Рішення

від 17.09.2020 по справі 925/749/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Черкаси справа № 925/749/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача - Гурбанова Г.Н. - за довіреністю,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬ-ФАРМ , м. Умань, Черкаська область

про стягнення 36045,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬ-ФАРМ (вул. Європейська, 20, кв. 33, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 40481208) про стягнення з наступним зарахуванням до державного бюджету 13874,33 грн заборгованості з орендної плати, 1264,08 грн пені, 1387,43 грн штрафу та 187,82 грн неустойки, всього 16713,66 грн відповідно до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.07.2017 № 1758.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем орендної плати за період оренди та за фактичне користування відповідачем орендованим майном після розірвання договору.

Ухвалою від 16.06.2020 Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

20 серпня 2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 19018,11 грн заборгованості з орендної плати, 1751,16 грн пені, 1811,02 грн штрафу та 13465,56 грн неустойки, всього 36045,85 грн.

Ухвалою від 16.06.2020 Господарський суд Черкаської області заяву позивача про збільшення позовних вимог прийняв до розгляду; розгляд справи по суті в судовому засіданні відклав на 17.09.2020.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 48).

Відповідачу ухвала була направлена за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2020, представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду справи, відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2020 згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив таке.

28 липня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Умань Фарм (орендар за договором, відповідач по справі) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1758 (далі - Договір, а.с. 9-13).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України (а.с. 14-15) реорганізовані шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області і утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325), яке стало правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованих Регіональних відділень Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

17 березня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесений запис 10261200000003090 про припинення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (ідентифікаційний код 21368158).

Таким чином Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області як юридична особа з 17.03.2020 є припиненою внаслідок реорганізації, а його правонаступником стало Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325).

Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно частину нежитлового приміщення, площею 109,54 кв.м., реєстровий номер 37938738.1.АААГБГ994 та гараж, площею 21,70 кв.м., реєстровий номер 37938738.1.ДЕЦПОХ021, розміщене за адресою: вул. Соборна, 103, м. Монастирище, Черкаської області, що обліковується на балансі Управління Державної казначейської служби України у Монастирищенському районі Черкаської області (поштова адреса: вул. Соборна, 103, м. Монастирище, Черкаської області, 19100).

Згідно з п. 1.2. Договору Майно передається в оренду з метою:

-99,54 кв.м. розміщення аптеки, що реалізує готові ліки;

-5,00 кв.м. розміщення торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи;

-5,00 кв.м. розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів;

-21,70 кв.м. розміщення складу.

Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 28 липня 2017 року по 25 липня 2020 року включно (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2017 року - 2307 грн 59 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2017 визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень 2017 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні:

-50% до державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об`єкта оренди;

-50% на розрахунковий рахунок балансоутримувача,

відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8. Договору у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Згідно з п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.4. Договору орендарем взято на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Суд зазначає, що рішенням від 03.03.2020 у справі № 925/1555/19 Господарський суд Черкаської області розірвав Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 28 липня 2017 року № 1758, встановивши, що відповідач систематично порушував умови договору зокрема стосовно сплати орендних платежів. Рішення набрало законної сили 24.03.2020.

ТОВ УМАНЬ-ФАРМ повідомлено листом Регіонального відділення від 03.04.2020 № 11-12/01-01459 про розірвання договору оренди та необхідність повернути майно, який отримано орендарем 23.04.2020 (а.с. 20).

Відповідно до п. 5.12. Договору на орендаря покладено обов`язок у разі припинення або розірвання Договору у 3-х денний термін повернути балансоутримувачу орендоване майно.

Відповідно до п. 10.9. Договору у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому договором при передачі майнв орендарю.

У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 10.10 Договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами та балансоутримувачем акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря та балансоутримувача.

Відповідно до п. 10.11 Договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Станом на день розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю УМАНЬ-ФАРМ не повернуло у встановленому Договором порядку державне орендоване майно та добровільно не погасило заборгованість, яка утворилася.

Отже, позивач за період з липня 2019 року по серпень 2020 року просить стягнути 19018,11 грн заборгованості з орендної плати, 1751,16 грн пені на підставі п. 3.7. Договору, 1811,02 грн штрафу на підставі п. 3.8. Договору та 13465,56 грн неустойки за невиконання п. 5.12 та 10.9 Договору.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідач борг з орендної плати, борг за фактичне користування майном та нараховані позивачем суми пені, штрафу і неустойки, не сплатив, що й стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , за користування об`єктом оренди, орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна , беручи до уваги, що укладений договір оренди від 28.07.2017 № 1758 встановлює наступні зобов`язання орендаря:

- сплачувати орендну плату до дня повернення орендованого майна;

- сплатити пеню та штраф за час порушення грошових зобов`язань;

- сплатити неустойку за час прострочення повернення майна;

одночасне примусове стягнення пені, штрафу, та неустойки (передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим ст. 627 ЦК України та не суперечить ст. 61 Конституції України щодо подвійної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Абзацом 3 п. 5.3. Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 15.05.2012 № 678 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за № 935/21247, передбачено, що Регіональне відділення здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених Регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений Регіональним відділенням.

Згідно з п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, який в судовому порядку було розірвано, відповідач не виконав належним чином зобов`язання з орендної плати, з плати за фактичне користування державним майном у період з липня 2019 року по серпень 2020 року, чим порушив права позивача на своєчасне одержання вказаних сум коштів.

Суд доходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача боргу з орендної плати за період оренди з липня 2019 року по березень 2020 року і плати за фактичне користування державним майном з 24.03.2020 по 20.08.2020 у розмірі 19018,11 грн, а також передбачених п. 3.7, п. 3.8 та п. 10.11 Договору пені, штрафу і неустойки.

Суми пені, штрафу і неустойки нараховані позивачем відповідно до умов Договору, вимог чинного законодавства, нараховані правильно.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

На підставі п. 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬ-ФАРМ (вул. Європейська, 20, кв. 33, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 40481208) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (проспект Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325) з наступним зарахуванням до державного бюджету 19018,11 грн заборгованості з орендної плати, 1751,16 грн пені, 1811,02 грн штрафу, 13465,56 грн неустойки та 2102,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 18 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз