Рішення

від 18.09.2020 по справі 160/8840/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Справа № 160/8840/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькора Агро" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

31.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алькора Агро (далі- позивач або ТОВ Алькора Агро ) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач -2) у якій просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №1252386/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р.;

- №1252387/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р.;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №156 від 22.07.2019р. та податкову накладну №160 від 22.07.2019р., складені товариством з обмеженою відповідальністю Алькора Агро , в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ Алькора Агро (Продавець) уклало з ТОВ Подільський сонях (Покупець) 19.06.2019р. Договір поставки №190619 від 22.07.2019р. ТОВ Алькора Агро поставило покупцю дві партії товару - шроту соняшникового, що підтверджується: 1) видатковою накладною №165 від 22.07.2019р., згідно з якою поставлено товару на суму 144057,48 грн.; 2) видатковою накладною №166 від 22.07.2019р., згідно з якою поставлено товару на суму 155311,20 грн. Для оплати поставленого товару ТОВ Алькора Агро виписувало рахунки: №93 від 17.07.2019р. та №106 від 22.07.2019р. Покупець розрахувався за отриманий товар повністю, згідно з платіжними дорученнями №276 від 17.07.2019р. та №296 від 31.07.2019р. Відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ Алькора Агро були складені податкові накладні № 156 та №160 від 22.07.2019р. та направлені для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних. Згідно з отриманими квитанціями від 30.07.2019р. податкові накладні №156 та №160 від 22.07.2019 року ДФС України прийнято за реєстраційними номерами 9165878875 та 9165851377 відповідно, але реєстрація зупинена. У квитанціях від 30.07.2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних № 156 та №160 від 22.07.2019 року зазначено, що реєстрація зупинена; відповідно до п.201.16. ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; ПН/ KP відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку ; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що ним надано усі необхідні документи по господарських операціях, яких достатньо для підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним №156 та №160 від 22.07.2019 року. 21.08.2019р. ТОВ Алькора Агро отримало два рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1252386/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р.; №1252387/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р. Відмова в реєстрації обґрунтована ненаданням позивачем первинних документів, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних за своїм характером є необґрунтованими, формальними, прийняті без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року відкрито провадження у справі і ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.09.2020 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що податкові накладні, які складені позивачем та направлені до податкового органу, були прийняті, але зупинені, оскільки відповідають вимогам пп. 1. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На виконання Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем надано документи та пояснення. Із наданих позивачем документів неможливо встановити реальність господарських операцій, а саме не надано повністю первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвойсів та актів приймання-передачі товару. Також не надано банківських виписок та документів щодо підтвердження відповідності продукції. Тобто на підтвердження реальності господарських операцій, позивачем не надано повністю вичерпний перелік необхідних документів, який визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи те, що позивачем не надано вичерпний перелік документів, то коректним є висновок, що Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій є правомірними.

Відповідачем-1 відзиву на позовну заяву не надано.

Частина 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Алькора Агро зареєстровано, як платник податку на додану вартість з 01.07.2018 року, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість, копія якого міститься в матеріалах справи.

Основним видом діяльності ТОВ Алькора Агро є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

Здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ Алькора Агро (Продавець) уклало з ТОВ Подільський сонях (Покупець) 19.06.2019р. Договір поставки №190619, згідно з умовами якого товар поставляється покупцю окремими партіями.

22.07.2019 року ТОВ Алькора Агро поставило покупцю дві партії товару - шроту соняшникового, що підтверджується:

1) видатковою накладною №165 від 22.07.2019р., згідно з якою поставлено товару на суму 144057,48 грн.;

2) видатковою накладною №166 від 22.07.2019р., згідно з якою поставлено товару на суму 155311,20 грн.

Для оплати поставленого товару ТОВ Алькора Агро виписало №93 від 17.07.2019р. та №106 від 22.07.2019р. та Покупець розрахувався за отриманий товар повністю згідно з платіжними дорученнями №276 від 17.07.2019р. та №296 від 31.07.2019р.

На виконання приписів Податкового кодексу України та у зв`язку з поставкою двох партій товару, ТОВ Алькора Агро 22.07.2019р. виписало дві податкові накладні №156 та №160 та подало їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.07.2019 року позивач отримав квитанцію №9165878875, якою реєстрацію податкової накладної №156 від 22.07.2019 року зупинено з наступних підстав: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.07.2019 року №156 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

30.07.2019 року позивач отримав квитанцію №9165851377, якою реєстрацію податкової накладної №160 від 22.07.2019 року зупинено з наступних підстав: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.07.2019 року №156 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивачем, 09.08.2019 року направлено до ДПС України Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №4 разом з документами, які, на думку позивача, підтверджують реальність здійснення господарської операції по податковим накладним №156 та №160 від 22.07.2019р., а саме: договір поставки 190619 від 19.06.2019р.; рахунок №93 від 17.07.2019р.; рахунок №106 від 22.07.2019р.; видаткова накладна №165 від 22.07.2019р.; товарно-транспортна накладна №71220719 від 22.07.2019р.; видаткова накладна №166 від 22.07.2019р.; товарно-транспортна накладна №72220719 від 22.07.2019р.; платіжне доручення №296 від 31.07.2019р.; довіреність №15 від 12.07.2019р.; посвідчення якості №002-22/07/2019 від 21.07.2019р.; посвідчення якості №004-22/07/2019 від 21.07.2019р.; договір поставки №18-4 від 12.07.2019р.; видаткова накладна №43 від 22.07.2019р.; платіжне доручення №164 від 29.07.2019р.; податкова накладна №43 від 22.07.2019р.; договір поставки соняшникового шроту №1607 від 16.07.2019р.; видаткова накладна №303 від 22.07.2019р.; товарно-транспортна накладна №0220719 від 22.07.2019р.; платіжне доручення №139 від 23.07.2019р.; податкова накладна 55 від 22.07.2019р.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631; штатний розклад від 17.05.2019р.; договір суборенди нежитлового приміщення від 19.04.2019р.; договір оренди нежитлових приміщень №2019/6; договір оренди нежитлових приміщень №2019/7 від 20.0.52019р.; пояснення вих. №09/08-2 від 09.08.2019р.

Відповідачем-2, незважаючи на повідомлення позивача від 09.08.2019р. та додані документи, винесено Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2019р. № 1252386/42180127, яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р. та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.08.2019р. №1252387/42180127, яким прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 142 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формуєтеся квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Суд зазначає, що порядок зупинення реєстрації ПН/РК на момент виникнення спірних правовідносин було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, а підстави для такого зупинення визначені у Критеріях ризиковості платника податку , які встановлені листом ДФС України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові поясненні та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тип самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі положень пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як видно з матеріалів справи, позивач надавав контролюючому органу копії фінансово-господарських документів щодо господарських операцій зазначених в податкових накладних №156 та №160 від 22.07.2019р.

З оскаржуваних рішень від 14.08.2019 року № №1252386/42180127, №1252387/42180127 видно, що вони прийняті з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Зазначена підстава є цитатою частини положень пунктів 14 та 21 Порядку №117, тобто формулювання підстави є абстрактним та формальним.

У постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17 Верховний Суд зробив висновок, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У відзиві відповідача-2 також не наведено конкретизації претензій до первинних документів позивача.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що рішення відповідача-2 №1252386/42180127 від 14.08.2019р. та №1252387/42180127 від 14.08.2019р. про відмову у реєстрації податкових накладних №156 та №160 не відповідають критеріям ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є необґрунтованими.

Так, надані позивачем документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогам для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в цьому випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з урахуванням викладеного, рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1252386/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019р. та №1252387/42180127 від 14.08.2019р., яким прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019р. є протиправними та підлягають скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №156 від 22.07.2019р. та №160 від 22.07.2019р., складені ТОВ Алькора Агро , в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію, а саме: 30.07.2019 року.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-2 як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4204 грн., сплаченого відповідно до квитанції № 1973-5104-7133-0535 від 27.05.2020 року.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькора Агро" (код ЄДРПОУ 42180127, вул. Курчатова, буд. 1-Г, м. Кривий Ріг, 50049) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1252386/42180127 від 14.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №156 від 22.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1252387/42180127 від 14.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №160 від 22.07.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №156 від 22.07.2019 року та №160 від 22.07.2019 року, складені ТОВ Алькора Агро (код ЄДРПОУ 42180127) датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алькора Агро судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алькора Агро судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський