Рішення

від 09.09.2020 по справі 915/2342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Справа № 915/2342/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши

за позовом: акціонерного товариства "Альфа-Банк" (вул Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, адреса для листування: пр. Степана Бандери, 9, корп. 4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073),

до відповідача 1: Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ" (вул. Степова, 5, с. Новогригорівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 23616637),

до відповідача 2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про : стягнення заборгованості,

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 08.11.2019 про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №CDMB000034 від 04.02.2019 в загальній сумі 509289,86 грн, з яких: за кредитом 466669,53 грн, за відсотками 42620,33 грн та витрат по сплаті судового збору 7639,35 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач 1 в порушення умов укладеного з банком (позивачем) Кредитного договору №CDMB000034 від 04.122019, не у повному обсязі повернув кредит та сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість.

Так як відповідач 2 є поручителем відповідача 1, та відповідає за невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором, звертаючись з даним позовом до суду позивач просить солідарно стягнути з відповідачів (позичальника та поручителя) заборгованість відповідача 1 за кредитним договором у загальному розмірі 509289,86 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2342/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Відповідно до приписів ч.6 ст.176 ГПК України, суд надіслав запит до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області щодо доступу до персональних даних відносно відповідача 2 - ОСОБА_1 .

10.12.2019 від Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області до суду надійшли відповідні відомості щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Новогригорівка.

Ухвалою суду від 10.12.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України щодо надіслання відповідачеві 1 копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 10.12.2019 позивачем отримано 16.12.2019, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення із штрихкодовим ідентифікатором 54001 38745020, 54001 38745038.

26.12.2019 позивачем надіслано до господарського суду супровідним листом за вих №40-19 від 24.12.2019 уточнену позовну заяву з доказами надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачеві за адресою місцезнаходження.

02.01.2020 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява із зазначенням адреси реєстрації відповідача 1, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 09.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04 лютого 2020 року о 10:30 год., встановлено сторонам процесуальні строки для надання суду заяв по суті справи.

04.02.2020 суд, не видаляючись до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 26 лютого 2020 року об 11:30 год.

26.02.2020 суд, не видаляючись до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у справі на 30 березня 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкладено підготовче засідання у справі без визначення дати судового засідання. Судом постановлено здійснити підготовче провадження у справі поза межами встановленого ч.3 ст.177 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", повідомити учасників справи про дату, час та місце підготовчого засідання додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 26.05.2020 підготовче засідання у справі призначено на 23.06.2020 о 10:40 год.

23.06.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 04 серпня 2020 року о 10:20 год.

04.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 09 вересня 2020 року об 11:10 год.

Заявою від 31.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглядати справу без присутності представника позивача.

Копії ухвал суду було направлено учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27, ч. 6 ст. 176 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с. 160-166).

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (з подальшими змінами і доповненнями) з 22 травня 2020 р. до 31 липня р. на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами та доповненнями) з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19) (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для обох відповідачів у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися, про причини ненадання відзиву суд не повідомили.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

09.09.2020 року судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.02.2019 між акціонерним товариством Альфа-Банк (далі - банк, позивач) та Фермерським господарством ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ (далі - позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір №CDMB000034 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у національній валюті у сумі 600000,00 грн на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього Договору, а позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором (п.1.1.).

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 27,25% річних.

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит банку частинами і у такі терміни:

а) 66666,50 грн - 03 червня 2019 року;

б) 66666,50 грн - 03 липня 2019 року;

в) 66666,50 грн - 03 серпня 2019 року;

г) 66666,50 грн - 03 вересня 2019 року;

ґ) 66666,50 грн - 03 жовтня 2019 року;

д) 66666,50 грн - 03 листопада 2019 року;

е) 66666,50 грн - 03 грудня 2019 року;

є) 66666,50 грн - 03 січня 2020 року;

ж) 66668,00 грн - 03 лютого 2020 року.

За умовами п. 6.1. Кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку, протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактично наданої кількості днів у місяці та році (метод факт/факт). При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Пунктом 6.2. Кредитного договору встановлено, що проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

За умовами п.п. 8.1., 8.2. Кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути банку кредит у термін, зазначений у пункті 1.3. цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим. Позичальник має право достроково повернути кредит або його частину без застосування до нього штрафних санкцій. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу банку повернути кредит достроково.

За умовами п. 9.2. Кредитного договору, надання кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3. цього Договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку МФО 300346.

Для цілей цього Договору днем надання кредиту вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Пунктом 9.3. Кредитного договору сторони погодили, що всі платежі позичальника за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів і т.д.) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунка позичальника на відповідний рахунок, зазначений у пункті 12.3. цього Договору.

Для цілей цього Договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу за цим Договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок.

Пунктом 10.2. Кредитного договору сторони погодили, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги у будь-якому із наступних випадків: повного або часткового прострочення повернення кредиту у термін, визначений згідно з пунктом 8.1. цього договору; повного або часткового прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії хоча б за один місяць та ін.

Згідно п.11.3. цей Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, належне виконання позичальником зобов`язань за цим Договором забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов`язань позичальника.

04.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ Альфа-Банк укладено договір поруки №CDMB 000034/1 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається за виконання Фермерським господарством ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору №CDMB000034/1 (ст.1.1. Договору поруки).

Пунктом 3.1. Договору поруки визначено, що боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у пункті 1.1. цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Згідно п. 3.2. Договору поруки передбачена пунктом 3.1. цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та/або законодавством України строки, зазначених у пункті 1.1. цього Договору.

За змістом п.5.2. цей Договір складений у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється 4 (чотири) роки з дати набуття чинності цим Договором.

Вказаний Договір поруки підписано фізичною особою ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання. забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-1, як позичальника, та відповідача-2, як поручителя, заборгованості по Кредитному договору №CDMB000034 від 04.02.2019.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду такі докази:

- Кредитний договір №CDMB000034 від 04.02.2019 (а.с. 7-12);

- Договір поруки №CDMB000034/1 від 04.02.2019 (а.с.13-14);

- Розрахунок заборгованості (а.с.171).

Відповідачі відзивів на позовну заяву суду не надали, наявність заборгованості не спростували.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як витікає з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Кредитного договору банком було надано позивальнику кредит у сумі 600000,00 грн.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням, позичальник належним чином умови Кредитного договору щодо повернення кредиту банку у розмірі та терміни, визначені п. 1.3. Кредитного договору не виконав, станом на 24.10.2019 прострочена заборгованість відповідача 1 по кредиту, з урахуванням часткового погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту та прострочених відсотків, становить 466669,53 грн, за відсотками - 42620,33 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання. що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником /учасниками/ відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт /зобов`язана сторона, у тому числі боржник/ зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта /виконати роботу. передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо/, або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт /управнена сторона, у тому числі кредитор/ має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії. а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. то звичайно ставляться. При цьому згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості відповідача 1 по тілу кредиту в сумі 466669,53 грн та по прострочених відсотках по кредиту в сумі 42620,33 грн обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ" (вул. Степова, 5, с. Новогригорівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 23616637) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (вул Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, адреса для листування: пр. Степана Бандери, 9, корп. 4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073) заборгованість за Кредитним договором №CDMB000034 від 04.02.2019 в розмірі 509289,86 грн, що складається з:

- 466669,53 грн - заборгованість по кредиту;

- 42620,33 грн - заборгованість по відсотках по кредиту.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ" (вул. Степова, 5, с. Новогригорівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 23616637) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (вул Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, адреса для листування: пр. Степана Бандери, 9, корп. 4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073) судовий збір у розмірі 3819,68 грн.

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (вул Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, адреса для листування: пр. Степана Бандери, 9, корп. 4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073) судовий збір у розмірі 3819,68 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

7. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (вул Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, адреса для листування: пр. Степана Бандери, 9, корп. 4б, поверх 5, БЦ Форум Парк Плаза, м. Київ, 04073),

відповідач 1: Фермерське господарство "ВІКТОРІЯ ЛЮКС МИКОЛАЇВ" (вул. Степова, 5, с. Новогригорівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 23616637),

відповідач 2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Повне рішення складено та підписано судом 18.09.2020.

Суддя В.О.Ржепецький