Постанова

від 18.09.2020 по справі 906/1240/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Справа № 906/1240/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02 червня 2020 р. (ухваленого суддею Лозинською І.В., повний текст складено 05.06.20) у справі № 906/1240/19

за позовом ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до ТОВ "Орхідея"

про стягнення 46626,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом (з врахуванням заяви від 20.02.2020 про уточнення підстав позову) до ТОВ "Орхідея" про стягнення 46626,48 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.06.20 року у справі № 906/1240/19 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не дотримано 21 - денного строку за умов, погоджених п. 10.1 договору, а тому позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд визначився, що підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 46626,48 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу відсутні, оскільки АТ "Житомиробленерго" було повідомлено про укладення договору про постачання електричної енергії між відповідачем та ТОВ "Газ-Оіл-Групп" та про заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником - з 01.10.2019 та відповідно позивачем підтверджено можливість зміни електропостачальника ТОВ "Орхідея" з 01.10.2019р.

Крім того, суд врахував, що як договором так і Правилами передбачено право споживача на дострокове припинення договору у зв`язку зі зміною електропостачальника; також вказаною зміною електропостачальника позивачу не завдано будь-яких збитків або шкоди в розумінні ст. 22 ЦК України.

Також суд вказав, що у відповідності до ст. 56 Закону України "Про ринок електроенергії" від 13.04.2017 № 2019-VIIІ, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює своє право, іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області та задоволити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги умови розділу 10 Договору та норми п. 6.3 Правил, у відповідності до яких споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору , не враховуючи, що Договір про постачання електроенергії між позивачем та відповідачем мав термін дії по 31.12.19 р., що встановлено судом. Вищенаведене, на думку позивача свідчить про упередженість при ухваленні рішення по справі та порушення судом норм процесуального права, що полягає в неповному з`ясуванні обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, стверджує, що відповідач отримавши комерційну пропозицію від ТОВ Газ-Оіл-Групп погодився на заміну електропостачальника та 09.09.19 р. підписав заяву приєднання, яка відповідно до вимог Правил та Договору є повідомленням нового електропостачальника про намір укласти з ним договір.

Зазначає, що ні договір, ні Правила не зобов`язують відповідача повідомити постачальника, а вимагають лише, щоб така заміна відбулась за 21 день до дати такої заміни, умови п. 10.1 договору не містять вимоги про безумовне його виконання, а містять лише пропозицію.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2019 між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та ТОВ "Орхідея" укладено договір № 15-237 про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 11-15).

Згідно п. 1.1 Договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст.ст 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, зазначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3 Договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору (п. 5.1 договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).

У п. 10.1 договору сторони погодили, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Згідно з п. 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Пунктом 13.5 договору сторонами погоджено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках, зокрема, у разі зміни електропостачальника.

В матеріалах справи міститься заява-приєднання від 01.04.2019 до умов договору про постачання електричної енергії постачальником (а. с. 14).

Згідно з комерційною пропозицією № 1 ZHOEK - 15-237 для споживачів за "вільними цінами" із середньомісячним споживанням до 50 тис. кВт.год (а. с. 15) договір про постачання електричної енергії діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше, ніж термін дії договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії. У разі дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач сплачує вартість заявленого місячного обсягу електричної енергії.

ТОВ "Газ - Оіл Групп" листом № 243/19 від 10.09.2019 повідомив АТ "Житомиробленерго" про зміну з 01.10.19 р. електропостачальника (а. с.130-132).

АТ Житомиробленерго листом № 012/12553 від 10.09.19 р. повідомило ТОВ Газ-Оіл-Групп про можливість зміни відповідачем електропостачальника з 01.10.2019р.

Крім того, листом № 012/12554 від 10.09.2019 р. адресованого ТОВ "ЖОЕК", повідомлено про запит щодо зміни з 01.10.2019, у тому числі, ТОВ "Орхідея", електропостачальника та наведено прогнозований обсяг споживання на заплановану дату зміни електропостачальника 01.10.2019; за штемпелем на вказаному листі, лист отримано 16.09.2019 за вхід. № 4193 (а.с. 37).

Листом № 012/12625 від 11.09.2019 р. АТ "Житомиробленерго" повідомило ТОВ "Газ-Оіл-Групп", що не заперечує проти зміни електропостачальника з 01.10.2019 ТОВ "Орхідея"; зазначено прогнозовані дані про покази засобів комерційного обліку на дату зміни електропостачальника з 01.10.2019 (а.с.110 - 112).

Позивач листом № 4486-05 від 01.10.19 р. повідомив відповідача, що у разі неповідомлення нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електроенергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору, будуть застосовані умови комерційної пропозиції щодо розміру штрафу за дострокове розірвання Договору.

У відповіді на вказаний лист, відповідач листом від 30.10.19 р. звернув увагу на те, що термін дії комерційної пропозиції № 1 до договору закінчився 30.09.19 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу рахунок № 2 від 30.09.19 р. в сумі 46626,48 грн. із призначенням штраф за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу .

Однак, вказаний рахунок не оплачений відповідачем.

На думку позивача, споживачем достроково розірвано договір про постачання електроенергії, а тому, у відповідача виникло зобов`язання сплатити постачальнику передбачений комерційною пропозицією штраф в розмірі 46626,48 грн.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Між постачальником і споживачем укладено договір, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії" .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що за ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку тощо).

За ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до аб. 1 ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно з аб. 3 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України Про ринок електричної енергії зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.

Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п.5.5.1 Правил, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України Про ринок електричної енергії та цими Правилами.

Порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача визначено п. 6.1 Правил.

Зокрема, пунктом 6.1.1 Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі (п. 6.1.2).

Відповідно до п. 6.1.3 Правил, зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (п. 6.1.6).

Тобто, днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 6.1.16 Правил, попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.

Аналізуючи норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що ні ЗУ Про ринок електричної енергії , ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії не встановлено строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити діючого електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії. Вказаними нормативними актами встановлено лише період протягом якого має бути завершена зміна електропостачальника за ініціативою споживача та строк, в межах якого споживач повинен повідомити нового електропостачальника, а не попереднього.

Згідно зі ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

П. 3.2 договору сторони погодили, що споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору.

П.п. 10 п. 6.1 договору визначено, що Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленом цим договором та чинним законодавством порядку.

Разом з тим, п. 10.1 Договору передбачено, що споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Дія Договору припиняється у випадку зміни електропостачальника (п. 13.5 Договору).

Листом ТОВ "Газ - Оіл Групп" № 243/19 від 10.09.2019 р. повідомило АТ "Житомиробленерго" (а. с.130-132), що між ТОВ "Газ - Оіл Групп" та ТОВ "Орхідея" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу; у відповідності до постанови НКРЕКП надано запит щодо зміни електропостачальника для ТОВ "Орхідея" з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на ТОВ "Газ - Оіл Групп" та вказано заплановану дату початку постачання електричної енергії новим електропостачальником - 01.10.2019.

Листом АТ "Житомиробленерго" №012/12553 від 10.09.2019 р. повідомлено директора ТОВ "Газ-Оіл-Групп" про можливість здійснення зміни електропостачальника ТОВ "Орхідея" (а. с. 109).

Крім того, в матеріалах справи містяться листи АТ "Житомиробленерго" щодо зміни електропостачальника № 012/12554 від 10.09.2019, яким поставлено до відома ТОВ "ЖОЕК" про запит щодо зміни з 01.10.2019 р. електропостачальника та наведено прогнозований обсяг споживання на заплановану дату зміни електропостачальника 01.10.2019; листом № 012/12625 від 11.09.2019 р. повідомлено ТОВ "Газ-Оіл-Групп", що АТ "Житомиробленерго" не заперечує проти зміни електропостачальника з 01.10.2019 ТОВ "Орхідея"; зазначено прогнозовані дані про покази засобів комерційного обліку на дату зміни електропостачальника з 01.10.2019 (а.с.110 - 112).

Аналізуючи умови договору, дії відповідача, колегія суду приходить до висновку, що відповідач реалізуючи своє право на вільний вибір (зміну) електропостачальника, достроково принипив дію договору.

При цьому, суд зазначає, що положення Правил фактично ототожнюють поняття зміни електропостачальника до закінчення строку дії договору та поняття дострокового розірвання договору, оскільки наслідком зміни електропостачальника є припинення дії договору. Отже, зміна відповідачем електропостачальника до закінчення строку дії договору за своєю суттю є достроковим розірванням договору з ініціативи відповідача.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору. Зокрема, позивач, покликаючись на п. 6.3.1 Правил, п. 13.3 договору та комерційну пропозицію, вважає, що зміна постачальника електроенергії, і як наслідок дострокове розірвання діючого договору, є підставою для застосування до споживача штрафних санцій.

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору).

Відповідно до умов комерційної пропозиції, у разі дострокового розірвання Договору за ініціативою споживача, споживач сплачує штраф у розмірі вартості заявленого місячного обсягу електричної енергії.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією із форм здійснення державою регулювання господарської діяльності. Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Отже, тлумачення умов укладеного між сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах (відповідну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що змінивши електропостачальника з 01.10.2019, відповідач достроково розірвав договір, що відповідно до вимог пункту 13.3 договору та комерційної пропозиції є підставою для нарахування штрафу.

Правовою підставою для застосування до сторони господарського зобов`язання штрафу є порушення нею правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

А відтак, для вирішення даного спору суд повинен встановити чи зміна споживачем постачальника електричної енергії є порушенням (правопорушенням) здійснення господарської діяльності, невиконанням чи неналежним виконанням умов договору чи закону.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, умовами договору, зокрема п. 3.2, 6.1(п.п. 10), 10.1, 10.2 сторонами погоджено право споживача у будь-який час (вільно) обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому договором та чинним законодавством порядку.

Дані умови договору кореспондуються з вимогами п. 6.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії та ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", згідно якої у договорі постачання електричної енергії визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

А тому, право суб`єкта господарювання, встановлене законом та узгоджене домовленістю сторін, не може трактуватися іншою стороною, як порушення господарського зобов`язання, що в свою чергу виключає можливість застосування до нього штрафної санкції.

А відтак, апеляційний суд здійснивши аналіз умов договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання у взаємозв`язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у правовідносинах, що склалися між сторонами, дійшов висновку, що відповідач, скориставшись правом на зміну електропостачальника, яке гарантовано йому законом та узгоджено договором, не припустився порушення господарського зобов`язання чи неналежного його виконання.

А відтак, зміна споживачем енергопостачальника не може розглядатися як належна правова підстава для застосування до відповідача штрафних санкцій, покликаючись на п. 13.3 Договору.

Суд зазначає, що штрафні санкції, передбачені п. 13.3 договору та комерційною пропозицією можуть бути застосовані у інших випадках дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, які відмінні від тих, право на які узгоджене сторонами та визначене законом, оскільки дії учасників правовідносин, право на які погоджено умовами правочину, не можуть тлумачитися жодною із сторін, як порушення зобов`язання.

При цьому посилання апелянта на п. 6.1.3 Правил не спростовують вищевикладеної позиції суду, оскільки Правилами не визначено, що процедура зміни енергопостачальника під час дії договору не допускається та є порушенням господарських відносин.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано 21денний строку за умов, погоджених п. 10.1 договору, а тому, позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

П. 10.1 договору визначено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату та строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про електропостачання).

Даний пункт не визначає обов`язку споживача по відношенню безпосередньо до позивача, як і не визначає наслідком такого неповідомлення - застосування штрафних санкцій. Умовами договору не передбачено застосування до споживача штрафних санцій за несвоєчасне повідомлення постачальника (позивача) про зміну електропостачальника. Також таке тлумачення підстав для правомірного застосування до відповідача штрафних санкцій суперечить змісту позовних вимог, оскільки останні визначають підставу для застосування штрафу - дострокове розірвання договору, а не несвоєчасне повідомлення позивача про зміну енергопостачальника.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з проведеним судом першої інстанції розподілом судових витрат за розгляд справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки позивачем не доведено, що спір виник з вини відповідача, при цьому, позивач не звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, тому судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції (судовий збір та витрати на правничу допомогу) слід залишити за позивачем.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02 червня 2020 р. у справі № 906/1240/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 02 червня 2020 р. у справі № 906/1240/19 змінити в частині стягнення судових витрат.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "В задоволенні позову відмовити".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1240/19 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "18" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.