Рішення

від 07.09.2020 по справі 913/196/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м.Харків Справа №913/196/20

Провадження №16/913/196/20

За позовом фізичної особи-підприємця Синігівської Тетяни Євгеніївни, м.Рубіжне Луганської області

до дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рубіжанської міської ради Луганської області , м.Рубіжне Луганської області

про визнання договору недійсним

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

позивач (в режимі відеоконференції): Синігівська Т.Є., паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 11.11.1999;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (в режимі відеоконференції): Дугін Е.В., представник за довіреністю від 02.01.2020 №б/н,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання договору оренди від 01.01.2018 №83, укладеного між фізичною особою-підприємцем Синігівською Тетяною Євгеніївною та дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств недійсним та не маючим ніяких правових наслідків.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.05.2020 відкрито провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у даній справі призначено на 19.05.2020 о 15 год. 00 хв.

Від позивача 13.05.2020 на адресу господарського суду Луганської області надійшло письмове клопотання від 12.05.2020 №б/н про проведення підготовчого судового засідання 19.05.2020 о 15 год. 00 хв. у даній справі у режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити Рубіжанському міському суду Луганської області за адресою: 93010, м.Рубіжне, Луганська обл., вул.Мира, 34.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.05.2020 клопотання позивача задоволено.

У судове засідання 19.05.2020 прибув позивач.

Від відповідача через канцелярію суду надійшла заява від 14.05.2020 №б/н про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв`язку із введенням на території України карантину.

У судовому засіданні позивач - ФОП Синігівська Т.Є. повідомила суд, що після закінчення строку дії оспорюваного договору - 31.12.2018, вона продовжує здійснення своєї підприємницької діяльності на торгівельному місці.

Для надання додаткового часу відповідачу подати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив, враховуючи заяву відповідача, суд відклав підготовче судове засідання на 09.06.2020.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.06.2020 суд задовольнив клопотання позивача про проведення підготовчого судового засідання 09.06.2020 у режимі відеоконференції.

У судове засідання 09.06.2020 прибув повноважний представник відповідача.

Через технічну несправність системи відеоконференцзв`язку, провести судове засідання за участю позивача у режимі відеоконференції не вдалося, про що зафіксовано в акті господарського суду Луганської області від 09.06.2020 №б/н.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 23.05.2020 №б/н, в якому відповідач проти позову заперечив з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що спірний договір може бути визнаний судом недійсним і припинитися тільки на майбутнє, а не з моменту укладення, як того вимагає позивач.

Крім того, відповідач вважає доводи позивача, що укладення спірного правочину було здійснено під впливом обману необґрунтованими, оскільки сторонами договору досягнуто усіх істотних умов, визначено ціну та строк дії договору на надання торгівельного місця.

Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на відсутність у ДП "Рубіжанський ринок" права користування земельною ділянкою за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд.94, оскільки зазначає, що рішенням Рубіжанської міської ради від 26.10.2016 №16/20 договір оренди земельної ділянки поновлено до 08.11.2026, на підставі цього укладено додаткову угоду, а відповідач продовжує сплачувати орендні платежі та необхідні податки.

Як вважає відповідач, відсутність державної реєстрації додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не припиняє права оренди відповідача.

Від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення на відзив відповідача від 04.06.2020 №б/н, в яких позивач стверджує, що з 2016 року жодного речового права на земельну ділянку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, з масиву якої відповідач надавав торгівельні місця у користування, ДП "Рубіжанський ринок" не має.

Як вказує позивач у запереченнях на відзив, додаткова угода від 14.11.2016, якою сторони поновили договір оренди земельної ділянки, укладений між ДП "Рубіжанський ринок" та Рубіжанською міською радою у 2006 році - не зареєстрована в передбаченому законодавством порядку.

Позивач також зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003, з якої відповідач надавав торгівельні місця в користування, припинила своє існування як об`єкт цивільних прав у 2016 році, а тому поновлення укладеного раніше між ДП "Рубіжанський ринок" і Рубіжанською міською радою договору оренди на думку відповідача неможливе.

Позивач зазначив, що рішенням Рубіжанської міської ради від 06.05.2020 №110/11 додаткова угода від 14.11.2016 про поновлення договору оренди земельної ділянки, була визнана нікчемною.

Крім цього, позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Луганської області від 19.05.2020, вказав, що відповідач порушив його права тим, що під наданням торгівельного місця у користування, відповідач надає земельну ділянку в суборенду, не має на неї жодного речового права та за яку позивач сплачує кошти без врахування калькуляції площі торгового місця.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.06.2020 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Рубіжанську міську раду Луганської області, та відклав підготовче судове засідання на 22.06.2020 для надання можливості третій особі висловити свою правову позицію щодо позову.

З метою дотримання процесуальних прав сторін та для надання можливості всім сторонам взяти участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалою господарського суду Луганської області від 16.06.2020 судове засідання 22.06.2020 було перенесено на 14 год. 00 хв. та заброньовано місця у Луганському окружному адміністративному суді та Рубіжанському міському суді Луганської області для проведення відеоконференцзв`язку за участю позивача та відповідача.

У судове засідання 22.06.2020 прибув позивач.

На виконання вимог ухвали суду від 09.06.2020, позивач через канцелярію суду надіслав заяву від 17.06.2020 №б/н без підпису, до якої, в якості доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів, долучив опис вкладення у цінний лист від 17.06.2020, в якому на адресу Рубіжанської міської ради Луганської області направлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на 1 аркуші.

Суд повторно зобов`язав позивача надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу Рубіжанської міської ради Луганської області: 93000, м.Рубіжне Луганської області, площа Володимирська, буд.2 та надати належні докази направлення до суду.

Ухвалою від 22.06.2020 суд, за власною ініціативою, для належної підготовки справи до розгляду по суті, продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, з 07.07.2020 до 05.08.2020 (включно), та відклав підготовче судове засідання на 21.07.2020 о 14 год. 00 хв.

У судове засідання 21.07.2020 (в режимі відеоконференції) прибув позивач та представник третьої особи.

Від ФОП Синігівської Т.Є. через канцелярію суду надійшло клопотання від 01.07.2020 №б/н, в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача надати відповіді на поставлені позивачем питання. У судовому засіданні, суд розглянув вказані питанні та дійшов висновку, що вони будуть вирішені судом під час розгляду спору по суті.

У вказаному клопотанні позивач висловив свою правову позицію тотожну, викладеній у запереченнях на відзив від 04.06.2020 №б/н.

Крім цього, від позивача надійшли докази вручення Рубіжанській міській раді Луганської області копії позовної заяви з доданими до неї документами, а саме: супровідний лист із відміткою про вручення від 14.07.2020 вх.№4853/1871-009.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Від Рубіжанської міської ради Луганської області через канцелярію суду надійшли пояснення від 13.07.2020 №012-149/3464, в яких третя особа позов підтримує у повному обсязі з огляду на наступне.

Третя особа зазначає, що відповідно до абз.3 ст.13 "Правил торгівлі на ринках", торгівельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (утому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Як вказує третя особа, відповідно до спірного договору №14, торгівельна площа обладнана стаціонарною спорудою №6П, яка є власністю позивача.

Таким чином, на думку Рубіжанської міської ради, відповідач фактично передав позивачу у тимчасове платне користування ділянку місцевості - земельну ділянку, без будь-яких будівель і споруд для здійснення торгівельної діяльності.

Третя особа вважає, що відповідач уклав з позивачем договір суборенди земельної ділянки, приховавши його за умовами договору про надання торгових місць який, на думку Рубіжанської міської ради, є удаваним правочином.

Третя особа у поясненнях повідомляє, що у ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ не має належних прав на користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: м.Рубіжне Луганської області, вул.Визволителів, 94, з масиву якої відповідач надавав торгові місця у користування.

Третя особа зазначає, що між Рубіжанською міською радою Луганської області та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ 08.11.2006 було укладено договір оренди земельної ділянки №040642000125 площею 2,9810 га, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003. Рішенням Рубіжанської міської ради від 26.10.2016 №16/20 додатковою було вирішено поновити вказаний договір до 08.11.2020. Однак, у період часу з 08.11.2006 до 26.10.2016, земельна ділянка, розташована за адресою: м.Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, 94, зазнала змін, з її складу вилучено частину у розмірі 0,01179 га, тому для надання вказаної земельної ділянки в оренду, відповідачу необхідно було звернутися із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та надати його місцевій раді на затвердження.

На думку місцевої ради, відповідач набуває право на надання продавцям торгівельних місць у користування за умови наявності у нього права користування та розпорядження земельною ділянкою, відведеною за рішенням органу місцевого самоврядування під розміщення ринку. Тому, Рубіжанська міська рада Луганської області просить позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно приписів п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2020 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою від 30.07.2020 суд задовольнив клопотання позивача про проведення судового засідання 06.08.2020 в режимі відеоконференції.

У судове засідання 06.08.2020 прибув позивач.

Від третьої особи на електронну адресу суду надійшло клопотання від 05.08.2020 №024-022/3902 про розгляд справи без участі представника Рубіжанської міської ради.

Суд задовольнив вказане клопотання.

У зв`язку з тим, що спір, розгляд якого розпочато по суті не міг бути вирішений в судовому засіданні 07.08.2020, суд оголосив перерву в межах строків розгляду справи, встановлених ГПК України - до 07.09.2020.

У судове засідання 07.09.2020 прибув позивач та представник третьої особи.

У судовому засіданні 07.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді спору судом встановлено наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що у 2018 році між ДП "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (сторона 1, відповідач) та ФОП Синігівською Т.Є. (сторона 2, позивач) укладено договір від 01.01.2018 №83 на надання торгових місць (далі - договір на надання торгових місць) (т.1, а.с.13-14).

За умовами п.1.1. вказаного договору, сторона 1 зобов`язується, згідно умов вказаного договору, надати стороні 2 торгове місце площею 19 м 2 на території торгової площі ринку, який знаходиться за адресою: м. Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, 94 для встановлення тимчасової металічної конструкції - кіоска, контейнера, модуля, інших малих архітектурних форм - далі МАФ, як об`єкту торгівлі і організації торгового місця для торгівлі промисловими товарами.

Торгова площа у вказаному договорі - це частина території (площі) ринку, яка надається стороною 1 стороні 2 для встановлення кіосків, контейнерів, модулів, інших малих архітектурних форм - далі МАФ, як об`єкту торгівлі і організації торгового місця для продажу товарів.

Торгове місце на ринку - це торгова площа встановлених розмірів на торговій площі ринку, обладнана МАФ для здійснення стороною 2 продажу товарів (послуг) згідно плану території ринку.

Торгова площа обладнана тимчасовою нестаціонарною спорудою (МАФ) №304, право власності на яку має відповідач (п.1.2. договору на надання торгових місць).

Згідно п.1.8. договору на надання торгових місць, договір укладений строком на 12 місяців і діє з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно.

Плата за надання торгової площі визначена на підставі "Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування в торгових об`єктах, на ринках продажу продовольчих і непродовольчих товарів", затвердженого спільним наказом Мінекономіки, Держцінінспекції та Держкомпідприємництва, і складає 988 грн в місяць, у т.ч. ПДВ (п.2.1. договору на надання торгових місць).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що плата вноситься щомісяця до 10 числа місяця, за який справляється плата.

Плата може бути змінена стороною 1 в односторонньому порядку в рамках чинного законодавства за 20 днів до її зміни (п.2.3. договору).

Договір може бути пролонгований, що письмово оформляється сторонами не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору (п.8.6. договору).

Факт передачі торгового місця зафіксовано в акті прийняття-передачі торгових місць від 01.01.2018, який підписано позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень та є невід`ємною частиною договору на надання торгових місць (т.1, а.с.15).

Позивач звертається з даним позовом до суду та просить визнати договір від 01.01.2018 №83 на надання торгових місць недійсним з моменту укладення. За твердженням позивача, договір на надання торгового місця було укладено ним під впливом обману зі сторони ринку. Позов мотивовано тим, що відповідач фактично надавав позивачеві земельну ділянку для розміщення МАФ і для ведення торговельної діяльності в той час, коли у відповідача були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку під ринком.

Позивач додає до позову лист Рубіжанської міської ради від 23.09.2019 №001-003/3566, в якому вказано, що з 2016 року земельна ділянка на якій розташовані торгові приміщення підприємців за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94, знаходиться у власності територіальної громади м. Рубіжне в особі Рубіжанської міської ради Луганської області, а відповідач не має чинного договору оренди вищевказаної земельної ділянки, не має права використовувати її для своєї підприємницької діяльності та отримувати плату за її використання.

Також до позовоу додано лист Рубіжанської міської ради Луганської області від 18.03.2020 №013-030/1446 (т.1, а.с.9), в якому вказано інформацію про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на користування землею, на якій розміщено ринок в м. Рубіжне.

Протягом розгляду справи позивач надав листа Рубіжанської міської ради Луганської області від 04.06.2020 №012-009/2713, адресованого ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ з вимогою невідкладно повернути земельну ділянку під ринком до комунальної власності (т.1, а.с.130-131).

Таким чином, позивач вважає себе обманутим адміністрацією (керівництвом) Рубіжанського ринка при укладанні 01.01.2018 року договору на надання торгового місця, на підставі якого позивач займав торгове місце на ринку і проводив торгову діяльність. Обманом позивач називає ту обставину, що ринок (відповідач) не повідомив позивача про відсутність правовстановлюючих документів у відповідача на земельну ділянку під ринком, і просить визнати договір недійсним (предмет спору).

Як наслідки обману, про який позивач дізнався перед зверненням до суду з цим позовом, позивач вказує відсутність оплати за використання ним торгового місця за спірним договором протягом частини 2019 року та 2020 року на користь відповідача.

Також з позовної заяви, з численних пояснень позивача вбачається, що позивач продовжує користуватися торговельним місцем для здійснення своєї підприємницької діяльності, але, стверджує позивач, відповідач не надає будь яких послуг за спірним договором, що позивач вважає підставами даного позову .

Позивач надав до справи докази оплати грошових коштів, що позивач підтверджує довідкою від 23.05.2020 №72 за підписом директора ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ, з якої вбачається, що у 2018-2019 роках ФОП Синігівська вносила плату за торгове місце (т.1, а.с.91) та квитанціями з призначенням платежу "земельний податок з фізичних осіб" та "плата за землю" від 06.05.2019 №103, 31.12.2019, 06.07.2020 №№68,69 (т.1, а.с.231,232).

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що між сторонами спору досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору на надання торгового місця у користування, а укладений договір не суперечить нормам ЦК України.

Крім цього, на думку відповідача, він продовжує користуватися земельною ділянкою за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 для розміщення ринку, сплачує плату за місце та податки, а відсутність державної реєстрації додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди не припиняє права оренди земельної ділянки.

Відповідач в підтвердження доводів, викладених у відзиві, додає свідоцтво №96, з якого вбачається, що дочірньому підприємству "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств на праві колективної власності належить об`єкт нерухомого майна - Рубіжанський ринок (м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94).

Відповідач додає до відзиву договір оренди землі від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, укладений між Рубіжанською міською радою (орендодавець, третя особа) та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ (відповідач, орендар) на підставі рішення Рубіжанської міської ради від 27.09.2006 №9/22 (далі - договір оренди).

Договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору оренди).

Щомісячна орендна плата становить 7065,15 грн (п.9 договору оренди).

Пунктами 14, 15 договору оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення ринку, цільове призначення земельної ділянки згідно УКЦВЗ - землі ринкової інфраструктури, код 1.11.4.

Згідно рішення Рубіжанської міської ради від 26.10.2016 №16/20, наданого відповідачем до відзиву, поновлено договір оренди землі від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) площею 2,9613 га (менша площа, ніж була), розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 для розміщення ринку.

Пунктом 2 вказаного рішення ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ зобов`язано укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди (т.1, а.с.84).

На виконання вказаного рішення між третьою особою та позивачем укладено додаткову угоду від 14.11.2016, якою строк дії договору оренди землі поновлено до 08.11.2026 року (т.1, а.с.85).

Але, додаткова угода до договору оренди землі не зареєстрована у встановленому законом порядку, у звязку з чим між ринком та міською радою виник спір про повернення землі до комунальної власності, який вирішує адміністративний суд. З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Рубіжанський ринок" та третьою особою в порядку адміністративного судочинства розглядається спір про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про відмову у наданні в оренду земельної ділянки під розміщення ринку.

Відповідач додає довідку Головного управління ДПС у Луганській області від 20.11.2019 №2004/110/12-32-51-04, в якій вказано, що за період 2017-2019 років, заборгованість по орендній платі за землю у ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ, відсутня (т.1, а.с.100).

Третя особа - Рубіжанська міська рада - позов підтримує у повному обсязі.

Третя особа вважає, що відповідач уклав з позивачем договір суборенди земельної ділянки, приховавши його за умовами договору про надання торгових місць, який, на думку Рубіжанської міської ради, є удаваним правочином.

На думку місцевої ради, відповідач набуває право на надання продавцям торгівельних місць у користування за умови наявності у нього права користування та розпорядження земельною ділянкою, відведеною за рішенням органу місцевого самоврядування під розміщення ринку. Тому, Рубіжанська міська рада Луганської області просить позов задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Предметом спору у справі є визнання недійсним договору на надання відповідачем позивачеві торгового місця на ринку в м. Рубіжне, оскільки даний договір укладено позивачем під впливом обману зі сторони відповідача.

Підставами даного позову є відсутність у відповідача правовстановлюючих документів, оформлених у встановленому законом порядку, на земельну ділянку під територією ринку та невиконання відповідачем своїх обов`язків по наданню послуг позивачеві, як встановлено договором на надання торгового місця.

Позов вмотивовано приписами ст.ст. 203, 230, 759 ЦК України.

Правовідносини сторін в сфері надання та використання торгового місця на ринку для ведення підприємницької діяльності в сфері торгівлі промисловими товарами врегульовані спірним договором, Правилами ведення торгівлі на ринках, затвердженими наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України та Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105, Положенням про основні вимоги до організації діяльності продовольчих непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМУ від 29.07.09 №868, Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 278, з внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.10 №557, нормами ЦК України (ст.ст.626,628,629).

Позивач не є землекористувачем в розумінні приписів Земельного кодексу України. Документи на площу земельної ділянки, яку займає власність позивача (МАФ), у позивача відсутні.

Звернення до суду мотивовано порушенням цивільних прав позивача при веденні підприємницької (торгової) діяльності по продажу промислових товарів у власному приміщенні на території ринку м. Рубіжне.

Частиною 5 ст.55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

В даному спорі позивач вважає свої права порушеними в результаті введення його в оману відповідачем при укладенні та виконанні сторонами спірного договору на надання торгового місця від 01.01.2018 №14, у зв`язку з чим позивач просить визнати договір недійсним.

Предметом спірного договору є торгівельне місце, площею 19 кв.м . на території торгівельної площі ринку, що знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул.Визволителів, 94 для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм - далі "МАФ", як об`єкту торгівлі продовольчими промисловими товарами.

Метою договору є законне перебування на території ринку ФОП Синігівської Т.В. та надання їй можливості, як підприємцю, здійснювати свою господарську діяльність відповідно до умов укладеного договору, а саме - здійснення торгівлі промисловими товарами у власному кіоску (МАФ), (п.1.1. договору на надання торгового місця).

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами ), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 230 ЦК України визначено, що, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом частини 1 статті 229 ЦК України, до якої відсилає стаття 230 ЦК України, істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин ).

У вирішенні даного спору про визнання правочину недійсним на підставі статті 230 ЦК України суд виходив з того, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Під порушенням прав і охоронюваних законом інтересів позивача слід розуміти неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе (призводить) до звуження належного йому блага.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 у справі №3-11гс14, постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №911/1382/18.

Аналізуючи вказані норми права і фактичні правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позивач, шляхом укладення спірного договору одержав все, на що він розраховував - позивач отримав право вести свою підприємницьку торгову діяльність без будь яких обмежень на території ринку у власному приміщенні.

Правовідносини між ринком та міською радою з приводу оформлення додаткової угоди на продовження строку дії договору оренди землі під ринком, а також судові процеси в адміністративному та господарському судах між цими суб`єктами, в яких предметом спору є земельна ділянка під ринком, і рішення органа місцевого самоврядування з цього приводу, ніяким чином не впливають на ведення позивачем підприємницької діяльності по торгівлі промтоварами на території ринку, не порушують і не обмежують прав та законних інтересів позивача, не мають відношення до виконання сторонами даного спору до спірного договору.

Отже, дані обставини не є істотними в розумінні ст.230 ЦК України, не перешкоджали і не перешкоджають вчиненню та виконанню договору про надання торгового місця сторонами, що його уклали - позивачем та відповідачем.

Суд враховує те, що сторони спірного договору, при його укладанні погодили між собою всі умови для надання та прийняття торгового місця для ведення торговельної діяльності промтоварами на території ринку, а в подальшому сторонами були вчинені дії, спрямовані на його реальне виконання. Позивач здійснював і продовжує здійснювати свою підприємницьку діяльність на відведеному йому торговому місці, сплачував грошові кошти за торгове місце в 2018-2019 роках і в 2020 році сплачує плату за землю.

Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна спростовувати даний висновок суду і підтвердити наявність обставин, які можуть перешкоджати сторонам договору про торгове місце виконувати цей правочин. Відсутні також докази про порушення або обмеження прав і законних інтересів позивача в результаті укладення договору на торгове місце під впливом обману.

За таких обставин вимоги позову і правова позиція Рубіжанської міської ради є необґрунтованими і у суду відсутні підстави для підтвердження наявності умислу в діях відповідача ввести в обман позивача при укладенні спірного договору, а тому немає підстав для визнання оспорюваного договору недійсними за ст.230 ЦК України.

При правовій оцінці спірного договору суд виходив з приписів норм ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина 1 статті 638 ЦК України).

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вказаний договір є договором про надання в оренду торгового місця за плату і про надання платних послуг ринком в розумінні п.п.19,20 Правил торгівлі на ринках. Договір сторін спору містить суттєві умови для договорів такого виду і відповідає приписам умовам п.п.19,20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України та Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105.

Також договір відповідає умовам примірного (типового) договору оренди торгового місця, встановленого постановою КМУ від 27.07.09 №868. Договір зазначає про місцезнаходження торгового місця, площу, опис торгового павільйону (МАФ), який знаходиться на торговому місці і є власністю позивача, порядок розрахунків та строк дії договору. Також договором встановлено перелік прав та обов`язків сторін і інші умови. Договір не містить умов, направлених на позбавлення чи обмеження позивача права вести підприємницьку діяльність по торгівлі товарами.

Спір з приводу невиконання або неналежного виконання сторонами спірного договору його умов повинен вирішуватись у судовому порядку. Або договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін на підставі умов самого договору і приписів цивільного законодавства. Невиконання однієї із сторін суттєвих умов договору не свідчить про наявність обману і не може бути підставою даного позову.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на позивача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 17.09.2020.

Суддя Р. Шеліхіна