Рішення

від 09.09.2020 по справі 909/466/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/466/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Кудлейчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ABEX SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, SZCZECINEK, POLSKA

до відповідача: Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "Енергобудмонтаж", про стягнення заборгованості в сумі 152 265,82 польських злотих, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114 грн 40 к.

за участю:

від позивача: представники не з`явились

від відповідача: представники не з`явились

установив: ABEX SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "Енергобудмонтаж" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 152 265,82 польських злотих, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту №10/2 від 20.12.2012 року про продаж електротехнічного обладнання, зокрема щодо здійснення оплати за отриманий по договору товар.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.07.2020 року.

Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2020 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 03.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду клопотання (вх.№11618/20 від 08.09.2020 року) про розгляд справи без участі його представника та зазначив про підтримання ним позовних вимог в повному обсязі та задоволення позову.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 03.08.2020 року. Разом з тим, копія ухвали суду від 03.08.2020 року, яка направлялась на адресу відповідача повернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Разом з цим, суд зазначає що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, долученого позивачем до позовної заяви Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж" зареєстроване за адресою: вул. Долинська, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, тобто за адресою, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалах суду, що надсилались відповідачу.

Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2020 року та ухвалу повідомлення від 08.07.2020 року відповідач за вказаною адресою отримував, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 грудня 2012 року між ABEX SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (по договору - сторона 1/по справі - позивач) та Приватним підприємством "Науково-виробничої фірми "Енергобудмонтаж" (по договору - сторона 2/по справі - відповідач) укладений Контракт №10/2 про продаж електротехнічного обладнання та іншого товару (далі - товар).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Згідно п. 3.1 Контракту позивач зобов`язався поставити відповідачу продавані в рамках цього Контракту товар на підставі FCA Modlinczka/k Krakowa (Польща).

Пунктом 4.1 Контракту №10/2 сторони обумовили, що відповідач розраховується із позивачем за товар на наступних умовах: на підставі 100% передплати; відстрочка оплати 60 днів від дати поставки; або на підставі іншої форми оплати на підставі домовленості між сторонами. Днем поставки вважається день митного оформлення на експорт.

Згідно п. 4.4 Контракту оплата виконується шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок позивача.

На виконання умов Контракту, в період з 05.07.2017 року позивачем на адресу відповідача поставлено товар на суму 170 950, 54 польських злотих.

Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, зокрема в сумі 18684, 72 польських злотих. Решта суми (в розмірі 152 265,82 польських злотих) залишилась не погашено, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у справі виступає іноземний суб`єкт господарювання - нерезидент.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо у справі юридична особа - відповідач має місцезнаходження на території України та у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Відповідно до ст. 3 ГПК України суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, зокрема на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статей 365, 366 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Контракт №10/2 від 20.12.2012 року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України, є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі Контракт №10/2 від 20.12.2012 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продаж.

На виконання умов договору позивач вимоги щодо зобов`язання поставки відповідачу продавані в рамках цього Контракту товар виконав, про що свідчать долучені до матеріалів справи товарно-транспортних накладних (CMR умовно 1 від 11.07.2017 року, CMR умовно 2 від 16.04.2018 року, CMR умовно 3 від 10.07.2018 року, CMR умовно 4 від 17.07.2018 року, CMR умовно 5 від 02.08.2018 року).

Проте, в порушення умов договору відповідач не сплатив в повному обсязі грошові кошти за поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на суму 152265,82 польських злотих.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів повернення заборгованості на суму 152265,82 польських злотих , що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114 грн 40 к. не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов Контракту №10/2 від 20.12.2012 року, зокрема сплати коштів в повному обсязі за поставлений товар. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 152265,82 польських злотих , що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114 грн 40 к. на користь позивача по справі є обґрунтована та підлягає задоволенню.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

При заявлені позову позивач просить про відшкодування йому сплаченого ним судового збору в сумі 15377 грн 00к. та послуг перекладача в розмірі 5000 грн 00к.

Згідно приписів частин 4-6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду копію розрахункової квитанції № 102 від 29.05.2020 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем по оплаті робіт перекладача в розмірі 5000 грн 00к., зазначає, що надана копія квитанції є достатнім доказом на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат понесених позивачем по сплаті послуг перекладача в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, за наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого у позовній заяві клопотання позивача про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача по справі судових витрат понесеним позивачем по сплаті послуг перекладача в розмірі 5000 грн 00к.

Щодо судового збору, то з урахуванням ст. 129 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв`язку з розглядом справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.11, 202, 509, 525, 530, 610, 612, 614, 626, 627, 628, 629, Цивільного кодексу України, ст. 655 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 77, 86, 165, 232, 233, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов ABEX SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA до Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "Енергобудмонтаж" про стягнення заборгованості в сумі 152 265,82 польських злотих, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114 грн 40 к. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Енергобудмонтаж"

( вул. Долинська, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872772) на користь ABEX SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (ul. Sikorskiego, nr 20, 78-400,SZCZECINEK, POLSKA, код 7792299052) заборгованості в сумі 152 265,82 польських злотих (сто п`ятдесят дві тисячі двісті шістдесят п`ять польських злотих вісімдесят два грош), що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 025 114 грн 40 к. (один мільйон двадцять п`ять тисяч сто чотирнадцять гривень сорок копійки), 15 377 грн 00 к. (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят сім гривень) - судового збору та 5000 грн 00к. (п`ять тисяч гривень) - витрат по сплаті послуг перекладача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.09.2020

Суддя Фанда О. М.