Рішення

від 09.09.2020 по справі 280/1274/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року о 10 год. 44 хв.Справа № 280/1274/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Сідельнікової О.Л.

представника відповідача - Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій (далі-позивач, ТОВ ЗПММ ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.12.2019 №0004070509 та №0004080509.

Ухвалою суду від 02.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.04.2020.

Ухвалою суду від 01.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 13.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкладено підготовче засідання на 27.05.2020.

27.05.2020 підготовче засідання відкладено на 11.06.2020.

11.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 14.07.2020.

14.07.2020 оголошено перерву до 09.09.2020.

В судовому засіданні 09.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ Грандспецторг . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів.

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Грандспецторг . Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено недоліки у наданих до перевірки первинних документах, які свідчать про відсутність здійснення господарських операцій між контрагентами. Так, представник відповідача вказував на те, що ТОВ Грандспецторг виписав податкові накладні в адресу ТОВ ЗПММ з номенклатурою Прокат г/к 10*1500*6000, прокат г/к 16*1500*6000 лише через рік після придбання цього товару, при цьому ТОВ Грандспецторг не мало складський приміщень, проммайданчиків, тощо. Також, відповідно до даних ЄРПН ТОВ Грандспецторг отримувало товар з номенклатурою Прокат г/к 10*1500*6000, прокат г/к 16*1500*6000 від постачальника ТОВ Голдкорд , проте, зазначеним контрагентом такий товар не придбавався, що свідчить про підміну номенклатури товару з джерела невідомого походження. Також, відповідач вказував на те, що ТОВ Грандспецторг є фігурантом кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 08.10.2019 по 15.10.2019 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за березень 2019 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ Грандспецторг (код ЄДРПОУ 32440827), за результатами якої складено Акт перевірки від 22.10.2019 №65/08-01-08-09/33700560.

В Акті перевірки від 22.10.2019 №65/08-01-08-09/33700560 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Грандспецторг пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2019 року в сумі 91348,00 грн.;

занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2019 року в сумі 100342,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 22.10.2019 №65/08-01-08-09/33700560, 04.12.2019 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0004070509, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 91348,00 грн.;

№0004080509, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 150513,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням в розмірі 100342,00 грн. та 50171,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 22.10.2019 №65/08-01-08-09/33700560, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Грандспецторг .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19 березня 2019 року між ТОВ Грандспецторг - Постачальник та ТОВ ЗПММ - Покупець укладено договір поставки №253, відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов`язується передати у власність (повне володіння, розпорядження, користування) Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Постачальник поставляє, а Покупець приймає і оплачує Товар в асортименті та кількостях, що зазначено у рахунку-фактурі.

Відповідно до наданих до матеріалів справи рахунків на оплату, видаткових накладних, ТОВ ЗПММ придбало у контрагента - ТОВ Грандспецторг товар - прокат г/к товстолистовий 10х1500х6000.

На підтвердження виконання умов господарських операцій до матеріалів справи надано рахунки на оплату, видаткові накладні, сертифікати якості виробника товару, товарно-транспортні накладні, платіжне доручення на підтвердження оплати поставленого товару.

При цьому, судом встановлено, що перевезення придбаного товару здійснювалось ТОВ ЗПММ власними силами за допомогою орендованого транспортного засобу - МАЗ.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Грандспецторг у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Грандспецторг .

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Грандспецторг не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Грандспецторг з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання відповідача на ланцюг постачання, суд відхиляє, оскільки під час вирішення питання про застосування до позивача юридичної відповідальності має значення лише взаємовідносини між позивачем та ТОВ Грандспецторг . Позивач не може нести відповідальність за дії його контрагентів у минулому, оскільки визначальним для позивача є факт виконання господарських операцій саме за його участю.

Доводи контролюючого органу щодо наявності кримінального провадження відносно контрагентів ТОВ Грандспецторг суд відхиляє, оскільки належним доказом порушення податкового законодавства України в даному випадку може бути вирок суду, в якому буде надана оцінка об`єктивній стороні складу злочину, проте, відповідачем до суду не надано вироків суду, які б набрали законної сили, по відношенню посадових осіб ТОВ Грандспецторг .

Також, суд погоджується з позицією позивача про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 50% від визначеного податкового зобов`язання, оскільки у відзиві представник контролюючого органу вказав, що така санкція застосована у зв`язку із попереднім прийняттям податкового повідомлення - рішення №0013741409 від 23.08.2019, проте, таке податкове повідомлення - рішення було скасовано за рішенням Державної податкової служби України від 02.12.2019 №11569/6/99-00-08-05-02 (а.с.103).

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд зазначає, що контролюючим органом до суду не надано жодних достовірних доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарських операцій з ТОВ Грандспецторг , а всі доводи відповідача про таке порушення ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд.89а, код ЄДРПОУ 33700560) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.12.2019 №0004070509 та №0004080509.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій судовий збір в розмірі 3627,91 грн. (три тисячі шістсот двадцять сім гривні 91 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 17.09.2020.

Суддя І.В. Новікова