Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/8389/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа №910/8389/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи"

про стягнення 32 820,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" про стягнення 32 820,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як субпідрядником за Договором субпідряду №2 від 25.04.2019 виконано підрядні роботи на суму 32 820,96 грн., а відповідач як замовник за вказаним договором свого зобов`язання із оплати в повному обсязі виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 25 280,01 грн. Крім того, за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем нараховано за період з 05.07.2019 по 08.06.2020 до стягнення пеню у розмірі 6 301,99 грн., 3% річних у розмірі 705,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 533,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 відкрито провадження у справі №910/8389/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 про відкриття провадження у справі №910/8389/20 була надіслана відповідачу 23.06.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 7/11.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 02.07.2020 із відмітною на довідці відділення поштового від 30.06.2020 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 19.06.2020 є 30.06.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

25.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" (генпідрядник) було укладено Договір субпідряду №2 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого субпідрядник прийняв на себе зобов`язання за дорученням генпідрядника за рахунок власних або залучених матеріалів, сил, засобів, техніки та устаткування на свій ризик у відповідності до проектної документації та будівельних норм і правил виконати установку трьох комплектів автономного вуличного освітлення, місце виконання: м. Одеса, вул. Тераспільська, 3, та здати роботи генпідряднику у встановлений Договором строк.

Згідно п. 1.2 Договору генпідрядник прийняв на себе зобов`язання прийняти належним чином виконані субпідрядником роботи та оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що договірна ціна за цим Договором складає 50 280,01 грн. Договірна ціна є твердою та не підлягає коригуванню.

Відповідно до п. 5.1 Договору строки виконання робіт встановлюються в 2 календарних місяця, але не пізніше 30.06.2019, та відлічуються починаючи з дати початку виконання робіт.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що субпідрядник починає виконання робіт протягом 3 робочих днів після виконання сукупності наступних умов:

5.2.1 передача субпідряднику генпідрядником фронту робіт;

5.2.2 сплата генпідрядником субпідряднику авансу в обсягах і терміни. Обумовлені сторонами.

Днем закінчення виконання робіт по даному Договору вважається день передачі виконаних робіт за відповідним актом, яка здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту фактичного завершення робіт (п. 5.3 Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у Національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, зазначений у цьому Договорі (п. 6.1 Договору).

У пункті 6.2 Договору сторонами було погоджено, що першочерговий аванс на початок виконання робіт генпідрядник перераховує у розмірі 30% договірної ціни після підписання сторонами цього Договору.

Остаточна оплата фактично виконаних робіт у розмірі 70% договірної ціни здійснюється генпідрядником на підставі погодженого сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт у строк протягом 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт (п. 6.3 Договору).

У відповідності до п. 19.1 Договору даний Договір вступає в дію та вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками уповноваженими представника обох сторін та діятиме до 31.08.2019. Зобов`язання сторін за Договором, що виникнуть до моменту його припинення та які не будуть погашені, повинні бути виконані відповідною стороною у повному обсязі у строки та на умовах Договору. Таке виконання непогашених зобов`язань не тягне за собою відновлення або продовження дії даного Договору.

03.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" кошти у розмірі 15 000,00 грн. згідно платіжного доручення №132 від 03.06.2019 з призначенням платежу - передплата за монтажні роботи згідно Договору №2 від 25.04.2019.

Згідно акту №16 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" прийнято підрядні роботи, передбачені Договором, вартістю 50 280,01 грн.

01.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" кошти у розмірі 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №143 від 01.07.2019 з призначенням платежу - оплата за монтажні роботи згідно Договору №2 від 25.04.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором в частині оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" підрядних робіт в повному обсязі, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" виникла заборгованість у розмірі 25 280,01 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 6 301,99 грн., 3% річних у розмірі 705,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 533,41 грн., нарахованих за період з 05.07.2019 по 08.06.2020.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з акту №16 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року субпідрядником було виконано та передано, а підрядником було прийнято будівельно-монтажні роботи, передбачені Договором, на загальну суму 50 280,01 грн.

Вказаний акт підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" 30.06.2019, та уповноваженим представником та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" 01.07.2019.

Таким чином, фактично роботи були виконані та передані відповідачу 01.07.2019.

Частинною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У пункті 6.2 Договору сторонами було погоджено, що першочерговий аванс на початок виконання робіт генпідрядник перераховує у розмірі 30% договірної ціни після підписання сторонами цього Договору.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що остаточна оплата фактично виконаних робіт у розмірі 70% договірної ціни здійснюється генпідрядником на підставі погодженого сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт у строк протягом 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем на виконання п. 6.2 Договору в частині внесення попередньої оплати (авансу) за роботи 03.06.2019 було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" кошти у розмірі 15 000,00 грн. згідно платіжного доручення №132 від 03.06.2019.

Крім того, в той самий день, коли представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" було підписано та скріплено печаткою акт №16 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року, - 01.07.2019 відповідачем було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" кошти у розмірі 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №143 від 01.07.2019.

Таким чином, відповідачем було частково оплачено виконані позивачем згідно Договору роботи, а саме в сумі 25 000,00 грн.

У відповідності до пункту 6.3 Договору генпідрядник повинен був в повному обсязі оплатити виконані субпідрядником роботи у строк протягом 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт, тобто до 08.07.2019 включно.

За таких обставин, враховуючи загальну вартість виконаних позивачем робіт за Договором (на суму 50 280,01 грн.) та розмір сплачених відповідачем коштів (25 000,00 грн.), у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" виникла заборгованість з оплати виконаних позивачем за Договором робіт у розмірі 25 280,01 грн.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано, доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" Товариству з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" коштів у розмірі 25 280,01 грн. та відповідно станом на 09.07.2020 відповідач прострочив виконання свого зобов`язання.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" за Договором у розмірі 25 280,01 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем нараховано за період з 05.07.2019 по 08.06.2020 до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" пеню у розмірі 6 301,99 грн., 3% річних у розмірі 705,55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 533,41 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у змісті позовної заяви вказує, що нарахування пені відповідачу за прострочення виконання своїх зобов`язань з поставки товару слід здійснювати з 05.07.2019, однак суд не погоджується з такими твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" з огляду на наступне.

У відповідності до п. 6.3 Договору генпідрядник повинен в повному обсязі оплатити виконані субпідрядником роботи у строк протягом 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Визначення поняття "банківський день" наявне у п.п. 6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України №514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Тобто, банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Рішенням Правління Національного банку України №249-рш від 01.04.2019 "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв`язку з перенесенням робочих днів у 2019 році" визначено робочі дні для банків, однак даним рішенням не передбачено, що 06.07.2019 та 07.07.2019 (субота і неділя) є робочими днями для банків, а відтак останні не вважаються банківськими днями.

Згідно п. 5.3 Договору днем закінчення виконання робіт по даному Договору вважається день передачі виконаних робіт за відповідним актом.

Акт №16 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року було підписано представником та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" 01.07.2019, отже спірні роботи є прийнятими відповідачем 01.07.2019.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, оскільки відповідачем було прийнято роботи 01.07.2019, то перебіг строку на оплату виконаних робіт відповідно до приписів статті 253 Цивільного кодексу України слід обраховувати з 02.07.2019 та п`ятим банківським днем у такому випадку є 08.07.2019, оскільки 6 та 7 липня 2019 року (субота та неділя відповідно) не є банківськими днями.

Також виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати виконаних робіт починаючи з 09.07.2019 (наступний день за останнім днем встановленого терміну плати).

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, - 09.07.2019, а також визначеної позивачем дати, до якої підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні втрати - 08.06.2020, а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" 3% річних у розмірі 697,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 553,41 грн.

В іншій частині нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" 3% річних у розмірі 8,31 грн. (705,55 грн. - 697,24 грн.) обраховані неправомірно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, законодавством визначено механізм нарахування та сплати пені, однак залишено на врегулювання сторін питання про встановлення такого обов`язку та розміру пені в договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №911/1189/19.

Відтак, за змістом наведених положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Оскільки законодавством не встановлено обов`язку та умов сплати пені за порушення грошових зобов`язань боржником з оплати кредитору виконаних підрядних робіт у правовідносинах між суб`єктами господарювання приватної форми власності, що не належать до державного сектора економіки, в той час як положення Договору не містять умов, якими встановлюється обов`язок та розмір нарахування пені за невиконання генпідрядником своїх зобов`язань перед субпідрядником з оплати виконаних робіт, то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача такої штрафної санкції як стягнення пені, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" підлягають частковому задоволенні, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25 280,01 грн., 3% річних у розмірі 697,24 грн. та інфляційні втрати у розмірі 533,41 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 86, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енерджи" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 7/11; ідентифікаційний код 41983383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-33" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 42; ідентифікаційний код 40992638) суму боргу у розмірі 25 280 (двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 697 (шістсот дев`яносто сім) грн. 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 533 (п`ятсот тридцять три) грн. 41 коп. та судовий збір у розмірі 1 697 (одна тисяча шістсот дев`яносто сім) грн. 86 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко