Ухвала

від 18.09.2020 по справі 243/8016/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/8016/20

Провадження № 2/243/2494/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2020 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Мінаєв І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Слов`янське хлібоприймальне підприємство» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Слов`янське хлібоприймальне підприємство» про визнання права власності.

Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв?язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов?язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам норм цивільного процесуального законодавства, які є обов`язковими для всіх позовних заяв, з огляду на наступне.

Так, позовна заява не містить підтвердження позивача, що ним не подано такого ж позову між тими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав, не містить попереднього розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести. Окрім того, позивач не зазначає про наявність у нього або іншої особи оригіналів доказів, які нею додані до позовної заяви, а також про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Слід зазначити, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Окремо суд звертає увагу позивача на особливості предмету спору зазначеної цивільної справи, та, виконуючи свій процесуальний обов`язок щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, однак, не оцінюючи надані позивачем докази на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, вважає необхідним роз`яснити позивачу наступне.

За змістом ст.392 ЦК України власнику майна надано право на звернення до суду з позовом про визнання його права власності лише у разі якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Положенням ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 7 зазначеної статті визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України), докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі позовної заяви недоліки, таку позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз?яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Слов`янське хлібоприймальне підприємство» про визнання права власності - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв