Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/1731/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 м. Київ Справа № 910/1731/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХОЛДІНГ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АТМЕД";

про: стягнення 434.936,69 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДХОЛДІНГ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТМЕД" (далі - відповідач) про стягнення 434.936,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 19.07.2019 № МХ-19, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 434.936,69 грн., з яких: 369.600,00 грн. - основна заборгованість, 52.560,22 грн. - пені, 8.341,27 грн. - 3 % річних та 4.435,20 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1731/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2020 № 910/1731/20 подані відповідачем "АТМЕД" заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишені без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив (пропущений строк на подання якого поновлено судом ухвалою від 13.04.2020 № 910/1731/20), яким позов відхилив з урахуванням: відсутності повноважень керівника відповідача при укладенні договору поставки від 19.07.2019 № МХ-19 та відсутності доказів фактичної поставки товару.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 № 910/1731/20, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, зустрічну позовну заяву відповідача повернуто на підставі ч.ч. 1, 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначено про наявність в матеріалах справи належних доказів фактичної поставки товару та вчинення необхідних дій для отримання товару за договором поставки від 19.07.2019 № МХ-19.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 19.07.2019 № МХ-19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується здійснити поставку обладнання на відповідний об`єкт згідно з умовами, викладеними в Договорі та додатку № 1 до нього, передати у власність відповідача поставлене обладнання, а відповідач зобов`язується прийняти і оплатити обладнання на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що поставка обладнання здійснюється до 26.07.2019. Поставка обладнання може здійснюватися частинами (партіями).

Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що ціна (вартість) Договору відповідає ціні (вартості), що визначена у специфікації (додаток № 1 до Договору), становить 739.200,00 грн. з ПДВ.

Умовами пункту 4.3 Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний здійснити оплату в розмірі 100 % ціни (вартості) Договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання видаткової накладної на обладнання.

Відповідно до пункту 7.11 Договору, у випадку порушення відповідачем строків здійснення платежів за Договором, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочення суми за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 739.200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.07.2019 № 363 та актом прийому-передачі товару від 19.07.2019, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Проте, відповідачем здійснено оплату товару частково в сумі 369.600,00 грн. (07.08.2019 - 123.200,00 грн. та 26.11.2019 - 246.400,00 грн.), що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача 369.600,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 52.560,22 грн., а також про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8.341,27 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.435,20 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 369.600,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 369.600,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд вказує наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Приймаючи до уваги дату поставки товару (19.07.2019) положення пункту 4.3 укладеного між сторонами спору Договору, останньою датою виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором є 26.07.2019. Відтак, першим днем прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором є 29.07.2019 (27.07.2019 та 28.07.2019 - вихідні дні).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 50.319,62 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня (з урахуванням пункту 4.3 Договору, ставок подвійної облікової ставки НБУ та дат здійснення оплат відповідачем), а саме:

Видаткова накладна (дата, №)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ %Дата оплатиСума оплатиСума пені за період прострочення 19.07.2019 № 363 739.200.00 29.07.2019 - 06.08.2019 9 17 - - 6.197.13 616.000,00 08.10.2019 - 24.10.2019 17 16,5 07.08.2019 123.200,00 9.467.84 616.000,00 25.10.2019 - 25.11.2019 32 15,5 - - 16.741.70 369.600,00 26.11.2019 - 12.12.2019 17 15,5 26.11.2019 246.400,00 5.336.42 369.600,00 13.12.2019 - 27.01.2020 46 13,5 - - 12.576.53 Загальна сума пені складає 50.319.62

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним (з урахуванням пункту 4.3 Договору та дат здійснення оплат відповідачем).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 8.202,09 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховано 3 % річних, а саме:

Видаткова накладна (дата, №)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняДата оплатиСума оплати (грн.)Сума 3 % річних за період прострочення (грн.) 19.07.2019 № 363 739.200.00 29.07.2019 - 06.08.2019 9 - - 546,81 616.000,00 07.08.2019 - 25.11.2019 111 07.08.2019 123.200,00 5.619,95 369.600,00 26.11.2019 - 31.01.2020 67 26.11.2019 246.400,00 2.035,33 Загальна сума 3 % річних складає 8.202,09

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, визнав його арифметично невірним.

Враховуючи те, що за розрахунком суду в заявлений позивачем період нарахування сума інфляційних втрат є більшою ніж заявлена позивачем до стягнення - позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленій сумі - 4.435,20 грн., в період з 08.2019 по 12.2019.

Заперечення відповідача, викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені з огляду на те, що в матеріалах справи наявні документи належного підтвердження факту отримання відповідачем товару за Договором, а саме: належним чином засвідчені копії: видаткової накладної від 19.07.2019 № 363; акту прийому-передачі товару від 19.07.2019 та довіреності відповідача на ім`я Кордубан Л.О., уповноваженої на приймання товару від позивача.

Дійсність укладеного між сторонами спору Договору не є предметом спору у даній справі.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АТМЕД" (01601, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, ідентифікаційний код: 39180918) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДХОЛДІНГ" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛІВСЬКА, будинок 24 В, ідентифікаційний код 38406011) основну заборгованість в сумі 369.600 (триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 50.319 (п`ятдесят тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 62 коп., 3 % річних в сумі 8.202 (вісім тисяч двісті дві) грн. 09 коп., інфляційні втрати в сумі 4.435 (чотири тисячі чотириста тридцять п`ять) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6.488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 35 коп.

3. В задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац