Рішення

від 17.09.2020 по справі 912/1789/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 рокуСправа № 912/1789/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1789/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс", 08129, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 7

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім", 25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 8

про стягнення 250 515,91 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" про стягнення 250 515,91 грн з яких: 215 741,04 грн основний борг, 5 675,52 грн 5% річних, 29 099,35 грн пеня, а також 6 257,74 грн судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару № АФ-107-19 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 02.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1789/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2020 о 14:30 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Разом з тим, суддю Колодій С.Б., в провадженні якої перебувала справа №912/1789/20 звільнено з посади судді, за її заявою про відставку, рішенням Вищої Ради правосуддя від 04 червня 2020 року №1723/1519/20, у зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду № 139 від 09.06.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1789/20, за результатами якого справу призначено судді Поліщук Г.Б.

Ухвалою від 09.06.2020 справу №912/1789/20 прийнято до свого провадження суддею Поліщук Г.Б.

19.06.2020 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву на позов. Дане клопотання мотивоване встановленням на території України з 12.03.2020 по 31.07.2020 карантину.

Ухвалою від 24.06.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" в задоволенні клопотання від 19.06.2020 в частині продовження строку на подання відзиву на позову, задоволено клопотання відповідача від 19.06.2020 в частині відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання у даній справі на 29.07.2020 о 11:00 год.

23.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. У відзиві відповідач посилається на пункт 10.1. Договору поставки товару №АФ-107-19 від 02.05.2019, який передбачає, що будь-які невідповідності, суперечності або претензії, що випливають з цього договору або у зв`язку з цим договором, які не можуть бути усунені за взаємною згодою сторін протягом 30 днів після дати, на яку одна сторона надіслала іншій стороні повідомлення про таку суперечність, повинні вирішуватись у відповідності з чинним законодавством України. За твердженням відповідача даним пунктом сторони фактично визначили обов`язковий для себе досудовий порядок врегулювання спору. Проте, позивач не звертався до відповідача ні з претензією, ні з будь-яким іншим листом, в якому б виклав свої претензії. Тому на дату звернення з позовом в позивача не були порушені права та в нього не виникло право на судовий захист.

Ухвалою від 29.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі №912/1789/20 на 26.08.2020 на 15:00 год., встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.

06.08.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти позиції відповідача, викладеної у відзиві. Позивач зазначає, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

25.08.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи №912/1789/20 без участі його представника.

Ухвалою від 26.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №912/1789/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2020 о 15:30 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 26.08.2020, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25014, м. Кропивницький, проспект Інженерів, буд. 8.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх копії до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі.

У судовому засіданні 17.09.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

02.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" укладено Договір поставки товару №АФ-107-19 (далі - Договір, а.с. 7-11), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується продати і передати, а Покупець купити і прийняти продукцію, якою є засоби захисту рослин та мікродобрива, що надалі іменуватимуться "Товар".

Кількість та номенклатура Товару вказуються у Додатках до даного Договору (пункт 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору Товар постачається партіями на підставі окремих Додатків до даного Договору, які є невід`ємною його частиною.

Строк поставки визначається у Додатках до даного Договору (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, визначених, даним Договором за адресою, вказаною у Додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.5. Договору разом з Товаром Постачальник надає наступні документи: рахунок-фактуру та видаткову накладну.

Ціна та загальна вартість кожної окремої партії Товару визначається у відповідному окремому Додатку, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата товару, що поставляється у відповідності з умовами цього Договору, визначається в Додатках до цього Договору.

Покупець оплачує вартість Товару на підставі рахунку-фактури, сформованого Постачальником на підставі відповідного укладеного Додатку до Договору та направленого у вигляді сканованої або факсимільної копії - на електронну адресу або факс Покупця, та у вигляді письмового документа - на поштову адресу Покупця. Рахунок-фактура має містити відбиток печатки Постачальника та підпис головного бухгалтера або іншої уповноваженої особи Постачальника (пункт 5.2. Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем:

- по кількості - відповідно до видаткової накладної;

- по якості - відповідно до якості, вказаної в сертифікаті якості (аналізу) відповідної державної установи.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до моменту повного їх виконання Сторонами (пункт 13.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

02.05.2019 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №1 до Договору №АФ-107-19 від 02.08.2019 (а.с. 12), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Товар загальною вартістю 230 208,00 грн з ПДВ.

Згідно пункту 3 даного Додатку Покупець оплачує Товар, що поставляється у відповідності з умовами цього Договору, шляхом безготівкового перерахування платежів на рахунок Постачальника наступним чином: - 100% оплата до 15 жовтня 2019 року.

Пунктом 5 Додатку визначено, що строк поставки Товару: Товару, який є в наявності на складі Постачальника, - протягом 10 календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки на відвантаження Товару. Відсутність письмової заявки від Покупця на отримання Товару та неотримання Товару в термін до 30 травня 2019 року тлумачиться сторонами як відмова від отримання Товару у розумінні п. 8.3. Договору.

Виконуючи умови Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" поставило відповідачу Товар, передбачений Додатком №1 від 02.05.2019, що підтверджується наступними видатковими накладними: №28 від 03.05.2019 на суму 117 048,00 грн та №27 від 03.05.2019 на суму 113 160,00 грн (а.с. 14, 15).

Проте, за твердженням позивача жодних платежів від Покупця в рахунок поставленого Товару не надходило, за виключенням суми коштів, отриманих у якості оплати від Покупця за Товар, поставлений на підставі Додатку №3 до Договору.

28.05.2019 між позивачем та відповідачем підписано Додаток №3 до Договору №АФ-107-19 від 02.08.2019 (а.с. 13), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Товар загальною вартістю 14 466,96 грн з ПДВ.

Згідно пункту 3 даного Додатку Покупець оплачує Товар, що поставляється у відповідності з умовами цього Договору, шляхом безготівкового перерахування платежів на рахунок Постачальника наступним чином: - 100% передоплата.

Пунктом 5 Додатку визначено, що строк поставки Товару: Товару, який є в наявності на складі Постачальника, - протягом 10 календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки на відвантаження Товару. Відсутність письмової заявки від Покупця на отримання Товару та неотримання Товару в термін до 30 червня 2019 року тлумачиться сторонами як відмова від отримання Товару у розумінні п. 8.3. Договору.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №40 від 28.05.2019 на суму 14 466,96 грн (а.с. 17), який за твердження позивача було оплачено повністю.

Позивачем поставлено відповідачу Товар, передбачений Додатком №3 від 28.05.2020 на загальну сум 14 466,96 грн.

Разом з тим, у вересні 2019 року Покупець звернувся до позивача з Листом про повернення товару, поставленого згідно Додатку №3 від 28.05.2019 на суму 14 466,96 грн, у зв`язку з відмовою кінцевого споживача. У листі відповідач просив оплату по рахунку в сумі 14 466,96 грн зарахувати в оплату заборгованості згідно рахунку №29 від 02.05.2019 (а.с. 18-19).

Враховуючи зазначене, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" перед позивачем становить 215 741,04 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті Товару і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті господарський суд враховує наступне.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу товару на загальну суму 230 208,00 грн.

Проте, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 14 466,96 грн. Вартість неоплаченої продукції становить 215 741,04 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Судом відхиляються твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що оскільки позивач не звертався до відповідача з претензією, то на дату звернення з позовом у позивача не були порушені права та у нього не виникло право на судовий захист.

Суд погоджується з позицією позивача, що не застосування сторонами заходів досудового врегулювання спору не свідчить про відсутність факту порушення прав позивача за договором та не позбавляє позивача на звернення до суду з даним позовом.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Передбачений договором порядок вирішення суперечностей між сторонами є факультативним способом вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору поставки №АФ-107-19 від 02.05.2019, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 215 741,04 грн є обґрунтованими.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.5. Договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за даним Договором Покупець на вимоги Постачальника має сплатити йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення зобов`язання, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Згідно пункту 8.7. Договору нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання зобов`язань за даним Договором не обмежуються строком шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та припиняється в день повного виконання стороною зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29 099,35 грн за період з 16.10.2019 по 24.04.2020.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем в позовній заяві (а.с. 2), господарський суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 29 032,97 грн пені за період з 16.10.2019 по 24.04.2020. В іншій частині стягнення пені господарський суд відмовляє, у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" 5 675,52 грн 5% річних за період з 16.10.2019 по 24.04.2020.

Частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, є іншим розміром процентів в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому, сплата процентів річних від простроченої суми не є штрафною санкцією та відрізняється від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування чужими грошовими коштами.

У пункті 8.4. Договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за даним Договором на вимогу Постачальника Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на підтвердження матеріалами справи порушення відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого Товару, вимога позивача про нарахування 5% річних на прострочену суму є правомірною.

Перевіривши розрахунок 5% річних, наведений позивачем у позовній заяві (а.с.ю2), суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5 665,00 грн 5% річних. В іншій частині стягнення 5% річних суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання зазначених вище норм чинного законодавства позивачем додано до позовної заяви копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №37-20 від 21.04.2020 (а.с. 49-51), укладеного між Адвокатським бюро "Сергія Потьомкіна" (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" (Клієнт).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання здійснювати захист Клієнта, його представництво або надавати йому інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та відшкодувати фактичні витрати, здійснені Адвокатським бюро, що необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі. Безпосереднє виконання взятих на себе зобов`язань від імені Бюро здійснюватиметься Адвокатом Потьомкіним Сергієм Олексійовичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КВ№000267, видане 13 серпня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 30.07.2018 року №1500).

Ціна Договору визначається як сума вартості усіх послуг, наданих Бюро Клієнту на підставі даного Договору та Додатків до нього, що є невід`ємною його частиною (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 3.2. Договору гонорар є формою винагороди Бюро за надання правової (правничої) допомоги Клієнту. За правову (правничу) допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Бюро винагороду (гонорар). Розмір винагороди Бюро при наданні правової (правничої) допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в Додатках до цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за результатами надання правової (правничої) допомоги Бюро складає Акт приймання-передачі наданих послуг в двох примірниках, по одному для кожної зі Сторін, та надає або надсилає його для підписання Клієнту.

В Акті приймання-передачі наданих послуг вказується обсяг наданих послуг, їх ціна та загальна вартість. Підписанням Акту приймання-передачі Сторони підтверджують, що не мають одна до одної претензій щодо наданих послуг (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взятих на себе Сторонами зобов`язань - до моменту повного їх виконання.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

21.04.2020 між сторонами підписано Додаток №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №37-20 (а.с. 52), відповідно до пункту 1 якого Клієнт доручає, а Бюро зобов`язується надати наступні види правової (правничої) допомоги: представництво інтересів Клієнта з питань стягнення заборгованості, пені, відсотків річних, штрафів, інфляційних втрат та інших коштів з ТОВ "Люкс-Агрохім".

У пункті 2 Акту Сторонами обумовлено ціни за одиницю робіт (послуг), виконаних (наданих) Бюро в межах надання правової допомоги, обумовленої у п. 1 даного Додатку.

Згідно пункту 3 Додатку №1 детальний розрахунок вартості наданих послуг буде здійснений на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг виходячи з цін на послуги, зазначених в даному Додатку до Договору.

На виконання зазначених пунктів договору позивачем надано до матеріалів справи Акт надання послуг №040 від 24.04.2020 на суму 2 500,00 грн (а.с. 54).

За наданні послуги Бюро виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" рахунок на оплату №040 від 24.04.2020 на суму 2 500,00 грн (а.с. 53).

Позивачем оплачено вищевказаний рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями №47 від 29.04.2020 на суму 2 500,00 грн (а.с. 56).

Господарський суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не заявив про зменшення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, господарський суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" 2 500,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу у справі №912/1789/20.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" (25014, м. Кропивницький, вул. Інженерів, 8, ідентифікаційний код 38268425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" (08129, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 7, ідентифікаційний код 31355804) 215 741,04 грн основного боргу, 5 665,00 грн 5% річних, 29 032,97 грн пені, а також 3 756,59 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на правничу правову допомогу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс" за адресою: 08129, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 7; Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-Агрохім" за адресою: 25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 8.

Повне рішення складено 18.09.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук