Рішення

від 18.09.2020 по справі 918/565/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2020 р. м. Рівне

Справа № 918/565/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Стафійчук К.В. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла"

до Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів"

про стягнення заборгованості в сумі 63 640 грн 46 коп. ,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіла" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (далі - Завод, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 63 640 грн 46 коп., з яких: 61 726 грн 60 коп. - основний борг, 674 грн 61 коп. - пеня, 185 грн 18 коп. - інфляційні втрати та 1 054 грн 07 коп. - 25% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 2 грудня 2019 року № 1М-021219.

Ухвалою суду від 19 червня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 20 липня 2020 року.

Засідання, призначене на 20.07.2020 р., не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Політики Н.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 5 серпня 2020 року розгляд справи призначено на 2 вересня 2020 року.

19 серпня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с. 42-51). У відзиві відповідач повідомив, що 15 червня 2020 року здійснив оплату за транспортні послуги в сумі 61 726 грн 60 коп. До відзиву відповідачем додано платіжне доручення від 15.06.2020 р. № 13092 на суму 61 726 грн 60 коп.

31 серпня 2020 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з додатком (а.с. 53-56).

Ухвалою суду від 2 вересня 2020 року розгляд справи відкладено на 17 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 61 726 грн 60 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У судове засідання 17 вересня 2020 року позивач не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310920950 (а.с. 60). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 17.09.2020 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

Відповідач у судове засідання 17 вересня 2020 року також не з`явився, ухвала суду від 2 вересня 2020 року повернулася на адресу суду із зазначенням на конверті причини повернення: "інші причини" (а.с. 62-64).

Суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Заводу є: 35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Млинівська, 69.

Ухвала суду від 2 вересня 2020 року направлялася судом на зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте конверт з копією наведеної ухвали було повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку з посиланням на інші причини.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 2 вересня 2020 року у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута також і без участі відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 17 вересня 2020 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

2 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіла" (далі - Перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (далі - Замовник) укладено Договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1М-021219 (далі - Договір, а.с. 6-7), за умовами якого Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується виконати транспортні перевезення вантажів в міжнародному сполученні за заявками, поданими Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити Перевізнику вартість наданих транспортних послуг на умовах цього Договору.

Вартість даного Договору та розмір оплати за надані транспортні послуги визначаються у кожному окремому випадку ставкою перевезення, що вказана у Додатку-заявці на перевезення вантажу, який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору оплата за цим Договором проводиться шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок Перевізника в термін 5 (п`ять) календарних днів (якщо в заявці не передбачено інше) з моменту одержання Замовником належно оформлених оригіналів рахунку на оплату і міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Пунктом 7.2.2. Договору сторони погодили, що за прострочення виконання грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несплачених грошових коштів за кожен день затримки платежу. Крім того, в цьому випадку Замовник сплачує на користь Перевізника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних від простроченої суми.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань, але у будь-якому випадку до 31 грудня 2020 року (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем погоджено заявку на перевезення вантажу від 27.03.2020 р. № 2 (а.с. 8) щодо перевезення гумових виробів, 22 т., з місцем вигрузки вантажу Німеччина, Kirchheimer Strabe 175 DE 73265 Dettingen.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 534376 від 27.03.2020 р. (а.с. 9).

Судом встановлено, що позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату від 3 квітня 2020 року на суму 61 726 грн 60 коп. (а.с. 10).

Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем підписано Акт надання послуг від 3 квітня 2020 року № 178 на загальну суму 61 726 грн 60 коп. (а.с. 11).

Як зазначив позивач в позовній заяві, що відповідачем не були оплачені надані послуги.

Як встановлено судом, вищезазначений Акт надання послуг підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 5 травня 2020 року позивач направив відповідачу рахунок на оплату № 160 від 03.04.2020 р., Акт надання послуг № 178 від 03.04.2020 р., копію (CMR) № 534376 від 27.03.2020 р. та заявку на перевезення вантажу № 2 від 27.03.2020 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 5 травня 2020 року, фіскальним чеком від 05.05.2020 р. та накладною від 05.05.2020 р., відправленням за трек-номером 4301038559227 (а.с. 12-14).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано вищезазначені документи 12.05.2020 р. (а.с. 15).

З урахуванням пункту 6.3. Договору відповідач повинен був здійснити оплату наданих позивачем послуг до 17 травня 2020 року включно.

Як зазначив позивач у позовній заяві, що відповідачем у визначений Договором строк оплату за надані послуги здійснено не було.

Також з матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2020 року позивач направив відповідачу претензію № 01/19/05/2020 від 19 травня 2020 року, в якій просив перерахувати кошти в сумі 61 726 грн 60 коп. в 5-ти денний строк з моменту отримання даної претензії, (а.с. 16, докази надіслання - а.с. 17).

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, як зазначив позивач загальна заборгованість відповідача по Договору становить 61 726 грн 60 коп.

Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору своєчасно оплату наданих послуг не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 61 726 грн 60 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору транспортного перевезення.

Приписами ч. 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Судом встановлено факт належного виконання зобов`язань з боку позивача щодо надання відповідачу послуг транспортного перевезення вантажу на загальну суму 61 726 грн 60 коп., що підтверджується актом надання послуг, який підписано обома сторонами без зауважень та заперечень (а.с. 11).

Факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо перевезення вантажу вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вказаних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.3. Договору оплата проводиться шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок Перевізника в термін 5 (п`ять) календарних днів (якщо в заявці не передбачено інше) з моменту одержання Замовником належно оформлених оригіналів рахунку на оплату і міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

З умов, укладеного між сторонами Договору вбачається, що остаточний розрахунок за послуги з перевезення, відповідач мав провести до 17 травня 2020 року включно.

Оскільки відповідач у визначений Договором строк оплату наданих послуг не здійснив, то позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу в сумі 61 726 грн 60 коп.

Судом встановлено, що відповідач після звернення Товариства з позовом до суду сплатив суму основного боргу в розмірі 61 726 грн 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2020 р. № 13092 (а.с. 46).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв`язку із чим, ухвалою суду від 17 вересня 2020 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 61 726 грн 60 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату наданих послуг не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, на підставі пункту 7.2.2. Договору та ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 674 грн 61 коп., 25% річних в сумі 1 054 грн 07 коп. та інфляційних втрат в сумі 185 грн 18 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3. Договору Замовник сплачує рахунки експедитора на умовах - 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати подання Замовнику наступного пакету оригіналів документів: актів виконаних робіт, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних (CMR), якщо інше не вказано у заявці на перевезення.

Пунктом 7.2.2. Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Перевізника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несплачених грошових коштів за кожен день затримки платежу.

Як було зазначено вище, остаточний розрахунок за послуги з перевезення, відповідач мав провести до 17 травня 2020 року включно. Відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється з 18 червня 2020 року.

Суд, перевіривши розрахунки пені в розмірі 674 грн 61 коп., дійшов висновку про її обґрунтованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за умовами п. 7.2.2. Договору сторони погодили, що за прострочення виконання грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Перевізника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних від простроченої суми.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а - особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший, ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 7.2.2 Договору - в розмірі 25 % річних від суми заборгованості.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 1 054 грн 07 коп. 25 % річних та 185 грн 18 коп. інфляційних витрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" до Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" про стягнення пені в сумі 674 грн 61 коп., інфляційних втрат в сумі 185 грн 18 коп. та 25% річних в сумі 1 054 грн 07 коп. є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 63 грн 21 коп.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості 61 726 грн 60 коп., у зв`язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, 69, код ЄДРПОУ 02971506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіла" (45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Східно-Межова, буд. 37, код ЄДРПОУ 39587863) 674 (шістсот сімдесят чотири) грн 61 коп. - пені, 185 (сто вісімдесят п`ять) грн 18 коп. - інфляційних втрат, 1 054 (одну тисячу п`ятдесят чотири) грн 07 коп. - 25% річних та 63 (шістдесят три) грн 21 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2020 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу (45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Східно-Межова, буд. 37; 43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 99-а);

4 - відповідачу (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, 69).