередженням про це у письмовій формі іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць, то в результаті односторонньої відмови позивача від договору, Договір №01 від 17.03.2019 достроково розірвано в результаті вчинення позивачем одностороннього правочину, який зумовлює припинення зобов`язань його сторін з 17.10.2019, на момент звернення позивача з позовом у даній справі (20.11.2019 відправлено поштою в суд) Договір припинив свою дію.

Згідно із ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Великою палатою Верховного суду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 викладено висновок щодо застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У даній справі, судом встановлено, що сторонами не узгоджено конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного Договору, їх вартість, строки (період) їх виконання/надання, порядок розрахунків та їх строки, порядок та розміри надходження суми передоплати за Договором, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами згідно ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України, що послуги обумовлені Договором фактично надано позивачу, позивачем сплачено відповідачу 100 000 грн передоплати, в результаті односторонньої відмови позивача від договору, Договір №01 від 17.03.2019 достроково розірвано в результаті вчинення позивачем одностороннього правочину, який зумовлює припинення зобов`язань його сторін.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору про надання послуг така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими особою, що зобов`язана за договором надати послуги без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Враховуючи розірвання Договору позивачем шляхом односторонньої відмови від договору, відсутність належних та допустимих доказів згідно ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України надання відповідачем позивачу послуг за Договором № 01 від 17.03.2019, оплату позивачем відповідачу передоплати на суму 100 000грн., колегія суддів дійшла висновку, що грошові кошти в сумі 100 000 грн безпідставно набуті відповідачем, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому грошові кошти на суму 100 000 грн підлягають стягненню у судовому порядку з відповідача на користь позивача на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.235 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При здійсненні апеляційного розгляду у даній справі, суд апеляційной інстанції враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно п. 1,2 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та не доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 справі №910/16571/19, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16571/19 слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України здійснити розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/16571/19 - скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного підприємства 3С (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5Б, код ЄДРПОУ 32376610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Світла, 3/27, код ЄДРПОУ 42818952) грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн, судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн та судовий збір за апеляційної розгляд в сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна)грн. 50 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/16571/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.09.2020

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська