Рішення

від 18.09.2020 по справі 164/750/20

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 164/750/20

п/с: 2/164/422/2020

Категорія: 310010000

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Шлеян А.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно , вказавши, що вона являється спадкоємцем за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті позивач у встановлений законом шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подала відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які у визначений законом термін вчинили будь-які дії, які свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_3 , ні за заповітом, ні за законом на вказане спадкове майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є інші діти спадкодавця - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , однак вони будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , не вчинили, на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку (кадастровий номер 0723681100:01:001:0111), площею 0.2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в с. Велика Осниця Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, просили визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку (кадастровий номер 0723681100:01:001:0111), площею 0.2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в с. Велика Осниця Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_3 .

Представник відповідача - Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області в судове засідання не з`явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши думку позивача та представника позивача, які не заперечували відносно розгляду справи у відсутності представника відповідача, враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності представника відповідача - Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 являвся власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , земельної ділянки (кадастровий номер 0723681100:01:001:0111), площею 0.2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в с. Велика Осниця Маневицького району Волинської області. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті позивач у встановлений законом шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подала відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців, які у визначений законом термін вчинили будь-які дії, які свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_3 , ні за заповітом, ні за законом на вказане спадкове майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача, є інші діти спадкодавця - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , однак вони будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , не вчинили, на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини підтвердили позивач та представник позивача в судовому засіданні, вказані обставини не оспорюються відповідачем, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 1.04.2010 року та серії НОМЕР_2 від 22.11.2017 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.10.2004 року, довідки Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області № 639 від 12.03.2018 року, витягу з погосподарської книги № 1 за 2017 рік Великоосницької сільської радиМаневицького району Волинської області, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 242107 від 12.04.2010 року, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 34-3-0.25-863/163-18 від 25.10.2018 року, нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про відмову від спадщини, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини , висновку про відповідність будинковолодіння по АДРЕСА_1 діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 28.09.2018 року, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 410/02-31 від 7.05.2020 року, повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 576/01-16 від 16.07.2020 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку (кадастровий номер 0723681100:01:001:0111), площею 0.2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в с. Велика Осниця Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_3 , фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку (кадастровий номер 0723681100:01:001:0111), площею 0.2500 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться в с. Велика Осниця Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар