Рішення

від 10.09.2020 по справі 908/1699/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/106/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 Справа № 908/1699/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертний центр Механіка (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 63-Б)

до відповідача Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

06.07.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Експертний центр Механіка з позовом до відповідача Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг від 15.03.2019 №2968-ДЭ-ЗаТЭС у розмірі 42058,41 грн, 386,34 грн інфляційних втрат, 336,15 грн 3% річних.

06.07.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1699/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 10.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1699/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг №2968-ДЭ-ЗаТЭС від 15.03.2019 щодо оплати наданих послуг у сумі 42 058,41 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 386,34 грн інфляційних втрат та 336,15 грн 3% річних. Також просить стягнути зх. відповідача окрім судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 150,00 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Ухвала суду від 10.07.2020 про відкриття провадження у справі №908/1699/20, направлена на адресу відповідача, отримана уповноваженою особою 13.07.2020, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 10.08.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

15.03.2019 між АТ ДТЕК Дніпроенерго - замовник та ТОВ Експертний центр Механіка - виконавець укладено договір про надання послуг №2968-ДЭ-ЗаТЭС, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2019 році надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування послуг (код ДКПП 71.20.1 Послуги щодо технічного випробування й аналізування: Експертне обстеження (технічне діагностування) та технічні огляди вантажно-підіймальних кранів та ліфтів).

Сума цього Договору становить 92520,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять гри 00 коп) (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням Додаткової угоди.

В п. 3.4. договору сторони зазначили, що сума цього договору не підлягає індексації у зв`язку з інфляцією.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг на 90 (дев`яностий) календарний день після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг. Пред`явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 5.4. договору, надані виконавцем послуги згідно з цим договором оформлюються актами прийому-передачі наданих Послуг із зазначенням коду згідно ДКПТТ, які виконавець надає до 01 (першого) числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору сторони підписано наступні акти прийому-передачі наданих послуг за договором №2968-ДЭ-ЗаТЭС:

- №155 від 29.07.2019 на суму 4729,99 грн,

- №156 від 29.07.2019 на суму 4748,40 грн,

- №157 від 29.07.2019 на суму 3222,00 грн,

- №244 від 30.03.2019 на суму 3520,98 грн,

- №245 від 30.09.2019 на суму 2754,00 грн,

- №247 від 30.09.2019 на суму 3974,00 грн,

- №370 від 31.12.2019 на суму 6410,46 грн,

- №366 від 31.12.2019 на суму 12 698,58 грн.

Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданих послуг, позивачем надіслано претензії №85.20 від 30.04.2020 та №2 від 15.05.2020.

Відповіді на претензії не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 42 058,41 грн в примусовому порядку.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦКУ України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, в той же час відповідачем вимоги позивача не спростовано, правом надати відзив на позов відповідач не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 42 058,41 грн підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 336,15 грн 3% річних від простроченої суми та 386,34 грн втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунки позивача з врахуванням задоволеної суми заборгованості, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню підлягає 336,15 грн 3% річних від простроченої суми та 386,34 грн втрат від інфляції.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, відтак позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3150,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копії: договору від 14.05.2020 про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ Експертний центр Механіка та ТОВ Правовий захист Юридична компанія , акт №01 здачі-прийняття наданих послуг від 14.05.2020,рахунок №01 від 14.05.2020, копії платіжних доручень №674 від 28.05.2020 на суму 5500,00 грн та №665 від 21.05.2020 на суму 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу у розмірі 3 150,00 грн обґрунтована та підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Експертний центр Механіка до Товариства з обмеженою відповідністю Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертний центр Механіка (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 63-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 34441267) заборгованість за договором про надання послуг від 15.03.2019 №2968-ДЭ-ЗаТЭС у розмірі 42 058,41 грн (сорок дві тисячі п`ятдесят вісім гривень 41 коп.), 3% річних у розмірі 336,15 грн (триста тридцять шість гривень 15 коп.), 386,34 грн (триста вісімдесят шість гривень 34 коп.) втрат від інфляції, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 3 150,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят гривень 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій