Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/9106/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2020Справа № 910/9106/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом

про стягнення 863107,90 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС ДП НАЕК Енергоатом про стягнення 863107,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач порушив умови укладеного Договору поставки продукції №335(3)19УК/33-121-01-19 від 30.07.19-08367 від 12.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 826960 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 16962,43 грн 3% річних та 19185,47 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 відкрито провадження у справі №910/9106/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.07.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.07.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 29.07.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 24.07.2020.

20.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що строк оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ - 637910 грн не настав, в зв`язку з чим, здійснення платежу є правом, а не обов`язком відповідача. Окрім того, відповідач зазначив, що невірне визначення позивачем строку виконання оплати поставленої продукції спричинило неправомірне нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

23.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача щодо невірного визначення позивачем строків оплати частини вартості поставленої продукції в розмірі суми ПДВ, яка складає 637910 грн, у наслідок яких неправомірно було нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмежено відповідальністю Текстиль - Контакт (позивач, постачальник) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом ВП Запорізька АЕС (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки продукції № №335(3)19УК/33-121-01-19 від 30.07.19-08367 від 12.07.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно з специфікацією.

Відповідно до п. 1.3 договору, строк поставки продукції: серпень-жовтень 2019 року.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість договору складає: 3189550 грн (три мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень) крім того ПДВ 637910 грн, разом 3827460 грн (три мільйони вісімсот двадцять сім тисяч чотириста шістдесят гривень).

Постачальник зобов`язаний вказувати в податковій накладній позначення одиниці вимірювання продукції, що надається за Договором, згідно з вимогами Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку , ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну за формою, визначено чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.15 складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженого платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом строку, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і дії протягом 12 місяців з моменту підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 3827460 грн, з яких 637910 грн ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №17578 від 20.08.2019 та копією товарно-транспортної накладної серія 12ААЗ №784780 від 20.08.2019. Вказані видаткова та товарно-транспортна накладна підписані уповноваженими представниками обох сторін. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 826960 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2019 по 04.05.2020 який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що 30.08.2019 позивач зареєстрував податкову накладну №1479 від 20.08.2019 на загальну суму 637910 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних та направив її відповідачу 10.09.2019.

Враховуючи зміст положення п. 3.2. договору, сторони погодили, що розрахунок за продукцію, поставлену відповідно п.1.1. договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на протязі 45 календарних днів з моменту поставки всієї продукції. Оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЕРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Окрім того, у відповіді на претензію позивач №28-23/12624 від 15.06.2020 відповідач визнав існуючу заборгованість, зазначивши, що залишок коштів за продукцію поставлену за договором №335(3)19УК, не сплачений у зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків атомних електростанцій та дефіцитом коштів за відпущену електроенергію. Платіж на суму 826960 грн заявлений до резерву платежів в системі планування управління ресурсами відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк оплати товару крім ПДВ, з урахуванням положень п.3.2 договору, настав 03.10.2020, а суми ПДВ з 10.09.2020.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 826960 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16962,43 грн трьох відсотків річних та 19185,47 грн інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі у межах заявлених позивачем сум трьох відсотків в розмірі 16962,43 грн та інфляційних втрат в розмірі 19185,47 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності направлення йому зареєстрованої податкової накладної та як наслідок ненастання строку оплати частини заборгованості в розмірі ПДВ судом відхиляються з огляду на їх безпідставність, оскільки, матеріали справи свідчать, що позивачем у відповідності до умов договору та вимог законодавства було направлено податкову накладну відповідачу.

Окрім того, у відповіді на претензію від 15.06.2020 №28-23/12624 відповідач визнав заборгованість, зазначивши, що заборгованість за продукцію не сплачений у зв`язку з обмеження роботи енергоблоків та дефіцитом грошових коштів, а платіж на суму 826960 грн заявлений до резерву платежів в системі планування управління ресурсами ДП НАЕК Енергоатом .

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт (02152, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 2; ідентифікаційний код 32043747) 826960 (вісімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. заборгованості, 19185 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн 47 коп. інфляційних втрат та 16962 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят два) грн 43 коп. трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 12946 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 47 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 18.09.2020

Суддя Я.В. Маринченко