Ухвала
від 18.09.2020 по справі 912/2369/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/2369/19

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Чередніченко і К"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2020 (суддя Бестаченко О. Л.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 (головуючий суддя Березкіна О. В., судді Антонік С. Г., Іванов О. Г.)

у справі № 912/2369/19

за позовом Фермерського господарства "Чередніченко і К"

до Новоукраїнської районної державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 і 7) ОСОБА_7

про визнання незаконним і скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

31.07.2020 скаржник надіслав через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду від 10.01.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 912/2369/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.08.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник не зазначив передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що порушує пункт 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

До матеріалів касаційної скарги скаржник додав квитанцію від 05.06.2020 № 0.0.1727154477.1 про сплату судового збору в розмірі 3 850 грн.

У доданій до касаційної скарги квитанції в розділі призначення платежу зазначено: " *;101;23680693;22030102; Судовий збір (Верховний Суд, 055); ФГ ЧЕРЕДНІЧЕНКО і "К"".

Проте зазначену квитанцію не може бути прийнято як належний доказ сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги, оскільки в квитанції відсутні номер справи та судовий акт, який оскаржується.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/5640/18. від 12.05.2020 у справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 у справі № 923/713/19.

Водночас, слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Таким чином, додана скаржником до касаційної скарги квитанція від 05.06.2020 № 0.0.1727154477.1 про сплату судового збору в розмірі 3 850 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку, а тому касаційна скарга залишається без руху для надання можливості скаржнику усунути допущений недолік оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу ФГ "Чередніченко і К" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України і надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Чередніченко і К" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 912/2369/19 залишити без руху.

2. Надати Фермерському господарству "Чередніченко і К" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Случ

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.09.2020
Оприлюднено18.09.2020
Номер документу91622198
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —912/2369/19

Постанова від 24.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 16.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 23.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 18.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Постанова від 21.05.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 19.05.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 23.03.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

Ухвала від 17.02.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Березкіна Олена Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні